Практичне заняття № 1, 2

Тема : Стилістичні засоби української мови

Контрольні запитання :

1. Символ як стилістеми.

2. Фігури мови:

• тропи і фігури;

• класифікація фігур і тропів;

• метафора;

• епітет;

• порівняння;

• період.

3. Стилістичні прийоми.

4. Стилістичні засоби сміхової культури.

Література :

1. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови : Підручник. – К. : Вища шк., 2003. – С. 303 - 411.

2. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За заг. ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 55 – 208.

3. Пономарів О. Культура слова: Лінгвостилістичні поради: Навч. пос. – К.: Либідь, 2001. – 240 с.

4. Тараненко О.О. Фігури мови // Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000. – С. 695.

5. Потебня О.О. Естетика і поетика слова. – К., 1985.

6. Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1985.

7. Пришва Б.Г. Засоби гумору в творах Остапа Вишні. – К., 1977.

Завдання до першого заняття :

1. Магічний знак хреста – емблеми вогню, сонця, воскресіння і безсмертя – використовувався задовго до виникнення християнства. Він моделює світове дерево, сходження до вічності. Вважають, що хрест міг розумітися як символ життя, духу і матерії, як єдність чоловічого і жіночого начала.

Біблійний символ хрест – це найвища сакральна цінність. Він є знаком, що нагадує людину з розпростертими руками, є носієм богословських чеснот і піднесенням духу до вічності, до Бога. Хрест означає віру в Бога, любов, надію на перемогу і спасіння.

В українській мові словесний символ хрест – це і виразник страждання за певну ідею, випробування духу, терпіння в ім’я чогось великого. Це виявляється у фразеологічних сполученнях.

Наведіть приклади таких фразеологічних сполучень. З чим асоціюється у Вас образ хреста ?

Доберіть поетичні рядки з творів українських поетів, де б вживався словесний символ хреста. Прокоментуйте, виразником яких ідей є цей символ.

2. Доберіть поетичний чи прозовий текст, схарактеризувавши наявні в ньому фігури мови та спосіб їх граматичного вираження.

3. Використавши кольористичні епітети, напишіть твір-мініатюру в одному із стилів.

4. Спробуйте сконструювати риторичну фігуру високого, піднесеного, урочистого стилю, опоетизованого мовлення – період, дотримуючись особливостей його структурної та інтонаційної організації.

5. Арістотель про іронію писав: «… це такий вид смішного, коли говоримо інакше, ніж почуваємо».

Чи трапляються у Вас такі ситуації ? Спробуйте змоделювати одну з них, використавши тонке приховане глузування.

Завдання до другого заняття :

1. Українська література подає блискучі зразки художньої стилізації. Доберіть уривки з творів українських письменників, які б ілюстрували історичну, народнорозмовну, фольклорну або етнографічно-діалектну стилізацію (за вибором студента).

2. Гумор властивий естетично розвиненому розуму. Активна форма почуття гумору – дотепність. Зробіть спробу виявити свою дотепність, пам’ятаючи, що сутність комічного завжди одна: воно виражає суспільно значиму суперечність, невідповідність явища чи однієї з його сторін високим естетичним ідеалам.

3. Схарактеризуйте мовні особливості однієї з усмішок О. Вишні.

4. Відредагуйте текст.

Шановний Голова! Шановний Віктор Володимирович!

Прошу всіх до уваги! Я хочу тут сказати слідуюче. Ми всі тут вмісті сидимо вже на протязі чотирьох років. На протязі чотирьох років ми справно жмемо на кнопки, вносимо і одобряємо різні предложення, приймаємо активну участь в розробці законів. Ми єдинодушно одобряємо всі програми уряду, хоча вони й не воплощаються в життя. Нам тут неплохо. Ми своєчасно ходимо на обід, систематично получаємо зарплату і гроші за командіровкі.

Ми всі тут навчилися гарно висказуватись. Але ми бачимо, що наше суспільство перебуває у тяжкому положенні. Вже шостий уряд маємо. Ніякий уряд нічого хорошого не зробив, бо нічого в них не получається. Хіба я неправий? Останні дії уряду це лишній раз доказують. Мова йде про систему налогів. Обідали, обідали, а віз і нині там. Кому такі налоги можуть понравитися? Нікому. Вони задушили нашого виробника і не дають йому дихнути. Вже надоїло наших прем’єрів заслуховувати. А тому я піднімаю питання про відставку уряду. Я рахую, що його бездіяльність у сфері налогової політики веде, чесно говоря, до підриву економіки, тормозить розвиток соціальної сфери. Вона наносить урон державі (Ю. Гнаткевич).

5. Прочитайте байку. Визначте, за допомогою яких мовностилістичних засобів

досягається комічний ефект.

Пересадка

Якось ввечері додому

(А було не близько)

У автобусі міському

Їхав дід Онисько.

По дорозі коротенька

Ще була зупинка,

Й до автобуса гарненька

Увійшла блондинка.

На патлатого парнягу

Глянула несміло:

Може, уявить увагу,

Встане здоровило.

А парняга відкидає

Гриву за плечима,

Молодичку оглядає

Ласими очима.

Дід сидів, мовчав терпляче,

Та мовчать несила:

- Може, ти б устав, козаче?

Жінка хай би сіла…

Тут присісти ніде,

А піжон: - якщо мадамі

То нехай вона у мене

На колінах їде?

Залишався лобурисько,

Корчить фон-барона,

«Треба, - думає Онисько, -

Проучить піжона…»

Встає і жінці уступає

Місце для порядку.

Й на коліна грубіяну

Робить пересадку.

Довго їхав дід на ньому!..

Ось і хата близько.

Устає і пасажирам

Хвалиться Онисько:

Довелось мені за вік мій

Їздить на фургоні,

На коні й велосипеді,

У салон-вагоні.

А оце ще прокатався

Вперше на піжоні!

(О. Жолдак)

6. Прочитайте гумореску. Який стилістичний засіб і з якою метою використав П. Глазовий?

Закоханий Кузьма

У садочку пригорнулась

Галя до Кузьми.

- Як Ромео і Джульєтта

Будем жити ми. –

А Кузьма очима блима:

- Думала б сама…

Ну при чому тут Ромео,

Коли я Кузьма? –

Трохи згодом Галя далі

Розвиває план:

- Будем жити, як Людмила

І її Руслан. –

А Кузьма сопе сердито:

- Не годиться теж.

Ти ж Галина, не Людмила.

Юринду плетеш.

- Ну, а як? – питає Галя

Впертого Кузьму.

А той каже: - Будеш жити,

Як німий з Муму…

(П. Глазовий)