Тема 9. Україна в другій світовій війні. Урср у 1945-1991 рр.

1. Напередодні Другої світової війни доля західноукраїнських земель була вирішена:

а) протоколами радянсько – німецького пакту про ненапад (“Пакт Молотова – Ріббентропа”) 23 серпня 1939 р.;

б) Мюнхенською угодою 1938 р. між Німеччиною, з одного боку, та Англією і Францією – з іншого;

в) англо – французсько – радянським договором 1940 р.

2. Анексію західноукраїнських земель, що входили до складу Польщі, радянські війська розпочали:

а) 1 вересня 1939 р.; б) 17 вересня 1939 р.; в) 13 червня 1940 р.

3. Закон про включення Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з УРСР було прийнято:

а) Верховними Радами СРСР та УРСР у листопаді 1939 р.;

б) Народними зборами Західної України у жовтні 1939 р.;

в) Верховною Радою УРСР у вересні 1939 р.

4. Північна Буковина і Придунайські українські землі увійшли до складу УРСР у:

а) вересні 1939 р.; б) червні 1940 р.; в) червні 1941 р.

5. Суть політики “радянізації” західноукраїнських земель полягала у:

а) виселені із західноукраїнських земель поляки, які володіли землею та підприємствами в регіоні, належне їм майно передавалося у власність українського населення;

б) докорінній зміні колишніх політичних і соціально – економічних відносин, перебудові їх на більшовицьких засадах, встановленні однопартійної диктатури, націоналізація промисловості, колективізація сільського господарства, культурна революція, масові репресії проти тих, хто не приймав більшовицької ідеології;

в) наданні цій території автономії у складі УРСР, права на місцеве самоврядування та створенні сприятливих умов для соціально – економічного розвитку.

6. У результаті анексії СРСР українських земель у 1939 – 1940 рр.:

а) більшість українських територій увійшла до складу СРСР, крім Закарпаття;

б) вперше в новітній історії всі українські землі були об’єднані у складі однієї держави - УРСР;

в) поряд з УРСР були створені ще дві радянські українські республіки – Карпатська Україна та Західноукраїнська Народна Республіка.

7. Які держави або політичні сили в роки другої світової війни виступили з вимогою встановлення національно – державної незалежності України:

а) СРСР; б) Німеччина;

в) Англія і Франція; г) українські націонал-патріотичні сили – ОУН.

8. Контрнаступ радянських військ в Україні на початку 1942 р. був здійснений в районах:

а) Харкова, Криму; б) Харкова, Одеси; в) Дніпропетровська, Криму.

9. Контрнаступ радянських військ в Україні взимку 1942 р. закінчився:

а) звільненням від німецьких окупантів Правобережної України;

б) оточенням та знищенням радянських військ на Барвінківському виступі та на Керченському півострові;

в) проривом німецького фронту в районі Харкова;

г) зняттям блокади Севастополя.

10. Німецький окупаційний режим спирався на:

а) підтримку усіх верств українського населення, яке охоче співпрацювало з німецькими окупантами, створивши власні адміністративні та правоохоронні органи;

б) окупаційну воєнну та цивільну адміністрацію, на різноманітні каральні органи – гестапо, СС, СД, а також на допоміжні адміністрації з представників місцевого населення – бургомістрів, голів, поліцаїв, які виявили бажання співпрацювати з окупантами;

в) окупаційну воєнну та цивільну адміністрацію, а також на німецькі каральні органи – гестапо, СС, СД.

11. Гітлерівський план “Ост” передбачав:

а) надання Україні в майбутньому державної незалежності, сприяння її економічному і культурному розвиткові, досягнення європейських стандартів життя;

б) перетворення України на органічну частку Німецької держави, а українців – на її громадян, рівноправних з іншими народами;

в) перетворення України на колоніальну країну, аграрно – сировинний придаток рейху. Місцеве населення оголошувалося людьми “третього ґатунку” і підлягало фізичному знищенню.

12. Для означення співпраці населення завойованих держав з окупаційним режимом застосовують термін:

а) антисемітизм; б) колабораціонізм; в) апатридизм.

13. Акт проголошення Української держави відбувся:

а) 30 червня 1941 р.; б) 9 липня 1941 р.; в) 25 листопада 1941 р.

14. У 1942 р. на території Сумської області, окупованої німцями, діяли радянські партизанські загони під керівництвом:

а) Я. Мельникова; б) О. Наумова; в) С. Ковпака г) О. Сабурова.

15. Українські батальйони “Нахтігаль” і ”Роланд”, Легіон українських націоналістів – це:

а) українські партизанські загони під радянським командуванням, що діяли на окупованих німцями територіях України;

б) українські підрозділи ОУН – УПА;

в) українські військові одиниці, організовані при підтримці Німеччини для дій проти радянської армії.

16. Учасники руху Опору проти німецьких окупантів в Україні в 1941 – 1942 рр. – оунівці та радянські партизани:

а) співпрацювали між собою у боротьбі проти німецьких окупантів;

б) були вороже налаштовані через ідеологічні розбіжності;

в) не йшли на контакт між собою, вважаючи більш ефективною самостійну боротьбу проти німеццьких окупантів.

17. “Карпатський рейд” радянських партизанських загонів, в ході якого були виведені з ладу нафтопромисли в Західній Україні, було здійснено:

а) влітку 1942 р. під командуванням Я. Мельникова;

б) восени 1942 р. під командуванням Д. Медвєдєва;

в) влітку 1943 р. під командуванням С. Ковпака;

г) взимку 1943 р. під командуванням О. Сабурова;

д) взимку 1944 р. під командуванням Вернигори.

18. “Рейкова війна” – це:

а) операція радянських військ на Лівобережній Україні, здійснена влітку 1943 р. з широким використанням бронепоїздів;

б) операція радянських партизанів зі знищенням залізниць, мостів, залізничних ешелонів, здійснена напередодні Курської битви, зокрема і на території України;

в) операція підпілля ОУН зі знищення залізниць, мостів, залізничних ешелонів, здійснена в липні – серпні 1942 р.

19. Керівництво збройною боротьбою радянських партизанів та підпільників на окупованій нацистами території України здійснювалась:

а) Українською головною визвольною радою;

б) Українським штабом партизанського руху;

в) Українським центральним комітетом.

20. Українська Повстанська Армія була створена у:

а) жовтні 1942 р.; б) жовтні 1943 р.; в) жовтні 1944 р.

21. Командувачем УПА в 1943 – 1945 рр. був:

а) С. Бандера; б) С. Ковпак; в) Р. Шухевич (Т. Чупринка).

22. Для боротьби з Радянською армією в складі військ СС у 1943 р. із українців були створені:

а) Українська Повстанська Армія;

б) дивізія “Галичина”;

в) “Нахтігаль” і ”Роланд”.

23. У 1944 р. радянські війська завершили звільнення Україеи від німецьких окупантів у процесі таких операцій Радянської армії:

а) Яссько – Кишинівська, “Багратіон”, “Вісла”, Львівсько - Сандомирська; б) Корсунь – Шевченківська, Кримська, Яссько – Кишинівська, “Багратіон”, Львівсько - Сандомирська;

в) “Багратіон”, “Вісла”, визволення Києва, “Галичина”.

24. Закарпаття ввійшло до складу УРСР в:

а) 1939 р.; б) 1940 р.; в) 1945 р.

25. Верховна Рада СРСР 1 лютого 1944 р. схвалила реформу Конституції, яка передбачала право республік на :

а) вихід з СРСР і створення незалежної держави;

б) власні збройні формування та прямі зовнішні зв’язки;

в) прямі зовнішні зв’язки та незалежну соціальну й господарську політику.

26. Державний комітет оборони прийняв постанову про виселення кримських татар із Кримської АРСР в Узбецьку РСР у:

а) 1940 р.; б) 1941 р.; в) 1944 р.

27. Матеріальні та фізичні втрати України в роки другої світової війни склали:

а) четверту частину населення: близько 6,5 млн. осіб на фронтах і 9 млн. осіб – у зоні окупації. Понад 10 млн. людей залишилися без даху над головою. Промисловість і сільське господарство були повністю знищені. В Україні не залишилося жодного працюючого підприємства, колгоспу чи радгоспу;

б) п’яту частину населення: близько 3 млн. осіб на фронтах і 5,5 млн. осіб – у зоні окупації. Понад 10 млн. людей залишилися без даху над головою. Промисловість і сільське господарство були знищені частково, адже більшість підприємств на початку війни вдалося евакуювати на схід СРСР. Фашисти знищили 4 тис. підприємств, 2 тис. колгоспів, 50 МТС;

в) п’яту частину населення: близько 3 млн. осіб на фронтах і 5,5 млн. осіб – у зоні окупації. Понад 10 млн. людей залишилися без даху над головою. Промисловість і сільське господарство були повністю знищені. Знищено понад 16 тис. підприємств, 28 тис. колгоспів та 1300 МТС. Матеріальні збитки становили 42 % від загальних збитків СРСР.

28. Відновлюючи контроль над Україною, керівництво СРСР:

а) погодилося на реальне розширення національно – державного суверенітету УРСР, надавши республіці право на дипломатичні відносини з іноземними державами, а також на організацію власних збройних сил;

б) формально погодилося на розширення національно- державного суверенітету України, надавши республіці право на дипломатичні відносини з іноземними державами, а також на організацію власних збройних сил;

в) вдалося до звуження національно – державного суверенітету республіки, позбавивши її права на дипломатичні відносини з іноземними державами, а також на організацію власних збройних сил.

29. Зі вступом радянських військ на територію, що в 1943 – 1944 рр. контролювалася УПА, керівництво ОУН – УПА:

а) припинило воєнні дії проти радянської армії;

б) прагнучи продовжувати боротьбу проти більшовицьких окупантів, пішло на досягення угоди про співробітництво з нацистами, а збройні загони УПА влилися в німецьку регулярну армію;

в) продовжило самостійну боротьбу за незалежність України, сформувавши для цього новий позапартійний орган – Українську головну визвольну раду.

30. На території Київщини, Житомирщини, Рівненщини, Дніпропетровщини в роки війни було утворено:

а) дистрикт “Галичина”; б) рейхскомісаріат “Україна”; в) “Трансністрія”.