Схоластика. Тома Аквінський.
Учитель. Світогляд середньовічної людини був релігійний. Світ сприймали через релігійні образи, поняття. Більшість людей вважали, що початком і кінцем всього є Бог. Суперечки велись лише довкола питання «Як треба пізнавати світ? Вірою чи розумом?» Але знайшлись люди, які не вдавалися в крайнощі і намагалися примирити віру та розум. Їх називали схоластами. Слово «схоластика» походить від латинського «схола», що означає «школа» або «схоласт» - так називали вчителів імперії Карла Великого. Тому, спочатку схоластами називали людей, причетних до школи.
Формування поняття. Схоластика – це середньовічна філософія, мета якої – наукове обґрунтування релігійного світогляду. До найвизначніших середньовічних схоластів належав П’єр Абеляр (слайд 8)
Повідомлення учня. Один з перших філософів-схоластів народився в 1079 році в родині французького рицаря. Батько хотів, щоб син продовжив його справу, але з дитинства П’єр відчув потяг до наук і в 15 років вирушив у світ здобувати знання. Здобув гарну освіту, переїхав до Парижу, де відкрив власну школу. Був талановитим учителем, тому згодом до нього приходять слава та гроші. Головний його принцип: «Будь-яке знання треба розвивати за допомогою власного розуму». Проти цього починає виступати церква, яка переслідує Абеляра. Були засуджені його твори та діяльність. Помер П’єр Абеляр в 1142 р. по дорозі у Рим до Папи Римського, до якого він ішов доказувати свою правоту.
Учитель. Але вершиною середньовічної схоластики стала діяльність Томи (Фоми) Аквінського
Повідомлення учня. Народився в знатній італійській родині в 1214 р. Освіту здобув в Неаполітанському університеті, після чого вступив в Домініканський орден. Батьки були проти цього, адже цей орден був дуже бідний. Згодом, будучи монахом, він продовжив навчання в Парижі та Кельні. Студенти не долюблювали високого, товстого, повільного, тихого студента, навіть, дали йому прізвисько «німий віл», але його вчитель Альберт Великий зумів розгледіти у Фомі великий талант. Він працював в численних університетах, написав чимало богословських творів. У 1323 р. Фому Аквінського було визнано святим, а наприкінці ХІХ ст. розроблене ним вчення стало для католицької церкви офіційним, оскільки містило декілька «доказів» існування Бога (томізм).
Учитель. Схоласти намагалися підтвердити наукою релігійні істини, захоплювались логікою, навіть, намагалися за її допомогою відповісти на абсурдні питання. Одним із способів пошуку істини був силогізм, відомий ще з античних часів. Це спосіб отримання нового висновку на основі кількох (переважно двох) різних суджень. Ось, наприклад, силогізми середньовічних філософів:
Жодна людина не може пізнати істинної мудрості.
Філософ – людина.
Отже, філософ не може пізнати істинної мудрості.
З їхніх мудрувань часом глузували, але саме схоласти зробили чимало корисного для європейської культури, вплинули на середньовічне мистецтво, закликали вірити авторитетом і пізнавати світ через книгу.