Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
т№4-антис- Антонів.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
279.04 Кб
Скачать
  1. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.

з/п

Етапи заняття

Роз-поділ часу*

Види контролю

Засоби навчання

(об’єкти, які вико-ристовуються в нав-чальному процесі як носії інформації та інструменти діяльності викладача і студента)

1.

Підготовчий етап

25 хв

1.1

Організаційні питання.

Контроль при-датності зовніш-нього вигляду студентів

Журнал обліку

1.2

Формування мотивації.

Демонстація ви-значення акту-альності теми 1-2 студентами-усна відповідь, коментар викладача

Таблиці і малюнки,

обладнання і засоби роботи у гнійній перев"язочній

1.3

Контроль початко-вого рівня підготовки (стандар-тизовані засоби контролю).

Письмова від-овідь кожного студента на 15 тестових завдань

Підбір тестових завдань формату А (5 варіантів), табли-ці із стандартизо-ваними відпові-дями.

2.

Основний етап (вказати всі види робіт, які виконують студенти під час цього етапу).

60 хв

Самостійна ро-бота студентів під керівницт-вом викладача

Оснащення та засоби, що викорис-товуються для ро-боти в гнійній пере-в"язочній

2.1

Впровадження понять антисеп-тики в роботу хірургічного ста-ціонару.її видів з перевагами та недоліками ок-ремих методів, особливості зас-

тосування анти-септичних засо-бів при догляді за 5 хворими з

гнійною патоло-

гією

2.2

Демонстрація студентам мір-оприємств, що сприяють зни-щенню мікробів у рані, на по-верхні тіла в організмі,та ме-тодів застосу-вання основних антисептичних засобів у хворих з гнійною пато-логією

2.3

Самостійне ви-конання студен-тами основних положень асеп-тики і антисеп-тики, самостійна робота студентів у гнійній пере-в’язочній та дог-ляд за хворими з гнійною патоло-гією

2.4

Безпосередній контоль і корек-ція виконання всіх елементів самостійної ро-боти студентів викладачами

3.

Заключний етап

27 хв

.

3.1.

Контроль кінцевого рівня підготовки.

Письмова відпо-відь кожного студента на 2 ситуаційні задачі з усним уточне-нням

Підбір ситуаційних задач формату А, таблиці із стандар-тизованими відпо-відями, малюнки, схеми

3.2.

Загальна оцінка навчальної діяльності студента.

Визначення під-сумкової оцінки в балах за всі види діяльності студента під час заняття

Журнал обліку успішності

3.3

Інформування студентів про тему наступного заняття.

Письмовий перелік теоретичних пи-тань і практичних завдань наступної теми.

5. Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті.

5.1. Підготовчий етап. (25хв.)

5.1.1 Під час перевірки присутності викладач повинен оцінити зовнішній вигляд, форму одягу студентів, тобто пробірка виконання ними правил роботи у хірургічному стаціонарі, впровадження на практиці положень асептики і антисептики.

5.1.2.Подачу короткої інформації відносно актуальності теми можна висвітлити за допомогою 1-2 студентів. Викладач дає короткий коментар, підкреслює значення теми.

5.1.3. Початковий рівень підготовки студентів визначається шляхом вирішення одного з 4 варіантів з 15 письмових тестів формату А. У письмовій формі студент надає номер правильної відповіді на кожний тест.

Місце проведення : учбова кімната.

Забезпечення: схеми, рисунки і таблиці, що відображають зміст теми та сутність практичних навичок для опанування, зразки антисептичних засобів, перев’язувального матеріалу, перелік контрольних питань та стандартизовані тести, що відповідають об’єму теоретичного матеріалу, який повинен знати студент.

Теоретичні питання до заняття:

  • хірургічна інфекція: визначення поняття, види, джерела, шляхи та фактори передачі, шляхи інфікування операційної рани;

  • історичні аспекти виникнення та розвитку антисептики;

  • визначення поняття антисептика, види, особливості застосування, переваги та недоліки окремих методів;

  • методи сучасної антисептики, їх характеристика;

  • організаційно-структурні та санітарно-гігієнічні особливості роботи перев'язочної хірургічного відділення;

  • особливості догляду за хворими з гнійною патологією;

  • утилізація перев’язочного матеріалу забрудненого гнійними виділеннями.

  • Особливості перев’язок і догляд за хворими з анаеробною інфекцією.

5.2. Основний етап (60 хв.)

– проводиться індивідуально-груповим методом для професіонального тренінгу, оволодіння та вдосконалення практичних навичок по догляду за хворими з хірургічною патологією, по дотриманню санітарно-гігієнічного режиму та принципів антисептики в умовах хірургічного стаціонару.

Місце проведення : палати та санітарні кімнати хірургічного відділення, гнійна перев’язочна, операційний блок, центральне стерилізаційне відділення.

Забезпечення: тематичні хворі з гнійною патологією, засоби, що використовуються для дезинфекції відпрацьованого матеріалу і санітарної обробки приміщень .

Метод проведення: самостійна робота студентів під контролем викладача, а саме:

- організувати роботу, та догляд за хворими в гнійній перев’язочній;

  • приготувати антисептичні засоби для виконання перев’язок хворим з гнійною патологією;

  • виконувати хірургічну обробку ран та перев’язки гнійно-запальних процесів;

  • провести алергічну пробу на чутливість до антибіотиків;

  • здійснити утилізацію перев’язочного матеріалу ;

  • виконати засоби, що запобігають розповсюдженню анаеробній інфекції;

5.3. Заключний етап(27 хв.).

Для кінцевого контролю теми кожний студент вирішує 2 ситуаційні задачі формату А . Оцінюючи стандартизовані відповіді доцільно задавати короткі усні питання. Загальна оцінка за практичне заняття виставляється за рейтинговим принципом. При цьому застосовується така система конвертації традиційних оцінок у балах.

“5” - 7 балів,

“4” – 5 балів,

“3” – 3 бала,

“2” – 0 балів.

При оцінювання навчальної діяльності студента з практичного заняття рекомендується використовувати наступні критерії:

  1. Вірні відповіді на 14 - 15 тестів – 3 бала,

12 – 13 тестів – 2 бала,

10 – 11 тестів – 1 бал

менше 10 тестів – 0 балів.

  1. Вірні розв’язані ситуаційні задачі – 2 бала.

  2. Успішно виконані практичні завдання 1 бал.

  3. Активність студентів під час самостійної роботи, практичне виконання правил деонтології та положень асептики – 1 бал.

Максимальна кількість 7 балів.

Викладач оголошує і виставляє оцінки у журналі обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Висловлення зауважень та пропозицій, відповіді на запитання.

На кінець заняття викладач коротко інформує студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6. Додатки. Засоби для контролю:

А. Завдання для самоконтролю

(таблиці, схеми, малюнки, графіки) додаються

Б.Задачі для самоконтролю:

  1. У травмпункт доставлений потерпілий В., 28 років після побутової травми із різаною раною передпліччя. Після поранення пройшло не більше години. Який метод антисептики варто застосувати для боротьби з інфекцією, що потрапила в рану?

А механічний та фізичний;

В механічний та хімічний;

С фізичний та біологічний;

Д механічний та біологічний;

!Е доцільне застосування всіх методів антисептики.

  1. У хворого С., 50 років у приймальному відділенні хірургічного стаціонару діагностовано розвиток анаеробної інфекції в рані середньої третини стегна. Стан його швидко погіршується. Які види антисептики варто застосовувати для лікування цього хворого?

А обрізати краї рани, промити рану 3% розчином перекису водню, зашити рану рідкими швами, призначити антибактеріальну терапію;

В обрізати краї рани, промити рану 3% розчином перекису водню, лишити в рані дренаж, зашити рідкими швами, призначити антибактеріальну терапію;

С обрізати краї рани, промити рану 5% розчином йоду, туго затампонувати рану, призначити антибактеріальну терапію;

!Д виконати радикальне розрізання рани та вирізання країв, промити рану 3% розчином перекису водню, лишити рану відкритою з метою адекватного доступу кисню, призначити антибактеріальну терапію;

Е промити рану 3% розчином перекису водню, залишити в рані дренаж, не зашивати рану, призначити антибактеріальну терапію.

  1. При огляді хворого Я., 62 років хірургом виявлено, що пов'язка в ділянці післяопераційної рани промокла гноєм синьо-зеленого кольору з неприємним запахом. Які антисептики варто застосовувати для боротьби з цією інфекцією?

А 5% розчин йоду;

В 70о етиловий спирт;

С 0,2% водний розчин хлоргексидину;

! Д 2% розчин борної кислоти;

Е 1:5000 розчин фурациліну.

  1. У хірургічну клініку поступив хворий П., 45 років із забитою раною правої кисті, яку одержав на роботі 3 доби тому назад. Який вид антисептики варто застосувати?

А промити рану розчином антисептика, зашити рідкими швами, призначити антибактеріальну терапію;

!В промити рану розчином антисептика, дренувати рану, зашити рідкими швами, призначити антибактеріальну терапію;

С провести хірургічну обробку, дренувати рану, зашити рідкими швами, призначити антибактеріальну терапію;

Д провести хірургічну обробку, дренувати рану, лишаючи незашитою, призначити антибактеріальну терапію;

Е широко розсікти та висікти краї рани, промити рану розчином антисептика, лишити незашитою для адекватного доступу повітря, призначити антибактеріальну терапію.

  1. У хворою Ю., 17 років після апендектомії на 4-у добу з'явився сильний біль в ділянці післяопераційної рани, гіперемія шкіри і припухлість навколо рани, підвищилася температура тіла до 38,5°С. Лікар зняв 3 шви, розвів краї рани, випустив до 10 мл жовто-зеленого вмісту. Лікаря терміново викликали з перев'язочної. Студент, що допомагав лікарю, промив рану ізотонічним розчином хлористого натрію, встановив гумовий дренаж, наклав пов'язку зі стерильною дистильованою водою. Чи все правильно зробив студент при лікуванні ускладнення після апендектомії?

А не вірно підібраний засіб для проведення механічної антисептики;

В не вірно підібраний засіб для проведення фізичної антисептики;

С не вірно підібрані засоби для проведення механічної та фізичної антисептики;

!Д не вірно підібрані засоби для проведення хімічної антисептики;

Е все зроблено вірно.

  1. При госпіталізації хворого О., 28 років у хірургічне відділення на латеральній поверхні гомілки має місце рана розміром 2 на 6 см з нерівними краями та ознаками місцевого запалення. Після травми в амбулаторних умовах виконувалася хірургічна обробка та лікування рани антисептичними засобами. Указати, які види антисептики застосовувались амбулаторно для місцевого лікування рани ?

А механічна та фізична;

!В механічна та хімічна;

С фізична та хімічна;

Д механічна, фізична та хімічна;

Е достовірно визначити не можна.

  1. При проходженні виробничої практики студент 3 курсу в ході проведення забору крові у хворого з вени для біохімічного дослідження випадково вколовся голкою, заповненою кров’ю пацієнта. Яка повинна бути його подальша послідовність дій з метою профілактики зараження інфекцією, що передається парентеральним шляхом ?

А негайно припинити роботу, накласти на кінцівку венозний джгут та звернутися за допомогою до спеціалізованого лікувального закладу;

В видавити з рани кров, ушкоджене місце обробити 70о спиртом, ретельно вимити руки з милом, на рану накласти пластир, при необхідності продовжувати роботу;

С взяти кров хворого на вірусологічне дослідження, до отримання результатів активних дій не проводити;

Д здати власну кров на вірусологічне дослідження, до отримання результатів активних дій не проводити;

!Е ушкоджене місце обробити антисептиком - 70о спиртом, провести активну профілактику можливої інфекції антибактеріальними та противірусними препаратами.

  1. У хворого Х., 47 років, що був госпіталізований до хірургічного відділення, діагностована анаеробна неклостридіальна інфекція рани стегна. В чому полягає особливість місцевого застосування антисептиків в ході його лікування ?

А обробка рани 3% розчином перекису водню, рихле тампонування рани;

В ведення рани під пов’язкою, пасивне дренування рани трубчатим дренажем, промивання одним із антисептичних розчинів;

!С відкрите ведення рани з періодичним промиванням останньої 3% розчином перекису водню та етапною некректомією;

Д обробка рани розчином антисептика, тампонування серветкою з гіпертонічним розчином;

Е ведення рани під пов’язкою, обробка рани 3% розчином перекису водню, активне дренування останньої трубчатим дренажем.

9. У глибині тривало існуючої гнійної рани мається кишеня, краї якої покриті гноєм та некротичними тканинами. Використання місцево антисептичних засобів не дало позитивного результату. Якими додатково засобами необхідно доповнити місцеве лікування гнійної рани і її кишені.

А використання протеолітичних ферментів;

В місцеве орошення антибіотиками;

! С оперативне втручання з широким доступом і адекватним дренуванням;!

Д додаткове дренування глибинної кишені ;

Е використання фізіопроцедур та ультразвуку низької частоти.

10. У хірургічну клініку поступив хворий П., 45 років із забитою раною правої кисті, яку одержав на роботі 2 години потому. Який вид антисептики варто застосувати?

! А хімічний;

В біологічний;

С механічний;

Д фізичний;

Е змішаний.

  1. При виконанні дренування гнійної рани, дренажі туго прилягають до м'яких тканин. По дренажах відтік гнійного вмісту не достатній Допущена помилка? Ваші подальші дії ?

А промити антисептиками дренажі;

В повторне виведення їх у глибокі кишені;

С герметичне зашивання рани;

широке повторне розкриття рани та кишень;

Е дренування кишень через додаткові розтини.

  1. В операційній йшла операція з приводу гнійника м'яких тканин сідниці. Була виконана операція розкриття гнійної порожнини. В чому полягає подальша тактика?

А промивання рани антисептичними засобами;

В висіченя гнійника у межах здорових тканин;

рихле дренування рани, після промивання антисептиками;

Д ультрафіолетове опромінення після очищення від гнійного

вмісту;

Е герметичне накладення асептичної пов'язки.

13. У хворого з вираженим рецидивним місцевим запальним процесом нижньої кінцівки з метою створення максимальної концентрації антибіотика у патологічному вогнищі найбільш доцільно використовувати антибіотикотерапію, якій антибіотики та яким шляхом доцільно вводити їх в організм?

А.. М'які тканини кінцівки – край запального процесу обколюють максимальною разовою дозою антибіотиків групи цефалоспоринового ряду

В. Антибіотики широко спектру дії використовують шляхом зрошування та прикладання салфеток до запально змінених мяких тканин.

С. Тривале використання антибіотиків пеніцилінового ряду через рот, в/м , в/в.

Д. Введення любої групи антибіотиків безпосередньо у судину, яка постачає кров'ю ділянку вогнища.

!Е. Використання антибіотиків з урахуванням чутливості до

мікрофлори, шляхом проведення курсу на протязі 7 днів в/м чи в/в

веденням

14.Для лікування хірургічної інфекції використовують антисеп тики, які мають

вплив на мікроорганізм, та на макроорга­нізм. Які антисептичні засоби можуть мати негативний вплив на макроорганізм? Як запобігти цим процесам?

А. Щоб запобігти стану алергізації, непереносимості препарату необхідно лікування починати з індиферентних народних, або рослинних засобів, що очищають організм від алергенів і токсинів. Лікування можна обійтися використанням тільки біологічних добавок

В. Використання антисептиків у великих концентрація на протязі тривалого часу супроводжується постійним всмоктуванням їх в організм людини і викликанням отруєння, або алергічних реакцій. Щоб запобігти цим станам необхідно приймати проти алергічні засоби, проводити дезінтоксикаційну терапію, приймати гепатопротектори, сечогінні засоби, зменшити дозу антисептичного засобу.

С. Необхідно користуватися сучасними препаратами, які не мають токсичного впливу на організм людини, містять у своєму складі проти алергічні, та дезінтоксикаційні засоби

!Д. Використання антисептиків у великих концентрація на протязі тривалого часу супроводжується постійним всмоктуванням їх в організм людини і визиванням отруєння, або алергічних реакцій. Щоб запобігти цим станам необхідно раціонально їх використовувати, з урахуванням чутливості мікрофлори, своєчасно відмінити або виконати заміну на більш ефективні та малотоксичні препарати.

Е. Антисептики хімічного складу у великих концентраціях мають негативний плив на макроорганізм. Місцево їх доцільно використовувати під прикриттям індиферентних компонентів, з прийомом через рот адсорбентів і дезагрегантів.

15 У хворого при тривалому призначенні антибіотики розвинулись симптоми кандидомікозу. Які ознаки грибкового процесу в організмі, як боротися , який з препаратів варто призначити хворому?

А.При появі загальних симптомів, таких як слабкість, недомагання необхідно відмінити всі антибактеріальні препарати до повного видужування.

В. Поява нальоту на слизових оболонках, виражена гіперемія шкіри та слизових, сповільнився процес загоєння рани. Необхідно виконати заміну антибіотика на інший з цієї ж групи і призначити і подальше лікування проводити під прикриттям протигрибкових засобів.

!С.Поява нальоту на слизових оболонках, виражена гіперемія шкіри та слизових, сповільнився процес загоєння рани. Необхідно негайно відмінити препарат, призначити хворому флюконазол.

Д. Поява нальоту на слизових оболонках, виражена гіперемія шкіри та слизових, сповільнився процес загоєння рани. Необхідно зменшити дозу антибіотиків, і проводити подальше лікування під прикриттям десенсибілізуючих засобів. негайно відмінити препарат, призначити хворому флюконазол.

Е. Місця прояву кандидозу на поверхні тіла обробити гормональними мазями

16. Гнійну рану стегна промито пульсуючим струменем розчину антисептика і дреновано гумовим випускником разом з марле­вим тампоном, змоченим гіпертонічним розчином хлориду натрію. Яка антисептика використана в даному випадку? Що може слугувати сучасною альтернативою гіпертонічному розчину хлориду натрію

А. При лікування рани використано фізичний вид антисептики. На сучасному етапі впроваджуються більш ефективні засоби, замість хлориду натрію застосовують сорбційні адсорбенти, мазеві композиції на водорозчинній жировій основі, що володіють гіпертонічним ефектом

!В. При лікування рани використано змішаний вид антисептики. На сучасному етапі впроваджуються більш ефективні засоби, замість хлориду натрію застосовують сорбційні адсорбенти, мазеві композиції на водорозчинній жировій основі, що володіють гіпертонічним ефектом.

С. При лікування рани використано змішаний вид антисептики. На сучасному етапі впроваджуються більш ефективні засоби, замість хлориду натрію застосовують антибіотики та мазеві композиції на водорозчинній жировій основі, що володіють достатнім антибактеріальним ефектом.

Д. При лікування рани використано механічний вид антисептики. На сучасному етапі впроваджуються більш ефективні засоби, замість хлориду натрію застосовують препарати народної медицини , мазеві композиції на водорозчинній жировій основі, що володіють гіпертонічним ефектом.

Е. При лікування рани використано змішаний вид антисептики. На сучасному етапі впроваджуються більш ефективні засоби, замість хлориду натрію застосовують фізіотерапевтичні процедури(УВЧ, дарсонваль, ультразвуки низької частоти), мазеві композиції призначають тільки для запобігання стану алергізації .

17. Хворому з глибокою свіжою рубаною раною стегна після поступлення у хірургічне відділення проведено первинну хірургічну обробку рани і дреновано її гумовими випуск­никами. Чи в достатньому об’ємі і з якою метою проведені такі маніпуляції?

А. В достатньому об’ємі, з метою знищення в рані спор мікробів.

В. первинна хірургічну обробку рани і дренування її гумовими випуск­никами зміцнюють імунітет хворого.

С.. Не достатній об’єм втручання, не створенні в рані несприятливі умови для розвитку мікроорганізмів.

Д. для ослаблення патогенних властивостей мікроорганізмів і усунення їх з поверхні рани не достатньо виконання первинної хірургічної обробки і дренування її гумовими випуск­никами.

!Е. Об’єм хірургічного втручання достатній і дренування достатньо для виконання мети - знищення мікробів та умов дисемінації у рані .

  1. З метою прискорення очищення гнійної рани від некротичних тканин на неї

нанесена ферментовмісна мазь «Іруксол». Який вид антисептики використано в

цій ситуації? Чи можна доповнити цей метод іншими маніпуляціями?

А. Використано змішаний від антисептики, доповнювати іншими методами можна вважати не доцільно.

В. Використано хімічний вид антисептики, можна доповнити місцево лікування іншими методами .

!С. Використано біологічний вид антисептики, можна доповнити місцево лікування іншими методами.

Д. Використано біологічний вид антисептики, для запобігання стану алергізації вказана мазь використовується тільки самостійно.

Е. Використано біологічний вид антисептики, для місцевого лікування рани можна використати тільки засоби біологічного виду антисептики .

19. Хворому з гнійною раною плеча до комплексного лікування необхідно додати біологічні антисептики. Які засоби з нижче перерахованих можна включити в лікування?

А. Перед виконанням первинної хірургічної обробки обов’язково краї рани обколоти антибіотиками.

!В. Після промивання рани розчином перекису водню, гнійно некротичні ділянки присипати ферментними препаратами.

С. Після промивання рани розчином перекису водню, ранову поверхню обробити спиртовим розчином йоду.

Д . Орошати рану через дренажну систему розчинами антибіотиків

Е. Виконувати щоденну перев’язку гнійної рани з використанням мазей на жиророзчинній основі , що містять в собі біологічний антисептик.

20. У якій із нижче перерахованих ситуацій найбільш доцільно (чи не доцільно ) використати гіпертонічний розчин хлориду натрію хворій з гнійно запальним процесом підшкірної клітковинини черевної стінки ?

А. після виконаної перев’язки у якості примочки.

!В. перев’язку хворій з гнійно запальним процесом підшкірної клітковини черевної стінки доцільно закінчити дренування порожнини і каналу марлевим тампоном, що просочений гіпертонічним розчином.

С. гіпертонічний розчин хлориду натрію хворій з гнійно запальним процесом підшкірної клітковинини черевної стінки прикладають у вигляді компресу.

Д. Після виконання перев’язки гіпертонічний розчин використовується місцево за допомогою електрофорезу.

Е. Гіпертонічний розчин для лікування гнійно запальних процесів не доцільно використовувати, його необхідно замінити більш сучасними осмотичними препаратами.

  1. Пацієнту з великою трофічною виразкою у нижній третині гомілки необхідно зняти стару пов'язку, яка міцно утриму­ється на виразці і не знімається без болю. Який засіб(антисептик) можна використати для полегшення зняття пов'язки?

А. Відмочити пов'язку у ванночці з теплою водою

В. Обробити пов'язку 96% етиловим спиртом. !С. Зросити пов'язку розчином перекису водню. Д. Обробити пов'язку настойкою йоду.

Е. Любий антисептик, що має ферментативні властивості – розплавляти некротичні і

гнійно змінені тканини.

В. Тести для самоконтролю:

Соседние файлы в предмете Хирургия