
- •Тема 1 – 2. Історія як наука. Найдавніші часи.
- •Тема 3. Київська Русь
- •Тема 3. Литовсько-польська доба української історії. Козацтво (14 –перша пол. 17 ст.).
- •Тема 5. Українська національна революція 17 ст. Козацька держава (сер. 17 – кін. 18 ст.)
- •Тема 6. Українські землі в складі Російської та Австро-Угорської імперії. Національне відродження (кін.18-поч.20 ст.)
- •Тема 7.Українська національно-демократична революція (1917-1921 рр.)
- •Тема 8. Міжвоєнний період (1921-1939)
- •Тема 9. Україна в другій світовій війні. Урср у 1945-1991 рр.
- •Тема 10. Урср у 1945-1991 рр. Наростання системної кризи тоталітарного ладу.
- •Тема 11. Україна незалежна.
Тема 3. Київська Русь
Київська земля (Куявія) у VІІІ – ІХ ст. охоплювала територію:
а) Українського Поділля;
б) Середнього Подніпров’я, Подесення та Побужжя;
в) Подесення, Побужжя та Верхнього Поволжжя.
Руською землею називали:
а) землі середнього Подніпров’я, центром яких був Київ;
б) землі Північного Причорномор’я;
в) західні регіони сучасної України.
Руською землею у VІІ – ІХ ст. правила династія:
а) Києвичів; б) Рюриковичів; в) Романових.
Похід слов’ян на Візантійську імперію 860 р. пов’язаний з іменем:
а) Аскольда; б) Рюрика; в) Олега.
За візантійськими джерелами, вперше поляни були охрещені за княжіння:
а) Аскольда; б) Рюрика; в) Олега.
Об’єднання Руської та Новгородської земель, яким була започаткована велика держава – Київська Русь, відбулося у:
а) 866 р.; б) 882 р.; в) 907 р.
Норманська теорія походження Київської Русі з’явилася у:
а) ІХ ст.; б) ХІV ст.; в) ХVІІІ ст.
Похід князя Олега на Константинополь, який завершився тим, що князь прибив на ворота міста свій щит, відбувся:
а) 907 р.; б) 912 р.; в) 911 р.
Похід князя Ігоря Рюриковича на деревлян, який закінчився його смертю, відбувся у:
а) 912 р.; б) 945 р.; в) 956 р.
“Устави” і “оброки”, якими упорядковувалися виплати підданих київським князям, були запроваджені:
а) Ігорем; б) княгинею Ольгою; в) Святославом.
Печеніги стали господарями степів України після походів руського князя:
а) Ігоря; б) Святослава; в) Володимира.
Розпад Хозарського каганату був наслідком походів:
а) Володимира; б) Святослава; в) Олега.
Намір запровадити нову столицю Русі на Дунаї в місті Переяславець мав князь:
а) Ігор; б) Святослав; в) Володимир.
Основною військовою силою і одночасно примітивним апаратом державного управління в часи Київської Русі вважається:
а) віче; б) дружина; в) ополчення.
Володимир Великий правив Руссю у:
а) 956 – 972 рр.; б) 980 – 1015 рр.; в) 1019 – 1054 рр..
Князем, що підкорив радимичів і в’ятичів, приєднав до Русі Червенські міста, успішно воював проти ятвягів, ходив на болгар, боровся з печенігами, був:
а) Святослав; б) Володимир; в) Ярослав.
Скандинавська княжна Рогніда була дружиною київського князя, сина Святослава Хороброго:
а) Ярополка; б) Володимира; в) Олега.
Володимир Великий заснував міста:
а) Новгород, Володимир на Клязьмі, Переяслав, Чернігів;
б) Володимир на Клязьмі, Переяслав, Володимир на Волині, Чернігів;
в) Переяслав, Володимир на Волині, Васильків і Білгород на Київщині.
Вчені вважають, що першими вчителями і церковними проповідниками на Русі були:
а) поляки; б) болгари; в) греки.
Найпершою із відомих християнських храмів у Києві була збудована церква:
а) св. Іллі; б) Пресвятої Богородиці (Десятинна); в) храм св. Софії.
Християнство на Русі як державна релігія було запроваджено за князя:
а) Ігоря; б) Володимира Великого; в) Ярослава Мудрого.
Після смерті Володимира Великого київський великокнязівський престол посів:
а) Ярополк; б) Святополк; в) Ярослав.
Святополка Окаянного в його боротьбі за престол батька підтримав:
а) польський король;
б) король Чехії;
в) візантійський імператор.
Кого з князів, убитих в боротьбі за престол визнано великомучениками:
а) Володимира і Ярослава; б) Вишеслава і Ізяслава;
в) Бориса і Гліба.
Битва з печенігами під Києвом 1036 р. завершилась:
а) перемогою князя Ярослава над печенігами та звільненням Русі від їхніх нападів;
б) поразкою князя Ярослава від печенігів та пограбуванням ними Києва;
в) укладенням миру між печенігами та Руссю.
Ярослав Мудрий зумів повернути втрачені після смерті Володимира Великого:
а) Берестейщину та Турів; б) Червінську Русь;
в) землі підкарпатської Русі (Закарпаття).
27. Основою господарства Київської Русі у ІХ – ХІІІ ст. було:
а) скотарство; б) землеробство;
в) ремесло та торгівля.
28. Найбільшим за населенням та площею містом на території сучасної України у Х – ХІІ ст. вважався:
а) Київ; б) Чернігів; в) Галич.
29. Найбільш активні торгівельні стосунки у Х – ХІ ст. Русь підтримувала з:
а) Хозарським каганатом; б) Візантією;
в) Польщею.
30. Великий князь – це:
а) термін, що відповідає поняттю “великий та могутній володар”;
б) термін, що означав “старіший князь, голова роду, який володарює на Русі”;
в) титул, який традиція закріпила за князями, котрі хоч деякий час володарювали у Києві.
31. Земля, яка у ХІ – ХІІІ ст. перебувала у спадковому володінні дружинників князя називалася:
а) вотчиною; б) волостями; в) “причастям”.
32. Люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору, в Київській Русі називалися:
а) закупами; б) рядовичами; в) холопами.
33. Зібрання дорослих чоловіків – глав родин, які проживали в містах, називалися:
а) полюддя; б) віче; в) посад.
34. Основною тенденцією політичного розвитку Київської Русі наприкінці ХІ – ХІІ ст. було:
а) ослаблення влади Великого Київського князя і зростання політичної самостійності удільних князів;
б) зростання ролі ради бояр при Великому Київському князі та міського київського віча в політичному житті Русі;
в) посилення централізації управління та зосередження абсолютної влади в руках Великого Київського князя.
35. Любецький з’їзд князів відбувся у:
а) 1068 р.; б) 1097 р.; в) 1113 р.
36. Наслідком Любецького з’їзду князів стало:
а) перетворення Русі в централізовану державу із необмеженою владою Київського князя;
б) визнання частиною тодішньої політичної еліти Русі можливості роздроблення держави на окремі сімейні уділи - вотчини;
в) остаточне розв’язання питання про право успадкування київського престолу і припинення усобиць в країні.
37. Володимир Мономах вів успішну боротьбу з:
а) печенігами; б) половцями; в) татарами.
38. Завоювання монголо-татарами території Південно-Західної Русі відбувалося у:
а) 1236 – 1237 рр.; б) 1237 – 1238 рр.; в) 1239 – 1242 рр.
39. Монголо – татари захопили Київ у:
а) 1238 р.; б) 1240 р.; в) 1242 р.
40. Ярлик – це:
а) данина; б) грамота на право князювання;
в) намісник хана і збирач данини.
41. Значні доходи у Х – ХІ ст. галицькі бояри отримували завдяки:
а) військовим походам Ростиславичів, а пізніше Романовичів;
б) спеціальному податкові, який запровадили ще Ростиславичі;
в) торгівлі сіллю.
42. Єдине Галицько – Волинське князівство було створено у:
а) 1199 р.; б) 1202 р.; в) 1205 р.
43. Князя Данила Галицького було короновано у Дорогочині у:
а) 1245 р.; б) 1253 р.; в) 1258 р..
44. Останній князь Галицько – Волинської держави, мазовецький князь Болеслав Тройденович посів галицький стіл під іменем: а) Юрія І; б) Юрія ІІ; в) Андрія ІІ.
45. Галицько - Волинська держава перестала існувати у:
а) 1349 р.; б) 1389 р.; в) 1439 р.
46. Галицьку та Волинську землі в єдину державу вперше об’єднав:
а) Ярослав Осмомисл; б) Роман Мстиславович; в) Мстислав Удатний.
47. Столицею своєї держави Данило Галицький обрав місто:
а) Галич; б) Холм; в) Львів.
48. Нащадки яких “літописних племен” населяли землі Галичини та Волині:
а) дуліби (бужани, волиняни), уличі, тиверці;
б) дуліби (бужани, волиняни), уличі, деревляни;
в) дуліби (бужани, волиняни), тиверці, білі хорвати.
49. Однією з найбільш суттєвих особливостей політичного життя в Галицькому князівстві у другій половині ХІ – ХІV ст. була обмежена влада місцевого князя. Причиною цього було те, що:
а) остаточні рішення з усіх питань тут приймало міське віче;
б) великий вплив на управління князівством мали багаті, військово і економічно самостійні бояри;
в) галицькі князі абсолютно залежали від галицьких єпископів.
50. Податками монголо – татари не обкладали лише:
а) руських селян; б) руських міщан;
в) руських бояр; г) православне духовенство.