2. Короткострокове управління операційними валютними ризиками:

- форвардні валютні контракти;

- ф´ючерсні валютні контракти;

- хеджування короткостроковим кредитом;

- валютні опціони;

- перехресне хеджування (контракт на іншу валюту, курс якої прив´язаний до партнерскої).

3. Довгострокове управління операційними валютними ризиками:

- паралельні (компенсаційні) позики;

- валютні свопи;

- кредитні свопи.

Перерахункові (бухгалтерські) валютні ризики – пов´язані з веденням бухгалтерських записів і перерахунком вартості активів і пасивів з однієї валюти в іншу.

Зміни валютних курсів можуть привести до зміни в заявленому фінансовому стані компанії (прибутку). При його збільшенні акціонери можуть вимагати збільшення дивідендів, а при зниженні псується рівень рентабельності, а отже інтерес інвесторів. Крім того, це ускладнює складання об´єктивної консолідованої звітності.

У процесі бухгалтерського обліку застосовують три методи перерахунків:

- метод чистого обігового капіталу – поточні активи і пасиви перераховуються за поточним обмінним курсом, а довгострокові – за початковим обмінним курсом;

- монетаристсько-немонетаристський метод – грошові активи перераховуються за поточним обмінним курсом, а не грошові активи – за початковим.

- метод повного розрахунку – перерахунок усіх статей фінансової звітності за поточним обмінним курсом.

Для хеджування ризиків, що може спричинити кожен з цих методів застосовують наступні підходи:

• зіставлення активів та зобов´язань залежно від того, яка валюта стосовно компаній є функціональною – материнська чи іноземна;

• застосування інструментів управління операційними валютними ризиками, зокрема перехресного хеджування.

Економічний валютний ризик пов´язаний зі зміною вартості компанії внаслідок несприятливих змін обмінних курсів у тому разі, коли їх дія поширюється на очікувані надходження грошових коштів.

Інструментами управління даним ризиком є:

• вирівнювання грошових потоків, які надходять до компанії і залишають її при зміні вартості валют;

• глобальна диверсифікація;

• вирівнювання активів та пасивів стосовно використовування валют, термінів виконання зобов´язань і партнерів по бізнесу.

До системи управління короткостроковими активами і зобов´язаннями входять такі інструменти, як фінансування міжнародної торгівлі, державні гарантії, страхування, управління матеріально-технічними запасами, форфейтинг, факторинг та ін.

Управління довгостроковими активами і зобов´язаннями зводиться до прийняття рішень щодо міжнародного бюджетування капіталу. При цьому враховуються фактори зазначені в схемі Управління довгостроковими активами і зобов´язаннями, наведеної нижче.

Управління довгостроковими активами і зобов´язаннями