7.6. Фактори, що впливають на стан платіжного балансу

Платіжний баланс прямо і зворотно пов’язаний з процесом відтворення. З одного боку, він формується під безпосереднім впливом процесу відтворення, з іншого, — впливає на останній через курсові співвідношення валют, золотовалютні резерви, валютний стан, зовнішню заборгованість.

На стан платіжного балансу впливають такі фактори:

• нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція;

• циклічні коливання економіки;

• зростання закордонних державних витрат;

• мілітаризація економіки і військові витрати;

• посилення міжнародної фінансової взаємозалежності;

• зміни у міжнародній торгівлі;

• валютно-фінансових фактори;

• інфляція (негативно);

• торговельно-політична дискримінація певних країн;

• надзвичайні обставини — неврожай, стихійні лиха, катастрофи.

Серед факторів, що впливають на стан платіжного балансу держави, особлива роль належить економічним, серед який необхідно виділити:

• темп інфляції;

• реальне зростання ВВП;

• процентні ставки;

• валютний курс «спот».

Розглянемо окремо вплив названих економічних факторів на стан платіжного балансу країни.

Так, вплив темпів інфляції на платіжний баланс полягає у тому, що коли відбувається надмірне підвищення цін на національні товари та послуги, то це знижає їхню конкурентоспроможність і ускладнює експорт. Одночасно імпортні товари стають більш привабливими для покупців, і внаслідок цього збільшується обсяг імпортних операцій.

Якщо спостерігається реальне зростання ВВП, збільшуються обсяги імпорту товарів і послуг. Це пов’язано з тим, що за умови зростання ВВП відбувається підвищення рівня прибутків у країні, частина яких може бути використана на імпорт. Низькі темпи зростання ВВП, навпаки, ведуть до зниження рівня імпорту товарів та послуг.

Рівні процентних ставок за депозитами впливають на потоки капіталу грошового й інвестиційного ринків. Підвищення процентних ставок у країні за депозитами веде до збільшення припливу капіталу в облігації з високою прибутковістю та в інші інструменти інвестиційного і грошового ринків. І навпаки, у разі зниження процентних ставок, очікується відплив капіталу, бо приваблюють інвесторів країни з високими процентними ставками за депозитами.

Вплив валютного курсу «спот» на платіжний баланс держави полягає в тому, що від нього залежить відносна вартість імпортних товарів порівняно з вартістю національних товарів. А також відносна вартість експортованих національних товарів порівняно з товарами інших країн у країнах-імпортерах. Високий курс іноземної валюти перешкоджає проведенню імпортних операцій та сприяє здійсненню експортних операцій. І навпаки, низький курс іноземної валюти створює сприятливі умови для імпорту та перешкоджає експорту.

7.7. Оцінка позицій платіжного балансу

Оцінка позицій платіжного балансу країни вимагає обов’язкового вивчення структури, характеристик і економічних факторів, що впливають на міжнародні потоки операцій (табл. 10.1).

Оцінка позицій платіжного балансу дозволяє розглянути і вивчити взаємозв’язок між структурою економіки та структурою платіжного балансу. Характеристика операцій, що відбуваються в економіці може бути вивчена у статичному стані, наприклад, через вивчення потоків платіжного балансу за певний проміжок часу. З іншого боку, ці характеристики можуть бути розглянуті у динаміці через вивчення змін у потоках платіжного балансу протягом послідовних періодів.

Таблиця 10.1

АНАЛІЗ ХАРАКТЕРИСТИК І СТРУКТУРИ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

Метод оцінки	Метод аналізу	Метод, що використовується аналітиками, дозволяє:
А. Статичний	Аналізується взаємозв’язок між категоріями рахунків, на яких відображені операції	Оцінити ефективність фінансування поточного дефіциту за рахунками. Проаналізувати ступінь відхилення позицій платіжного балансу від стану рівноваги (базисного балансу)
Б. Динамічний	Аналізуються послідовні періоди часу, коли відбувалися операції	Визначити, що відбувається: погіршення чи покращання балансу поточних операцій. Визначити ефективність економічної політики уряду (постійне погіршення торговельного балансу). Проаналізувати можливі зменшення міжнародної кредитоспроможності країни. Скласти прогнози високого чи низького курсу національної валюти
Структурний метод	Аналізує чотири фази розвитку платіжного балансу До ключових змінних відносять: торговий баланс; баланс довгострокового капіталу; баланс по доходу від зарубіжних інвестицій	Визначити, у якій фазі розвитку платіжного балансу перебуває держава на сучасний момент часу. Визначити, чи є взаємозв’язок між ключовими змінними задовільними для даної фази розвитку

Статистичні і динамічні характеристики операцій платіжного балансу допомагають зрозуміти, що призвело до зростання інфляції в економіці і скорочення активного сальдо торговельного балансу — слабке економічне управління чи який-небудь інший фактор, що викликало більший, ніж звичайно, приплив капіталу — тимчасове посилення грошової політики чи інші фактори. Аналіз характеристик операцій, що проводяться, концентрується на вивченні взаємозв’язків у платіжному балансі, на які впливають короткострокові економічні фактори.

Аналізуючи структуру платіжного балансу можна визначити, чи має певна держава активне сальдо чи дефіцит торговельного балансу, має воно приплив чи відплив капіталу і є чистий залишок за доходами від іноземних інвестицій позитивним чи від’ємним.

Структурний аналіз зосереджується на потоках платіжного балансу, на які впливають довгострокові економічні фактори, які перераховано у табл. 10.2.

Таблиця 10.2

ПОРІВНЯННЯ ЧОТИРЬОХ ФАЗ РОЗВИТКУ СТРУКТУРИ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ ДЕРЖАВ (на прикладі США)

	Несформований дебітор (1)	Сформований дебітор (2)	Несформований кредитор (3)	Сформований кредитор (4)
Торговий баланс	–	+	+
Прибуток від зарубіжних інвестицій		–		+
Довгостроковий капітал	+	–	–	+

Джерело: (3, с. 66).

Таким чином, існує всього 4( чотири) фази розвитку (або 4 види структури) платіжного балансу держав. Розглянемо їх більш детальніше.

Фаза 1.

Несформований дебітор. Характеризується дефіцитом торговельного балансу і припливом прямих іноземних інвестицій у країну. Також може бути помірний дефіцит торговельного балансу і фінансування до 22 % його припливом приватного капіталу.

Фаза 2.

Сформований дебітор. Характеризується активним сальдо торговельного балансу, відпливом із країни прямих іноземних інвестицій та від’ємним балансом за доходами від зарубіжних інвестицій.

Фаза 3.

Несформований кредитор. Характеризується активним сальдо торговельного балансу і відпливом з країни прямих іноземних інвестицій. Також може бути активне сальдо торговельного балансу і відплив прямих капітальних інвестицій у значних розмірах.

Фаза 4.

Сформований кредитор. Характеризується дефіцитом торговельного балансу, припливом прямих зарубіжних інвестицій у країну й активним сальдо за доходами від зарубіжних інвестицій. Також може бути торговельний дефіцит і активне сальдо доходу від іноземних інвестицій.

Усі названі у таблиці чотири фази пройшов у своєму розвитку платіжний баланс США починаючи з ХХІІІ ст. і до теперішнього часу. У міру проходження фаз зміни, що відбувалися у платежах США відображали зміни рівня промислового розвитку, технологічного стану розробок ресурсів, а також інші фундаментальні зміни розробок США.