Тема 3. Київська Русь

1. Київська земля (Куявія) у VІІІ – ІХ ст. охоплювала територію:

а) Українського Поділля;

б) Середнього Подніпров’я, Подесення та Побужжя;

в) Подесення, Побужжя та Верхнього Поволжжя.

2. Руською землею називали:

а) землі середнього Подніпров’я, центром яких був Київ;

б) землі Північного Причорномор’я;

в) західні регіони сучасної України.

3. Руською землею у VІІ – ІХ ст. правила династія:

а) Києвичів; б) Рюриковичів; в) Романових.

4. Похід слов’ян на Візантійську імперію 860 р. пов’язаний з іменем:

а) Аскольда; б) Рюрика; в) Олега.

5. За візантійськими джерелами, вперше поляни були охрещені за княжіння:

а) Аскольда; б) Рюрика; в) Олега.

6. Об’єднання Руської та Новгородської земель, яким була започаткована велика держава – Київська Русь, відбулося у:

а) 866 р.; б) 882 р.; в) 907 р.

7. Норманська теорія походження Київської Русі з’явилася у:

а) ІХ ст.; б) ХІV ст.; в) ХVІІІ ст.

8. Похід князя Олега на Константинополь, який завершився тим, що князь прибив на ворота міста свій щит, відбувся:

а) 907 р.; б) 912 р.; в) 911 р.

9. Похід князя Ігоря Рюриковича на деревлян, який закінчився його смертю, відбувся у:

а) 912 р.; б) 945 р.; в) 956 р.

10. “Устави” і “оброки”, якими упорядковувалися виплати підданих київським князям, були запроваджені:

а) Ігорем; б) княгинею Ольгою; в) Святославом.

11. Печеніги стали господарями степів України після походів руського князя:

а) Ігоря; б) Святослава; в) Володимира.

12. Розпад Хозарського каганату був наслідком походів:

а) Володимира; б) Святослава; в) Олега.

13. Намір запровадити нову столицю Русі на Дунаї в місті Переяславець мав князь:

а) Ігор; б) Святослав; в) Володимир.

14. Основною військовою силою і одночасно примітивним апаратом державного управління в часи Київської Русі вважається:

а) віче; б) дружина; в) ополчення.

15. Володимир Великий правив Руссю у:

а) 956 – 972 рр.; б) 980 – 1015 рр.; в) 1019 – 1054 рр..

16. Князем, що підкорив радимичів і в’ятичів, приєднав до Русі Червенські міста, успішно воював проти ятвягів, ходив на болгар, боровся з печенігами, був:

а) Святослав; б) Володимир; в) Ярослав.

17. Скандинавська княжна Рогніда була дружиною київського князя, сина Святослава Хороброго:

а) Ярополка; б) Володимира; в) Олега.

18. Володимир Великий заснував міста:

а) Новгород, Володимир на Клязьмі, Переяслав, Чернігів;

б) Володимир на Клязьмі, Переяслав, Володимир на Волині, Чернігів;

в) Переяслав, Володимир на Волині, Васильків і Білгород на Київщині.

19. Вчені вважають, що першими вчителями і церковними проповідниками на Русі були:

а) поляки; б) болгари; в) греки.

20. Найпершою із відомих християнських храмів у Києві була збудована церква:

а) св. Іллі; б) Пресвятої Богородиці (Десятинна); в) храм св. Софії.

21. Християнство на Русі як державна релігія було запроваджено за князя:

а) Ігоря; б) Володимира Великого; в) Ярослава Мудрого.

22. Після смерті Володимира Великого київський великокнязівський престол посів:

а) Ярополк; б) Святополк; в) Ярослав.

23. Святополка Окаянного в його боротьбі за престол батька підтримав:

а) польський король;

б) король Чехії;

в) візантійський імператор.

24. Кого з князів, убитих в боротьбі за престол визнано великомучениками:

а) Володимира і Ярослава; б) Вишеслава і Ізяслава;

в) Бориса і Гліба.

25. Битва з печенігами під Києвом 1036 р. завершилась:

а) перемогою князя Ярослава над печенігами та звільненням Русі від їхніх нападів;

б) поразкою князя Ярослава від печенігів та пограбуванням ними Києва;

в) укладенням миру між печенігами та Руссю.

26. Ярослав Мудрий зумів повернути втрачені після смерті Володимира Великого:

а) Берестейщину та Турів; б) Червінську Русь;

в) землі підкарпатської Русі (Закарпаття).

27. Основою господарства Київської Русі у ІХ – ХІІІ ст. було:

а) скотарство; б) землеробство;

в) ремесло та торгівля.

28. Найбільшим за населенням та площею містом на території сучасної України у Х – ХІІ ст. вважався:

а) Київ; б) Чернігів; в) Галич.

29. Найбільш активні торгівельні стосунки у Х – ХІ ст. Русь підтримувала з:

а) Хозарським каганатом; б) Візантією;

в) Польщею.

30. Великий князь – це:

а) термін, що відповідає поняттю “великий та могутній володар”;

б) термін, що означав “старіший князь, голова роду, який володарює на Русі”;

в) титул, який традиція закріпила за князями, котрі хоч деякий час володарювали у Києві.

31. Земля, яка у ХІ – ХІІІ ст. перебувала у спадковому володінні дружинників князя називалася:

а) вотчиною; б) волостями; в) “причастям”.

32. Люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору, в Київській Русі називалися:

а) закупами; б) рядовичами; в) холопами.

33. Зібрання дорослих чоловіків – глав родин, які проживали в містах, називалися:

а) полюддя; б) віче; в) посад.

34. Основною тенденцією політичного розвитку Київської Русі наприкінці ХІ – ХІІ ст. було:

а) ослаблення влади Великого Київського князя і зростання політичної самостійності удільних князів;

б) зростання ролі ради бояр при Великому Київському князі та міського київського віча в політичному житті Русі;

в) посилення централізації управління та зосередження абсолютної влади в руках Великого Київського князя.

35. Любецький з’їзд князів відбувся у:

а) 1068 р.; б) 1097 р.; в) 1113 р.

36. Наслідком Любецького з’їзду князів стало:

а) перетворення Русі в централізовану державу із необмеженою владою Київського князя;

б) визнання частиною тодішньої політичної еліти Русі можливості роздроблення держави на окремі сімейні уділи - вотчини;

в) остаточне розв’язання питання про право успадкування київського престолу і припинення усобиць в країні.

37. Володимир Мономах вів успішну боротьбу з:

а) печенігами; б) половцями; в) татарами.

38. Завоювання монголо-татарами території Південно-Західної Русі відбувалося у:

а) 1236 – 1237 рр.; б) 1237 – 1238 рр.; в) 1239 – 1242 рр.

39. Монголо – татари захопили Київ у:

а) 1238 р.; б) 1240 р.; в) 1242 р.

40. Ярлик – це:

а) данина; б) грамота на право князювання;

в) намісник хана і збирач данини.

41. Значні доходи у Х – ХІ ст. галицькі бояри отримували завдяки:

а) військовим походам Ростиславичів, а пізніше Романовичів;

б) спеціальному податкові, який запровадили ще Ростиславичі;

в) торгівлі сіллю.

42. Єдине Галицько – Волинське князівство було створено у:

а) 1199 р.; б) 1202 р.; в) 1205 р.

43. Князя Данила Галицького було короновано у Дорогочині у:

а) 1245 р.; б) 1253 р.; в) 1258 р..

44. Останній князь Галицько – Волинської держави, мазовецький князь Болеслав Тройденович посів галицький стіл під іменем: а) Юрія І; б) Юрія ІІ; в) Андрія ІІ.

45. Галицько - Волинська держава перестала існувати у:

а) 1349 р.; б) 1389 р.; в) 1439 р.

46. Галицьку та Волинську землі в єдину державу вперше об’єднав:

а) Ярослав Осмомисл; б) Роман Мстиславович; в) Мстислав Удатний.

47. Столицею своєї держави Данило Галицький обрав місто:

а) Галич; б) Холм; в) Львів.

48. Нащадки яких “літописних племен” населяли землі Галичини та Волині:

а) дуліби (бужани, волиняни), уличі, тиверці;

б) дуліби (бужани, волиняни), уличі, деревляни;

в) дуліби (бужани, волиняни), тиверці, білі хорвати.

49. Однією з найбільш суттєвих особливостей політичного життя в Галицькому князівстві у другій половині ХІ – ХІV ст. була обмежена влада місцевого князя. Причиною цього було те, що:

а) остаточні рішення з усіх питань тут приймало міське віче;

б) великий вплив на управління князівством мали багаті, військово і економічно самостійні бояри;

в) галицькі князі абсолютно залежали від галицьких єпископів.

50. Податками монголо – татари не обкладали лише:

а) руських селян; б) руських міщан;

в) руських бояр; г) православне духовенство.