10. Страхування ризиків космічних об’єктів

Космічне страхування є ще більш новою страховою галуззю ніж авіаційне. Перший договір космічного страхування був укладений в 1965 році і передбачав відповідальність перед третьою особою.

Основними особливостями космічного страхування є те, що:

• об’єктом його є високотехнологічна, наукоємна продукція, для оцінки страхових ризиків і страхових внесків за якою відсутні загальновизнані методи;

• одиничне або малосерійне виробництво виробів ракетно-космічної техніки, яке призводить до того, що кожний наступний об’єкт страхування підвергається ряду модифікацій, що потребує збору нових даних;

• внаслідок незначної кількості об’єктів і значних страхових сум за ними, здійснення космічного страхування потребує об’єднання зусиль багатьох компаній одночасно;

• як правило, страховий випадок в космічному страхуванні відбувається внаслідок помилкових проектно-конструкторських рішень.

В міжнародній практиці укладення угод по космічному страхуванню розрізняють три його напрямки:

• особисте страхування (космонавтів та обслуговуючого персоналу);

• майнове страхування (космічних об’єктів і об’єктів наземної інфраструктури);

• страхування відповідальності (перед третіми особами та екологічне страхування).

В страхуванні космічних об’єктів окремо виділяють три стадії (стадія, що передує польоту, запуск, стадія польоту). На кожну стадію може здійснюватися укладення окремого договору або може мати місце комбінований договір (комплексний захист космічного об’єкту).

Найнижчий страхових тариф застосовується до стадії, яка передує польоту (0,5-2% від страхової суми). Найбільш небезпечною вважається стадія запуску. В залежності від виду космічного об’єкту, ступеню його попередньої апробації і кон’юнктури ринку космічного страхування розмір страхового тарифу може коливатися в межах від 9 до 25%. Такий значний страховий тариф пов’язаний з тим. Що у випадку настання страхового випадку страховик повинен компенсувати: вартість самого космічного апарату, а також вартість підготовки до нового запуску.

Стадія польоту вважається менш небезпечною, тому страховий тариф тут коливається в межах 3 –10% в залежності від ступеню апробації космічного об’єкту і терміну польоту.

Страхування життя і здоров’я астронавтів є обов’язковим елементом виконання польотів космічних апаратів. За американськими правилами страхова сума на одного астронавта складає 1 млн. Доларів, а страховий платіж 1000 доларів.

Страхові компанії, які займаються даним видом страхування зобов’язані мати в своєму розпорядженні відповідних фахівців, які спеціалізуються на проведенні технічних експертиз. Важливим при укладенні договору космічного страхування є включення до нього умов за якими визначатиметься зобов’язання включення представників страховика до комісії по розслідуванню аварій космічних об’єктів.

Згідно з міжнародними угодами країна, яка проводить запуски космічних об’єктів, повинна впровадити обов’язкове страхування за шкоду, що може бути нанесена, життю, здоров’ю, майну третіх осіб, або зовнішньому середовищу.

Згідно з українським законом “Про страхування” до обов’язкових видів космічного страхування належать наступні:

страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;

страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності;

страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

25) страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі.

Відповідне нормативне забезпечення для впровадження даних видів страхування поки, що не розроблено.