Моделі безпеки при інтоксикації організму людини

Отруйні речовини	Перша долікарняна допомога
Винний спирт	1, В
Парфуми	1 + 2, В
Засіб для полірування меблів	1 + 3, Б
Засіб від кашлю	1 + 2 + 3, Б
Інсектицид (засіб від комах)	1 + 2 + 3, А
Туалетна вода	1 + 2, В

Умовні позначення: 1 – напоїти чаєм, соком, водою (не газованою). Ні в якому разі не давати молоко, яке допомагає засвоєнню отрути в організмі; 2– викликати блювоту (щоб вивести отруту з організму). Спочатку дати тому, хто отруївся, воду, чай або сік, нахилити верхню частину тулуба вперед, викликати подразнення піднебіння пальцем або чайною ложкою; 3 – дати таблетку активованого вугілля (щоб зв’язати отруту, яка залишилася в організмі). Запивати таблетку можна водою або лимонадом. А – небезпечно для життя (викликати «швидку допомогу», надати першу допомогу); Б – небезпечно (викликати «швидку допомогу», надати першу допомогу); В – відносно безпечно (надати першу допомогу, потім проконсультуватися із спеціалістами).

Безпечне вживання алкоголю

Реклама і барвисті етикетки, прицмокування дегустаторів і прекрасні смакові якості гарних вин примусять будь–яку людину ще й ще раз пригубити із кришталевого келиха. Звичайно, алкогольні напої не приносять здоров’я, однак із давніх часів людство використовує їх як засіб для підняття тонусу і настрою, як необхідний атрибут застілля й святкування. У невеликій кількості алкоголь розширює судини, створює відчуття приливу тепла й комфорту. Як правило, це досягається невеликою дозою, яка не перевищує 20–30 мг алкоголю і дорівнює орієнтовно 500 мл пива, або трьом келихам десертного вина, або двом чаркам міцного напою. Медики багатьох країн прийшли до висновку, що ці дози безпечні для здоров’я, якщо їх вживати не частіше 1–2 раза на тиждень (нормативи для дорослої людини).

Однак, якщо ваш досвід знайомства зі спиртними напоями не здався приємним (це не найбільша вада), не примушуйте себе звикати! Не бійтеся категорично відмовлятися від чергових тостів за чиєсь здоров’я або знайомство. Якщо ваша відмова стане причиною розриву, то така дружба несправжня.

Лікувальні властивості деяких напоїв

Кагори і мускати у невеликих дозах використовуються при хронічних гастритах із зниженою кислотністю й порушенням функцій кишечника. Сухі й ігристі вина – для профілактики кишкових інфекцій і особливо холери.

Горілка, віскі, ром і лікери у невеликих дозах вживають як протишоковий засіб при травмах і сильних стресах, а також як засіб першої допомоги при переохолодженні.

У наш час в продажу часто трапляються фальсифіковані алкогольні напої, небезпека вживання яких може бути подвійна – сп’яніння й отруєння сивушними оліями. Тому єдиним способом уникнути цього є придбання спиртних напоїв у фірмових магазинах.

Проблемами алкоголізму в нашій країні (як і наркотиками, нікотиновою залежністю) займається Український НДІ клінічної й експериментальної неврології, медичні заклади й центри здоров’я, бо наслідком алкогольної залежності є антисоціальна поведінка людини у суспільстві, яка тягне за собою правопорушення, нещасні випадки й аварії.

Наркоманія

Наркоманія – справжнє зло всіх країн світу. Це хвороба, викликана систематичним вживанням наркотиків, більшість із яких рослинного походження (морфій, кокаїн, героїн, пантопон, індійські коноплі та їх похідні у вигляді гашишу, маріхуани, анаші та інші). До наркоманії належить також зловживання снодійними препаратами. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, наркотики стали основною причиною передчасної смерті людей, випередивши серцево-судинні захворювання і злоякісні пухлини. Учені стверджують, що небезпечним є кожний наркотик, навіть одноразове його вживання залишає слід у нервових клітинах мозку, у печінці, нирках і м'язах серця.

При повторному вживанні непомітно, але неминуче виникає звичка. При відсутності наркотику індивідуум відчуває нестерпний стан – абстиненцію. Людину переслідує відчай, неспокій, дратівливість, біль у кістках і м'язах, вона страждає від важкого безсоння або жахливих снів. Під дією наркотиків збуджується нервова система, виникає екстаз, хворобливе захоплення й галюцинації.

Соціальна небезпека наркоманії:

• наркомани погані працівники, їх працездатність (фізична й розумова) занижена;

• наркоманія завдає великої матеріальної й моральної шкоди, є причиною нещасних випадків на виробництві;

• наркомани деградують фізично й морально, є тягарем для суспільства;

• наркомани входять до групи ризику розповсюдження СНІДу;

• наркологічна хвороба в усіх її проявах соціально небезпечна, психічні захворювання загрожують майбутньому нації, у зв'язку з цим проблема набуває глобального характеру.

За останні десять років різко збільшилась кількість людей, особливо підлітків, які зловживають природними й синтетичними отруйними речовинами. Зокрема за статистикою, на кожні 10 тисяч жителів України припадає 17 наркоманів. 70 % споживачів наркотиків – молоді люди віком від 16 до 20 років. Сьогодні спостерігається тривожна тенденція – усе більше дітей звикає до наркотиків.

Наркоманія й токсикоманія – хвороби, які виникають у результаті зловживання речовинами, що викликають короткочасне відчуття приємного психічного стану. Вони характеризуються отруєнням нервової системи і патологічним звиканням до цього отруєння. Між цими захворюваннями існує юридична відмінність: речовини, які викликають токсикоманію, у законодавчому порядку не внесені у список наркотиків.

Вживання опіуму, героїну, морфію, кодеїну та інших наркотичних речовин раніше було пов’язано з релігійними містеріями. Ці речовини викликають у людини галюцинації, заспокоєння, знімають болісні відчуття, покращують сон, формують стан душевного комфорту, задоволення, емоційного підйому. Ейфорія та неадекватна веселість, а потім дивне заніміння після вживання зілля з різних рослин незмінно супроводжували грецькі вакханалії, релігійні свята мешканців джунглів Амазонки або верхів’я Нілу.

Якщо в минулі століття їх використовували доволі рідко, то у XX столітті наркоманія й токсикоманія розповсюдилися дуже широко і головним чином у великих містах. У наші дні наркоманія стала хворобою незахищених прошарків суспільства, а точніше, найслабших його членів. Багато людей вважають, що наркоманія – значно більше зло, ніж алкоголізм, і тому вже краще пити, ніж вживати наркотики.

Насправді порівнювати, що жахливіше – алкоголь чи наркотики – безглуздя. Як це не видається дивним, але саме спроба позбавитися від алкоголізму призвела до першого спалаху зловживання наркотиками у Європі.

Більшість людей, які вживають наркотики, ставлять себе вище за суспільство, його закони й норми, вважаючи себе дуже обдарованими особистостями. Почасти причина такої роздутої самооцінки криється в особливості дії багатьох наркотичних речовин.

Творчі натури, які використовували наркотичне сп’яніння для стимуляції натхнення, загинули у розквіті літ.

Наркоманія – хвороба людей, які не зуміли сказати “Ні”, і в наші дні вона стала своєрідним способом виходу зі стресових ситуацій. Чинники, які впливають на рівень вживання наркотиків серед молоді:

1. Перш за все – мода, прагнення вписатися у те оточення, ту компанію, яка для молодої людини важлива, цікава і де вживання наркотиків – норма.

2. Молодь приваблює поширене помилкове судження, що вживання наркотиків – ознака сучасного способу життя.

3. Психологи вважають, що вживання наркотиків – одна зі сходинок втечі від реального життя, наступною сходинкою є самогубство.

4. Серед інших причин можна назвати такі: погані стосунки в родині, із близькими, із друзями; антисоціальна поведінка та гіперактивність дітей; дружба з однолітками, які вживають наркотики; відсутність спонукальних мотивів до начання, неякісне навчання; економічні й соціальні труднощі.

Наркоманія й токсикоманія розвиваються у процесі регулярного вживання наркотичних речовин і лікарських препаратів. Потрапляючи у внутрішнє середовище організму, вони перш за все дуже впливають на головний мозок. З часом у людини з’являються, наростають і закріплюються три основні ознаки наркоманії та токсикоманії: психічна залежність; фізична залежність, вираженням якої є абстинентний синдром; зміна чутливості до наркотику (толерантність).

Чому ж людина досить швидко звикає до таких речовин? Справа в тому, що її головний мозок має ділянки, які визначають настрій або емоційний стан,– ділянки заохочення і покарання. Подразнення перших завжди викликає позитивні емоції, гарний настрій і задоволення. Вплив на другі викликає негативні емоції, почуття незадоволеності, поганий настрій, пригніченість. Розвиток психічної залежності від наркотику або будь–якої токсичної речовини визначається впливом на зони заохочення.

Вживання наркотику стає найголовнішим стимулом в одержанні позитивних емоційних переживань, а його відсутність викликає у наркомана психічний дискомфорт, який супроводжується поганим настроєм, пригніченістю, апатією, роздратованістю без будь–яких причин. Так розвивається психічна залежність.

Розвиток фізичної залежності пов’язаний із зменшенням концентрації речовини у крові через декілька годин після останнього прийому. Виникає важкий, болісний стан страждання, який називається “ламанням”. Хворий відчуває дуже тяжкі страждання: фізичне нездужання, болі й судоми в усьому тілі, головні болі, болі в суглобах і внутрішніх органах. Пропадають сон і апетит, змінюється хода і координація рухів, тривожить блювота. Хворий обливається потом, невтримно чхає, із очей течуть сльози. Можуть бути судомні напади із втратою свідомості. Коли свідомість присутня, хворий або відчуває вкрай пригнічений стан, апатію, повну байдужість і нестерпний сум, або стає роздратованим і навіть агресивним, його охоплює неймовірна тривога, злісне хвилювання. Страждання можуть тривати декілька днів, вимотуючи людину до крайнощів. Полегшити стан хворого може або спеціальне лікування, або прийом наркотику (речовини, яка викликає токсикоманію).

У процесі розвитку хвороби відбувається поступове звикання до наркотику. Він уже не викликає того стану, який був на початку. Це пояснюється тим, що змінюється чутливість організму до вживаної речовини в бік підвищення стійкості до нього, “терпимості”. Це фізіологічне явище називається толерантністю. За своєю сутністю – це захисна реакція організму. Людині доводиться збільшувати дозу і робити це неодноразово, що врешті–решт найчастіше за все призводить до отруєння і навіть до загибелі від передозування.

Ця проблема виникає при вживанні абсолютної більшості наркотиків, особливо тих, які містять опій. Уже через 1–2 місяці доза морфію може перевищити початкову у 200 разів. Для здорової людини вона смертельна, для морфініста необхідна, щоб підтримувати нормальний психічний тонус. Причому тут немає підстав гордитися своєю надвитривалістю. По–перше, постійне збільшення дози для одержання хоч якоїсь ейфорії створює величезні фінансові проблеми. По–друге, ефект сп’яніння, розслаблення і комфорту дуже швидко зникає взагалі.

Ін’єкції починають виконувати лише стимулюючу дію. З’являється відчуття додавання сил, яких стає все менше й менше. Нещасний вже не може жити і працювати без диявольського зілля.

Вже через 2–3 роки вживання наркотиків призводить до загального виснаження організму. Людина худне, її шкіра набуває жовтуватого відтінку, з’являється крихкість нігтів і волосся, повна і необоротна імпотенція. Людина втрачає здатність навіть до найменших фізичних та психологічних навантажень. Настає передчасне старіння з ознаками слабоумства. Повністю втрачаються попередні почуття й інтереси, єдиною турботою стає добування наркотику будь–якою ціною. Настає остаточна моральна та інтелектуальна деградація – повний розпад особистості.

Рабська залежність від наркотиків обов’язково втягне новачка у кримінальне середовище. Шахрайство й вимагання, крадіжка й проституція – єдині доступні для більшості способи придбання наркотику.

Кримінальні “розбори” і повне фізичне виснаження, самогубства й передозування наркотиків (під кінець хвороби раптово втрачається звична переносимість високих доз) обривають життєвий шлях наркомана, який він не пройшов і до середини. Рідкі випадки, коли наркоман доживає до 30–35 років. Найчастішими причинами смерті наркоманів є передозування наркотиків, гостра серцево–судинна недостатність, загальна дистрофія, самогубство (суїцид), бійки і кримінальні сутички.

Ознаками наркотичного сп’яніння людини можуть бути:

• різко звужені (іноді дуже розширені) зіниці;

• рухи уповільнені, порушення координації, що можна перевірити, наприклад, попросивши пройти по розподільній смузі декілька метрів;

• уповільнена реакція у сприйнятті і відповіді на поставлені питання; важко, із паузами називає навіть своє ім’я і прізвище,тому що важко згадує це, до того ж говорить повільно, мову важко розібрати;

• поведінка, як правило, розв’язна, продиктована надмірною веселістю або, навпаки, пригніченістю;

• неадекватна оцінка того, що відбувається.

Є й непрямі ознаки: неохайність в одязі і байдужість до виконання елементарних правил гігієни; під час розмови відповіді односкладні, наркомани не дивляться в очі, безпричинно похмурі до агресивності або, навпаки, надмірно насмішкуваті; прийшовши додому, вони швидко ховаються у своїй кімнаті, носять сорочки з довгими рукавами, щоб заховати сліди уколів у вену.

Якщо ви перебуваєте у квартирі наркомана, то необхідно проявити увагу до появи нових запахів. Вони теж можуть багато чого підказати. Скажімо, якщо раптом запахло розпареним віником, можна припустити наявність у будинку анаші. Якщо у квартирі і навіть у під’їзді відчувається запах ацетону, оцтового ангідриду, слід також поцікавитися, звідки він походить.

Поширення наркотиків

Як не дивно, але стрімке розширення ринку наркобізнесу, а точніше – захоплення в його щупальця все нових і нових жертв, робиться руками самих наркоманів. Ці люди часто виступають під личиною людинолюбства та щирості у ролі безкоштовних поширювачів щастя. У своєму “місіонерстві” вони так щиро засмучуються, що хтось ще не відчув райської насолоди та неземного задоволення, що деякі й насправді можуть прийняти все це за щире золото. Кожна подальша доза буде все більшою, а її ціна – тільки вищою. У світі немає більш прибуткового бізнесу.

У деяких країнах боротьба з наркобізнесом давно перейшла у справжню війну з автоматними чергами і вибухами. Але жадобу до наживи не зупинять ні смертні вироки, ні сотні вбитих у перестрілках та терористичних актах: наркобізнес не знищений. Кожне нове покоління вже з 10–12 років підпадає під масовану обробку торгівців, їдучи на найвишуканіші і часом ретельно сплановані акції із запровадженням наркотиків у школи та інші навчальні заклади, в молодіжні формування і клуби; наркодільці на рідкість вдало використовують психологію особистості, яка йде в самостійне життя, її комплекси і проблеми спілкування.

Перший вал наркотиків обрушився на країни СНД та Україну ще в період афганської війни. У наш час наркотики продовжують надходити не лише з Афганістану і сусіднього з ним Пакистану, але й через колишні республіки СРСР. Експансія опіуму в азіатському напрямі збільшилася за 10 років незалежності України майже в 1400 разів. Із Китаю контрабандним шляхом надходить ефедрин та ефедринмісткі препарати, з Азербайджану разом із фруктами й овочами автотранспортом також іде доставка різних наркотиків. Зростає кількість підпільних лабораторій “білої смерті” у Росії (Москва). А причина одна: у переважної більшості наркоманів немає грошей не те що на опій, але навіть і на анашу. От і вариться в усіх московських притонах нак названий “гвинт” – дешевий наркотик на основі первітіну. Він за лічені роки буквально висмоктує людину. Від найменшого передозування підлітки втрачають розум. За свідченням уральського лікаря Володимира Лозового, із двадцяти дітей–однолітків до вісімнадцяти років, які вживали “гвинт”, вижили лише троє.

Передозування наркотиків:

1. Як правило, всі наркотичні засоби пригнічують активність дихального центру, і хворий помирає від зупинки дихання.

2. Такі препарати, як опій, морфій, кодеїн та героїн, викликають блювоту, якою й захлинається наркоман.

3. “Друзі” через боягузтво не викличуть швидку допомогу.

4. Якщо наркоман помре, то від трупа намагатимуться позбавитися будь–якими способами.

5. Наркомани – найчастіше самотні люди без певних занять і місця проживання. Померлий у підвалі бомж, швидше за все, був наркоманом.

Долікарняна допомога при передозуванні наркотиків:

1. Повернути хворого на живіт.

2. Очистити порожнину рота від блювотних мас і слизу.

3. Піднести до носа вату з нашатирним спиртом.

4. Викликати швидку допомогу.

5. Спостерігати за характером дихання до прибуття лікарів.

6. Почати штучне дихання.

Не допускається:

1. Залишати в стані коми людину, яка лежить на спині.

2. Не починати штучне дихання, якщо є ознаки зупинки дихання.

3. Не викликати лікаря і приховувати від близьких факт наркотичного отруєння.

Вилікувати дорослого наркомана легше, ніж підлітка, тому що підліток не сформований психічно. Але це не означає, що допомогти підліткові неможливо. Йому потрібно приділяти більше уваги, але вилікувати можна. Причина, через яку вилікувати дитину складніше, та сама, що й при алкоголізмі,– у дітей деградація протікає в 4 рази швидше. Наприклад, людина, яка вперше спробувала наркотики після 20 років, до 30 років стане невиправним наркоманом, але при цьому збережеться як особистість. А дитина, яка почала колотися в 13 років, до 23 років як особистість повністю деградує.

В усіх містах України при звичайних поліклініках є наркологічні відділення, де надають медичну і психологічну допомогу анонімно і безкоштовно, що, безсумнівно, приваблює пацієнтів, які вирішили припинити вживати наркотики.

У січні 2000 року чутки про дивне виліковування наркоманів і алкоголіків у лісах під Севастополем заполонили Крим. Це єдиний в Україні реабілітаційний центр наркоманів «Нове життя».

В Україні нещодавно почали застосовувати найновіший метод лікування наркоманії, так названий ультрарапід, або метод надшвидкої детоксикації, який використовує «АВС клініка». Суть його проста: людину, яка страждає на наркотичну залежність, занурюють у глибокий наркоз на 12–14 годин. Під наркозом медикаментозним способом ініціюється ламання. Прокинувшись, пацієнт раптом опиняється в іншому житті, де немає ні ламання, ні згадок про нього. Хворий ніби перестрибує через нього психологічно і психічно. Як правило, пацієнти ще декілька днів прислуховуються до себе, чекаючи жаху, але з подивом ніяких негативних відчуттів не виявляють.

Єдина в Україні «АВС клініка», яка є членом Міжнародної асоціації надшвидкої детоксикації, взяла на себе ще функцію психологічної реабілітації. Крім того, в клініці виконується ексклюзивний аналіз волосся, який виявляє систематичний прийом наркотику.

Україна стала 16–ою країною, де використовується метод надшвидкої детоксикації – медична технологія нового покоління. На думку наркологів, це прорив у наркології і реальний шанс позбавлення від наркотичної залежності завдяки відсутності болю, страху та негативних спогадів.

Токсикоманія й наркозалежність

Крім загальноприйнятих наркотиків, як наркотично діючі речовини застосовуються й інші препарати, наприклад, інтоксиканти. Токсикомани нюхають клей, бензин, ефір, різні аерозолі, ацетон та інше. Токсикомани зазвичай вдихають органічні розчинники, які входять до складу фарб, смол, лаків тощо.

Багато наркозалежних людей використовують депресанти. Депресанти – це лікарські препарати, які застосовують у медицині для розслаблення і заспокоєння нервової системи: барбітурати, небарбітуратні снодійні таблетки, міорелаксанти, транквілізатори, антигістамінні препарати. Усі вони призводять до нестачі в крові кисню, можуть паралізувати частину мозку, яка контролює дихання і серцебиття, утворення тромбів у судинах, які можуть стати причиною тромбозу легень, дефекту розвитку немовлят і навіть смерті. Вплив барбітуратів та транквілізаторів на організм людини – майже такий самий, як і вплив алкоголю, але без характерного запаху з рота. У людей, які вживають ці речовини, застиглі риси обличчя, уповільнена реакція на навколишню дійсність, нечленороздільне мовлення.

Деякі наркомани використовують кодеїн, гідроморфон, метадон. Кодеїн виготовляється з морфіну, застосовується в медицині як знеболююче у поєднанні з деякими речовинами, такими як, наприклад, тайленол.

Гідроморфон – один із найперших напівсинтетичних наркотиків, вживається у вигляді таблеток або рідини. Дуже потужний наркотик, тому доволі дорогий – в США одна таблетка коштує 50 доларів. Дія цього наркотику триває від 2 до 12 годин залежно від дози.

Метадон був винайдений німецькими вченими під час Другої світової війни через гостру нестачу морфію. Хімічно він не схожий на героїн або морфій. Ефект може тривати до 24 годин. У 60–их роках вважалося, що метадон є панацеєю від залежності до героїну. Застосовується в ін’єкціях і в рідкому вигляді. Ефект короткочасної ейфорії заступає здоровий глузд. І ось тут і з’являються торговці наркотиками, які пропонують спробувати більш сильнодіючу речовину.

Якщо сталося отруєння наркотиками, то до прибуття “швидкої” діяти необхідно відповідно до таблиці 1.3.4.

Табл. 1.3.4