- •1. Визначити предмет, завдання курсу історії України та методологію його вивчення.
- •2. Проаналізувати основні стадії первісного ладу на українських землях.
- •3. Охарактеризувати передумови виникнення та походження Київської Русі.
- •3) Період занепаду та розпаду к.Р. (Сер. Хі – 40 рр. Хііі ст.).
- •5. Дати оцінку соціально-економічним процесам у Київській Русі.
- •6. З’ясувати історичне значення прийняття християнства на Русі.
- •7. Визначити причини занепаду Київської Русі, охарактеризувати піднесення Галицько-Волинського князівства, його роль в історії українського народу
- •8. Проаналізувати особливості політичного розвитку та соціально-економічних процесів на українських землях у др. Пол. Хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- •9. Обґрунтувати причини Люблінської унії, її сутність та наслідки для українських земель.
- •10. Охарактеризувати сутність Берестейської церковної унії, її наслідки для українського суспільства.
- •11. Дати оцінку проблемі походження українського козацтва, джерел його формування та етапів його розвитку.
- •12. Проаналізувати внутрішній устрій Запорозької Січі.
- •13. Дати оцінку козацько-селянським повстанням кінця хvі – 30-х років хvіі ст.
- •14. Визначити причини, характер та рушійні сили Визвольної війни середини хvіі ст.
- •2) Осінь 1649 - червень 1652 рр. – невдачі та перемоги козацького війська, завершення Селянської війни.
- •3) Червень 1652 – серпень 1657 рр. – погіршення геополітичного становища України та активні пошуки союзників на міжнародній арені.
- •16. Дати оцінку договору 1654 р. З Росією, охарактеризувати його зміст та наслідки для Козацької держави.
- •17. Проаналізувати процес становлення Української Козацької держави у роки Визвольної війни середини хvіі ст., визначити внесок б.Хмельницького у її формування.
- •18. Визначити причини, особливості та етапи громадянської війни (“Руїни”) на українських землях у другій половині хvіі ст.
- •1) 1657 – 1663 Рр. – визрівання причин громадянської війни, розкол України на Правобережжя та Лівобережжя;
- •19. Дати оцінку соціально-економічним процесам на українських землях у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •20. Проаналізувати політичний розвиток українських земель наприкінці хvіі – хvііі ст., обґрунтувати причини ліквідації Російською державою автономного устрою України.
- •21. Проаналізувати соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії у першій половині хіх ст.
- •22. Обґрунтувати необхідність реформ 60 – 70-х років хіх ст. У Російській імперії та їх наслідки для Наддніпрянської України.
- •23. Проаналізувати соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України другої половини хіх ст., визначити особливості промислового перевороту на українських землях.
- •24. Дати оцінку суспільним рухам першої половини хіх ст. На українських землях у складі Російської імперії.
- •25. Охарактеризувати процес національного відродження в Наддніпрянській Україні у першій половині хіх ст., дати оцінку діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.
- •26. Дати оцінку суспільним течіям та рухам в Наддніпрянській Україні другої половини хіх ст.
- •27. Проаналізувати адміністративно-політичний статус та соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у кінці хуііі – на поч. Хх ст.
- •28. Визначити основні течії у суспільному русі західноукраїнських земель у хіх – початку хх ст.
- •29. Дати оцінку соціально-економічному розвитку Наддніпрянської України на початку хх ст.
- •30. Проаналізувати процес виникнення українських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •31. Проаналізувати процес виникнення загальноросійських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •33. Проаналізувати причини і характер Лютневої революції 1917 р., її вплив на розвиток подій в Україні.
- •35. Визначити основні напрямки політики Української Держави п.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- •36. Проаналізувати основні напрямки політики Директорії унр та її боротьбу за владу в Україні (кін. 1918 – поч. 1921 рр.).
- •37. Дати оцінку діяльності Західноукраїнської Народної Республіки, охарактеризувати її історичну долю.
- •38. Проаналізувати політику радянської влади в Україні у 1919 – 1920 рр., сутність і зміст “воєнного комунізму”.
- •39. Визначити мету діяльності білогвардійського руху в Україні у 1919 – 1920 рр. Та його участь у подіях громадянської війни.
- •40. Визначити причини поразки та значення Української революції 1917 –1921 рр.
- •41. Проаналізувати становище усрр на початку 1920-х років, обґрунтувати причини впровадження, сутність та особливості реалізації нової економічної політики в Україні.
- •42. Дати оцінку розвитку народного господарства України у роки непу (1921 – 1928 рр.).
- •43. Проаналізувати процес утворення срср і входження до його складу України.
- •44. Обґрунтувати необхідність політики українізації, пояснити її сутність та особливості культурного будівництва 1920-х рр.
- •45. Визначити етапи індустріалізації, її джерела та особливості проведення в Україні.
- •46. Дати оцінку колективізації сільського господарства, з’ясувати причини та масштаби голоду 1932 – 1933 рр. В Україні.
- •48. Висвітлити становище західноукраїнських земель у 1920-1930-х роках та проаналізувати офіційну політику Польщі, Румунії, Чехословаччини.
- •49. Дати оцінку діяльності основних політичних формувань у західноукраїнських землях у 1920-1930-х роках.
- •50. Проаналізувати сутність “українського питання” у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.
- •51. Дати оцінку об’єднанню українських земель 1939 – 1940 рр. Та політиці радянізації Західної України.
- •52. Проаналізувати обставини нападу Німеччини на срср, воєнні дії на території України у 1941 – 1942 рр.
- •53. Дати оцінку сутності окупаційного режиму в Україні.
- •54. Визначити основні напрямки Руху Опору в Україні та внесок українського народу у перемогу над фашистськими загарбниками.
- •55. Проаналізувати період визволення України від німецько-фашистських загарбників, дати оцінку підсумкам і урокам Другої світової війни.
- •56. Визначити суть соціально-економічних і політичних процесів в Україні у 1945 – 1953 рр.
- •57. Дати оцінку суспільно-політичного розвитку урср в умовах десталінізації радянського суспільства 1953 – 1964 рр.
- •58. Проаналізувати соціально-економічний розвиток Радянської України другої половини 50 – першої половини 60-х рр.
- •59. Визначити основні риси суспільно-політичного життя України в умовах посилення командно-адміністративної системи (1965 – 1985 рр.)
- •60. Проаналізувати соціально-економічний розвиток урср у 1965 – 1985 рр., обґрунтувати причини наростання застійних явищ.
- •61. Визначити вплив перебудови в срср на події в Україні (1985 – 1991 рр.).
- •62. Обґрунтувати передумови проголошення незалежності України, охарактеризувати історичне значення референдуму 1 грудня 1991 р.
- •63. Проаналізувати особливості державотворчого процесу в незалежній Україні та особливості конституційного процесу.
- •64. Дати оцінку проблемі формування багатопартійності в сучасній Україні.
- •65. Проаналізувати проблеми реформування економіки України у період незалежності.
- •66. Визначити основні напрямки зовнішньої політики України на сучасному етапі.
7. Визначити причини занепаду Київської Русі, охарактеризувати піднесення Галицько-Волинського князівства, його роль в історії українського народу
Занепад і розпад К.Р. були закономірним явищем. Величезна середньовічна імперія (входило 20 різних племен і народностей) не мала централізованого управління та міцної бюрократичної системи. У ХІІ ст. на території Русі виникло від 10 до 15 удільних князівств (5 з них – на тер. України), найбільші – Галицьке, Волинське, Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Ростово-Суздальське, Новгородське, Смоленське, – мали незалежний політичний, економічний і навіть культурний статус. На поч. ХІІІ ст. було вже 50 окремих князівств.
Титул „великого князя” у ХІІ ст., поряд з київським, мали чернігівський, владимирський та деякі інші князі. Пожвавлюються процеси визрівання трьох слов’янських народів – українців, білорусів і росіян. Одними з перших перестали коритися Києву Полоцьке князівство (Білорусь), Новгород і Владимиро-Суздальське князівство (на російських теренах). Все ж, К.Р. до сер. ХІІІ ст. була єдиною державою, а Київ – стольним містом (хоча дедалі більшою мірою формально).
Причинами занепаду К.Р. історики називають:
1) політичні причини: а) боротьба за великокнязівський престол численних нащадків Володимира Великого і Ярослава Мудрого, б) посилення боярства і втручання його у державні справи.
2) економічні причини – розвиток феодальних відносин, поява вотчинного землеволодіння, прогрес землеробської культури привели до економічного піднесення удільних князівств. Натуральний характер феодальної вотчини зміцнював суверенітет цих князів (тепер князі боролися не за захоплення влади у всій країні, а за розширення кордонів свого князівства за рахунок сусідів).
3) зовнішньополітичні причини та занепад столиці К.Р. – Києва: а) безперервні напади кочовиків на Київ; б) зменшення значення шляху “з варягів у греки” – європейські купці з кін. XI ст. обминають Київ і встановлюють прямі зв'язки між Західною Європою та Візантією, Малою Азією та Близьким Сходом (хрестоносці у 1204 р. пограбували Константинополь та Багдад).
Державотворчі традиції на південно-західних землях продовжило Галицько-Волинське князівство. Воно єдине з руських князівств вистояло і відродило свою державність після завоювання українських земель монголо-татарами у 40-х роках ХІІІ ст.
Галицька земля відокремилася від Києва у 1097 р., а Волинь – у сер. ХІІ ст. (там почала формуватися власна князівська династія; тоді ж почалися внутрішні міжусобиці та розпад на кілька уділів). Засновниками галицької династії князів були Ростиславичі – нащадки онука Ярослава Мудрого. На політичне життя Галицького князівства суттєво впливало незалежне від князя боярство.
У міжусобній боротьбі після Любецького з’їзду Ростиславичі відвоювали собі право на Галичину, хоча край певний час залишався переділеним на кілька уділів. Об’єднати їх під єдиною владою зміг Володимирко, 1141 р. він переніс свою резиденцію до Галича.
Ярослав Володимирович (Осмомисл) – 1152 – 1187 рр.: розширив кордони Галицького князівства, встановив добросусідські відносини з Угорщиною, Польщею та Візантією і найвпливовішими руськими князями. Найбільші проблеми князь мав з власними боярами. У 1199 р. помирає його син Володимир – останній з династії Ростиславичів.
Край усобицям на Волині поклав син Мстислава Ізяславича Роман – у 1199 р. він приєднав до своїх володінь Галичину.
У 1199 р. утворилася Галицько-Волинська держава. Її столицею Роман обрав Галич. У 1202 р. він змістив київського князя і встановив контроль над Київським і Переяславським князівствами. У 1205 р. Роман загинув, держава розпадається.
З 1208 р. чвари у галицько-волинській справі посилилися – небажання повернення в ГВК нащадків Романа. Данило, коли йому виповнилося 18 років, разом з Васильком став збирати батькову спадщину і спершу відвоював Волинь. Лише 1238 р. Данило оволодів Галичем (у 1238 р. у битві під Дорогичином переміг рицарів-хрестоносців). Він також утвердився у Києві, назначивши своїм намісником воєводу Дмитра. Столицю переніс у м. Холм.
У 40-х рр. ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава була спустошена монголами, але її втрати були меншими, ніж в інших князівствах. На князюванні залишився Данило Галицький. У 1245 р. Данило зламав опір бояр, дав відсіч Угорському королівству та остаточно утвердився у Галичі. Значних зусиль він докладав для організації боротьби проти монголо-татар. Його успіхами зацікавився папа Інокентій ІУ – він надіслав Данилу корону (іншою умовою була релігійна унія між православ’ям і католицизмом у ГВК). У 1253 р. Данило Галицький був коронований. Похід 1253 р. не було здійснено. А 1254-1255 рр. війська Данила відвоювали болохівські міста в районі Случі й Тетерева. Данило Галицький об’єднав майже всю Правобережну Україну з Києвом. У внутрішній політиці Данило намагається посилити єдність держави, придушує боярські змови, будує нові міста (Львів), фортеці, церкви та монастирі, сприяє розвитку культури.
Після смерті Данила у 1264 р. ГВК розпадається на кілька частин (між синами). Спробу об’єднати батьківські землі зробив старший син Лев (1202 – 1301), але Волинь було передано Мстиславу Даниловичу.
Об’єднав землі королівства внук Данила Юрій І Львович, 1301 – 1308 – час розквіту, спокою та економічного добробуту. Він теж прийняв титул „короля Русі”. У 1303 р. було утворено окрему українську православну митрополію – Галицьку. Встановив добросусідські відносини з сусідніми країнами, уклав союз з Тевтонським орденом. Спадщина Юрія І дісталася його синам – Андрію та Леву ІІ, які правили удвох. Орієнтувалися на союз з Тевтонським орденом і Польщею для боротьби проти ординців. У 1323 р. загинули.
У 1325 р. князем був обраний Юрій ІІ Болеслав (племінник Андрія та Лева ІІ) – правив до 1340 р. У зовнішній політиці тримався союзу з Тевтонським орденом (як противага Польщі), мав дружні стосунки з Литвою. Сприяв поширенню католицизму і був отруєний. Литва, Польща та Угорщина розділили ГВК.
Історичне значення ГВК:
- продовжило традиції державності на укр. землях (з 1199 до 1340 рр.): політичні та культурні – „перша форма української державності” (М.Грушевський);
- організовувало опір монгольській навалі;
- важлива роль у духовно-культурному розвитку українського народу.