19. Показники міграції хімічних елементів.

20. Класифікація хімічних елементів за їх міграційною здатністю.

МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ – перенесення й перерозподіл хім. елементів у земній корі та на поверхні Землі. До хім. елементів із дуже високою міграційною здатністю належать хлор, бром, натрій, йод, азот, бор, радій; із високою – калій, кальцій, германій, уран, залізо; із середньою – алюміній, кремній, магній; із низькою – цирконій, ніобій, тантал; із дуже низькою – платинові елементи. Прир. М. х. є. вирівнює їхню конц., яка антропогенно збільшується в окремих місцях (Наприклад, уздовж шляхів – конц. свинцю, заліза). Проте вона не може цілком компенсувати цей процес, тому нагромадження багатьох металів спричиняє геохім. аномалії, іноді екологічно небезпечні. Деякі антроп. явища підсилюють М. х. е. (Наприклад, кислотні дощі – міграції алюмінію та ін. металів).

21. Поняття та види геохімічних бар’єрів.

Резкие изменения внешних факторов миграции в тех или иных геологических обстановках приводит к резким изменениям миграционной способности тех или иных химических элементов и тем самым выполняют роль геохимических барьеров, способствующих накоплению здесь вещества и образованию месторождений полезных ископаемых. Таким образом, геохимические барьеры – это те участки земной коры, где на коротком расстоянии происходит резкое уменьшение интенсивности миграции химических элементов и, как следствие, их концентрация. Бывают макро-, мезо- и макробарьеры. Например, зона дельты – макробарьер, рудное тело – мезобарьер, рудный прожилок – микробарьер. На барьере одна геохимическая обстановка сменяется другой.

Выделяется два вида барьеров: природные и техногенные. Каждый вид делится на три типа: 1) Механические, когда резко меняется интенсивность механической миграции. С ними, например, связано образование россыпей. 2) Физико-химические барьеры ( в участках резкого изменения, Т, Р, Еh, рН и др.). 3) Биогеохимические барьеры. Они обязаны уменьшению интенсивности биогенной миграции. Например, с ними связано накопление торфа, образование залежей угля. Нередко барьеры бывают комплексными. В каждом из двух последних видов выделяются разные классы барьеров. Например, А – окислительный (кислородный), В – сульфидный (сероводородный), С – восстановительный без Н₂S (глеевый), D – щелочной, Е – кислый, F – испарительный, G – сорбционный, Н – термодинамический (понижение Т и Р), J – сульфатный, К – карбонатный.

На геохимических барьера: окислителями могут выступать О_2, О₃ (озон), No₂, H₂O₂, NO; восстановительными могут быть H₂, H₂S, CO, N₂, NH₃, CH₄, органика; повышают кислотность (СО₂ + Н₂О), HCl, HF, (SO₃ + Н₂О), SO₂; повышает щелочность К, Na, Ca, Mg,