Спадкування за законом

Цивільний кодекс України регулює порядок спадкування за законом.

Спадкування за законом може бути:

• коли немає заповіту;

• коли особи, які є спадкоємцями за заповітом, відмовились від спадкування або померли;

• якщо заповіт визнано недійсним.

Спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Цивільне законодавство встановлює 5 черг спадкоємців.

Діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки мають справо на спадкування за заповітом у першу чергу.

(Повнолітні діти та діти зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті).

Рідні брати та сестри, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері мають право на спадкування за законом у другу чергу.

Рідні дядько та тітка спадкодавця мають право на спадкування за законом у третю чергу.

Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини мають право на спадкування за законом у четверту чергу.

Інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення мають право на спадкування за законом у п'яту чергу.

Утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї, право на спадкування за законом у п'яту чергу.

Є такі випадки спадкування за законом Україною:

1. якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини;

2. якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом;

3. якщо всі спадкоємці позбавлені права на спадщину;

4. якщо ніхто зі спадкоємців не прийняв спадщину.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Вважається, що спадкоємець прийняв спадщину:

• якщо він фактично вступив в управління або в володіння спадковим майном;

• якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємці, протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця повинні написати заяву про прийняття спадщини у нотаріальній конторі. Після 6 місяців з дня смерті спадкодавця спадкоємці одержують Свідоцтво про прийняття спадщини.

9. Особи, які не мають права на спадкування

Згідно з Цивільним кодексом є особи, які не мають права на спадкування:

1. особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя;

2. особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт, коли такі дії сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;

3. батьки після дитини, якщо у відношення до цієї дитини вони були позбавлені батьківських прав, і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини;

4. батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;

5. одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду;

6. за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.