Мають такі особливості:

Просте: 1. Товаровиробник – власник засобів виробництва. Вироблений товар належить товаровиробникові. 2. Робоча сила не є товаром. 3. Продукт створений особистою працею. 4. Мета: задоволення особистих потреб товаровиробника, має обмежений характер, частина продуктів йде на задоволення особистих потреб виробників, і лише частина на ринок.

Розвинене (розширене, підприємницьке): 1.Товаровиробнику не належать засоби виробництва. Вироблений товар належить власникові засобів виробництва. 2. Робоча сила – товар. 3. Продукт створений найманою працею. 4. Мета: одержання максимального прибутку, суспільний характер виробництва проявляється через кооперацію, товарні відносини носять загальний характер.

Задача: Визначаємо ціну виробництва:

1650*1.15=1897.5 грн.

1897.5*1.1=2087.25 грн. - ціна без ПДВ

2087.25*1.2=2504.7 грн. – роздрібна ціна

Тести

№ варіанта	Завдання 1	Завдання 2	Завдання 3	Завдання 4	Завдання 5
10	Г	Г	А	Г	Б

Варіант 11.

1 . Охарактеризуйте податки, їх види.

Провідна роль у забезпеченні виконання державою її функцій належить податкам.

Податки – обов’язкові платежі фізичних та юридичних осіб до центрального та місцевого бюджетів. Вони з’явились у глибокій давнині разом з появою владних структур.

Суть податків проявляється в їх функціях :

• фіскальну (від лат. казенний). Вона означає необ­хідність створення державної скарбниці для забезпечення існування держави та її установ, органів тощо;

• перерозподільну — податки є важливим інструментом розпо­ділу і перерозподілу фінансових ресурсів. Відбувається це в основ­ному через бюджетну систему;

• регулюючу — вилучення податків впливає на активізацію трудової активності, на краще використання основних фондів, сти­мулювання тих чи інших галузей виробництва завдяки створенню податкових пільг.

Податкова система складається з ряду елементів. Розглянемо основні з них.

1) Суб'єкт податку — особа, яка за законом зобов'язана сплачува­ти податки.

2) Об'єкт податку — доход або майно, з якого нараховується пода­ток (заробітна плата, прибуток, доход з цінних паперів, нерухоме майно тощо).

3) Ставка податку — величина податкових нарахувань на одини­цю об'єкта податку (грошова одиниця доходів, одиниця земельної площі, одиниця виміру товару тощо). Розрізняють тверді, прогресивні пропорційні та регресивні податкові ставки.

Залежно від встановлення ставок розрізняють пропорційні, про­гресивні та регресивні податки.

1. Пропорційні податки ґрунтуються на твердих ставках, які встановлюються в однаковому відсотковому відношенні до об'єкта податку без урахування диференціації його величини.

2. Прогресивні податки передбачають підвищення величини ста­вок зі зростанням доходу. При прогресивній шкалі оподаткування платник податку сплачує не тільки все більшу абсолютну суму до­ходів у вигляді податку (в міру зростання їх), а й більшу його частку. Прогресивні податки в основному сплачують ті особи, які мають великі доходи.

3. Регресивний податок передбачає зниження величини ставки зі зростанням доходу. Він може й не вести до зростання абсолютної суми надходжень до бюджету при збільшенні доходів фізичних і юри­дичних осіб, що платять податок.

За принципами встановлення податки поділяють на прямі та непрямі.

Прямі податки вилучають з доходів або майна юридичних і фізичних осіб. До них належить податок на прибуток підприємств або організацій, на доходи, а також особистий прибутковий податок з громадян, податок на нерухоме майно.

Непрямі податки встановлюються у вигляді надбавок до ціни товару або тарифу на послуги.

Розрізняють також загальнодержавні та місцеві податки.

До загальнодержавних податків належать мито, податки на ек­спорт та імпорт, податок на додану вартість, податок на прибуток (для підприємств) або доходи (для окремих громадян).

Місцевими є податки з власників будівель, комунальний податок тощо.

Задача: З формули Фішера визначаємо грошову масу М* V =Р* Q

M=P*Q/V

М=1.5*200/2=150 млн. – грошова маса, необхідна для обігу

Тести

№ варіанта	Завдання 1	Завдання 2	Завдання 3	Завдання 4	Завдання 5
11	Г	А	А	Б	А

Варіант 12.

1. Охарактеризуйте гроші , їх функції.

На ранніх етапах розвитку людства відбувався безпосередній обмін товару на товар.

Гроші з’явились в зв’язку з розвитком форм вартості:

1) Проста або випадкова форма, коли один товар А обмінювався на інший товар Б випадково, епізодично. Це було пов’язано з першим поділом праці.

2) Повна, або розгорнута. Коли один товар знаходився у відносній формі, а багато товарів в еквівалентній, тобто один товар А можна обміняти на товар Б, або В або інший. З`явилась з другим поділом праці ( з появою ремесла).

3) З третім поділом праці виникла третя форма вартості, загальна або грошова форма. Коли багато товарів знаходилось у відносній формі, а один товар знаходився в еквівалентній, роль еквіваленту виконували різні товари (худоба, риба, рис, хутро, зброя, раби, золото).

Поступово роль грошей закріпилась за золотом та сріблом, дорогоцінним камінням. Вони (благородні метали) товар, так як мають вартість і споживну вартість. Для їх видобутку необхідно затратити певну працю. З металів почали карбувати монети.

Золото в якості грошей використовувалось до 1978 р. Проте золото продовжує залишитись особливими товаром, який легко конвертується в будь – яку валюту.

Гроші – це товар, що є еквівалентом вартості усіх інших товарів.

Види грошей :

1. Товарні гроші.

2. Символічні гроші (паперові гроші, казначейські білети, розмінна монета), вони є неповноцінні.

3. Кредитні гроші (товарні і грошові векселя, чеки, банківські депозити).

4. Електронні гроші (комп`ютерна система безготівкових, символічних грошей, кредитні картки).

Гроші виконують такі функції :

• Міра вартості, визначає вартість всіх товарів. Для цього існує масштаб цін, тобто гривна має певну визначену вартість та розмінну монету.

• Засіб обігу - виконують в процесі купівлі – продажу, коли товар міняють на гроші(продають), а потім на гроші купують інший товар..

• Засіб накопичення – коли гроші залишають сферу обігу, накопичують для купівлі дорогих товарів, створюють скарб (злитки золота, срібла, дорогоцінне каміння).

• Засіб платежу – здійснюють у сфері товарного обігу( продаж товарів у кредит), так і поза ним – сплата зарплати, податків, комунальних послуг.

• Світові гроші - використовуються в міжнародних розрахунках у вільноконвертованій валюті (долар, євро ).

На сучасному етапі економісти вказують (Кривенко, Філіпченко), що існує три функції:

• Міра вартості.

• Засіб обігу, платежу, світові гроші.

• Засіб нагромадження, створення скарбів.

Грошова маса – це сукупність усіх грошових засобів в готівковій і безготівковій формі, що знаходиться в розпорядженні держави. В структурі грошової маси виділяється активна частина, до якої відносяться грошові засоби, що реально обслуговують господарський оборот, і пасивна частина, що включає грошові нагромадження, залишки на банківських рахунках.

Грошова маса повинна відповідати потребам обігу. В обігу повинно бути така кількість грошей, яка відповідає товарній масі, що знаходиться в обігу.

Грошова маса включає кілька агрегатів :

• М0 - готівка (банкноти і розмінна монета).

• М1 (готівка + поточні рахунки в банках).

• М2 (це сума М1 + термінові строкові вклади в ощадних банках).

• М3 (М2 + великі банківські страхові рахунки, державні цінні папери).

Задача: Визначаємо ціну виробництва:

208*1.14=237.12 грн.

237.12*1.09=258.46 грн. - ціна без ПДВ

258.46*1.2=310.15 грн. – роздрібна ціна кухонного комбайну

Тести

№ варіанта	Завдання 1	Завдання 2	Завдання 3	Завдання 4	Завдання 5
12	В	В	Б	В	В

Варіант 13.

1. Проаналізуйте макроекономічні показники : ВВП, ВНП.

Для аналізу економічних явищ і процесів необхідна система показників, яка враховує всі види діяльності господарських суб’єктів Вона має назву система національних рахунків (СНР) і ухвалена комісією ООН у 1993 році.

Основним показником у СНР є валовий внутрішній продукт (ВВП), який визначають як валову вартість усіх товарів і послуг, створених на території даної країни протягом певного періоду, за виключенням вартості проміжної продукції.

Існує кінцева і проміжна продукція.

Кінцева – товари та послуги, які купують споживачі для кінцевого використання, а не для перепродажу.

Проміжна – товари та послуги, що проходять подальшу переробку або перепродаються кілька разів, перш ніж попасти до кінцевого споживача.

Урахування проміжної продукції при визначенні ВВП може призвести до подвійного рахунку, що спотворює реальний показник також при розрахунку ВВП.

Другий показник СНР – це важливий національний продукт (ВНП)

ВНП - це ринкова вартість життєвих благ, які створені ресурсами даної наці ї- як на території своєї країни так і за кордоном.

Кількісно вартість ВНП відхиляється від вартості ВВП не більше ніж на 1%.

Варто враховувати особливості обчислення цих показників:

1. ВВП і ВНП - сума доданої вартості, а тому перенесену вартість не включає.

2. При обчисленні потрібно враховувати увесь створений, а не тільки реалізований продукт

3. Включати треба лише продукти поточного періоду

4. До ВВП і ВНП не включають суму невироблених витрат ( угоди з ЦП, субсидії)