3. Визначення та співвідношення понять «природна система», «ландшафт», «геосистема», «ландшафтний територіальний комплекс».

Система природы — система, представляющая множество однородных или разнородных отдельностей, находящихся в прочных отношениях, образующая некую целостность, или саморазвивающаяся и саморегулирующаяся упорядоченная материально-энергетическая совокупность, существующая как единое целое, составленная естественными структурами и образованиями, группирующимися в экологические или средообразующие компоненты на высших уровнях иерархической организации.

Ландша́фт (нем. Landschaft, вид местности, от Land — земля и schaft — суффикс, выражающий взаимосвязь, взаимозависимость) — конкретный индивидуальный природно-территориальный комплекс, как неповторимый комплекс, имеющий географическое название и точное положение на карте.

Геосистема (др.-греч. γε, - Земля и др.-греч. σύστημα, - целое, составленное из частей) — фундаментальная категория геоэкологии, обозначающая совокупность компонентов географической оболочки, объединённых потоками энергии и вещества. В целом, это понятие очень близко к понятию экосистемы или геобиоценоза.

4. Визначення, предмет та методи ландшафтної екології.

Ландша́фтна еколо́гія — розділ екології та географії, який вивчає просторову різноманітність і елементи ландшафту (наприклад поля, живоплоти, групи дерев, річки або міста) і те, як їх розташування впливає на розподіл і потік енергії та індивідуумів в навколишньому середовищі (який, у свою чергу, може безпосередньо вплинути на розподіл елементів). Ландшафтна екологія зазвичай має справу з прикладними і цілісними проблемами. Термін ландшафтна екологія був запропонований Карлом Троллом, німецьким географом в 1939. Він розробляв цю термінологію і безліч ранніх понять ландшафтної екології як частину його ранній роботі, що вивчає взаємодії між навколишнім середовищем і рослинністю.Визначення ландшафтної екології. Карл Троль52, який у 1939 р. вперше ввів термін «ландшафтна екологія», розумів під нею поєднання ландшафтно-просторового аналізу і дослідження взаємозв’язків між природними компонентами, які відбуваються в межах елементарної територіальної одиниці (екотопу). З того часу розуміння цієї науки суттєво розширилось, і на цей час ландшафтна екологія визначається як наука, погранична між екологією та ландшафтознавством, яка використовує їх теоретичні концепції та методи при дослідженні територіальних природних систем топічного та регіонального рівнів.

5. Об’єкти ландшафтної екології.

6. Ландшафтознавство як основа ландшафтної екології.

Об’єктом вивчення ландшафтознавства виступають певні природно-територіальним комплекси (ПТК), що являють цілісне і закономірне поєднання природних компонентів, які взаємодіють і утворюють єдину нерозривну систему.

ПТК – це закономірно побудовані системи взаємопов’язаних компонентів природи (гірських порід, повітря, вод, рослинності і тваринного світу), які утворюють на поверхні Землі певні територіальні одиниці, єдності, окремості з більш або менш чітко вираженими межами. Як синоніми до терміну ПТК в сучасному ландшафтознавстві використовуються поняття „геокомплекс”, „геосистема”, „ландшафтний комплекс” та ін. За розмірами і складністю внутрішньої організації ПТК дуже різноманітні: від невеликих і досить однорідних за природними умовами до величезних, складних і досить різнорідних. В сучасній фізичній географії розрізняють ПТК трьох рівнів: а) планетарного, б) регіонального, в) локального. До ПТК планетарного рівня відносять географічну оболонку в цілому, материки і океани. Одиницями регіонального рівня є фізико-географічні країни, зони, провінції, області і райони. До ПТК локального рівня відносять ландшафти і їх структурні одиниці – місцевості, урочища, фації.

Предметом ландшафтознавства є властивості і ознаки ПТК як природних тіл і об’єктів природокористування: генезис, просторова структура, тенденції функціонування, динаміки і розвитку, стійкість до зовнішнього впливу і можливості саморегуляції, природно-ресурсний потенціал.

Головними завданнями ландшафтознавства як науки є:

· дослідження і картографування просторової структури ПТК різних рівнів;

· вивчення функціонування, динаміки і розвитку ПТК;

· оцінка впливу господарської діяльності людини на ПТК і стійкості ПТК до антропогенного впливу;

· оцінка природно-ресурсного потенціалу ПТК;

· розробка рекомендацій по раціональному використанню і охороні ПТК.

Ландшафт – це генетично однорідний природний територіальний комплекс, який має єдиний геологічний фундамент, один тип рельєфу, однаковий клімат і складений з властивих тільки йому ПТК нижчого рангу, динамічно сполучених і закономірно поєднаних в просторі і часі.