3. Контроль прокурора за виконанням судових рішень, постановлених за його позовами.

Виконанню судових рішень у справах за позовами прокурора, постановлених в порядку реалізації конституційної функції представництва інтересів громадянина або держави в суді, має надаватись пріоритетне значення на цьому напрямку роботи.

Згідно з галузевим наказом Генерального прокурора України № 6 гн від 29.11.2006 одним із критеріїв оцінки діяльності прокурорів з питань представництва інтересів громадян та держави в суді є стан реального виконання рішень суду у справах за позовами, заявами прокурора. Вжиття заходів, спрямованих на своєчасне і реальне виконання судових рішень, постановлених у справах за позовами прокурора, мають забезпечувати прокурори усіх рівнів, а в прокуратурах обласної ланки також підрозділи захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень.

Оскільки прокурор має право відкривати виконавче провадження та бути учасником виконавчого провадження з набуттям передбачених Законом України “Про виконавче провадження” прав, у роботі по забезпеченню реального виконання судових рішень, постановлених у справах за позовами прокурора, повинні вживатись вичерпні заходи з використанням як наглядових, так і представницьких повноважень.

Прокурор, який набув статусу учасника виконавчого провадження, має використовувати надані законом повноваження, а саме: знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у проведенні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватись іншими правами, наданими цим Законом.

Стан виконання судового рішення значною мірою залежить від своєчасності звернення стягувача з виконавчим документом до відповідного відділу державної виконавчої служби та ініціювання примусового виконання рішення. Особливого значення цей фактор набуває при виконанні судових рішень, постановлених за позовом прокурора, оскільки від цього залежить ефективність представництва прокуратурою інтересів суб’єктів, захист яких він здійснював у суді. Тому в першу чергу необхідно спонукати саме стягувачів, на користь яких діяв у судовій процедурі прокурор, до своєчасного звернення до виконання виконавчих документів, а також вимагати ефективної реалізації ними прав сторони у виконавчому провадженні. Оскільки у виконавчих документах не зазначається про те, що рішення суду постановлено саме за позовом прокурора, необхідно володіти інформацією про постановлені судові рішення, які набрали законної сили і за якими видано виконавчий документ, та забезпечити належну взаємодію прокуратури з органом державної виконавчої служби і стягувачем на стадії вирішення питання щодо пред’явлення виконавчого документа до виконання. При перевірках законності дій стягувача з’ясовувати наявність підтверджень про направлення (чи надання) виконавчого документа до державної виконавчої служби.

Виходячи із вагомості та актуальності належного до виконання судового рішення, його суспільного значення, інших суттєвих для громадянина чи держави або місцевої громади чинників прокурори мають застосовувати право на відкриття виконавчого провадження за власною ініціативою в установленому законом порядку з подальшим ефективним використанням не лише наглядових повноважень, але й прав учасника виконавчого провадження.

При цьому необхідно мати на увазі, що за чинним законодавством право на одержання виконавчого документа у суді має стягувач. Оскільки повноважень на одержання в суді виконавчого документа безпосередньо прокурором законом прямо не визначено, для реалізації права прокурора на відкриття виконавчого провадження необхідно одержувати виконавчий документ в суді за посередництва стягувача.

Прокурори, які здійснювали представництво інтересів громадянина або держави в суді, мають вчасно передавати працівникам, які відповідають за діяльність по захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень, виконавчі документи, а також примірники судових рішень, які набрали законної сили і постановлені у справах за позовами прокурора.

Для забезпечення своєчасного та реального виконання таких судових рішень необхідно володіти даними щодо кола учасників виконавчого провадження (державний виконавець, сторони, їхні представники, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб’єкти оціночної діяльності - суб’єкти господарювання), а також інших залучених до виконавчих дій осіб (поняті, працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, інших органів і установ). Також необхідно знати суми належних до стягнення коштів, відстежувати фактичне вжиття державним виконавцем і боржником заходів щодо виконання судових рішень; слідкувати за термінами закінчення відстрочки або відкладення виконання та за додержанням термінів внесення платежів при розстроченні виконання рішення, мати інформацію про майно, щодо якого винесено ухвалу про забезпечення позову, оцінювати правильність, своєчасність і повноту дій державного виконавця.

За необхідності ініціювати вжиття заходів до зміни способу і порядку виконання рішення, звернення стягнення на майно боржника тощо. Періодично витребувати від державного виконавця інформацію про реальне надходження сум за судовими рішеннями, вивчати матеріали виконавчих проваджень, подавати клопотання про проведення опису й арешту майна боржника. Проводити по закінченню звітного періоду з органами ДВС та стягувачами взаємозвірки стану реального виконання рішень. Відстежувати повноту виконання судових ухвал про забезпечення позовів у справах цієї категорії. За наявності підстав проводити наглядові перевірки з використанням повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру».

Використовуючи право на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця, враховувати, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено право на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця в порядку відомчого контролю та до суду. Цивільним процесуальним кодексом України (розділ VII) та Кодексом адміністративного судочинства (ст.ст. 267, 181) установлено судовий контроль за виконанням рішень, який полягає у можливості учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, оскаржити до суду рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС. Господарський процесуальний кодекс України хоча прямо й не визначає судового контролю за виконанням постановлених господарськими судами рішень, однак передбачає право, у т.ч. прокурора, на оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби.

Питання оскарження дій (бездіяльності) і рішень органів ДВС пов’язано з характером регулювання правовідносин, що виникають під час розгляду справи судом (приватного чи публічного), що обумовлює застосування відповідного процесуального законодавства (ЦПК, ГПК чи КАСУ), а також підвідомчість розгляду цих скарг.

Скарги стосовно виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби подаються до господарських судів. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС при виконанні судових рішень, ухвалених відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, здійснюється до суду, який видав виконавчий документ. Якщо оскаржуються рішення, дія або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС при виконанні судового рішення, ухваленого за Кодексом адміністративного судочинства України, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб, необхідно звертатися до адміністративного суду із позовною заявою.