Тема 3. Литовсько-польська доба української історії. Козацтво (14 –перша пол. 17 ст.).

1. Литовська держава утворилася у:

а) ХІІ ст.; б) ХІІІ ст.; в) ХІV ст..

2. У 1387 р. Галицькі землі потрапили під владу:

а) королівства Польського;

б) Великого князівства Литовського;

в) Угорського королівства.

3. Українські землі звільнилися від монголо-татарського іга після битви:

а) на Куликовому полі;

б) на Синіх Водах;

в) під Грюнвальдом.

4. Битва на Синіх Водах відбулася у:

а) 1349 р.; б) 1362 р.; в) 1380 р.

5. Перша угода між Польщею та Литвою була укладена у:

а) Кракові 1385 р.; б) Вільно 1412 р.; в) Крево 1385 р.

6. Унія, згідно якої Велике князівство Литовське зберігало свою автономію, литовським панам-католикам дарувалися рівні права з польськими феодалами і закріплювалися виключні права на державні посади, була укладена у:

а) Крево 1385 р.; б) Вільно 1401 р.; в) Городло 1413 р.

7. У битві на р. Ворсклі в 1399 р. литовсько-руські війська:

а) перемогли монголо-татар, очолюваних ханом Тохтамишем;

б) зазнали поразки від військ азійського завойовника Тимура;

в) розгромили армію московського князя Дмитра Донського.

8. Кримське ханство визнало протекторат турецького султана у:

а) 1389 р.; б) 1434 р.; в) 1475 р.

9. Перший великий напад на Київ кримських татар, очолюваних ханом Менглі-Гіреєм, який за наслідками прирівнювали із захопленням міста Батиєм, відбувся в:

а) 1447 р.; б) 1468 р.; в) 1482 р.

10. Велике князівство Литовське, до складу якого входили і руські князівства, наприкінці ХV ст. було:

а) конгломератом майже самостійних напівдержав, пов’язаних між собою наявністю єдиного сюзерена – великого князя і єдністю зовнішньополітичних інтересів;

б) групою майже самостійних земель, кожна з яких мала свого суверенного володаря;

в) централізованою становою державою, вся влада в якій належала Великому Князю литовському.

11. Великі землевласники, представники давніх князівських та значних боярських родів, які утворили замкнену аристократичну верству в Литовській та Польській державах і займали вищі державні посади, називалися:

а) магнатами; б) державцями; в) боярами.

12. Джерелом права Литовської держави у ХІV – ХV ст. був:

а) кодекс Юстиніана; б) “Руська Правда”; в) І Литовський статут;

13. Мовою ділових документів Литовської держави у ХІV – ХV ст. була:

а) литовська мова; б) латинь; в) руська мова.

14. Селян у ВКЛ, що займалися промислами, називали:

а) тяглими; б) службовими; в) чиншовими.

15. Документ, який точно визначав розмір земельної площі селянського господарства (19,5 десятин) на дворище, а також обмежував права переходу селян і встановлював для них перелік феодальних повинностей, називався:

а) привілей Казимира ІV; б) Устава на волоки; в) ІІІ Литовський статут.

16. Люблінська унія між Королівством Польським та Великим Князівством Литовським була укладена:

а) 1 липня 1513 р.; б) 1 липня 1569 р.; в) 1 липня 1586 р.

17. Результатом Люблінської унії стало створення:

а) конфедеративної держави – Речі Посполитої, в якій Польща та Литва зберігали свій суверенітет;

б) федеративної держави Речі Посполитої, в якій Литва зберігала автономію, власне військо та судочинство;

в) унітарної держави Речі Посполитої, в якій Литва була повністю позбавлена суверенітету.

18. Основними соціальними верствами в Україні у ХVІ ст. були:

а) духовенство, князі та бояри, вільні селяни-общинники, міщани, козаки; б) духовенство, магнати та шляхта, вільні селяни-общинники, міщани, козаки; в) духовенство, магнати та шляхта, феодально залежне селянство, вільні міщани, козаки.

19. Багатогалузеве феодальне господарство, що ґрунтувалося на праці кріпосних селян, в Україні називали:

а) фірман; б) фільварок; в) дворище; г) латифундія.

20. Першими отримали Магдебурзьке право в Україні міста:

а) Галичини; б) Волині; в) Київщини.

21. Орган самоврядування міст України, які отримали магдебурзьке право, називався:

а) сеймом; б) думою; в) магістратом.

22. Середньовічні цехи – це:

а) виробничі приміщення, у яких ремісники однієї спеціальності, спільно працюючи, виготовляли певний товар;

б) корпоративні організації ремісників однієї чи декількох споріднених спеціальностей;

в) підприємства, де існував поділ праці (хоча праця в основному залишалася ручною) та використовувалась наймана робоча сила.

23. Соціальну групу українців, які мали низку особливостей у побуті і звичаях і були одночасно воїнами, вільними землеробами та промисловиками, називають:

а) партачами; б) ізгоями; в) козаками.

24. Вважається, що Запорізька Січ була заснована:

а) Сеньком Полозовичем; б) Прецлавом Лянцкоронським;

в) Дмитром Вишневецьким.

25. Центром, де збиралися незадоволені діями властей стосовно козацтва та радикально налаштовані “випищики” стала:

а) Канівщина; б) Січ; в) Слобожанщина.

26. Перші відомості про українських козаків припадають на : а) кінець ХV ст.; б) початок ХVІ ст.; в) середину ХVІ ст.

26. серед соціальних верств, на основі яких формувалося українське козацтво, найважливішими були:

а) збідніла українська православна шляхта і міщани;

б) промисловики – уходники та кріпаки - втікачі;

в) переселенці з Москви та інших земель, що межували з Україною.

27. Старости прикордонних з Диким Полем земель часто використовували українських козаків для:

а) охорони купецьких валок, що йшли через Україну;

б) охорони порубіжжя від нападів татар;

в) придушення селянських заворушень у своїх староствах.

28. Жителів Карпат, що, об’єднавшись у невеликі озброєні загони, нападали на маєтки шляхти, орендарів, корчмарів, а захоплене майно, як правило, роздавали бідноті, називали:

а) яничарами; б) опришками; в) каруцами.

29. Перші згадки про опришківський рух у Галичині, на Закарпатті та Буковині припадають:

а) кінець ХV ст.; б) ХVІ ст.; в) початок ХVІ ст.

30. Громадські об’єднання православних українців – міщан, духовенства, шляхти, козаків, які займалися господарською діяльністю, називалися:

а) цехами; б) колегіями; в) братствами.

31. Найдавнішим за часом виникнення і найвпливовішими в Україні наприкінці ХVІ – в першій половині ХVІІ ст. вважають:

а) Успенське братство; б) Чеснорестське братство;

в) Богоявленське братство.

32. У 1586 р. Антіохійський патріарх Йоаким надав право ставропігії (незалежності від влади місцевого єпископа) та затвердив новий стату:

а) Успенського братства у Львові;

б) Чеснохрестського братства у Луцьку;

в) Богоявленського братства у Києві.

33. Угода про об’єднання православної Київської митрополії та Римської католицької церкви була підписана у Ватикані і затверджена церковним собором:

а) у Флоренції 1594 р.; б) у Бресті 1596 р.; в) у Києві 1597 р.

34. На підтримку унії Руської церкви з Римом висловилася:

а) більшість ієрархів церкви;

б) окремі українські магнати і шляхтичі, значна частина нижчого кліру;

в) козаки, міщани, селяни.

35. Згідно з умовами “Статей унії” 1596 р. Руська церква:

а) визнала догми католицизму та зверхність над Київською митрополією Папи Римського, але зберігала непорушними церковну організацію, обряд і звичаї;

б) визнавала зверхність над Київською митрополією Папи Римського, але зберігала непорушними церковну організацію, догмат віри, обряд і звичаї; в) визнавала зверхність над Київською митрополією Папи Римського і католицький обряд, але зберігала свої догмати віри та церковну організацію.

36. 20-тисячне козацьке військо П. Сагайдачного, прийшовши на допомогу польському королевичеві Владиславу, взяло Путивль, Лівни, Єлець, Шацьк і підступило до Москви у:

а) 1610 р.; б) 1618 р.; в) 1624 р.

37. Найчастіше козаки ходили морськими походами на турок і татар у:

а) 1580 – 1590 рр.;

б) 1600 – 1620 рр.;

в) 1620 – 1640 рр.

38. До Київського братства, невдовзі після його створення вступив:

а) митрополит Київський з усіма єпископами та чернецтвом;

б) гетьман П. Сагайдачний з усім Кошем Запорозьким;

в) князь К. Острозький з усією православною шляхтою.

39. Фортеця, збудована на Дніпрі французьким інженером Г. де Бопланом була названа:

а) Кодак; б) Трахтемирів; в) Харків.

40. У результаті Куруківської угоди, укладеної 1625 р. між козаками та поляками:

а) зріс козацький реєстр і були затверджені платня та право на самоуправління реєстровців;

б) зменшився козацький реєстр, ліквідовувалося козацьке самоуправління; в) зменшився козацький реєстр, але поляки визнали право козаків на самоуправління та вибори гетьмана.

41. “Ординація Війська Запорозького реєстрового” 1638 р.:

а) збільшила кількість реєстрових козаків до 8 тис. і підтвердила право козаків на самоврядування та платню за службу;

б) зафіксувала реєстр у 6 тис. і ліквідувала право козаків на самоврядування; в) зменшила реєстр до 3 тис. і обмежила територію проживання козаків, але зберігала їхнє право на самоврядування і вибори старшини (крім гетьмана).