
- •Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни
- •6.050502 – Інженерна механіка
- •6.050503 – Машинобудування
- •6.070106 – Автомобільний транспорт
- •Мета роботи
- •Оснащення роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Стислі теоретичні відомості
- •Загальні відомості
- •Класифікація металорізальних верстатів
- •Позначення металорізальних верстатів за класифікацією енімв Кожній моделі верстата присвоюється номер, що складається з трьох або чотирьох цифр.
- •Нормальні пристрої для закріплення заготовок та основні роботи, що виконуються на токарних верстатах
- •Наладка і настроювання токарно-гвинторізного верстата
- •Методичні вказівки
- •Порядок виконання роботи
- •Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі
- •Індивідуальне завдання до лабораторної роботи № 1
- •Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 1:
- •Обробка отворів на свердлильних верстатах та допоміжні інструменти і пристрої до свердлильних верстатів
- •Позначення свердлильних верстатів за класифікацією енімв
- •Елементи режиму різання при свердлінні, зенкеруванні і розвертанні
- •Методичні вказівки
- •Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі
- •Основні інструментальні матеріали
- •Класифікація токарних різців
- •Застосування різців різних типів
- •Обробка отворів центровим інструментом
- •Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 3:
- •Консольно-фрезерні верстати
- •Позначення фрезерних верстатів за класифікацією енімв
- •Пристрої для встановлення і закріплення заготовок та основні види фрезерних робіт
- •Елементи режиму різання при фрезеруванні
- •Методичні вказівки
- •Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі
- •Питання для самоперевірки
- •Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 4:
- •Тип верстата – вертикально-фрезерний
- •Тип верстата – горизонтально-фрезерний
- •Стислі теоретичні відомості
- •Методичні вказівки
- •Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 5:
- •Мета роботи
- •Оснащення роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Стислі теоретичні відомості
- •Елементи технологічного процесу
- •Побудова технологічного процесу
- •Методичні вказівки
- •Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі
- •Питання для самоперевірки
- •Додатки
- •"Технологія конструкційних матеріалів"
Основні інструментальні матеріали
Ріжучий інструмент під час роботи знаходиться під дією високого тиску і температур. Тому до матеріалів, з яких виготовляється ріжуча частина інструменту, ставляться дуже високі вимоги. Вони повинні мати такі властивості: твердість, що перевищує твердість оброблювального матеріалу; високу зносостійкість; високу теплостійкість; значну механічну міцність; достатню в'язкість.
До основних інструментальних матеріалів належать:
вуглецеві інструментальні сталі;
леговані інструментальні сталі, в тому числі швидкоріжучі;
тверді сплави;
мінералокерамічні матеріали;
абразивні матеріали.
Класифікація токарних різців
Для обробки заготовок на токарних верстатах застосовують різноманітні різці, які класифікують за наступними ознаками :
1) За матеріалом різальної частини розрізняють різці з швидкоріжучої сталі, твердосплавні і мінералокерамічні.
2) За конструкцією різці поділяють на суцільні і складені. В суцільних різцях тільки робоча частина різця може бути виготовлена з одного куска швидкоріжучих сталей Р9, Р18, Р9К5, Р6М5 та інших (з теплостійкістю до 600...650°С) і приварена до стержня з конструкційної сталі. В складених різцях різальна частина оснащена пластинами з швидкоріжучих сталей, твердих сплавів чи мінералокераміки. Пластинка з'єднується з державкою різця механічно, зварюванням або паянням. Залежно від призначення різця пластинки можуть бути різної форми. Пластинки зі сплавів групи ВК (вольфрамові) призначені для обробки чавунів, кольорових сплавів, пластмас; групи ТК (титановольфрамові) – для обробки сталей та інших в'язких матеріалів; групи ТТК (титанотанталовольфрамові) – для обробки важкооброблюваних жароміцних сплавів. Теплостійкість твердих сплавів становить 900...1000°С. Пластинки з мінералокераміки завдяки високій теплостійкості (до 1200°С) дають змогу обробляти навіть загартовані сталі, але вони дуже крихкі і не витримують ударних навантажень.
3) За розташуванням головної ріжучої кромки: праві та ліві. (Рисунок 3.2)
У правих різців (2) головна ріжуча кромка розташована з боку великого пальця правої руки, накладеної долонею на різець так, щоб пальці були направлені до вершини різця. Праві різці працюють при подачі справа-наліво (9, 11).
У лівих різців (1) головна ріжуча кромка розташована з боку великого пальця лівої руки, накладеної долонею на різець так, щоб пальці були направлені до вершини різця. Ліві різці працюють при подачі зліва-направо (1, 4).
За розташуванням осі головки різця в плані відносно його тіла (Рисунок 3.2): прямі (1...8, 10, 11, 15) та відігнуті (9, 12...14).
За характером обробки: чорнові (обдирні) та чистові.
За призначенням (по виду обробки) (Рисунок 2): прохідні (1, 2, 4, 7, 8, 9, 11), підрізні, відрізні (3), розточні (12, 13), різьбові (10, 14), канавні (5, 6), фасонні (15).
Застосування різців різних типів
Прохідні різці призначені для обточування зовнішніх поверхонь. Вони бувають прямі та відігнуті.
Прохідні прямі або упорні з головним кутом в плані φ = 90° застосовують при обробці зовнішніх або торцевих поверхонь (ступінчасті валики, нежорсткі деталі та інші).
Прохідні відігнуті з кутом φ = 45° дозволяють вести обробку не лише циліндричних але й торцевих поверхонь з поперечною подачею.
Для чистової обробки застосовують різці двох типів: різці з закругленою вершиною і широкі чистові різці з прямолінійною головною ріжучою кромкою. Перші застосовують для порівняно невеликих , а другі – для великих поверхонь заготовок.
Підрізні різці призначені для обробки торцевих поверхонь, перпендикулярних осі обертання деталі, вони працюють з поперечними подачами.
Відрізні різці застосовують при відрізанні заготовок або оброблених з прутка деталей . Довжина головки цих різців повинна бути дещо більшою за радіус заготовки.
Розточні різці призначені для розточування наскрізних і глухих отворів. Для розточування наскрізних отворів застосовують різці з кутом φ = 60°, а для розточування глухих отворів – різці з кутом φ = 95°.
Різьбові різці застосовують для нарізання зовнішніх та внутрішніх нарізок. Форма різальної частини різця повинна відповідати профілю нарізки, що нарізається.
Фасонні різці призначені для обробки фасонних поверхонь. Профіль різальної частини різця повинен відповідати профілю оброблювальної поверхні.
Канавкові різці застосовують для прорізання канавок різного профілю: прямокутних, трапецеїдальних та інших.
Обробку різних поверхонь на токарних верстатах дивись рисунки 3.3...3.7.