20 Прості судження та їх види

В ряду досить чисельної класифікації суджень (а.по змісту: існування, властивості, включення та відношення; б.по якості зв’язки: стверджувальні та заперечні; в.по обсягу: одиничні, часткові, загальні, виділенні; г.по модальності: можливості, дійсності, необхідності, проблематичності та достовірності) виокремлюються головні, а саме – прості види суджень, які постійно вживаються у вивчені всіх можливих логічних операцій з судженнями.

Є чотири види простих (основних) суджень, які одержані внаслідок одноразового врахування якісних і кількісних сторін суджень:

1.Загальностверджувальні судження, у яких Суб’єкт – поняття загальне, а зв’язка – стверджувальна (позитивна). Формула цього судження: Всі S є Р. Символом загальностверждувального судження є латинська буква А (від слова “affirmo” – стверджую). Наприклад: “Всі студенти МАУП успішно склали іспити з Логіки”.

2.Загальнозаперечні судження, у яких Суб’єкт – поняття загальне, а зв’язка – заперечна (негативна). Формула цього судження: Всі S не є Р. (“ВСІ” тут рівнозначно “НІХТО”, “НІ ОДИН” “Жоден”) Символом загальнозаперечного судження є латинська буква Е (від слова nego – заперечую). Наприклад: “Жоден студент КПІ не склав іспиту з Логіки”.

3.Частковостверджувальні судження, у яких обсяг Суб’єкта частковий (деякі, частина), а зв’язка – стверджувальна. Формула цього судження: Деякі S є Р . Символом цього судження є латинська буква І (друга буква від слова від слова “affirmo” –стверджую). Наприклад: “Лише деякі студенти КПІ склали іспиту з Логіки за першим же заходом”.

4.Частковозаперечні судження, у яких Суб’єкт частковий, а зв’язка заперечна. Формула цього судження: Деякі S не є Р. Символом цього судження є латинська буква О (друга буква слова “nego”). Наприклад: “Лише деякі студенти МАУП не склади іспиту з Логіки за першим заходом.

29 Зрівнювальні і не зрівнювальні

Незрівн- це такі судження які мають різні суб’єкти або предикати (напр.: серед студентів є спортсмени (музиканти)

Зрівнюв- це такі прості судження, які мають однакові суб’єкти і предикати і зв’язуються зв’язкою або екванторами. Це 4 види простих категоричних суджень що задовольняють прості вимоги.. Серед зрівнювальних суджень виділяють сумісні і несумісні судження

Розглянемо відношення сумісності: еквівалентність, субконтрарність, підпорядкованість

Еквівален- це судження які мають однакові логічні характеристик: суб’єкти, предикати, стверджувальну чи заперечну зв’язку і одну і ту саму кількісну характеристику, яка виражена квантором

Субкантрарні- це судження І та О які можуть бути одночасно істинні але не можуть бути одночасно хибні

Підпорядкован існує між судженнями А та І та між Е та О тобто вздовж вертикальних сторін.

Несумісні судження- це А та Е, А та О, Е та І. Розглянемо 2 види відношення несумісності:

Протилежні судження (контрарні)- це А та Е, вони одночасно не можуть бути істинними але одночасно можуть бути хибними

Є ще контрадикторні