План уроку

І. Організаційні питання.

ІІ. Повторення та перевірка домашнього завдання у вигляді бесіди та обговорення.

ІІІ. Підсумок уроку.

Iy. Домашнє завдання. Хід уроку

1. Ознайомлення зі змістом листа з метою подальшого обговорення.

2. Повторення навчального матеріалу з метою закріплення.

3. Роздуми і обговорення проблем в процесі уроку та шляхи їх вирішення. Використання в процесі обго-ворення схем, таблиць, діаграм - за допомогою комп'ютерів і мультимедійного проектора.

4. Бухгалтерський облік: від джерел до наших днів. Інформація з історії розвитку бухгалтерського обліку, підібрана учнями.

Викладач. У нас сьогодні буде незвичайний урок. Пов’язано це з тим, що вранці нам принесли дивного листа, який був закоркований у велику стару пляшку. З його змістом ми зараз ознайомимося. Але щоб зрозуміти суть листа, потрібно дуже уважно послухати. Крім того, ви повинні виписати знайомі бухгалтерські визначення і терміни, щоб потім мати змогу їх обговорити та зрозуміти, чому саме нам принесли цей лист?

(зміст листа зачитує майстер в/н – Бовгира Ю.В.).

Викладач (Бовгира Ю.В.):

«Життя та дивні пригоди бухгалтера на безлюдному острові»

Я народився у 1963 році в Києві та вів нічим не примітне життя звичайного бухгалтера, доки в один день не піднявся на палубу туристичного теплоходу «Лука Пачолі», що вирушав у круїз за маршрутом Миколаїв - Богами.

У перші два тижні плавання була прекрасна погода, але на початку третього - небо за лічені хвилини потемніло. За всіма ознаками було видно, що насувається шторм. Останнє, що я пам’ятаю, це перекошене від страху обличчя боцмана, який кричав, що штурвал зламаний і нас несе прямо на скелі. Не встиг я обдумати, за рахунок якого джерела корабельний бухгалтер повинен буде списати зламаний штурвал, як стався страшний удар. Оговтавшись, відчув, що лежу на піску серед корабельних уламків – усього того, що залишилося від «Луки Пачолі». Я був близький до відчаю. Не знаю, як би склалася моя подальша доля, якби на пустому пляжі не зачепився за невеликий предмет прямокутної форми. Це був підручник «Бухгалтерський облік» за редакцією відомого професора. Напевне, він належав комусь із пасажирів або команди розбитого «Луки Пачолі». Тепер волею випадку ця книжка повинна слугувати мені провідною зіркою в тому житті, яке потрібно було будувати. Так, як у звичайному житті я був найкраще обізнаний з бухгалтерським обліком, то вирішив займатися своїми прямими обов’язками.

Першою справою потрібно було визначити, якими ресурсами я володію. Всюди були розкидані речі розбитого «Луки Пачолі». Зібравши їх у одну велику купу, я приступив до створення інвентарю. Перший інвентар мені довелося записати на пальмовому листку тоненькою загостреною паличкою.

Спочатку я нашкрябав наказ по безлюдному острову за номером один, в якому обумовив створення інвентаризаційної комісії в своїй особі, а вже потім, як уповноважена особа, почав перераховувати всі цінності. Скласти перелік майна було неважко, але коли я зіткнувся з необхідністю оцінки знайденого майна, глибоко замислився. Нарешті я вирішив, що таке майно можна вважати статутним капіталом, а значить оцінювати його потрібно в сумі, узгодженій із засновниками. Оскільки я на своєму острові був одним-єдиним засновником, то швидко прийшов до консенсусу. Згадати тільки, з яким хвилюванням я складав вступний баланс, як тремтіла моя рука, коли я заповнював регістри та виводив на пальмовому листку підпис керівника!

Подобалося мені чи ні, але життя тривало, і я мусив чимось займатися. Місцевість кишіла живністю, і полювання не склало проблем. Проблемно було, набивши дрібних звірків і птахів, вираховувати їх собівартість. Але все одно вирішив налагодити на своєму острові калькуляційну справу.

На острові були відсутні грошові відносини, тому я не міг продати здобич і мусив харчуватися здобутим. Цим я ставив себе у скрутне становище, оскільки всім відомо, що списувати витрати за рахунок прибутку невигідно. Мені будь-що потрібна була реалізація. На щастя, я вирішив, як бути. Набравши на пляжі різнокольорових черепашок, я організував із них грошовий обіг, до того ж, черепашки різного кольору означали монети різного номіналу. Залишалося подумати, з ким вступати у грошові відносини. Оскільки людей на острові не було, довелося залучити до цього папугу. Звичайно, довелося вести облік від свого імені та від імені папуги, але робота ніколи мене не лякала.

Загалом полювання та торгівельні операції забирали у мене хвилин зо 20 на день, після чого я запасався пальмовими листками та починав оформлення первинної документації.

Спочатку в ролі письмового паперу мені слугували пальмові листки, але через декілька місяців я виявив, що мій архів наполовину знищений короїдами, а наполовину висох і пожовтів.

Гірко оплакавши втрату, я склав акт про знищення документації, і надалі вирішив використовувати дубову кору. Дубові сувої я складав до невеликої печери, а вхід до неї замаскував чагарником. Про всяк випадок я склав перелік осіб, що допускалися до первинної документації, і вивісив біля входу до печери.

Минали роки, та ось в один прекрасний день побачив на піску слід людської ноги. Це була нога тубільця! Мене ніби грім ударив. Як?! На моєму острові живе незареєстрований працівник?! Довгі роки я думав, що веду облік відповідно до діючого законодавства, і ось тепер виявляється, що хтось на моєму острові не отримує мінімальної зарплати. Це було грубим порушенням трудового законодавства. Потім я здогадався, що тубілець міг припливти з сусіднього острова. Це була зовсім інша справа і негайно, з метою переведення його на законний статус, я склав договір підряду. Залишилося підписати договір, та тубілець більше не з´являвся.

Та ось коли надія майже розтанула, я побачив каное, що пливло в бік острова.

На мій подив, каное було не одне, а цілих п’ять, і сиділо в них не менше трьох дюжин розмальованих і озброєних тубільців. Я зблід і кинувся до хатини, де, не гаючи часу, прийнявся до складання колективного договору. Поки я возився з договором, тубільці розмістилися на узліссі і звідти доносилися крики воїнів і барабанний дріб. Закінчивши роботу, я схопив перше, що потрапило під руку, – підручник відомого професора – і побіг до узлісся. Здавалося, до укладення договору залишилося зовсім недовго, але вибігши з лісу, я остовпів.

Один із тубільців був прив’язаний до дерева, в той час, як інші тикали йому в обличчя широкою дерев´яною дошкою, що слугувала документом, на якій я з подивом розпізнав відображення калькуляційної відомості. Я швидко зрозумів, в чому провина нещасного: замість попроцесного методу він використав попередільний метод обліку витрат, і тепер його хотіли живцем засмажити та з´їсти. Це було вже занадто. З криком: «Попередільний метод також допускається за умови, що він відображений в обліковій політиці», я покинув своє сховище та вдарив найближчого тубільця підручником по лобі.

«Знайомство» з найсучаснішим підручником справило на дикуна незабутнє враження. Він охнув і впав на землю. Погляди звернулися до мене, але я вже не контролював себе і раз за разом почав «чутливо повчати» дикунів підручником по лобу.

Дуже швидко повчання принесло плоди: тубільці боязливо покидали свої щити та бігли до берега. Я вже почав було святкувати перемогу, коли згадав, що колективний договір залишився не підписаний. «Стій, куди!.. – закричав я і, розмахуючи підручником, побіг було в їх бік, але дикуни, зойкнувши від жаху, вскочили в каное і налягли на весла.

Так, не дивлячись на те, що колективний договір залишився не підписаний, у мене з´явився П’ятниця. Це був добрий хлопець, зовсім недосвідчений в питаннях калькулювання. Та все ж я міг з полегшенням зітхнути. З цього часу все, що здобував П’ятниця, він продавав мені, а все, що добувалось мною, я продавав йому. Перепадало, зрештою, і папузі. Грошовий обіг був давно налагоджений, і мені було нескладно навчати П’ятницю прийомам сучасної бухгалтерії. Через декілька місяців він жваво переписував дані з первинних документів у журнали-ордери, а з журналів –ордерів у Головну книгу. Довелося виділити П’ятницю на окремий баланс, але він від цього нітрохи не зазнався. Він став моїм головним бухгалтером, а я - його.

Щомісячно ми здавали один одному баланси, ревізували та інвентаризували один одного. Жодна зустрічна перевірка не виявила порушення ведення бухгалтерського обліку на нашому безлюдному острові. Підручник відомого професора ми розмістили на почесне місце над моїм ліжком, щоденно витирали з нього пил, а у свята зачитували ті місця, які найбільше сподобалися. У мене був улюблений розділ «Облік грошових операцій», у П’ятниці – «Основи організації бухгалтерського обліку», а у папуги – «Облік продукції та її продаж».

Напевне, наша спільна ідилія продовжувалася б нескінченно довго, якби на берег не винесло шматок газети «Все про бухгалтерський облік», з якого я дізнався про прийняття нового Плану рахунків. До цього я якось не замислювався над тим, що правила бухгалтерського обліку не стоять на місці і Міністерство фінансів разом з податковими органами працюють не покладаючи рук, але зараз зрозумів це з усією очевидністю.

Я засумував і часто уявляв собі, як на горизонті побачу вітрильник, і на берег випадково винесе коментарі до нового Плану рахунків або ще щось цікавіше, а сьогодні у мене з´явилась ідея. Зараз я вкладу цей рукопис у пляшку, яку віддам на розсуд хвиль. Якщо пляшка коли-небудь досягне цілі, то дуже прошу прислати мені новий План рахунків, а краще – підручник мого улюбленого професора в останній редакції.

Якщо мені пощастить і пошта буде доставлена, я зможу організувати на своєму острові бухгалтерію у повній відповідності до останніх законодавчих новацій. Це дасть мені сили дочекатися податкової перевірки – тільки тоді я зможу бути впевненим, що правильно розрахував податок на додану вартість і ніде не помилився.

Залишаюсь Вашим покірним слугою, головний бухгалтер безлюдного острова Панас Петрович Крузо.

Викладач.(Н.О.) Ось такий лист. Чи не правда, щось дуже знайоме і близьке? Мабуть, не дарма саме нам принесли його. Давайте обговоримо дивну пригоду, що сталася з Панасом Петровичем Крузо, та спробуємо йому допомогти. Спершу поміркуємо, за рахунок якого джерела корабельний бухгалтер буде списувати не тільки зламаний стихійним лихом штурвал, але і знищений пароплав?

Учениця. По - перше, очевидно, що бухгалтеру була надана відпустка згідно законодавства та узгодженого графіка, якщо він поїхав на відпочинок, бо інакше він залишився в Києві.

Учень. Якщо трапилося стихійне лихо, то вартість пошкодженого майна (рахунок № 10, «Основні засоби») слід списати на фінансові результати як втрати від надзвичайної діяльності (стихійного лиха) та використати при цьому рахунок № 99, який називається «Втрати від надзвичайних подій», передбачений новим Планом рахунків. При цьому слід зробити таку бухгалтерську проводку:

Дебет 99 Кредит 10 на суму вартості теплоходу

(бухгалтерська проводка та схема рахунка висвічується за допомогою мультимедійного проектора на екрані та комп’ютерах учнів, а учениця коментує її)

Дебет Рахунок № 10 «Основні засоби» Кредит

Сума вартості теплоходу

Дебет Кредит

Рахунок № 99 «Витрати від надзвичайної діяльності

Сума вартості теплоходу