- •Змістовий модуль 2
- •Тема 2. 1. Професійна комунікація
- •Студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •1. Спілкування і комунікація
- •2. Функції спілкування
- •3. Види і форми спілкування
- •4. Етапи спілкування
- •1. Ретельна підготовка до спілкування.
- •2. Орієнтація в ситуації і встановлення контакту, тобто початок спілкування.
- •3. Обговорення питання (проблеми).
- •5. Мова, мовлення і спілкування
- •6. Невербальні засоби спілкування
- •7. Гендерні аспекти спілкування
- •Поняття ділового спілкування
- •Тема 2.2
- •1. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання
- •2. Мистецтво аргументації
- •Структурні компоненти презентації
- •4. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань
- •Тема 2.3. Культура усного фахового спілкування
- •Дидактична мета:
- •Студенти повинні вміти:
- •1. Особливості усного спілкування
- •2. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування
- •3. Функції та види бесід
- •9. Працюйте на перспективу, а не на проміжні результати.
- •10. Підсумуйте результати бесіди.
- •4. Співбесіда з роботодавцем
- •9 Найбільш підступних запитань:
- •5. Етикет телефонної розмови
- •6. Етичні питання використання мобільних телефонів
- •Тема 2. 4 Форми колективного обговорення професійних проблем
- •1. Мистецтво перемовин
- •3. Завершення перемовин.
- •2. Збори як форма прийняття колективного рішення
- •3. Нарада
- •3. За ступенем підготовленості:
- •4. За технікою проведення:
- •1.1. Планування
- •1.2. Підготовка доповіді і проекту рішення
- •1.3. Підготовка документів і приміщення
- •1.4. Підготовка учасників до наради
- •2.1. Відкриття наради
- •2.2. Виголошення доповіді
- •2.3. Відповіді на запитання
- •2.4. Обговорення доповіді.
- •Тема 2.5. Ділові папери як засіб писемної професійної орієнтації
- •2.5.1. Класифікація документів
- •2.5.2. Національний стандарт україни
- •2.5.4. Вимоги до бланків документів
- •2.5.5. Оформлювання сторінки
- •2.5.6. Вимоги до тексту документа
- •2.6.1. Резюме. Автобіографія
- •2.6.2. Характеристика. Рекомендаційний лист
- •2.6.3. Заява
- •2.6.4. Особовий листок 3 обліку кадрів
- •2.6.5. Наказ щодо особового складу
- •2.6.6. Трудова книжка
- •2.6.7. Трудовий договір. Контракт. Трудова угода
- •11. Реквізити Сторін
- •1. Предмет договору
- •Взірець прес-релізу:
- •2.7.4. Службові записки
- •2.7.5. Протокол. Витяг з протоколу
- •Тема 2. 8. Етикет ділового листування
- •1. Класифікація листів
- •2. Реквізити листа та їх оформлювання
- •3. Етикет ділового листування
- •4. Оформлення листа
- •5. Типи листів
- •Гарантійний лист
- •Лист-запит
- •Лист-відповідь на запит
- •Лист-підтвердження
- •Супровідний лист
- •Лист-прохання
- •Лист-відповідь на прохання
- •Лист-нагадування
- •Лист-претензія, рекламаційний лист
Тема 2.3. Культура усного фахового спілкування
План
1. Особливості усного спілкування.
2. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування.
3. Функції та види бесід.
4. Співбесіда з роботодавцем.
Етикет телефонної розмови.
Дидактична мета:
набуття знань про особливості усного спілкування; вироблення умінь і навичок взаємодії між співрозмовниками за допомоги вербальних і невербальних засобів; засвоєння правил спілкування під час бесіди, співбесіди з роботодавцем, телефонної розмови, виховання ввічливості, поваги, толерантності.
Студенти повинні знати:
- особливості усного спілкування, кожної його форми (індивідуальної бесіди, телефонної розмови);
- стратегії поведінки під час ділової бесіди та телефонної розмови;
- як підготуватися до співбесіди з роботодавцем; способи впливу на людей під час безпосереднього спілкування.
Студенти повинні вміти:
- провести індивідуальну бесіду, телефонну розмову;
- швидко реагувати на неочікувані запитання,
- уникати помилок під час співбесіди;
- впливати на людей під час безпосереднього спілкування;
- бути вихованими, доброзичливими, чесними, а також амбітними.
1. Особливості усного спілкування
Як уже зазначалося, спілкування за формою знакового представлення переділяється на усне, письмове та друковане.
Усне спілкування - це форма реалізації мовної діяльності за допомоги звуків, що являє собою процес говоріння. Воно широко застосовується в різних сферах суспільної діяльності людей.
Фахівці з проблем спілкування46 чітко визначають найважливіші особливості усного спілкування у порівняння з писемним:
№ |
Усне |
Писемне |
1 |
2 |
3 |
1. |
Первинне |
Вторинне |
2. |
Монологічне, діалогічне, полілогічне |
Монологічне |
3. |
Розраховане на певних адресатів у конкретній ситуації |
Найчастіше - з невизначеним адресатом, без урахування ситуації |
4. |
Непідготовлене заздалегідь (здебільшого) |
Попередньо обдумане |
5. |
Живе, без старанного мовного оформлювання |
Реальний, дбайливий добір фактів та їх мовне оформлювання |
|
|
|
6. |
Імпровізоване |
Докладний і ґрунтовний виклад думок |
7. |
Інтонація, міміка, жести (невербальні засоби) |
Відсутність цих засобів |
8. |
Чітко індивідуалізоване |
Поглиблена робота над словами і текстом |
9. |
Емоційне й експресивне |
Редагування думки і форми її вираження |
10. |
Повтори, перебивання, повернення до вже сказаного тощо |
Самоаналіз написаного, можливість багаторазового переписування і вираження |
11. |
Обмежене в часі |
Можливість перечитування |
12. |
Особливості комунікативної ситуації |
Текстові характеристики |
Отже, для усного спілкування визначальним є: безпосередня наявність адресата, замкнена цілісна комунікативна ситуація, складниками якої є комуніканти й текст, невербальні засоби спілкування, інтонація, емоційність та експресивність. Головна складність в оволодінні усним спілкуванням є необхідність і вміння визначити на слух (навіть інтуїтивно) доцільність чи недоцільність того чи іншого слова, звороту, інтонації, манери мовлення в кожній конкретній ситуації.