Тема 5. Українська національна революція 17 ст. Козацька держава (сер. 17 – кін. 18 ст.)

1. Соціальною базою Визвольної війни були:

а) селяни, козаки, міщани;

б) селяни, козаки, частина міщан, українська шляхта;

в) селяни, козаки, міщани-українці, частина української шляхти;

г) селяни, козаки, міщани, духовенство.

2. Богдан Хмельницький був обраний гетьманом Війська Запорозького в січні:

а) 1646 р.; б) 1648 р.; в) 1649 р.

3. Епіцентром повстання під проводом Б. Хмельницького на п. 1648 р. вважається:

а) хутір Суботів на Чигиринщині;

б) Київ;

в) Запорізька Січ.

4. Союзниками козаків у боротьбі проти польсько-шляхетської сваволі в Україні у 1648 р. стали:

а) московіти; б) молдавани; в) татари.

5. Зборівська угода забезпечила умови для формування суверенітету Української держави, бо:

а) була договором про мир, який давав змогу розпочати державне будівництво;

б) визнавала за гетьманом право на владу на певній території та окремі збройні сили;

в) визнавала за гетьманом право на окремі збройні сили та використання прибутків з колишніх шляхетських фільварків.

6. Битва під Берестечком на Волині між військами Б. Хмельницького і Яна Казимира відбулася:

а) 18 – 30 травня 1649 р.;

б) 18 – 30 червня 1651 р.;

в) 18 – 30 липня 1652 р.

7. “Березневі статті” Б. Хмельницького були узгоджені й затверджені:

а) у Переяславі; б) у Києві; в) у Москви.

8. Союзниками Б. Хмельницького у боротьбі проти Речі Посполитої у 1656 – 1657 рр. стали:

а) московський цар і кримський хан;

б) кримський хан і семигородський князь;

в) семигородський князь і шведський король.

9. Територія держави Війська Запорозького в часи Богдана Хмельницького майже постійно охоплювала:

а) Київське, Брацлавське, Волинське і частину Руського воєводства;

б) Чернігівське, Брацлавське, Волинське та частину Руського воєводства, а також межові землі Білої Русі;

в) Чернігівське, Київське, Волинське та частину Брацлавського воєводства, а також межові землі Білої Русі;

г) Чернігівське, Київське, Брацлавське та частину Волинського воєводства, а також межові землі Білої Русі.

10. За формою правління держава Війська Запорізького була:

а) становою монархією, спадковий володар якої – гетьман, а дорадчий орган влади – рада козацької республіки;

б) становою республікою, повновладним головою якої вважався виборний гетьман, а найвищим органом влади – загальнокозацькі збори;

в) абсолютною монархією, вся влада у якій зосереджувалася у руках гетьманів, що передавали її у спадок.

11. Столицею держави Війська Запорозького в часи Визвольної війни було місто:

а) Київ; б) Чигирин; в) Переяслав.

12. Періодом “руїни” в історії України називають:

а) 50 – 70-і рр. ХVІІ ст.;

б) 60 – 80-і рр. ХVІІ ст.;

в) 70 – 90-і рр. ХVІІ ст.

13. Гадяцький договір з Польщею уклав гетьман:

а) І. Виговський; б) П. Тетеря; в) П. Дорошенко.

14. Гадяцький договір між Україною та Річчю Посполитою було укладено:

а) 1654 р.; б) 1658 р.; в) 1660 р.

15. У травні 1659 р. під Конотопом:

а) козацька армія І. Виговського зазнала нищівної поразки від поляків;

б) козацька армія І. Виговського і татарська орда завдали нищівної поразки військам московського царя;

в) козацька армія І. Виговського і татари завдали поразки військам поляків.

16. Слободищенський трактат 1660 р. було укладено після:

а) боїв під Чудновим;

б) битви під Конотопом;

в) битви під Переяславом.

17. На “Чорній Раді” біля Ніжина у 1663 р. гетьманом Лівобережної України було обрано:

а) Якима Сомка; б) Василя Золотаренка; в) Івана Брюховецького.

18. Відомий роман про “чорну раду” створив:

а) І. Нечуй-Левицький; б) П. Куліш; в) Г. Хоткевич.

19. Андрусівське перемир’я між Річчю Посполитою та Москвою було укладено:

а) 1665 р.; б) 1667 р.; в) 1668 р.

20. Андрусівське перемир’я між Річчю Посполитою та Московським царством юридично оформило:

а) приєднання України до Московського царства;

б) поділ України на польську – Правобережну та московську - Лівобережну; в) повернення всіх земель України, крім Чернігівщини та Запоріжжя, під владу польського короля.

21. За часів Д. Многогрішного до часів І. Мазепи столицею Лівобережжя (Гетьманщини) було місто:

а) Гадяч; б) Батурин; в) Чигирин.

22. “Вічний мир” між Річчю Посполитою і Московським царством було укладено:

а) 1667 р.; б) 1686 р.; в) 1699 р.

23. покозачена шляхта, козаки, роди яких колись були вписані в польський реєстр, учасники Визвольної війни, а також бунчукові і значкові товариші в Козацькій державі (Гетьманщині) становили привілейовану групу:

а) українських дворян;

б) старшин або знатного військового товариства;

в) українських магнатів.

24. Органами влади в Козацькій державі другої половини ХVІІ ст. були:

а) митрополит Київський, гетьман, Рада старшини, Генеральна Військова канцелярія;

б) гетьман, Рада старшини, Генеральна військова канцелярія, Малоросійська Колегія;

в) Генеральна Рада, гетьман, Рада старшини, Генеральна Військова канцелярія.

25. Іван Мазепа був гетьманом Війська Запорізького у:

а) 1668 – 1676 рр.; б) 1676 – 1687 рр.; в) 1687 – 1709 рр.

26. Повстання козаків на Правобережній Україні у 1702 – 1704 рр. очолював:

а) В. Кочубей; б) С. Палій; в) П. Орлик.

27. Гетьман І. Мазепа відкрито перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ у:

а) 1706 р.; б) 1708 р.; в) 1709 р.

28. Як покарання за зраду І. Мазепи російські війська під командуванням О. Меншикова захопили і зруйнували:

а) Київ; б) Батурин; в) Глухів.

29. У Полтавській битві перемогли:

а) Карл ХІІ Петра І та І. Мазепу;

б) Петро І Карла ХІІ та І. Мазепу;

в) Карл ХІІ та І. Мазепа Петра І.

30. Після І. Мазепи з волі царя Петра І гетьманом став:

а) І. Скоропадський; б) Д. Апостол; в) П. Полуботок.

31. Наступником І. Мазепи і продовжувачем його справи, гетьманом Війська Запорізького у еміграції став:

а) І. Скоропадський; б) П. Орлик; в) П. Полуботок.

32. “Пакти і Конституції законів і вільностей Війська Запорозького” були укладені П. Орликом та його соратниками у:

а) 1709 р.; б) 1710 р.; в) 1711 р.

33. Указ Петра І, яким заборонялося друкувати в українських друкарнях церковні книги або передруковувати їх з давніх українських видань, вийшов у:

а) 1709 р.; б) 1714 р.; в) 1720 р.

34. Малоросійська колегія, створена указом Петра І, управляла Гетьманщиною в:

а) 1709 – 1722 рр.; б) 1722 – 1727 рр.; в) 1727 – 1734 рр.

35. Кодифікація чинних на Лівобережжі норм українського права була здійснена в:

а) “Пактах і Конституціях законів і вільностей Війська Запорозького”;

б) “Решительных пунктах”;

в) “Правах, за якими судиться малоросійський народ”.

36. Запорожці повернулися під владу російського імператора і заснували Нову Січ у:

а) 1710 р.; б) 1717 р.; в) 1734 р.

37. Останнім гетьманом України був:

а) І. Мазепа; б) К. Розумовський; в) П. Калнишевський.

38. Останнім кошовим отаманом Запорізької Січі був:

а) К. Розумовський; б) Кость Гордієнко; в) П. Калнишевський.

39. Нова Сербія та Слов’яносербія – це:

а) колонії іноземців – сербів, молдаван, волохів, болгар на території Кодацької, Самарської і Орільської паланок Запоріжжя, створені царським урядом у першій половині ХVІІІ ст.;

б) поселення іноземців: сербів, молдаван, волохів, болгар у т.зв. “задніпровських землях” (сучасна Кіровоградщина), які виникли наприкінці ХVІІ ст.;

в) адміністративно – територіальні одиниці, створені урядом у середині ХVІІІ ст. після виникнення військових поселень іноземців - сербів, молдаван, волохів, болгар у т.зв. “задніпровських місцях” (сучасна Кіровоградщина).

40. Запорізька Січ була остаточно зруйнована російською царицею Катериною ІІ, тому що:

а) імператриця ненавиділа українців, а запорожці уособлювали в собі їхні кращі якості та були стійкими прихильниками української автономії;

б) Січ перестала бути військовим захистом Півдня після занепаду Кримського ханства і Османської імперії, але зберігала свій демократичний устрій, була опорним пунктом “бунтівників” та перешкодою колонізації Північного Причорномор’я;

в) Січ була потенційною союзницею кримських татар під час неминучих російсько – турецьких воєн за вихід до Чорного моря.

41. Замість гетьмана, посада якого була скасована Катериною ІІ, Україною управляла:

а) Генеральна військова канцелярія;

б) ІІ Малоросійська колегія;

в) Правління гетьманського уряду.

42. Малоросійська колегія, створена Катериною ІІ, управляла Україною у:

а) 1722 –1727 рр.; б) 1762 – 1775 рр.; в) 1764 – 1786 рр.

43. Рух гайдамаків у ХVІІІ ст. розпочався:

а) на Лівобережжі та Слобожанщині;

б) на Правобережній Україні;

в) в Галичині, Буковині та Закарпатті.

44. Загони гайдамаків на Правобережній Україні діяли:

а) 1710 – 1750 рр.; б) 1730 – 1770 рр.; в) 1710 – 1770 рр.

45. Коліївщина була придушена:

а) польською шляхтою, яка припинила боротьбу з королем і об’єднала свої загони з його військом;

б) російським військом, яке оточило табір повстанців і захопило в полон їхніх ватажків;

в) татарами, які з намови польського короля вдерлися на Правобережжя та погромили повстанців і конфедератів.

46. Керівниками Коліївщини були:

а) запорожець М. Залізняк і сотник надвірних козаків Верлан;

б) сотники надвірних козаків Верлан та І. Гонта;

в) запорожець М. Залізняк та сотник надвірних козаків І. Гонта.

47. Опришки у ХVІ – ХVІІІ ст. діяли:

а) на Лівобережжі та Слобожанщині;

б) на Правобережній Україні;

в) в Галичині, Буковині та на Закарпатті.

48. Очолював загін опришків та загинув від кулі зрадника:

а) І. Гонта; б) В. Баюрак; в) О. Довбуш.

49. У соціально-економічному розвитку півдня України у другій половині ХVІІІ ст. визначальними були тенденції до:

а) індустріалізації краю та розвитку тут капіталістичних відносин;

б) утвердження аграрного характеру краю та феодальних відносин;

в) розвитку аграрно-ринкової економіки на основі феодальних відносин зі збереженням окремих елементів капіталістичного господарства.

50. У 1665 – 1776 р. Правобережною Україною керував гетьман:

а) І. Самойлович; б) П. Тетеря; в) П. Дорошенко.