- •1 Загальна частина
- •1.1 Склад проекту
- •Зміст пояснювальної запики
- •1. Загальна частина…………………………………………...…………………
- •1.1 Склад проекту…………………………………………………………………
- •1.2 Вступ. Мета проекту
- •1.3 Аналіз роботи блоку, що діагностується Синтез функціональних вузлів пристрою.
- •1.4 Вибір методу реалізації теми проекту
- •2. Спеціальна частина
- •2.1Розробка структурної (функціональної) схеми пристрою діагностики
- •2.2 Вибір елементної бази пристрою
- •2.3 Розробка електричної принципової схеми пристрою
- •3. Конструкторсько-технологічна частина.
- •3.1 Розробка діагностичної тест-програми пристрою контролю вихідної інформації в складі чпу.
- •3.1.1 Розробка схеми алгоритму програми діагностики.
- •3.1.2 Розробка програми в мнемо і машинних кодах. Розробка програми в мнемо кодах.
- •Розробка програми в машинних кодах.
- •3.1.2 Розробка інструкції по роботі з програмою. Опис програми діагностики
3. Конструкторсько-технологічна частина.
3.1 Розробка діагностичної тест-програми пристрою контролю вихідної інформації в складі чпу.
Для розробки тест-програми використаємо алгоритм рішення задачі, відповідно до таблиці переходів:
а=12 розряд
b=4 розряд
c=5 розряд
d=10 розряд
Таблиця3.1-Таблиця переходів F2
Рисунок3.1- Графопереходи F2
В 2000 комірку пам’яті запишемо тестові послідовності, які будуть еталонними рішеннями для діагностування.
В 3000 комірку запишемо еталонні рішення для порівняння з функціями при діагностуванні.
2000/0 3000/0
2002/4000 3002/0
2004/0 3004/0
2006/4000 3006/0
2010/4400 3010/200
2012/4000 3012/0
2014/0 3014/0
2016/4000 3016/0
2020/4400 3020/200
2022/400 3022/0
2024/0 3024/0
2026/4000 3026/0
2030/4400 3030/200
2032/400 3032/0
2034/4400 3034/0
2036/400 3036/0
2040/0 3040/0
2042/4000 3042/0
2044/4400 3044/200
2046/400 3046/0
2050/4400 3050/0
2052/4000 3052/0
2054/0 3054/0
3.1.1 Розробка схеми алгоритму програми діагностики.
Рисунок3.2-Алгоритм програми діагностики
,де RESET-початковий сброс;
4/4000-оформленння переривань;
6/200 -оформлення переривань;
4000-підпрограма знаходиться в 4000 комірці пам’яті;
R6/1000-виділяєм для процесора стекову пам’ять від комірки 776 до 0;
R0/27-в R0 записуємо кількість тестових наборів;
R1/2000-в 2000 комірку пам’яті записуємо тестові-послідовності;
R2/3000-в 3000 комірку пам’яті записуємо еталонні рішення;
(R1)->РД-в регістр даних заносимо вміст регістра R1;
3.1.2 Розробка програми в мнемо і машинних кодах. Розробка програми в мнемо кодах.
RESET
MOV#1000,R6
MOV#4000,*#4
MOV#200,*#6
CLR*#4000
M2:MOV#k,R0
MOV#2000,R1
MOV#3000,R2
M1:MOV R1+,*#РД
CMP*#РД,R2+
BNE P1
SOB R0,M1
HLT (BR.M2)
P1:HLT
Розробка програми в машинних кодах.
1000/5
1002/12706
1004/1000
1006/12737
1010/4000
1012/4
1014/12737
1016/200
1020/6
1022/5037
1024/4000
1026/12700
1030/16
1032/12701
1034/2000
1036/12702
1040/3000
1042/12137
1044/РД
1046/23722
1050/РД
1052/1002
1054/77006
1056/0
1060/0
Якщо на екрані відображається 1060, то це означає, що помилки немає;1062-помилка функціонального вузла; 4002-помилка(не виробляється сигнал СИП)
3.1.2 Розробка інструкції по роботі з програмою. Опис програми діагностики
1.Перевести перемикач програма/пульт в положення пульт.
2.Включаєм систему ЧПУ
3.Внести програму(тестові послідовності і еталонні рішення) в систему ЧПУ.
4.Забороняєм процесору реагувати на зовнішні переривання RS/200, R6/1000- обмежуєм об'єм стекової пам’яті.
5.Перевести перемикач програма/пульт в положення програма.
6.Пуск програми за допомогою клавіш 1000G або R7/1000, R7- лічильник команд, Р-кнопка продовжити.
7.Аналізуємо адресу зупинки програми:
Адреса 1060 свідчить про те, що помилки немає.
Адреса 1062 свідчить про помилку функціонального вузла.
Адреса 4002 свідчить про помилку звернення до каналу(помилка інтерфейсної частини, сигнал СИП не виробляється)
Якщо виникла помилка функціонального вузла, то визначити адресу тестового набору, що виявив цю помилку можна наступним чином:
Від вмісту R1 відняти 2 і одержимо адреси тестових послідовностей і еталонних рішень
*Для зациклювання програми необхідно в комірці 1056 замінити значення 0 значенням 763
Список використаної літератури
Терещук Р.М., Терещук Р.М., Седов С.А. Справочник радиолюбителя – 4-е изд., стер. – Киев,1988.
Аванесян Г. Р., Левшин В. П. Интегральные микросхемы ТТЛ, ТТЛШ. Справочник Москва, 1993.
Аналоговые и цифровые интегральные микросхемы /Под ред. С.В.Якубовского. – 3-е изд. Перераб. – М.: Радио и связь. 1990. – 496с.
В.Л.Шило. Популярные цифровые микросхемы: Справочник. – 2-е изд., - М.: Радио и связь. 1989.-352 с.
А.В.Прибыльский, А.И.Сухопаров, С.В.Якубовский, С.А.Ельцова. Быстродействующие маломощные микросхемы ТТЛ / Электронная промышленость. – 1990. – N2,N3,N4,N5,N7,N8,N10
Угрюмов У.П. Цифровая схемотехніка.- Санкт-Петербург: БХВ-Санкт-Петербург, 2001.-528 с.