- •1. Визначити предмет, завдання курсу історії України та методологію його вивчення.
- •2. Проаналізувати основні стадії первісного ладу на українських землях.
- •3. Охарактеризувати передумови виникнення та походження Київської Русі.
- •3) Період занепаду та розпаду к.Р. (Сер. Хі – 40 рр. Хііі ст.).
- •5. Дати оцінку соціально-економічним процесам у Київській Русі.
- •6. З’ясувати історичне значення прийняття християнства на Русі.
- •7. Визначити причини занепаду Київської Русі, охарактеризувати піднесення Галицько-Волинського князівства, його роль в історії українського народу
- •8. Проаналізувати особливості політичного розвитку та соціально-економічних процесів на українських землях у др. Пол. Хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- •9. Обґрунтувати причини Люблінської унії, її сутність та наслідки для українських земель.
- •10. Охарактеризувати сутність Берестейської церковної унії, її наслідки для українського суспільства.
- •11. Дати оцінку проблемі походження українського козацтва, джерел його формування та етапів його розвитку.
- •12. Проаналізувати внутрішній устрій Запорозької Січі.
- •13. Дати оцінку козацько-селянським повстанням кінця хvі – 30-х років хvіі ст.
- •14. Визначити причини, характер та рушійні сили Визвольної війни середини хvіі ст.
- •2) Осінь 1649 - червень 1652 рр. – невдачі та перемоги козацького війська, завершення Селянської війни.
- •3) Червень 1652 – серпень 1657 рр. – погіршення геополітичного становища України та активні пошуки союзників на міжнародній арені.
- •16. Дати оцінку договору 1654 р. З Росією, охарактеризувати його зміст та наслідки для Козацької держави.
- •17. Проаналізувати процес становлення Української Козацької держави у роки Визвольної війни середини хvіі ст., визначити внесок б.Хмельницького у її формування.
- •18. Визначити причини, особливості та етапи громадянської війни (“Руїни”) на українських землях у другій половині хvіі ст.
- •1) 1657 – 1663 Рр. – визрівання причин громадянської війни, розкол України на Правобережжя та Лівобережжя;
- •19. Дати оцінку соціально-економічним процесам на українських землях у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •20. Проаналізувати політичний розвиток українських земель наприкінці хvіі – хvііі ст., обґрунтувати причини ліквідації Російською державою автономного устрою України.
- •21. Проаналізувати соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії у першій половині хіх ст.
- •22. Обґрунтувати необхідність реформ 60 – 70-х років хіх ст. У Російській імперії та їх наслідки для Наддніпрянської України.
- •23. Проаналізувати соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України другої половини хіх ст., визначити особливості промислового перевороту на українських землях.
- •24. Дати оцінку суспільним рухам першої половини хіх ст. На українських землях у складі Російської імперії.
- •25. Охарактеризувати процес національного відродження в Наддніпрянській Україні у першій половині хіх ст., дати оцінку діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.
- •26. Дати оцінку суспільним течіям та рухам в Наддніпрянській Україні другої половини хіх ст.
- •27. Проаналізувати адміністративно-політичний статус та соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у кінці хуііі – на поч. Хх ст.
- •28. Визначити основні течії у суспільному русі західноукраїнських земель у хіх – початку хх ст.
- •29. Дати оцінку соціально-економічному розвитку Наддніпрянської України на початку хх ст.
- •30. Проаналізувати процес виникнення українських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •31. Проаналізувати процес виникнення загальноросійських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •33. Проаналізувати причини і характер Лютневої революції 1917 р., її вплив на розвиток подій в Україні.
- •35. Визначити основні напрямки політики Української Держави п.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- •36. Проаналізувати основні напрямки політики Директорії унр та її боротьбу за владу в Україні (кін. 1918 – поч. 1921 рр.).
- •37. Дати оцінку діяльності Західноукраїнської Народної Республіки, охарактеризувати її історичну долю.
- •38. Проаналізувати політику радянської влади в Україні у 1919 – 1920 рр., сутність і зміст “воєнного комунізму”.
- •39. Визначити мету діяльності білогвардійського руху в Україні у 1919 – 1920 рр. Та його участь у подіях громадянської війни.
- •40. Визначити причини поразки та значення Української революції 1917 –1921 рр.
- •41. Проаналізувати становище усрр на початку 1920-х років, обґрунтувати причини впровадження, сутність та особливості реалізації нової економічної політики в Україні.
- •42. Дати оцінку розвитку народного господарства України у роки непу (1921 – 1928 рр.).
- •43. Проаналізувати процес утворення срср і входження до його складу України.
- •44. Обґрунтувати необхідність політики українізації, пояснити її сутність та особливості культурного будівництва 1920-х рр.
- •45. Визначити етапи індустріалізації, її джерела та особливості проведення в Україні.
- •46. Дати оцінку колективізації сільського господарства, з’ясувати причини та масштаби голоду 1932 – 1933 рр. В Україні.
- •48. Висвітлити становище західноукраїнських земель у 1920-1930-х роках та проаналізувати офіційну політику Польщі, Румунії, Чехословаччини.
- •49. Дати оцінку діяльності основних політичних формувань у західноукраїнських землях у 1920-1930-х роках.
- •50. Проаналізувати сутність “українського питання” у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.
- •51. Дати оцінку об’єднанню українських земель 1939 – 1940 рр. Та політиці радянізації Західної України.
- •52. Проаналізувати обставини нападу Німеччини на срср, воєнні дії на території України у 1941 – 1942 рр.
- •53. Дати оцінку сутності окупаційного режиму в Україні.
- •54. Визначити основні напрямки Руху Опору в Україні та внесок українського народу у перемогу над фашистськими загарбниками.
- •55. Проаналізувати період визволення України від німецько-фашистських загарбників, дати оцінку підсумкам і урокам Другої світової війни.
- •56. Визначити суть соціально-економічних і політичних процесів в Україні у 1945 – 1953 рр.
- •57. Дати оцінку суспільно-політичного розвитку урср в умовах десталінізації радянського суспільства 1953 – 1964 рр.
- •58. Проаналізувати соціально-економічний розвиток Радянської України другої половини 50 – першої половини 60-х рр.
- •59. Визначити основні риси суспільно-політичного життя України в умовах посилення командно-адміністративної системи (1965 – 1985 рр.)
- •60. Проаналізувати соціально-економічний розвиток урср у 1965 – 1985 рр., обґрунтувати причини наростання застійних явищ.
- •61. Визначити вплив перебудови в срср на події в Україні (1985 – 1991 рр.).
- •62. Обґрунтувати передумови проголошення незалежності України, охарактеризувати історичне значення референдуму 1 грудня 1991 р.
- •63. Проаналізувати особливості державотворчого процесу в незалежній Україні та особливості конституційного процесу.
- •64. Дати оцінку проблемі формування багатопартійності в сучасній Україні.
- •65. Проаналізувати проблеми реформування економіки України у період незалежності.
- •66. Визначити основні напрямки зовнішньої політики України на сучасному етапі.
20. Проаналізувати політичний розвиток українських земель наприкінці хvіі – хvііі ст., обґрунтувати причини ліквідації Російською державою автономного устрою України.
Наприкінці ХVІІ ст. українські землі виявились поділеними між сусідніми державами: Правобережна Україна перебувала під владою Польщі (у її складі залишались Волинь і Галичина); Лівобережна, Слобідська Україна і Запорожжя – під владою Російської держави.
На Правобережжі Річ Посполита стала відроджувати порядки, які існували до Визвольної війни:
– у 1699 р. ліквідується правобережне козацтво; українські землі знову були поділені на воєводства (Брацлавське, Волинське, Київське та Подільське);
– активно відновлюється магнатське і шляхетське землеволодіння, фільварково-панщинна система у сер. ХVІІІ ст. поширюється на всю територію Правобережжя;
– відновлюється переслідування православної віри.
Гайдамацький рух і, особливо, Коліївщина 1768 р. значно послабили Річ Посполиту (у “коліївщині” добавилися релігійні мотиви – повстанці (≈ 2 тис. чол.) захопили Умань, жорстоко розправилися із магнатами, шляхтичами, євреями-орендарями, католицькими священиками.). Наприкінці 18 ст. Річ Посполита була розділена Австрією та Росією. Австрійська імперія приєднала Галичину (1772), Буковину (1775), а також контролювала Закарпаття. До Росії у 1793-1795 рр. відійшли Київщина, Волинь, Поділля, Брацлавщина (1797 р. – Київська, Волинська та Подільська губернії).
Політика Російської держави на українських землях з кінця ХVІІ і, особливо у ХVІІІ ст. мала централізаторський характер. Особливістю політичного розвитку Лівобережної (Гетьманської) та Слобідської України у ХVІІІ ст. був поетапний наступ на автономні права України і включення її до складу імперії:
Вирішальним етапом у відносинах між Україною і Російською державою стало гетьманування І.Мазепи (1687-1708). У 1708-1709 рр. з метою відновлення автономного статусу України він перейшов на бік шведського короля і виступив проти Петра І. Після поразки у Полтавській битві 1709 р. Мазепа разом із своїми прибічниками (близько 4-5 тис. запорозьких козаків і 45 осіб зі старшинського оточення гетьмана) знайшов політичний притулок у с. Бендерах (в Молдавії, під владою Туреччини). Після смерті Мазепи гетьманом у вигнанні був обраний П.Орлик, який у 1710 р. склав проект першої Конституції (“Пакти і Конституція прав і вольностей Запорозького війська”).
У відповідь Петро І розпочав політику обмеження та ліквідації автономії України: 1708 р. під тиском царя гетьманом було обрано літнього І.Скоропадського (1708-1722 рр.), з 1709 р. діяльність гетьмана контролювалася резидентом; у 1720 р. вперше офіційно заборонено українську мову; з 1724 до 1727 р. Лівобережною Україною правила лише Малоросійська колегія (утворена ще 1722 р.).
Повернуто частину прав та вольностей Україні було у 1727-1734 рр. (знову відновлено посаду гетьмана – ним став Данило Апостол). Д.Апостол провів судову реформу, ревізію землеволодіння, навів порядки у фінансах і сформував державний бюджет).
Після смерті Д.Апостола владу в Україні отримало “Правління гетьманського уряду” (3 росіян і 3 українців). Чергове повернення автономних прав Україні відбулося у 1750-1764 рр. за часів гетьманування К.Розумовського: провів судову реформу (Гетьманщина була поділена на 20 повітів, кожен з яких мав власний суд), почав скликатися з’їзди старшини – Генеральні Збори (шляхетський парламент), модернізував військо (вдосконалив артилерію, ввів однакове озброєння та уніформу).
У 1764 – 1783 рр. було остаточно ліквідовано українську автономію: 1764 р. – ліквідовано гетьманство (влада перейшла до ІІ Малоросійської колегії); у 1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ (25 тис. козаків було переселено на Кубань, 5 тис. запорожців заснували Задунайську Січ на території Туреччини, значна кількість козаків отримала статус селян); у 1781 р. – скасовано полковий устрій Лівобережжя (намісництва, а з 1796 р. – губернії, Слобожанщина – 1765); у 1783 р. запроваджується кріпосне право, а також ліквідовано козацтво як стан; у 1785 р. українську старшину зрівняно у правах з російським дворянством. Наприкінці ХVІІІ ст. Україна перетворилась на звичайну провінцію Російської імперії.
Катерина ІІ продовжила розпочату Петром І політику централізації України. Остаточна ліквідація гетьманства не викликала будь-якого протесту ні серед козацької старшини, ні серед простого народу. Російська влада запрошувала українську знать на державну службу та роздавала їй військові чини та дворянські титули. Для народу українські пани були нічим не кращими від російських. Ліквідація Запорозької Січі пояснюється непотрібністю Січі для боротьби проти кримських татар, претензіями на козацькі землі російських дворян та бунтівним статусом Січі (козаки брали участь у всіх народних повстаннях в Україні).
У 1783 р. до складу Російської імперії ввійшли відвойовані у Туреччини території Кримського ханства. Почалася активна колонізація Південної України – Новоросії. Вихід до Чорного моря, освоєння Півдня сприяли економічному розвитку Росії та України.
Отже, українська держава в обмеженому вигляді проіснувала на Лівобережній Україні до поч. 80-х років ХVІІІ ст. (на Правобережжі уряд Польщі скасував козацький устрій ще на поч. ХVІІІ ст.). Входження Правобережної України до складу Російської імперії мало позитивне значення для більшості українських земель, майже 80 % яких було об’єднано в межах однієї держави. Етнічне возз’єднання правобережних і лівобережних українців, поновлення позицій православної церкви сприяли консолідації української нації.