- •Тема 1 – 2. Історія як наука. Найдавніші часи.
- •Тема 3. Київська Русь
- •Тема 3. Литовсько-польська доба української історії. Козацтво (14 –перша пол. 17 ст.).
- •Тема 5. Українська національна революція 17 ст. Козацька держава (сер. 17 – кін. 18 ст.)
- •Тема 6. Українські землі в складі Російської та Австро-Угорської імперії. Національне відродження (кін.18-поч.20 ст.)
- •Тема 7.Українська національно-демократична революція (1917-1921 рр.)
- •Тема 8. Міжвоєнний період (1921-1939)
- •Тема 9. Україна в другій світовій війні. Урср у 1945-1991 рр.
- •Тема 10. Урср у 1945-1991 рр. Наростання системної кризи тоталітарного ладу.
- •Тема 11. Україна незалежна.
Тема 5. Українська національна революція 17 ст. Козацька держава (сер. 17 – кін. 18 ст.)
Соціальною базою Визвольної війни були:
а) селяни, козаки, міщани;
б) селяни, козаки, частина міщан, українська шляхта;
в) селяни, козаки, міщани-українці, частина української шляхти;
г) селяни, козаки, міщани, духовенство.
Богдан Хмельницький був обраний гетьманом Війська Запорозького в січні:
а) 1646 р.; б) 1648 р.; в) 1649 р.
Епіцентром повстання під проводом Б. Хмельницького на п. 1648 р. вважається:
а) хутір Суботів на Чигиринщині;
б) Київ;
в) Запорізька Січ.
Союзниками козаків у боротьбі проти польсько-шляхетської сваволі в Україні у 1648 р. стали:
а) московіти; б) молдавани; в) татари.
Зборівська угода забезпечила умови для формування суверенітету Української держави, бо:
а) була договором про мир, який давав змогу розпочати державне будівництво;
б) визнавала за гетьманом право на владу на певній території та окремі збройні сили;
в) визнавала за гетьманом право на окремі збройні сили та використання прибутків з колишніх шляхетських фільварків.
Битва під Берестечком на Волині між військами Б. Хмельницького і Яна Казимира відбулася:
а) 18 – 30 травня 1649 р.;
б) 18 – 30 червня 1651 р.;
в) 18 – 30 липня 1652 р.
“Березневі статті” Б. Хмельницького були узгоджені й затверджені:
а) у Переяславі; б) у Києві; в) у Москви.
Союзниками Б. Хмельницького у боротьбі проти Речі Посполитої у 1656 – 1657 рр. стали:
а) московський цар і кримський хан;
б) кримський хан і семигородський князь;
в) семигородський князь і шведський король.
Територія держави Війська Запорозького в часи Богдана Хмельницького майже постійно охоплювала:
а) Київське, Брацлавське, Волинське і частину Руського воєводства;
б) Чернігівське, Брацлавське, Волинське та частину Руського воєводства, а також межові землі Білої Русі;
в) Чернігівське, Київське, Волинське та частину Брацлавського воєводства, а також межові землі Білої Русі;
г) Чернігівське, Київське, Брацлавське та частину Волинського воєводства, а також межові землі Білої Русі.
За формою правління держава Війська Запорізького була:
а) становою монархією, спадковий володар якої – гетьман, а дорадчий орган влади – рада козацької республіки;
б) становою республікою, повновладним головою якої вважався виборний гетьман, а найвищим органом влади – загальнокозацькі збори;
в) абсолютною монархією, вся влада у якій зосереджувалася у руках гетьманів, що передавали її у спадок.
Столицею держави Війська Запорозького в часи Визвольної війни було місто:
а) Київ; б) Чигирин; в) Переяслав.
Періодом “руїни” в історії України називають:
а) 50 – 70-і рр. ХVІІ ст.;
б) 60 – 80-і рр. ХVІІ ст.;
в) 70 – 90-і рр. ХVІІ ст.
Гадяцький договір з Польщею уклав гетьман:
а) І. Виговський; б) П. Тетеря; в) П. Дорошенко.
Гадяцький договір між Україною та Річчю Посполитою було укладено:
а) 1654 р.; б) 1658 р.; в) 1660 р.
У травні 1659 р. під Конотопом:
а) козацька армія І. Виговського зазнала нищівної поразки від поляків;
б) козацька армія І. Виговського і татарська орда завдали нищівної поразки військам московського царя;
в) козацька армія І. Виговського і татари завдали поразки військам поляків.
Слободищенський трактат 1660 р. було укладено після:
а) боїв під Чудновим;
б) битви під Конотопом;
в) битви під Переяславом.
На “Чорній Раді” біля Ніжина у 1663 р. гетьманом Лівобережної України було обрано:
а) Якима Сомка; б) Василя Золотаренка; в) Івана Брюховецького.
Відомий роман про “чорну раду” створив:
а) І. Нечуй-Левицький; б) П. Куліш; в) Г. Хоткевич.
Андрусівське перемир’я між Річчю Посполитою та Москвою було укладено:
а) 1665 р.; б) 1667 р.; в) 1668 р.
Андрусівське перемир’я між Річчю Посполитою та Московським царством юридично оформило:
а) приєднання України до Московського царства;
б) поділ України на польську – Правобережну та московську - Лівобережну; в) повернення всіх земель України, крім Чернігівщини та Запоріжжя, під владу польського короля.
За часів Д. Многогрішного до часів І. Мазепи столицею Лівобережжя (Гетьманщини) було місто:
а) Гадяч; б) Батурин; в) Чигирин.
“Вічний мир” між Річчю Посполитою і Московським царством було укладено:
а) 1667 р.; б) 1686 р.; в) 1699 р.
покозачена шляхта, козаки, роди яких колись були вписані в польський реєстр, учасники Визвольної війни, а також бунчукові і значкові товариші в Козацькій державі (Гетьманщині) становили привілейовану групу:
а) українських дворян;
б) старшин або знатного військового товариства;
в) українських магнатів.
Органами влади в Козацькій державі другої половини ХVІІ ст. були:
а) митрополит Київський, гетьман, Рада старшини, Генеральна Військова канцелярія;
б) гетьман, Рада старшини, Генеральна військова канцелярія, Малоросійська Колегія;
в) Генеральна Рада, гетьман, Рада старшини, Генеральна Військова канцелярія.
Іван Мазепа був гетьманом Війська Запорізького у:
а) 1668 – 1676 рр.; б) 1676 – 1687 рр.; в) 1687 – 1709 рр.
Повстання козаків на Правобережній Україні у 1702 – 1704 рр. очолював:
а) В. Кочубей; б) С. Палій; в) П. Орлик.
Гетьман І. Мазепа відкрито перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ у:
а) 1706 р.; б) 1708 р.; в) 1709 р.
Як покарання за зраду І. Мазепи російські війська під командуванням О. Меншикова захопили і зруйнували:
а) Київ; б) Батурин; в) Глухів.
У Полтавській битві перемогли:
а) Карл ХІІ Петра І та І. Мазепу;
б) Петро І Карла ХІІ та І. Мазепу;
в) Карл ХІІ та І. Мазепа Петра І.
Після І. Мазепи з волі царя Петра І гетьманом став:
а) І. Скоропадський; б) Д. Апостол; в) П. Полуботок.
Наступником І. Мазепи і продовжувачем його справи, гетьманом Війська Запорізького у еміграції став:
а) І. Скоропадський; б) П. Орлик; в) П. Полуботок.
“Пакти і Конституції законів і вільностей Війська Запорозького” були укладені П. Орликом та його соратниками у:
а) 1709 р.; б) 1710 р.; в) 1711 р.
Указ Петра І, яким заборонялося друкувати в українських друкарнях церковні книги або передруковувати їх з давніх українських видань, вийшов у:
а) 1709 р.; б) 1714 р.; в) 1720 р.
Малоросійська колегія, створена указом Петра І, управляла Гетьманщиною в:
а) 1709 – 1722 рр.; б) 1722 – 1727 рр.; в) 1727 – 1734 рр.
Кодифікація чинних на Лівобережжі норм українського права була здійснена в:
а) “Пактах і Конституціях законів і вільностей Війська Запорозького”;
б) “Решительных пунктах”;
в) “Правах, за якими судиться малоросійський народ”.
Запорожці повернулися під владу російського імператора і заснували Нову Січ у:
а) 1710 р.; б) 1717 р.; в) 1734 р.
Останнім гетьманом України був:
а) І. Мазепа; б) К. Розумовський; в) П. Калнишевський.
Останнім кошовим отаманом Запорізької Січі був:
а) К. Розумовський; б) Кость Гордієнко; в) П. Калнишевський.
Нова Сербія та Слов’яносербія – це:
а) колонії іноземців – сербів, молдаван, волохів, болгар на території Кодацької, Самарської і Орільської паланок Запоріжжя, створені царським урядом у першій половині ХVІІІ ст.;
б) поселення іноземців: сербів, молдаван, волохів, болгар у т.зв. “задніпровських землях” (сучасна Кіровоградщина), які виникли наприкінці ХVІІ ст.;
в) адміністративно – територіальні одиниці, створені урядом у середині ХVІІІ ст. після виникнення військових поселень іноземців - сербів, молдаван, волохів, болгар у т.зв. “задніпровських місцях” (сучасна Кіровоградщина).
Запорізька Січ була остаточно зруйнована російською царицею Катериною ІІ, тому що:
а) імператриця ненавиділа українців, а запорожці уособлювали в собі їхні кращі якості та були стійкими прихильниками української автономії;
б) Січ перестала бути військовим захистом Півдня після занепаду Кримського ханства і Османської імперії, але зберігала свій демократичний устрій, була опорним пунктом “бунтівників” та перешкодою колонізації Північного Причорномор’я;
в) Січ була потенційною союзницею кримських татар під час неминучих російсько – турецьких воєн за вихід до Чорного моря.
Замість гетьмана, посада якого була скасована Катериною ІІ, Україною управляла:
а) Генеральна військова канцелярія;
б) ІІ Малоросійська колегія;
в) Правління гетьманського уряду.
Малоросійська колегія, створена Катериною ІІ, управляла Україною у:
а) 1722 –1727 рр.; б) 1762 – 1775 рр.; в) 1764 – 1786 рр.
Рух гайдамаків у ХVІІІ ст. розпочався:
а) на Лівобережжі та Слобожанщині;
б) на Правобережній Україні;
в) в Галичині, Буковині та Закарпатті.
Загони гайдамаків на Правобережній Україні діяли:
а) 1710 – 1750 рр.; б) 1730 – 1770 рр.; в) 1710 – 1770 рр.
Коліївщина була придушена:
а) польською шляхтою, яка припинила боротьбу з королем і об’єднала свої загони з його військом;
б) російським військом, яке оточило табір повстанців і захопило в полон їхніх ватажків;
в) татарами, які з намови польського короля вдерлися на Правобережжя та погромили повстанців і конфедератів.
Керівниками Коліївщини були:
а) запорожець М. Залізняк і сотник надвірних козаків Верлан;
б) сотники надвірних козаків Верлан та І. Гонта;
в) запорожець М. Залізняк та сотник надвірних козаків І. Гонта.
Опришки у ХVІ – ХVІІІ ст. діяли:
а) на Лівобережжі та Слобожанщині;
б) на Правобережній Україні;
в) в Галичині, Буковині та на Закарпатті.
Очолював загін опришків та загинув від кулі зрадника:
а) І. Гонта; б) В. Баюрак; в) О. Довбуш.
У соціально-економічному розвитку півдня України у другій половині ХVІІІ ст. визначальними були тенденції до:
а) індустріалізації краю та розвитку тут капіталістичних відносин;
б) утвердження аграрного характеру краю та феодальних відносин;
в) розвитку аграрно-ринкової економіки на основі феодальних відносин зі збереженням окремих елементів капіталістичного господарства.
У 1665 – 1776 р. Правобережною Україною керував гетьман:
а) І. Самойлович; б) П. Тетеря; в) П. Дорошенко.