9.3. Банки і банківська система

Серед фінансових посередників найважливіше місце посідають банки, тому що:

- через розрахункові операції на банки припадає більша частка в перерозподілі позичкових капіталів на грошовому ринку, ніж на будь-який інший вид фінансових посередників;

• за своїм функціональним призначенням банки беруть участь у формуванні пропозиції грошей і мають можливість безпосеред­ньо впливати на ринкову кон'юнктуру й економічне зростання, а інші посередники такої можливості не мають;

• банки мають можливість надавати економічним суб'єктам ши­рокий асортимент послуг, тоді як інші посередники спеціалізу­ються на окремих, часто обмежених фінансових операціях.

Комерційний банк ─ кредитно-фінансовий інститут, що спеціалі­зується на прийманні депозитів, короткостроковому кредитуванні та розрахунковому обслуговуванні клієнтів, а також може займатися по­середницькою діяльністю.

Функції банків:

1) Трансформаційна функція ─ змінювання (трансформація) якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки:

• трансформація строків;

• трансформація обсягів;

• трансформація ризиків;

• просторова трансформація.

2) Емісійна функція ─ створення додаткових платіжних засобів і спрямовування їх в оборот, збільшуючи пропозицію грошей або ж вилучання їх з обороту, зменшуючи пропозицію грошей.

Роль банків:

1. Виконуючи свою трансформаційну функцію, комерційні банки впливають на якісні зміни грошової маси; на пришвидшення обороту капіталу в процесі відтворення, сприяють розширенню обсягів і підви­щенню ефективності суспільного виробництва.

2. Виконуючи емісійну функцію, комерційні банки впливають на кількісні зміни в грошовій масі (її збільшення чи скорочення); сприя­ють забезпеченню потреб обороту в платіжних засобах, зміцненню договірної і платіжної дисципліни в господарстві, удосконаленню та зміцненню грошового обороту.

Свої функції комерційні банки реалізують через виконання певно­го набору банківських послуг, зокрема:

а) первинні послуги:

• депозитні послуги (приймати грошові вклади від клієнтів);

• кредитні (позичкові) послуги;

• розрахункові послуги (здійснювати розрахунки між клієнтами);

б) вторинні послуги:

• інвестиційні вкладення;

• портфельне управління;

• трастові, заставні, консалтингові послуги;

• посередництво на фінансових ринках;

• депозитарні операції тощо.

Банк - це:

• фінансовий посередник (макроекономічні підходи), оскільки банк є учасником руху капіталу в процесі суспільного відтворення;

• підприємство, що продукує власний продукт (мікроекономічні підходи), оскільки банк є комерційною структурою, яка пропо­нує на ринку свої фінансові послуги як вироблений продукт.

Банківська система ─ це законодавчо визначена, структурована су­купність фінансових посередників, які займаються банківською діяль­ністю на постійній професійній основі і функціонально пов'язані в самостійну економічну структуру.

Мета діяльності банку ─ це прибуток.

Цілі діяльності банківської системи:

• забезпечення суспільного нагляду і регулювання банківської діяльності з метою узгодження інтересів окремих банків із за­гальносуспільними інтересами;

• забезпечення надійності та стабільності функціонування бан­ківської системи в цілому з метою стабілізації грошей та безпе­рервного обслуговування економіки.

Функції банківської системи:

1. Емісійна ─ банківська система управляє пропозицією грошей — найважливіша функція.

2. Трансформаційна ─ в межах банківської системи потенціал спе­ціалізованих банків може бути збільшений за рахунок універ­сальних банків. Наприклад, Ощадбанк України спеціалізується на депозитних операціях, а в межах банківської системи він може запропонувати мобілізовані кошти банкам, що виконують кредитні операції.

3. Стабілізаційна ─ забезпечення стабільності банківської діяль­ності та грошового ринку; виконання банківською системою стабілізаційної функції здійснюється через:

• приймання низки законів та інших нормативних актів, що ре­гулюють діяльність банківської системи: від Центрального банку до вузькоспеціалізованих комерційних банків;

• створення дієвого механізму державного контролювання та на­гляду за дотриманням цих законів та за діяльністю банків.

Заходи щодо забезпечення стабільності банківської діяльності:

- страхування банківських депозитів, насамперед фізичних осіб;

• створення внутрішньобанківських резервів для покривання збитків від кредитних ризиків;

• централізоване встановлення економічних нормативів для тих напрямів банківської діяльності, які найбільше пов'язані з ризи­ками;

• централізований нагляд і контролювання банківської діяльності;

• централізоване рефінансування комерційних банків тощо.

Основні риси банківської системи:

Загальні риси:

а) поєднання однотипних елементів, які підпорядковуються одна­ковим цілям;

б) динамічність системи (банківська система постійно розвивається);

в) закритість системи.

Банківська система є системою «закритого типу», що проявляється в концентрації уваги її суб'єктів переважно на специфічній діяльності, пов'язаній із грошовою сферою.

Наприклад:

• банкам в Україні заборонено займатися виробничою діяльніс­тю, торгівлею, страховою діяльністю тощо;

• суб'єктам інших систем заборонено займатися суто банківською діяльністю;

г) саморегуляція системи (банківська система також має здатність самоналаштовуватися, саморегулюватися: якщо один із банків збанкрутує, його «нішу» негайно займають інші банки).

Специфічні риси:

• дворівнева побудова (існує також однорівнева побудова бан­ківської системи);

• поглиблене централізоване регулювання діяльності кожного банку окремо і банківської діяльності в цілому;

• централізований механізм контролювання і регулювання руху банківських резервів;

• наявність загальносистемної інфраструктури, що забезпечує функціональну взаємодію окремих банків;

• гнучке поєднання високого рівня централізованої керованості банківської системи зі збереженням повної економічної само­стійності та відповідальності за результати своєї діяльності кож­ного окремого банку, який входить у систему.