Тема: морфологічні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні План

1. Особливості використання граматичних форм іменників, прикметників, займенників у професійному мовленні.

2. Особливості використання числівників у професійному мовленні.

3. Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні.

4. Особливості використання службових частин мови у професійному мовленні.

Література

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2002. – С. 485–486.

2. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Харків: Торсінг, 2002. – С. 134 – 136, 219–226.

3. Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 54–59.

4. Плотницька І.М. Ділова українська мова. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С.104 –108.

5. Український правопис. – К.: Наукова думка, 2003. – С. 68–71.

6. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Літера ЛТД, 2002. – С. 313–314.

1. Іменник рід відмінюваних іменників

1. Визначення роду відмінюваних іменників, як правило, не вик­ликає труднощів: вказівка на рід міститься у зовнішній формі слів — реклама, філія, рейтинг, житло, замовлення. Якщо ж рід не підказується закінченням, можливі помилки при визначенні цієї категорії. Труднощі стосуються насамперед іменників з нульовим закінченням, які можуть належати і до чоловічого, і до жіночого роду.

Слова аерозоль, картель, нежить, псалтир, рояль, толь, тунель, тюль, фенхель, шампунь належать до чоловічого роду, іменники бан­дероль, барель, бешамель, ваніль, вуаль, емаль, каніфоль, консоль, міг­рень, папороть, ретуш, розкіш, філігрань, фланель, шагрень — до жі­ночого. Розрізняються родом омоніми туш' "рідка або суха фарба", туш² "музична п'єса, що використовується як урочисте вітання під час вшанування, вручення нагород тощо" і туш³ "у грі в більярд — ненавмисне торкання кулі, що вважається ударом". Перший з омо­німів належить до жіночого роду, два інших — до чоловічого.

2. Частина помилок при визначенні роду виникає під впливом російської мови. Рід співвідносних іменників у російській і ук­раїнській мовах здебільшого збігається, що пояснюється спорідне­ністю мов. Відзначаються також іменники, що розрізняються за ро­довою характеристикою у двох мовах.

Іноді вказівкою на розбіжність роду є зовнішня структура слів, наприклад:

українська мова російська мова

криза і кризис

недуга недуг

президія ж. р президиум І ч. р.

теза тезис

тополя тополь

філія филиал

посуд посуда

продаж ч. р. продажа ж. р.

ярмарок ярмарка

Деякі іменники мають однакову морфологічну структуру в двох мовах, але відрізняються за родовою характеристикою:

українська мова російська мова

путь і путь

біль боль

дриль дрель

дріб дробь

живопис живопись

запис запись

кір корь

літопис летопись

машинопис машинопись

напис надпись

опис опись

перекис перекись

пил ч.р. пыль ж.р.

підпис подпись

полин полынь

поступ поступь

пропис пропись

розсип россыпь

рукопис рукопись

Сибір Сибирь

висип сыпь

степ степь

степінь степень

ступінь степень

3. Деякі іменники чоловічого роду з кінцевим приголосним осно­ви й іменники жіночого роду із закінченням -а розрізняються за зна­ченнями, тобто не належать до родових варіантів. Це такі іменники, як:

адрес (письмове вітання з нагоди видатної події) — адреса (місце проживання чи перебування);

вольт (одиниця виміру напруги електричного струму) — вольта (тканина);

гарнітур (комплект однохарактерних предметів — меблів, білиз­ни тощо) — гарнітура (комплект шрифтів, однакових за малюнком, але різних за кеглем і накресленням);

девіз (вислів, формулювання) — девіза (вексель, чек);

жовтобрюх (змія) — жовтобрюха (пташка);

задум (план дій, намір; основна ідея твору) — задума (стан того, хто заглибився в думки, роздуми);

кар'єр (місце відкритого добування копалин; прискорений біг коня) — кар 'єра (просування в якій-небудь діяльності);

меліс (сорт цукру-піску) — меліса (рослина);

округ (територіальна одиниця) — округа (навколишня місцевість);

пар (поле сівозміни) — пара (речовина в газоподібному стані).