1 Аналіз факторів властивого ризику
Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу з вирівнюванням по ширині сторінки. Крапку в кінці заголовка не ставлять.
Наприклад:
1.2 Аналіз внутрішніх факторів властивого ризику
Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.
Відстані між заголовками:
між назвою розділу та підрозділу – один пустий рядок;
між підрозділом та пунктом – один пустий рядок;
між підрозділом (або пунктом) і текстом – один пустий рядок;
між пунктом та підпунктом – один пустий рядок;
між підпунктом та текстом – немає відступу, текст пишеться з абзацу;
між текстом і наступним заголовком – один пустий рядок.
Приклад:
1 Аналіз факторів властивого ризику
(1 пустий рядок: 14 шрифт, 1,5 інтервал)
1.1 Аналіз зовнішніх факторів властивого ризику ДП «Завод РаПіД» ВАТ «ЧеЗаРа»
(1 пустий рядок: 14 шрифт, 1,5 інтервал)
1.2 Оцінка внутрішніх факторів властивого ризику підприємства
(1 пустий рядок: 14 шрифт, 1,5 інтервал)
1.2.1 Коротка організаційно-майнова характеристика підприємства
(1 пустий рядок: 14 шрифт, 1,5 інтервал)
Підприємство було засноване Зборами акціонерів…
(1 пустий рядок: 14 шрифт, 1,5 інтервал)
1.2.2 Характеристика статутної діяльності
(1 пустий рядок: 14 шрифт, 1,5 інтервал)
1.2.2.1 Характеристика сировинної бази (немає пустого рядка)
Підприємство використовує в якості сировини…
Вимоги до тексту роботи. Текст підрозділів, пунктів та підпунктів розміщують послідовно у відповідному розділі, не починаючи нового аркуша. При цьому, не можна залишати заголовок підрозділу, пункту або підпункту на одному аркуші (в кінці сторінки), а текст починати з нового аркуша.
Не допускається закінчення розділу, підрозділу, пункту і підпункту таблицею або рисунком. У кінці має бути хоча б одне речення тексту.
Не допускається залишати вільне місце після тексту, а таблицю чи рисунок починати з нової сторінки.
Не допускається розміщення підряд двох і більше таблиць, рисунків або таблиці і рисунка підряд. Між ними має бути хоча б одне речення тексту.
В тексті роботи дозволяється робити виправлення підчисткою або замальовувати спеціальною білою фарбою, якщо це не впливає на естетичний вигляд тексту.
Не дозволяється використання напівжирного тексту, курсиву та підкреслювань. Текст має бути вирівняний по ширині сторінки (крім назв розділів).
Використання кольорових шрифтів не допускається.
Між словом і наступним розділовим знаком не повинно бути пробілу (виняток – знак тире). Пробіл повинен бути після розділового знака перед наступним словом.
Пробіли ставляться перед дужками (лапками) та після дужок (лапок). Між дужками (лапками) та словами в дужках (лапках) пробіли не ставляться.
Наприклад: Документи, які використовує підприємство: договір, рахунок-фактура та банківська виписка. Договори укладаються лише з постійними постачальниками та покупцями (ВАТ «Мрія», ТОВ «Сонечко»).
Дефіс пробілами не виділяється, наприклад: підприємство-постачальник.
Лапки повинні бути однаковими по всій роботі. Знак апострофа має бути «’».
Нумерація сторінок. Номер сторінки ставиться у правому верхньому куті аркуша. Нумерація сторінок починається з розділу ВСТУП – це сторінка 4 (або 5, якщо зміст займає дві сторінки). Додатки не мають номерів сторінок (у змісті роботи теж не вказується номер сторінки, з якої починаються додатки).
Вимоги до списків. Список оформлюється з абзацного відступу з використанням арабських цифр або знака «–». Використання інших знаків не дозволяється.
Приклад оформлення списку:
Для обліку матеріалів на підприємстві використовуються такі первинні документи:
накладна;
лімітно-забірна картка;
накладна-вимога на відпуск матеріалів і т.ін.
або
накладна;
лімітно-забірна картка;
накладна-вимога на відпуск матеріалів і т.ін.
Таблиці. Цифровий матеріал зводиться у таблиці. Таблиці застосовують для уточнення та зручності порівнювання показників. Таблиці розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання у роботі.
Таблиці нумеруються окремо від малюнків послідовною нумерацією арабськими цифрами в межах розділу, де вони знаходяться (за винятком додатків). Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.15» (п’ятнадцята таблиця першого розділу).
Слово «Таблиця ____» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці ____» з зазначенням номера таблиці. Приклад оформлення таблиці наведений нижче.
Таблиця 3.1 –– ___________________
номер назва таблиці
|
|
|
Заголовки граф |
||||
Головка |
|
|
|
|
Підзаголовки граф |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Нумерація граф |
||
|
|
|
|
|
Рядки (горизонтальні |
||
|
|
|
|
|
рядки) |
|
Боковик Графи (колонки)
Заголовки граф і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки граф — з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.
Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається.
Заголовки граф, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків граф.
Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша (альбомна орієнтація).
Якщо рядки або колонки таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку й боковик.
У разі поділу таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і (або) рядки першої частини таблиці.
Назва таблиці повинна лаконічно розкривати зміст та мету складання таблиці, містити назву підмета та присудка, термін часу, до якого відносяться наведені цифрові дані. Наприклад:
Таблиця 3.2 –– Структура пасивів (зобов’язань) ВАТ «Промінь-Траст-Інвест» у 2005 році, %
|
Значення показника |
||
Показник
|
на початок року |
на кінець року |
зміна +, - |
1 |
2 |
3 |
4 |
Питома вага власного капіталу у загальній валюті балансу (коефіцієнт фінансової автономності підприємства), |
38,4 |
40,8 |
+2,4 |
Питома вага позикового капіталу (коефіцієнт фінансової залежності) |
61,6 |
59,2 |
-2,4 |
Коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля) |
1,6 |
1,45 |
-0,15 |
Якщо одиниця виміру для всіх показників таблиці однакова, то після назви пишеться скорочено одиниця виміру. Коли дані, що містяться у таблиці мають різні одиниці виміру, то обов’язково таблиця повинна мати графу «Одиниця виміру», або скорочена назва одиниці виміру проставляється разом з назвою графи. Графи присудка необхідно розташовувати у логічній послідовності. Під назвою підзаголовка графи робиться додатковий рядок, у який нумеруються колонки. Якщо дані графи визначаються шляхом розрахунку, то назва відповідної колонки повинна містити скорочений алгоритм такого розрахунку.
Всі позиції таблиці необхідно заповнювати. Якщо на перехресті рядка і колонки неможливе існування будь-якого значення, то проставляється значок «». Наприклад, на перехресті рядка «Разом» і колонки «Одиниця виміру». Якщо окремі дані невідомі, але явище було, то у відповідному місці таблиці проставляється «...». Наприклад, підприємство мало прибуток, але його розмір невідомий. Якщо явище було відсутнє, то у відповідному місці проставляється «». Наприклад, підприємство не мало прибутку.
Текст усередині таблиць дозволяється друкувати шрифтом 14 або 12 розміру (однаково по всій роботі).
Між текстом та назвою таблиці повинен бути один пустий рядок. Між назвою таблиці та таблицею – один пустий рядок, між таблицею та наступним текстом – один пустий рядок.
Таблиця вирівнюється по центру сторінки.
Графічний матеріал. Графічний матеріал — рисунки (схеми, діаграми і т. ін.) розміщують у дипломній роботі для встановлення властивостей або характеристик об’єкта, а також для кращого розуміння тексту роботи. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті роботи.
Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку. За наявності у дипломній роботі таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу. Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним. За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово «Рисунок» і назву подають після пояснювальних даних.
Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер рисунка складається з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою.
Наприклад, перший рисунок знаходиться у третьому розділі основної частини роботи: «Рисунок 3.1. Динаміка випуску товарної продукції ВАТ «Промінь» за період з 2001 по 2005 рік».
Рисунок 3.1. Динаміка випуску товарної продукції ВАТ «Промінь» за
період з 2001 по 2005 рік
Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рисунок В.3.).
Рисунок (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані— на кожній сторінці і під ними друкують «Рисунок ..., аркуш ...», якщо є кілька рисунків, і «Рисунок 1, аркуш...», якщо є один рисунок.
Колір рисунків на роздрукованій дипломній роботі має бути чорно-білим (дозволяється штрихування).
Між назвою рисунка і текстом – один пустий рядок.
Рисунок вирівнюється по центру сторінки.
Формули. Рівняння та формули необхідно виділяти у окремий рядок. Вище і нижче рядка з формулою залишається по одному пустому рядку. Формули нумеруються послідовно у межах розділу основної частини роботи арабськими цифрами у круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку, де вони написані. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Приклад: (3.1) або (3.3).
Посилання в тексті на порядкові номери формули дають у дужках.
Приклад:
...у формулі (1.1)…
Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка.
Приклад:
...у формулі (В.1)…
У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.
Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою.
Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом «де» без двокрапки.
Наприклад, у тексті третього підрозділу другого розділу роботи міститься дев’ята формула.
(пустий рядок)
, (3.9)
(пустий рядок)
де, Тоб - середня тривалість обігу загальної суми капіталу;
Ток - тривалість обігу обігового капіталу;
Пок - питома вага обігового капіталу в загальній сумі.
Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.
Формули мають бути набрані за допомогою редактора формул MS Equation 3.0.
Правила цитування та посилання на використані джерела. При написанні дипломної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться в даній роботі або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена дипломна робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в курсовій роботі.
Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад [4,с.35]).
Додатки. Матеріал, що доповнює положення дипломної роботи, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис алгоритмів і програм задач, що розв’язуються на ЕОМ, і т. ін.
Додатки можуть бути обов’язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру.
Додатки оформлюються, як продовження роботи на наступних її сторінках після «СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ». Розташовуються додатки у порядку їх згадування у тексті роботи.
Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Г, Є, З, І. Ї, Й, О, Ч, Ь. Слово «Додаток» пишеться у правому верхньому кутку. Після слова «Додаток» друкують літеру, що позначає його послідовність.
Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І та О.
У разі повного використання літер української та латинської абеток допускається позначення додатків арабськими цифрами.
Якщо у дипломній роботі один додаток, то він позначається «Додаток А».
Можлива наступна нумерація: «Додаток А.1, Додаток А.2, Додаток Б.1 і т.д.».
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.
Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов’язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.
Таблиці в додатках нумеруються наступним чином:
Таблиця А.5 – Назва таблиці (А – номер додатка, 5 – номер таблиці у додатку).
або
Таблиця Б.1.2 – Назва таблиці (Б.1 – номер додатка, 2 – номер таблиці у додатку).
Література подається в такій послідовності:
Закони України;
інструкції та нормативні акти міністерств і відомств;
наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами.
Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».
Характери-стика джерела |
Приклад оформлення |
Книги:
Один автор |
|
Два автори |
|
Три автори |
|
Чотири автори |
|
П’ять і більше авторів |
|
Без автора |
|
Багатотомний документ |
Ч. 2 : Додатки — 2007. — 573, [1] c.
Т. 1. — 2005. — 277 с.
|
Матеріали конференцій, з’їздів
|
|
Препринти |
|
Депоновані наукові праці |
|
Словники |
|
Атласи |
|
Законодавчі та нормативні документи |
|
Стандарти |
|
Каталоги |
Т. 6. — 2007. — 277 с.
|
Бібліографічні показчики |
|
Дисертації |
|
Автореферати дисертацій |
|
Авторські свідоцтва |
1. А. с. 1007970 СССР, МКИ3 В 25 J 15/00. Устройство для захвата неориентированных деталей типа валов / В. С. Ваулин, В. Г. Кемайкин (СССР). – № 3360585/25–08 ; заявл. 23.11.81 ; опубл. 30.03.83, Бюл. № 12. |
Патенти |
1. Пат. 2187888 Российская Федерация, МПК7 H 04 В 1/38, Н 04 J 13/00. Приемопередающее устройство / Чугаева В.И.; заявитель и патентообладатель Воронеж. науч.-исслед. ин-т связи. – № 2000131736/09 ; заявл. 18.12.00 ; опубл. 20.08.02, Бюл. № 23 (II ч.). |
Частина книги, періодичного, продовжуваного видання
|
|
Електронні ресурси |
|
Назви використаних джерел у списку не перекладаються.