Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тестові завдання з історії України для студенті...doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
261.12 Кб
Скачать

Тема 8. Міжвоєнний період (1921-1939)

  1. Кордони між УСРР і Польщею, встановлені згідно з Ризьким мирним договором, існували протягом:

а) жовтня 1920 р. – вересня 1939 р.;

б) березня 1921 р. – вересня 1939 р.;

в) березня 1921р. – червня 1941 р.

  1. Головна мета плану ГОЕЛРО, прийнятого наприкінці грудня 1920 р. VІІ Всеросійським з’їздом Рад, полягала у:

а) забезпеченні електроенергією населення радянських України і Росії;

б) забезпеченні безробітних робочими місцями на будівництві електростанцій;

в) створенні в Україні та інших радянських республіках умов для індустріалізації;

г) перетворенні енергетичної галузі на основну експортну галузь радянської економіки.

  1. Політична криза в Україні на початку 1921 р. була спричинена:

а) діяльністю опозиційних до КП(б)У політичних партій;

б) зовнішньополітичними обставинами: міжнародним невизнанням УСРР як держави;

в) політикою “воєнного комунізму”, яка призвела до господарської розрухи.

  1. На початку 20-х рр. в УСРР були створені осередки:

а) Російської православної церкви;

б) Української автокефальної православної церкви;

в) Української греко – католицької церкви.

  1. У 1921 – 1923 рр. посуха, скорочення виробництва продовольства внаслідок господарської розрухи та непомірні реквізиції призвели до голоду, який охопив:

а) Західну Україну; б) Буковину та Закарпаття; в) південні губернії УРСР; г) північні губернії УРСР.

  1. Юридичне оформлення СРСР відбулося:

а) 30.12.1922 р.; б) 28.12.1920 р.; в) 31.01.1924 р.

  1. Відбудова промисловості України була завершена у:

а) 1919 – 1920 рр.; б) 1921 – 1922 рр.; в) 1925 – 1926 рр.

  1. На початку 20-х рр. на Харківському паровозобудівному заводі було налагоджено випуск перших в Україні:

а) танків; б) легкових автомобілів; в) тракторів.

  1. У народному господарстві України в 1920 – 1926 рр. приоритетний розвиток отримали такі галузі промисловості:

а) вугільна, легка, машинобудівна, хімічна, металургійна, деревообробна, енергетична;

б) вугільна, машинобудівна, металургійна, енергетична;

в) легка, хімічна, деревообробна, енергетична.

  1. “Кризу збуту”, яка охопила економіку УРСР у 1922 – 1923 рр., було ліквідовано:

а) економічними методами, без втручання з боку держави;

б) адміністративно – командними методами, після втручання держави і партійних органів;

в) стихійно, завдяки страйкам селян і робітників та самовільним замінам цін на продукцію.

  1. Більшовики вважали завданням політики “українізації”:

а) утвердження національної свідомості і державного патріотизму серед українських громадян;

б) перебудову культури України на ідеологічних засадах марксизму;

в) розбудову української державності та незалежності;

г) поширення культурного доробку українських митців в інших радянських республіках.

  1. У 20-х рр. більшовицький курс на “українізацію” отримав підтримку з боку українських комуністів – прихильників ідеї національного відродження:

а) Д. Мануїльського, Г. Гринька, О. Шумського, Д. Лебедя;

б) О. Шумського, М. Скрипника, Г. Гринька;

в) М. Скрипника, Л. Кагановича, Г. Гринька, Д. Лебедя.

  1. Режисером художніх фільмів “Звенигора”, “Арсенал”, “Земля” був:

а) В. Гардін; б) О. Довженко; в) Л. Ревуцький.

  1. Перший п’ятирічний план розвитку народного господарства України (1928 – 1933 рр.):

а) мав на меті кардинальні зміни у структурі народного господарства, а саме: базовими галузями повинні були стати легка та харчова промисловість, а також машинобудування;

б) закріплював усталену ще до революції традиційну структуру народного господарства України, яка ґрунтувалася на видобувних галузях і первинній обробці сировини;

в) передбачав, що в Україні розвиватиметься лише енергетика, а всі капіталовкладення спрямовуватимуться на розвиток аграрного сектора.

  1. В Україні в роки “індустріалізації” першочерговий розвиток отримали такі галузі промисловості:

а) енергетика, металургія, легка промисловість;

б) видобувні галузі та первинна обробка сировини, енергетика, металургія; в) харчова, легка промисловість, машинобудування.

  1. У роки перших (довоєнних) п’ятирічок велика промисловість України:

а) перейшла в підпорядкування загальносоюзних наркоматів;

б) контролювалася урядом республіки;

в) перебувала, як правило, у приватній власності.

  1. Олексій Стаханов був:

а) відомим діячем УКП;

б) ударником соціалістичної праці, організатором соцзмагання у Донбасі в роки другої п’ятирічки;

в) директором Дніпрогесу.

  1. У 1930 – 1932 рр. українське селянство:

а) з ентузіазмом включилося в процес колективізації, охоче віддавало у колективне користування власний реманент, худобу, добровільно записувалося у колгоспи;

б) байдуже поставилося до більшовицьких планів колективізації;

в) вороже поставилося до колективізації, чинило стихійний опір більшовикам.

  1. Більшовикам вдалося реалізувати план форсованої колективізації українського села:

а) оскільки українське селянство щиро вірило в ідеали комунізму і підтримувало політику КП(б)У;

б) завдяки насильницьким методам, масовим репресіям та голоду;

в) тому, що новостворені колгоспи швидко довели перевагу колективного господарства над індивідуальним.

  1. Реакція українського селянства на статтю Й. Сталіна “Запаморочення від успіхів” та постанову ЦК ВКП (б) від 14.03.1930 р. щодо “перегинів” у колективізації була такою:

а) селяни масово почали вступати у колгоспи;

б) селяни почали масово виходити з колгоспів;

в) почалися селянські бунти проти більшовицьких активістів, колгоспи ліквідовувалися, а їхнє майно розкрадалося.

  1. Хто з діячів комуністичної партії безпосередньо несе відповідальність за організацію голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні:

а) О. Шліхтер, С. Косіор, В. Молотов, Й. Сталін;

б) Й. Сталін, В. Молотов, П. Постишев, С. Косіор;

в) М. Бухарін, О. Шліхтер, С. Косіор, П. Постишев.

  1. Як називалися органи, на які в роки сучільної колективізації покладалися завдання організаційного зміцнення колгоспів:

а) комнезами; б) політвідділи МТС; в) ДПУ - НКВС.

  1. Карткова система, запроваджена у містах УРСР через продовольчу кризу, була скасована у:

а) 1932 р.; б) 1934 р.; в) 1936 р; г) 1939 р.

  1. У результаті сталінських репресій у 1929 р. була змушена заявити про саморозпуск:

а) Російська православна церква;

б) Українська автокефальна православна церква;

в) Українська греко – католицька церква;

г) Протестантська церква України.

  1. “Українізація” була згорнута, оскільки:

а) зникла потреба в державній підтримці української мови та культури, які вже й так успішно розвивалися;

б) довелося знову розпочати боротьбу з націоналізмом, поширення якого почало загрожувати існуванню радянської влади в УРСР;

в) треба було забезпечити централізацію та уніфікацію суспільного життя в Україні.

  1. Згідно з рішенням Паризької мирної конференції 1919 р., а також положеннями Ризького мирного договору 1921 р., західні та північно – західні території України:

а) формували незалежну Українську державу;

б) увійшли до складу УСРР;

в) увійшли до складу Польщі, Румунії, Чехословаччини.

  1. Згідно із законом про адміністративну уніфікацію, прийнятим румунським урядом:

а) закони румунського королівства поширювалися на буковинські землі, було ліквідоване самоврядування українських громад, влада перейшла до румунських чиновників;

б) закони румунського королівства поширювалися на буковинські землі, але зберігалося самоврядування українських громад;

в) Буковина, що увійшла до складу Румунії, отримала статус автономної території, право на створення місцевих органів самоврядування та власних законів.

  1. У перші роки перебування в складі Польщі українці Східної Галичини бойкотували вибори сейму і сенату. Вони домагалися:

а) соціального захисту інвалідів і безробітних;

б) національно – культурної автономії;

в) політичної автономії.

  1. Єдиним легальним українським вищим навчальним закладом у міжвоєнній Польщі вважається:

а) Львівський університет; б) Львівська політехніка;

в) Богословська академія у Львові.

  1. У міжвоєнний період західноукраїнські землі у складі Польщі:

а) досягли значного економічного розвитку, стали центром концентрації промисловості;

б) економічно розвивалися тими ж темпами, що й інші регіони;

в) залишалися аграрно – сировинним придатком економіки Центральної Польщі, її внутрішньою колонією, ринком збуту для польських товарів і джерелом сировини та дешевої робочої сили.

  1. Українське підприємництво в міжвоєнній Польщі:

а) взагалі не розвивалося;

б) мало рівні з польським підприємництвом можливості для розвитку;

в) підприємницька ініціатива українців у Східній Галичині була обмежена низкою законодавчих актів та економічних заходів, які робили збитковою підприємницьку діяльність у цьому регіоні; лише кооперативний рух розвивався і мав перспективи.

  1. Творцем ідеології інтегрального націоналізму був:

а) В. Липинський; б) Д. Донцов; в) В. Винниченко.

  1. Члени ОУН в боротьбі за незалежність України надавали перевагу:

а) мирним, парламентарним формам боротьби;

б) організованим у рамках закону страйкам, демонстраціям, бойкотам;

в) терористичним актам, експропріаціям та саботажу.

  1. Визначте статус КПЗУ:

а) самостійна партія; б) автономна частина ВКП(б);

в) автономна частина Комуністичної партії Польщі;

г) автономна частина КП(б)У.

  1. Основу сільського господарства західноукраїнських земель у міжвоєнний період становили:

а) господарства колективної форми власності;

б) поміщицькі, державні та церковні маєтності;

в) дрібні приватні селянські господарства.

  1. Після першої світової війни Закарпаття, опинившись у складі Чехо – Словаччини, було виділене в окремий адміністративний край під назвою:

а) Підкарпатська Україна; б) Підкарпатська Русь;

в) Карпатська Україна.

  1. Армія Карпатської України мала назву:

а) Українська Повстанська армія;

б) Карпатська Січ; в) Карпатська армія.

  1. Нова економічна політика (НЕП) передбачала:

а) продрозкладку, максимальне обмеження приватної власності, ліквідацію торгівельно – грошових відносин, перерозподіл та заборона оренди землі, заборона використання найманої праці, монополія держави на банки, великі підприємства, внутрішню та зовнішню торгівлю, терор, примус, зрівняльний розподіл – як основні методи організації виробництва;

б) продподаток, вільна внутрішня торгівля при збереженні державної монополії на зовнішньоторгівельні операції, фінансово – банкову сферу, передача дрібних підприємств в оренду та приватну власність при збереженні великої промисловості у власності держави, іноземні концесії, госпрозрахунок на рівні трестів;

в) натуральний податок, державний контроль над усіма сферами виробництва та розподілу, колективна власність на землю, на основі якої створювалися колгоспи, заборона іноземних концесій, планово – адміністративні методи керівництва народним господарством.

  1. Унітаризм – це:

а) урочиста грамота, декларація, маніфест;

б) державний устрій, для якого характерні централізоване керівництво адміністративно – територіальними одиницями та відсутність самоврядних засад;

в) союзна держава, яка складається з державних утворень (республік, штатів, земель тощо), що мають певну політичну самостійність.

  1. Визначте статус КП(б)У на початку 20-х рр.:

а) незалежна, самостійна політична партія;

б) обласна організація РКП (б);

в) автономна одиниця у складі РКП (б).