1.4. Характеристика

Книжковий магазин «Київський бібліотечний колектор» розташований за адресою: м.Київ, проспект 40-річчя жовтня, буд. 100/2. Організаційно-правова форма: Товариство з обмеженою відповідальністю. Приватна форма власності.

Види діяльності за КВЕД (перший основний):

- роздрібна торгівля книгами;

- оптова торгівля паперовими виробами, книгами, газетами та іншими періодичними виданнями;

- інша діяльність в сфері відпочинку і розваг;

- спеціалізована роздрібна торгівля непродовольчими товарами, не віднесеними до інших угрупувань.

Структура магазину складає 3 відділи:

1. шкільна, дитяча та художня література;

2. канцтовари;

3. технічна література.

Методом продажу товарів в ТОВ «Київський бібліотечний колектор» є магазинний метод, тобто покупцям надається широкий асортимент товарів і можливість їх вибору. Безпосередній відпуск товарів здійснюється кількома методами:

самообслуговування;

продаж товарів з індивідуальним обслуговуванням;

продаж товарів з зразками;

продаж товарів з вільним доступом до них;

продаж товарів за попереднім замовленням.

Також магазин надає клієнтам послугу інтернет-магазину.

Форма продажу товарів як готівкова так і безготівкова.

Рис. 1. Фактичні дані товарообігу на І квартал 2010 року, грн.

Відділ 1	Січень			Лютий			Березень
	Без ПДВ	З ПДВ	Всього	Без ПДВ	З ПДВ	Всього	Без ПДВ	З ПДВ	Всього
План	27210	46440	73650	25400	40630	66030	2920	52240	81260
Факт	16465	41358	57822	19508	47178	66686	13005	57260	70265
Відхил.	-10746	-5082	-15828	-5892	6548	656	-16015	5020	-10995

1.5. Н А З В А П У Н К Т У

Ефективність закупівельної роботи прямо залежить від правильного вибору джерел оптових закупівель і конкретних постачальників товарів.

Вибір джерел закупівель і конкретних постачальників здійснюється після складання плану надходження товарів на підприємство. В умовах ринку це — дуже важка справа, а помилки у виборі можуть коштувати для підприємств дуже дорого.

Джерела товарного забезпечення визначаються виходячи зі структури конкретного ринку товарів, контингенту покупців, обсягу й асортименту товарів, товарообігу і фінансових можливостей оптового торгового підприємства.

Вибір конкретних постачальників товарів здійснюється в тому разі, коли серед них немає монополії. З цією метою складається список можливих постачальників кожного виду товарів. Джерелом інформації для складання списку постачальників є вивчення ринку товарів.

Надзвичайно важливе значення має одержання правдивої інформації щодо майбутніх постачальників. її можна отримати за допомогою прямого і непрямого методів.

Одержання інформації прямо називають первинним дослідженням ринку. Його базою є такі чотири джерела:

— контакти з постачальниками, їх конкурентами;

— контакти з посередниками;

— відвідування ярмарків і виставок, що надає багату інформацію щодо асортименту і якості товарів, цін на них тощо;

— поїздки на підприємства-постачальники, їх огляд, що дозволяє зробити висновок про здатність підприємства виконувати замовлення, про його технічні можливості в частині надання послуг.

Непряме вивчення ринку (вторинне), на відміну від первинного (прямого), базується на використанні вже наявних документів. Цей метод дешевший проти первинного. Вихідними даними для вивчення ринку служать:

— огляди стану кон'юнктури ринку, біржові бюлетені, що містять дані про зміну цін;

— фірмові журнали, що випускаються торгово-промисловими палатами, а також постачальниками;

— пропозиції про продаж, що містяться в спеціальних журналах і каталогах брошурах, проспектах.

Кількість постачальників, які братимуть участь у поставках кожного виду товару, залежить від необхідної кількості товарів та кон'юнктури ринку. Ці питання повинні вирішуватися комерційною службою підприємств. Якщо підприємство закуповує товари в одного постачальника, то можна налагодити тісні ділові контакти й установити взаємовигідні форми ділових відносин, пов'язаних з наданням споживачам знижок з ціни і додатковими формами обслуговування. Однак при цьому значно зростає ймовірність зриву поставок товарів (навіть з незалежних від постачальника причин).

Постачання товару в магазин «Київський бібліотечний колектор» відбувається не за графіком. Є певні фірми, як наприклад «ФОЛІО», графік його постачання товарів це один раз на місяць на певну суму. Якщо ж спостерігається сезонний попит на товари (наприклад, шкільна література), то постачання може відбуватися і 3-5 разів на тиждень. Товар в ТОВ «Київський бібліотечний колектор» також постачається з бази та від інших підприємств (уточнить яких???) автомобілем.

Товарний асортимент розрахований на покупців різних грошових можливостей, віку та інтересів.

ЦІНА????

Асортимент товарів — це сукупність їх видів, різновидів і ґатунків, поєднаних за певною ознакою. Існують поняття виробничого і торгового асортименту. Виробничий асортимент — номенклатура товарів, що виробляються промисловими та сільськогосподарськими підприємствами, а також іншими виробниками. Як правило, виробничий асортимент вузький і потребує подальшого підсортування в торгівлі — оптових і роздрібних підприємствах.

Торговий асортимент — це номенклатура товарів, які призначені для продажу в роздрібній мережі (магазинах та торгових точках). Він охоплює дві великі товарні галузі: продовольчі та непродовольчі товари. Кожна з цих галузей поділяється на товарні групи, які складаються з товарів, поєднаних певними ознаками (однорідністю сировини та матеріалів, споживчим призначенням, ступенем складності асортименту та ін.).

Товари ТОВ «Київський бібліотечниий колектор» відносяться до непродовольчих товарів.

Структура асортименту товару:

1. книги:

   1. історична література;

   2. художня література;

   3. шкільна література;

   4. дитяча література;

   5. історичні романи;

   6. медичні книжки;

   7. кулінарні книжки;

   8. філософські книги;

   9. юридичні книги;

   10. науково-технічні книги;

2. листівки;

3. диски;

4. навісні карти;

5. канцтовари.

Форма продажу товарів як готівкова так і безготівкова.

Форма продажу товарів - це сукупність засобів продажу товарів, за допомогою яких здійснюється торговельне обслуговування населення.

Продаж товарів здійснюється різними методами.

До прогресивних методів продажу продовольчих товарів відносяться:

- самообслуговування;

- продаж товарів по замовленнях населення;

- вдома у покупця;

- через автомати.

Суть методу самообслуговування полягає в забезпеченні покупцям якнайкращих умов відбору і придбання товарів, скороченні витрат часу на покупку, підвищенні ролі покупця в процесі продажу товарів.

Впровадження прогресивних методів продажу товарів, і зокрема самообслуговування, обумовлено збільшенням об’єму товарної маси, що поступає в роздрібну торгову мережу споживчої кооперації, розширенням і оновленням асортименту товарів, що випускаються, швидким зростанням добробуту сільського населення і збільшенням на цій основі роздрібного товарообігу.

Однією з важливих передумов впровадження самообслуговування є вища його економічна ефективність в порівнянні з іншими методами продажу товарів.

Процес продажу товарів і обслуговування покупців включає наступні основні елементи:

- відбір покупцями товарів і доставку їх до вузла розрахунку;

- розрахунок з покупцями за відібрані товари;

- упаковку куплених товарів і надання додаткових послуг покупцям.

У торгових залах магазинів самообслуговування покупці самостійно знайомляться з товарами, відкрито викладеними на торговому устаткуванні, і відбирають їх. При необхідності вони можуть одержати консультацію у продавця.

Правила торговельного обслуговуння населення:

1. забороняється продаж товарі, що не мають відповідного маркування;

2. забороняється безпідставне вилучення товарів та виставлення до продажу.

3. забороняється примушувати покупців купляти товар неналежної якості.

4. не допускається продаж товарів, вільна реалізація яких заборонена.

Попит – це узагальнюючий термін, що описує поведінку фактичних і потенційних покупців товару. Попит – це потреба, виражена в грошовій формі. Обсяг попиту – це кількість товару, що покупці бажають придбати за деякий період часу (день, місяць, рік і т.д.).

«Бажання придбати» тут означає, що покупці дійсно мали би бажання і можливість заплатити за необхідну кількість товару, якби така малася в наявності. Важливо розрізняти обсяг попиту й обсяг фактичної покупки. Обсяг попиту визначається тільки поведінкою покупців, тоді як обсяг покупки визначається і покупцями, і продавцями спільно. Обсяг попиту залежить від ціни даного товару, ціни інших товарів, нецінових детермінант, що включають доходи покупців і їхні смаки, накопичене майно.

Розрізняють такі види споживчого попиту: реалізований (задоволений), незадоволений, який формується.

Реалізований попит – це такий, який завершується покупкою. Розміри його визначаються фактичним продажем товарів за певний період. Реалізований попит показує ставлення покупців до товарів, які є в магазині.

Незадоволений попит – це попит на товари, які тимчасово відсутні в продажу або ж покупець не може придбати їх з різних причин (через низьку якість чи упакування тощо).

Методи вивчення реалізованого попиту. Реалізований попит вивчається через реєстрацію товарів, проданих покупцям. При цьому важливо враховувати особливості окремих товарних груп, швидкість їх обороту. Одним із найефективніших методів вивчення реалізованого попиту є балансовий метод. Це один із найпростіших методів, оскільки, маючи дані про запаси і знаходження товарів, можна встановити фактичну реалізацію на основі такої формули:

Р = Зп + Н – Дв – Зк,

де Р – реалізація товарів; Зп – запаси на початок певного періоду; Н – надходження; Дв – документовані витрати і природні втрати; Зк – запаси на кінець періоду.

Балансовий метод простий і зручній для вивчення попиту всіх груп товарів, крім тих, що швидко псуються щоденне надходження дорівнює реалізації).

Реалізований попит на товари з великим терміном зберігання можна вивчати методом аналізу товарних запасів. Його можна проводити на основі розрахунку середньомісячного запасу товарів за такою формулою:

Зср = Зп + Зк / 2,

де Зср – середній запас товарів; Зп – запас товарів на підприємстві на початок певного періоду; Зк запас товарів на кінець періоду.

Такий аналіз допомагає з'ясувати, які товари користуються підвищеним попитом або зниженим, а також установити відповідність товарного забезпечення магазину структурі споживчого попиту. Його можна проводити за допомогою матеріалів бухгалтерської звітності за періоди, які зіставляються, або за інвентаризаційними відомостями.

Зробивши аналіз зміни попиту на продукцію магазину «Київський бібліотечний колектор», можна зробити висновок, що розраховуючи реалізований попит балансовим методом за наявними даними (табл.2), бачимо, що з 2008 року в магазині спостерігається приріст збуту товарів (Рис.1), що в свою чергу спонукає до збільшення надходжень.

З іншого боку можна також сказати, що для даного магазину не доцільним є розрахунок реалізованих товарів за методом товарних запасів, адже він зовсі не відображає реальну картину, що відбувається в ТОВ «Київський бібліотечний колектор» (Табл. 2).

Що стосується збільшення реалізованого попиту, то можна зробити висновок, що керівництво магазину досить ефективно справляється з методами залучення більшої кількості клієнтів, постійно вдосконалюючи систему обслуговування покупців та розширенням запропонованого асортименнту товарів.

Додаток А

Табл. 2 Дані по товарообороту

в ТОВ «Київський бібліотечний колектор», грн

Показник			2008 рік			2009 рік	2010 рік
Запаси на початок періоду			154371			167528	184593
Запаси на кінець періоду			167528			184593	201310
Надходження			73157			78560	84290
Витрати			1564			2142	2732

Рис. 1 Динаміка обсягу реалізованих товарів за 2008-2010 роки, грн

Табл. 3 Розрахунок кількості реалізованої продукції методом аналізу товарних запасів за 2008-2010 роки, грн

Показник	Запаси на початок періоду(Зп)	Запаси на кінець періоду (Зк)	Реалізовані товари (Зп+Зк/2)
2008 рік	154371	167528	160949,5
2009 рік	167528	184593	176060,5
2010 рік	184593	201310	192951,5

34