6.2. Валютний ринок

За економічним змістом валютний ринок - це сектор грошового рин­ку, на якому врівноважуються попит і пропозиція на такий специфіч­ний товар, як валюта.

За призначенням і організаційною формою валютний ринок - це су­купність інститутів та механізмів, які, взаємодіючи, забезпечують мож­ливість вільно продавати-купувати націо-нальну та іноземну валюту на основі попиту та пропозиції.

Об'єктом купівлі-продажу на цьому ринку є валютні цінності:

• іноземні для резидентів, коли вони купують чи продають їх за національну валюту;

• національні для нерезидентів, коли вони купують чи продають ці цінності за іноземну валюту.

Суб'єкти валютного ринку - фізичні та юридичні особи, резиденти та нерезиденти, а також посередники (банки, брокерські компанії, ва­лютні біржі).

За характером виконуваних операцій суб'єктами валютного ринку є:

• підприємці, які купують і продають валюту для забезпечення своєї комерційної діяльності (імпортери, експортери);

• інвестори, які вкладають свій чи позичений капітал у валютні цінності з метою одержання процентного доходу;

• спекулянти, які постійно купують-продають валюту для одер­жання доходу від різниці в її курсі; професійними спекулянтами є валютні дилери (фізичні та юридичні особи);

• хедери (страхувальники), які здійснюють операції на валютному ринку для захисту від несприятливої зміни валютного курсу;

- посередники (банки, брокерські контори, біржі тощо). Особливість попиту і пропозиції на валютному ринку:

• попит на іноземну валюту одночасно є пропозицією національ­ної валюти;

• пропозиція іноземної валюти є одночасно попитом на націо­нальну валюту.

Ціною на валютному ринку є валютний курс - ціна грошової оди­ниці даної валюти в грошових одиницях іншої валюти.

Структура валютного ринку

Залежно від організації торгівлі виділяють ринки:

• біржовий;

• позабіржовий.

За характером операцій виділяють:

• ринок конверсійних операцій (ринок ф'ючерсів, ринок опціонів) ─ обмінні операції, ціна валюти ─ валютний курс;

• ринок депозитно-кредитних операцій ─ залучення (надання) кредитів-депозитів, ціна валюти ─ процент.

За територіальним розміщенням ринки бувають:

• європейський;

• північноамериканський;

- азіатський тощо.

За формою валюти, якою торгують, виокремлюють:

• ринок безготівкових операцій;

• ринок готівки.

Функції валютного ринку:

• забезпечення умов та механізмів для реалізації валютної політи­ки держави;

• створення суб'єктам валютних відносин передумов для своєчас­ного здійснення міжнародних платежів за поточними і капіталь­ними розрахунками та сприяння завдяки цьому розвитку зов­нішньої торгівлі;

• забезпечення прибутку учасникам валютних відносин;

• формування й урівноваження попиту і пропозиції валюти, регу­лювання валютного курсу;

• страхування валютних ризиків;

• диверсифікація валютних резервів.

Функції валютного ринку реалізуються через виконання суб'єктами ринку великої кількості валютних операцій.

Валютні операції ─ будь-які платежі, пов'язані з переміщенням ва­лютних цінностей між суб'єктами валютного ринку.

Рисунок 4 - Класифікація валютних операцій

Операції валютного ринку

Конверсійні операції ─ угоди суб'єктів валютного ринку щодо обміну обумовлених сум грошової одиниці однієї країни на валюту іншої краї­ни за узгодженим курсом на певну дату (операції - FOREX). Бувають:

- поточні, касові («спот»-операції) конверсійні операції;

- строкові, форвардні конверсійні операції.

Касові операції ─ це купівля-продаж валюти за умови постачання її не пізніше другого робочого дня з дня укладання угоди за курсом, уз­годженим у момент її підписання. Такі угоди передбачають постачання валюти в той самий день або наступного робочого дня.

Касові операції дають можливість:

• терміново одержувати валюту для погашення своїх зовнішньо­економічних зобов'язань;

• уникати збитків, спричинених коливаннями валютних курсів: імпортер негайною купівлею інвалюти застраховує себе від мож­ливих збитків унаслідок підвищення її курсу, а експортер негай­ним продажем інвалюти застраховується від збитків, пов'язаних із падінням її курсу;

• оперативно диверсифікувати свої валютні запаси.

Строкові валютні операції ─ купівля-продаж валютних цінностей з від­строчкою постачання їх на термін, що перевищує два робочі дні. Бувають:

• форвардні;

• ф'ючерсні;

• опціонні та їх похідні строкові валютні операції.

Такі угоди оформлюють за допомогою стандартизованих докумен­тів (контрактів), які мають юридичну силу протягом певного часу (від підписання до оплати) і самі стають об'єктом купівлі-продажу на ва­лютних ринках ─ валютні деривативи: форвардні та ф'ючерсні конт­ракти, опціони.

Такі угоди дають можливість:

- застраховуватися від валютних ризиків;

- одержувати додатковий дохід спекулятивними діями.

Форвардні операції ─ це купівля-продаж валюти між двома суб'єктами з наступним переданням її в обумовлений строк (1, 2, 3, 6, 12 місяців) і за курсом, визначеним у момент укладання контракту. Це зобов'язання двох контрагентів купити-продати певну суму валюти в певний час за курсом, встановленим в момент укладання угоди на валютній біржі.

Опціонні операції ─ це особлива угода, що надає одному з учасників право (але не обов'язок) купити-продати іншому певну суму валюти у встановлений строк і за узгодженим курсом.

Валютний своп ─ це комбінація двох конверсійних операцій з валютами на умовах спот і форвард, які здійснюються одночасно і розраховані на одну валюту.

Валютний арбітраж ─ це комбінація з кількох операцій з купівлі-продажу двох або більше валют за різними курсами з метою одержання додаткового доходу.

Депозитно-кредитні операції ─ це сукупність коротко-строкових (від 1 дня до 1 року) операцій щодо розміщення віль-них грошових залиш­ків або залучення на різні строки під певний процент коштів в інозем­них валютах з метою обслуговування поточної ліквідності банків та компаній і отримання прибутку.