Практичне заняття № 11-12

Тема : Комунікативно-стилістичні якості мовлення

Контрольні запитання :

1. Загальна характеристика комунікативно-стилістичних якостей мовлення.

2. Мовні й позамовні основи мовленнєвої культури.

3. Характеристика комунікативних ознак літературного мовлення.

4. Риторика як складова стилістики.

5. Евфонія мовлення.

6. Український менталітет і стилістика української мови.

7. Комунікативно-стилістичні функції жестів, міміки.

8. Стилістичні можливості рідної мови.

9. Стилі навчання.

Література :

1. Мацько л.І., Сидоренко о.М., Мацько о.М. Стилістика української мови : Підручник. – к. : Вища шк., 2003. – с. 411 – 429.

2. Дудик П.С. Стилістика української мови : Навч. посібник. – К. : Академія, 2005. – С. 289 – 346.

3. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М., 1979.

4. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності: Стилістика та культура мови. – К., 1999.

5. Іванченко Р.Г. Адекватність розуміння і ясність тексту. – К., 1991.

6. Коваль А.П. Спочатку було слово: крилаті вислови біблійного походження в українській мові. – К., 2001.

7. Колесник Г.М. Слово крилате, мудре, пристрасне. – К., 1965.

8. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К., 1994.

9. Потебня О. Естетика і поетика слова. – К., 1985.

10.Радевич-Винницький Я. Етика і культура спілкування. – Л., 2001.

11.Радзієвська Т. Текст як засіб комунікації. – К., 1999.

12.Русанівський В.М. Мова в нашому житті. – К., 1989.

13.Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К., 1989.

14.Усне побутове літературне мовлення. – К., 1970.

15.Чабаненко В.А. Основи мовної експресії. – К., 1984.

16.Шевченко Л.І. Інтелектуальна еволюція української мови: Теорія аналізу. – К., 2001.

Завдання:

1. Культура мови зростає по висхідній від орфографічно-пунктуаційної грамотності до стилістичної виразності та комунікативної доцільності, далі до комунікативної оптимальності, і, нарешті, до мовної майстерності, яка базується на всіх ознаках попередніх рівнів мови і має свої додаткові ознаки – образність та творчість.

Прокоментуйте, як ці рівні культури мови представлені у поданому

тексті.

Мила моя Батьківщино! Складна була твоя історія. Не менш складною вона є і зараз. Болить серце, коли думаєш про тебе. Болить і радіє. Бо винести тобі довелося чимало: не раз переживала ти, моя нене, дні сили і слави, мала справжніх героїв. Хто тільки не намагався завоювати Україну, підкорити її народ: і турки, і татари, і німці, і поляки, і румуни, а Україна живе, існує, бо живе Слово. Це цілюща криниця, з якої знову відроджується народ. Слово, мова не дає загинути народові. Воно підіймає його чи то на боротьбу з ворогом, чи то на роботу, чи на весілля.

Слобожанщина – це теж історія, складна історія України. «Слово о полку Ігоревім» донесло до нас славетну історію наших предків. Половецьким степом скаче князь ігор. Це ж він, великий і натхненний, бажав посилити могутність Київської Русі, об’єднати народ, створити державу.

Славетну сторінку в історії України вписала Запорізька Січ, до земель якої належало і Кальміуське верхів’я. На місці сучасного Донецька осідали хуторами козаки-запорожці. А майже вся територія Слобожанщини входила до Кальміуської паланки. Головною характеристикою її був щирий демократизм, впроваджений на століття раніше, ніж у Європі. Народні перекази та легенди розповідають нам про дух козацтва, побут, їхню працю, мрії про щастя, любов до рідного краю, до свого народу. Історія – це народне пізнання. Історично Донбас був Україною. Тільки на Донбасі є Савур-Могила, біля ріки Міус.

«Боже великий єдиний, нам Україну храни…» Це слова народно-церковного гімну, це наша віра у Всевишнього, у кращу долю України, в її славетне минуле, в щасливе майбутнє, і саме так повинно бути! (Н.Софієнко).

2. Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Чому? Яка основна

думка тексту? Спробуйте її розкрити у своєму тексті (усному чи

писемному), дотримуючись комунікативних ознак літературного

мовлення.

Україно… Матінко рідна… Народилася ти на святій землі, про ще колись апостол Андрій Первозданний, припливши по Дніпру до того місця, де стоїть твій златоверхий Київ, сказав: «На цих горах засяє благодать Божа». Його пророчі слова збулися. Держава, яка виникла на цих святих горах, Київська Русь – Україна була однією з наймогутніших у світі. Проте ворог не міг змиритися з твоєю могутністю. Тисячі ворогів топтали твою святу землю, палили, нищили твої міста, намагалися стерти тебе з лиця землі, поневолити тебе, та ти, мов той фенікс, піднімалася з попелу і руїн, прагнула свободи. Ти відвойовувала її і знову втрачала, але ніхто не міг зламати тебе, ніхто не міг вбити твого прагнення до волі. Ти стала вільною, незалежною державою. Та твій шлях до волі був нелегкий, усіяний колючими тернами. Тисячі синів за волю ішли по цьому тернистому шляху і кликали твій волелюбний народ за собою, вселяли віру в перемогу.

Могутнє слово кобзаря пролунало, наче вибух серед мовчання знедоленого твого народу. Серце поета було сповнене болем за тебе, рідна україно. Він бачив, як ворог нищив твої святині. Великий кобзар боровся за твою волю, Україно, скільки дітей твоїх віддали своє життя за тебе. Їх палке слово звучить нам сьогодні, будить наше сумління, щоб кожен з нас не забував, якою ціною дісталася нам твоя свобода (К.Приходченко).

3. Схарактеризуйте виступ свого одногрупника на одну із запропонованих

тем, беручи до уваги комунікативні ознаки літературного мовлення та

дотримання мовних норм.

1. Який рід, такий плід. 2. Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти. 3. Який дуб, такий тин; який батько, такий син. 4. Нема чого дивувати – така була її мати! 5. Яке коріння, таке й насіння. 6. Тернина грушок не родить. 7. Сова не приведе сокола. 8. Від лося – лосята, від свині – поросята. 9. Яка пшениці, така й паляниця. 10. Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – кінець. 11. Соловей співа, поки дітей не виведе. 12. Умному сину не збирай – сам наживе, а дурному не залишай – усе проживе. 13. Учи сина, як годуєш, бо тоді вже не навчиш, як тебе годуватиме! 14. Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, то тоді вже його важко вчити. 15. Чоловік у домі голова, а жінка – душа. 16. Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!

4. Певні поняття можуть передаватися через художні образи. Образне мовлення звичайно стосується емоційної сфери мовлення.

Якими засобами представлена образність у поданому тексті? Якими засобами вона

створилася?

Перша правительк- християнка

У Софійському соборі в Києві зберігається саркофаг легендарної княгині Ольги – правительки Київської Русі в столітті. Ольга, в хрещенні Олена, прийняла християнство ще задовго до його офіційного визнання й канонізована православною церквою як рівноапостольна. Величний пам’ятник княгині Ользі встановлений на Михайлівській площі столиці України.

За легендою, Ольга була дочкою перевізника. Одного разу вона перевозила через ріку князя Ігоря, і він так захопився вродою і розумом дівчини, що взяв її собі за дружину. У Київ Ольга прибула, згідно з «Літописом Руським», 903 року. Їй часто доводилося керувати державою замість свого чоловіка, який був постійно у воєнних походах. А коли в 945 році повсталі древляни вбили Ігоря, Ольга жорстоко їм помстилася, спаливши їх місто Коростень. Повністю перебравши на себе управління державою, вона зуміла впорядкувати збирання данини з підлеглих територій, організувала опорні пункти центральної влади на місцях (погости), визначила кількість данини, щоб не позбавляли своїх підданих засобів існування, здійснила низку реформ, забезпечивши державу постійним прибутком.

Будучи далекоглядною правителькою, вона діяла переважно мирними, дипломатичними засобами, а не лише військовою силою. За часів її правління розширилися й зміцніли зв’язки Київської Русі з Візантією та іншими державами. У 957 році (за іншими даними – в 946 році) княгиня на чолі мирного посольства відвідала Константинополь. Під час цього візиту була укладена союзна русько-візантійська угода, а княгиня Ольга прийняла хрещення в головному храмі Візантійської імперії – Софійському соборі. Її хрещеним батьком став сам патріарх та імператор Костянтин Багрянородний. Але прийняття християнства в київській Русі як офіційної релігії загальмувалося на сто років через опір язичників. Лише внук Ольги князь Володимир Святославович зміг запровадити християнство на Русі (1000 незабутніх імен України).

5. Дотримуючись законів риторики та засобів евфонічності мовлення,

висловіть (усно чи письмово) свою думку стосовно теми, представленої

у поданому тексті.

Хранитель рідної мови

Поет і прозаїк, перекладач і літературний критик Борис Дмитрович Грінченко написав чимало фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури. Він був одним із організаторів і керівників товариства «Просвіта». Нарешті, він уклав чотиритомний тлумачний «Слооа української мови», який донині займає неодмінне почесне місце на книжкових полицях українських інтелектуалів.

Борис Грінченко народився в сім’ї небагатого поміщика, закінчив Харківську реальну школу й більше 10 років учителював у селах Харківщини, Катеринославщини. Очолював Всеукраїнську учительську спілку, був організатором і головою товариства «Просвіта».

Грінченко – автор кількох поетичних збірок , десятків оповідань, в тому числі для дітей. Новаторським явищем в українській літературі 1890-х років стали його історичні романтичні драми ідей «Ясні зорі», «Степовий гість» та ін., психологічна драма «На новий шлях». Як публіцист Борис Грінченко є автором «Листів з України Наддніпрянської», які викликали жваву дискусію про долю та шляхи розвитку української літератури.

Плідною була перекладацька й видавнича діяльність Грінченка. Він переклав «Лісового царя» Й.-В. Гете, драми Г. Ібсена, твори Ф. Шиллера, Г. Гауптама, М. Метерлінка та ін. У видавництві Грінченка побачили світ тисячі примірників книжок для народного читання. Результатом самовідданої праці на теренах фольклористики й етнографії були тритомне видання етнографічних матеріалів та збірники фольклорних текстів.

Помер Б. Грінченко в Оспадалетті (Італія). Похований у Києві на Байковому кладовищі (1000 незабутніх імен України).

6. Прочитайте текст. Назвіть речення, у якому сконцентровано

представлена його тема. Які стилістичні можливості має рідна мова?

До найкоштовніших надбань кожного народу належить мова. Тому й називаємо це надбання рідна мова. Рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю. Мова – найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе творцем, передає нащадкам свій досвід і мудрість, перемоги й славу, культуру й традиції, думи й сподівання. Рідним словом народ збагачує також світову культуру. Слово – наше повнокровне життя, невмируще джерело поступу. З цього невичерпного джерела мовець здобуває не тільки знання про навколишній світ, а й моральні, й естетичні оцінки та уподобання народу.

Український народ створював свою мову упродовж віків, заносячи до мовної скарбниці добірний нектар слова, невтомно запалював у слові незгасний вогонь думки й почуття, вічність праці та мрії. Колективна пам’ять народу-творця береже слово, а в ньому – своє безсмертя.

Світ слова безмежний, велетенський, захоплюючий. Кожне слово рідної мови має неповторну біографію. Воно може наповнюватися як ніжністю серця, так і громозвуковою ненавистю, гнівом до ворогів. Словом рідним треба дорожити, як честю матері, як совістю, як найвищими проявами народної моралі (І. Вихованець).

Мовна особистість проходить кілька етапів до досконалості становлення і розвитку. Як ви оцінюєте себе як мовну особистість? На якому етапі до досконалості знаходитесь Ви?

Схема повного лінгвістичного аналізу художнього тексту

1. Виразне читання. Стиль.

2. Автор як мовна особистість. Час і місце написання твору.

3. Визначення жанрово-стильової приналежності та експресивно-емоційного

колориту тексту.

4. Тема (підтема), основна думка твору.

5. Функціональний тип мовлення. Ритмолад тексту.

6. Монолог, діалог, полілог. Інтертекстуальність.

7. Образ автора. Мовні засоби творення образу автора.

8. Образна система тексту. Домінанти і ключові слова.

9. Засоби зв’язку речень у тексті (послідовний, паралельний, радіальний).

10. Аналіз мовних засобів (фонетико-орфоепічних, графічних, лексичних,

морфемно-словотвірних, морфологічних, синтаксичних), що мають ідейно-естетичне навантаження, є основою тропів і стилістичних фігур.

11. Роль мовних одиниць у передачі головної думки, творенні образної системи.

7. Прочитайте слова Ліни Костенко. Висловте свою думку щодо ролі

української мови у Східному регіоні.

У всіх народів мова – це засіб спілкування, у нас це фактор відчуження. Не інтелектуальне надбання століть, не код порозуміння, не першоелемент літератури, а важкої руки Імперії ще й досі для багатьох – це ознака націоналізму, сепаратизму, причина конфліктів і моральних травм (Л. Костенко).