
- •Тема 10. Автотранспортне страхування
- •1.Необхідність, сутність і розвиток системи автотранспортного страхування
- •2. Основні ризики при страхуванні автотранспортних засобів, рівень страхових тарифів і франшизи
- •3. Основні обмеження при страхуванні автотранспортних засобів
- •4. Історія виникнення, необхідність і сучасний стан розвитку страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів
- •5.Моторно-транспортне страхове бюро України і система “Зелена картка”
- •6. Страхова сума, франшиза види і типи договорів страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- •7. Механізм розрахунку страхових платежів за договорами страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- •8. Відшкодування шкоди здоров’ю третьої особи
- •9. Відшкодування шкоди пов’язаної зі смертю третьої особи третьої особи
- •10. Відшкодування збитків завданих майну або транспортному засобу третьої особи
- •11. Дії страховика і страхувальника при отриманні повідомлення про настання страхового випадку в страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- •12. Регресний позов страховика та мтсбу
- •13. Шахрайство при проведенні страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- •14. Шахрайство при проведенні страхування автокаско
- •15.Страхування вантажів
5.Моторно-транспортне страхове бюро України і система “Зелена картка”
Кожна страхова організація, одержавши ліцензію на право займатися страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів повинна вступити до МТСБ України (Моторне транспортне страхове бюро України). МТСБУ є безприбутковим об’єднанням страховиків, основними задачами якого є:
виконання страхових зобов’язань у разі неплатоспроможності страховиків його членів;
здійснення виплат якщо засіб, що спричинить ДТП не застрахований або не встановлений;
здійснення виплат коли страховий випадок заподіяний викраденим транспортним засобом;
здійснення виплат по ДТП, які відбулися в разі передачі транспортного засобу працівникам міліції, медицини для виконання їх обов’язків;
здійснення виплат, якщо водій винуватець аварії загинув але не мав полісу цивільної відповідальності;
розробка пільгового страхування для окремих категорій автовласників.
здійснення виплат коли страховий випадок був спричинений власником транспортного засобу, який мав страхове свідоцтво “Зелена картка”.
Слід зазначити, що на сучасному етапі виплати МТСБУ проводить лише по завданню шкоди життю або майну третьої особи (МТСБУ не відповідає за нанесення шкоди майну третьої особи).
Для забезпечення виконання зобов’язань членів МТСБУ перед страхувальниками і третіми особами при ньому створюються такі централізовані страхові резервні фонди:
фонд страхових гарантій призначений для забезпечення платоспроможності МТСБУ. Мінімальний фонд страхових гарантій встановлено в сумі не меншій ніж 1000000 Євро;
фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах призначений для здійснення розрахунків з третіми особами.
“Зелена Картка” - це міжнародна система страхування відповідальності автовласників. Вона заснована з 1 січня 1953 року. В 1998 році Україна приєдналася до цієї системи, завдяки впровадженню обов’язкового страхування власників транспортних засобів.
Завдання міжнародної системи є створення ефективного захисту потерпілих у ДТП за участю автовласників-нерезидентів країни, в якій трапилось така пригода. Така система мала запроваджувати механізм гарантованих виплат компенсацій потерпілим з вини автовласників інших країн. Це забезпечується виконанням певних умов країнами - членами системи “Зелена Картка”, а саме:
1. У цих країнах повинно здійснюватися обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
2. У кожній країні повинна бути єдина організація, що здійснює врегулювання збитків, заподіяних автовласниками цієї країни на території інших держав, та єдина організація, що врегульовує збитки автовласників - нерезидентів на території свого перебування;
3. Держава-член системи “Зелена Картка” не повинна чинити перешкод трансферті вільно конвертованої валюти, що спрямовується на страхові виплати.
Слід зазначити, що при настанні страхового випадку, спричиненого українським водієм в іншій країні, МТСБУ робить відшкодування збитку за законами тієї країни в якій настав страховий випадок. Але тут виникає проблема, що законодавства різних країн у цьому питанні є неуніфікованим. Вартість “Зелених карток” дуже відрізняється в залежності від країни походження. Ступінь відповідальності також є дуже різною, що наочно ілюструє наступна таблиця.
Країна |
Для вантажних автомобілів |
Для легкових автомобілів |
Відповідальність по життю та здоров’ю |
Відповідальність по майну |
Німеччина |
240 Євро |
240 Євро |
2500000 Євро |
500000 Євро |
Польща |
600 Євро |
600 Євро |
600000 Євро |
600000Євро |
Латвія |
100-170 Євро |
75 Євро |
8000 Євро |
8000 Євро |
Молдова |
40 Євро |
20 Євро |
40000 Євро |
40000 Євро |
Білорусія |
64 Євро |
46 Євро |
3000 Євро |
3000 Євро |
Росія |
30-150 Євро |
Залежно від регіону |
2700 Євро |
4000 Євро |
Україна |
35 Євро |
18 Євро |
7612 Євро |
3731 Євро |
Але страховики не можуть самостійно змінювати тарифи, що викликає значні проблеми (наприклад, збитковість операцій компанії або збитковість операцій МТСБУ). Отже, подальший розвиток системи “Зелена картка” повинен передбачати уніфікацію умов страхування відповідальності власників транспортних засобів в Європейських країнах.