5 Методичні поради щодо конспектування рекомендованої літератури

Одним з видів самостійної роботи студента є підготовка до семінарського заняття. Вивчення рекомендованої літератури передбачає конспектування основних думок, викладених автором у монографії, посібнику, підручнику чи науковій статті. Складання конспекту необхідно вести обдумано, охайно, чітким почерком в окремому зошиті. Можливо основні моменти виділяти іншим кольором.

Колектив авторів пропонує вам такий план складання конспекту:

1. Перед складанням конспекту необхідно ретельно ознайомитись з планом семінарського заняття та списком літератури. Переглянути конспект лекцій з даної теми. Відмітити питання, що потребують самостійного вивчення.

2. Уважно прочитати розділи, які потребують конспектування. При цьому необхідно виділити основну думку автора, його позицію, структуру викладення аргументів. Якщо цього не досягнуто, рекомендований текст потрібно ще раз перечитати.

3. Підготувавшись до конспектування, студент виписує у зошит лише тези – положення, а не переписує текст. Саме ведення конспекту у формі тез вимагає творчого опрацювання матеріалу та допомагає тривалому його засвоєнню.

4. Найбільш важливі думки автора можна виписувати в зошит у формі цитат. Цитування вимагає посилання на автора, повну назву його монографії (посібника). Кожна цитата береться в лапки. Після цитати бажано викласти свій висновок, де міститься власна позиція щодо процитованої думки автора.

5. З того чи іншого питання студенту потрібно переглянути декілька праць і на основі їх позицій, думок сформувати особисту точку зору з конкретної проблеми. При цьому посилання на кожного автора окремо повинно бути обов’язковим.

6. Ретельно опрацюйте джерела та літературу з потрібного вам питання. Пам’ятайте, що література може бути застаріла та ідеологізована, тому перегляньте обов’язково і сучасні публікації, які належать до вашої проблеми.

7. Простежте за чіткою систематичністю вашого конспекту. Почніть з чіткого визначення теми та складання плану. У кінці законспектованого матеріалу напишіть джерела та літературу, які були вами використані. Постійне конспектування рекомендованої літератури – запорука успішного вивчення дисципліни „Соціологія”.

6 Тестовий контроль оцінки знань

Тестовий контроль оцінки знань із соціології – це одна з форм перевірки знань та вмінь студентів з предмета, особливості якого вимагають здатності студентів не тільки орієнтуватись в історичних та сучасних нормативно-ціннісних соціологічних знаннях, викладати їх у письмовій, усній формах, а і брати участь у дебатах, конференціях, ділових іграх. Тому проводиться тестовий контроль оцінки знань як підготовка до узагальнення результатів першого та другого навчальних модулів.

Тестовий контроль оцінки знань із соціології до першого модуля охоплює перші три теми: від загальної теорії, історії соціології до теоретичних положень, які розкривають основні складові суспільства як системи, типи суспільств, місце особистості в системі соціальних зв’язків, її соціалізацію тощо.

Тестовий контроль оцінки знань із соціології до другого модулю охоплює питання суспільної думки та її соціологічного аналізу, соціологічні проблеми трудових відносин та мотивів виробничої діяльності, питання соціології молоді, шлюбу та сім’ї, а також причини виникнення, розвиток та наслідки соціальних конфліктів, шляхи запобігання їм.

Тестові завдання розподілені на три варіанти заради об’єктивності оцінювання реальних знань та мають типовий за рівнем складності характер, теж трьох рівнів. Перший рівень складності – алгоритмічний та репродуктивний: необхідно дати визначення політичного терміна, поняття та вибрати правильну відповідь із запропонованих чотирьох варіантів. Пропонується десять запитань, по одному балу за правильну відповідь на кожне. Другий рівень складності – частково творчий, з елементами алгоритмічного: необхідно знайти відповідність показників лівої колонки – характеристикам правої з використанням знань та вмінь порівняльної політології. Пропонується п`ять запитань, по два бали за правильну відповідь на кожне. Третій рівень складності – інтелектуально-пошуковий, творчий: потрібно виправити помилки, відповісти на такі запитання: „Що буде, якщо?”, „Чому саме так?”, „Чи можливе таке?”, „Які шляхи розв’язання тієї чи іншої проблеми?”. Пропонується два запитання, по п`ять балів за правильну відповідь на кожне. Для виконання всього тестового завдання надається сорок хвилин.

Оцінка за кожну роботу виражається в сумі балів, які відповідають оцінкам за дванадцятибальною системою та такою шкалою:

Сума балів за відповіді:	Оцінка (за 12-бальною системою)
14 і менше балів	1-3 (незадовільно)
15-19 балів	4-6 (задовільно)
20-24 балів	7-9 (добре)
25-30 балів	10-12 (відмінно)

Тестові завдання виконуються за двома варіантами, які тотожні наведеному нижче прикладу: