- •Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання
- •Тема 2. Генезис та еволюція фінансів..................37
- •Тема 3. Становлення і розвиток фінансової
- •Тема 4. Фінансове право та фінансова
- •Тема 5. Податки. Податкова система..................123
- •Тема 10. Соціальні позабюджетні фонди...........269
- •Тема 11. Фінанси суб'єктів господарювання.....289
- •Тема 12. Фінанси домогосподарств.....................318
- •Тема 13. Страхування. Страховий ринок............341
- •Тема 14. Фінансовий ринок....................................367
- •Тема 15. Фінансовий менеджмент.......................410
- •Тема 16. Міжнародні фінанси...............................427
- •Тема 17. Фінансова безпека держави..................450
- •Тема 18. Фінанси країн із розвиненою
- •Тема 19. Фінанси європейського союзу...............499
- •1.1. Соціально-економічна сутність фінансів. Фінанси в системі ринкових відносин
- •2.1. Генезис категорії фінансів
- •4.1. Діяльність фінансової системи держави як предмет фінансового права
- •4.4. Державне управління фінансами в Україні
- •5.3. Податкова система і податкова політика держави
- •6.1. Економічна сутність і призначення бюджету
- •6.3. Бюджетна система та принципи її побудови
- •9.3. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •10.2. Характеристика загальнодержавних позабюджетних фондів, створених в Україні
- •Тема 10
- •11.2. Основи організації фінансів підприємств
- •11.3. Фінансові ресурси підприємств
- •Тема 12
- •12.1. Сутність і склад фінансів домогосподарств
- •12.2. Класифікація доходів та видатків домогосподарств
- •Тема 13
- •13.1. Сутність, принципи, види та роль страхування
- •Тема 13
- •13.5. Доходи та витрати страховика
- •Тема 14
- •14.4. Класифікація та характеристика основних інструментів фінансового ринку
- •Тема 15
- •15.2. Управління беззбитковістю діяльності підприємства в умовах впливу фінансових ризиків
- •15.3. Основи управління активами підприємства та їх структурою
- •Тема 16
- •16.1. Сутність, функції та політика міжнародних фінансів
- •16.2. Міжнародний фінансовий ринок і його структура
- •Тема 17
- •17.1. Фінансова безпека держави у системі економічної безпеки
- •17.3. Вплив державних боргів на фінансову безпеку
- •Тема 18
- •18.2. Особливості функціонування фінансової системи Японії
- •Тема 19
12.2. Класифікація доходів та видатків домогосподарств
Фінанси домогосподарств класифікуються за різними ознаками. За найпоширенішою схемою фінанси домогосподарств поділяються залежно від факторів і джерел доходів. У цьому разі розрізняють:
— оплату найманої праці;
— доходи від особистого підсобного господарства та промислів, а також від надання послуг;
— соціальні трансферти;
доходи від тіньової та напівлегальної економіки.
Також поділяють фінанси домогосподарств за складом груп, у яких можливе формування загальних об'єднаних фінансових потоків (доходів, фондів, видатків). Наприклад:
— фінанси одинаків (неодружена молодь, холостяки, розведені, вдівці та ін.);
— фінанси родин, домогосподарств — часткових і повних (чоловік і жінка, їхні діти й батьки);
— фінанси укрупнених родин (основна родина, далекі родичі, утриманці, а також у зв'язку з появою забезпечених родин, хатньої робітниці, вихователі й ін.).
Фінанси домогосподарств характеризуються структурою видатків за їх соціальною значущістю:
— фінанси життєзабезпечення (підтримки життя, умов існування й відновлення працездатності);
— фінанси професійного й соціального розвитку й поновлення трудових ресурсів (утворення, підвищення культурного рівня, виховання й навчання дітей);
— фінанси поліпшення умов життя й середовища перебування (умов роботи, відпочинку, проживання);
— фінанси соціальних пріоритетів (добровільне або необхідне створення й підтримка адекватного соціального іміджу).
В усіх зазначених вище схемах структури фінансів домогосподарств можливе докладне знання їх загальних доходів.
Доходи домашніх господарств. В умовах ринкової економіки чітко охарактеризувати обсяг і структуру доходів домогосподарств досить складно. Є дві позиції:
1) і наймана праця, й особисті господарства, й індивідуальні промисли вважаються своєрідним видом бізнесу й належать до структури підприємницьких фінансів. У цьому разі до складу фінансів населення входять хіба що соціальні трансферти (пенсії й допомоги інвалідам тощо);
2) до фінансів домогосподарств належать усі доходи й видатки окремої особистості або групи людей, і фактично всі види підприємницьких доходів і видатків входять до складу фінансів домогосподарств і включаються в цю сферу.
Наприклад, за типами доходів домогосподарств розрізняють заробітну плату, виплати й доплати, виручку від реалізації товарів і майна, відсотки, дивіденди, курсові різниці, пенсії, допомоги, спадщини, подарунки таін.
Формування доходів домогосподарств відбувається майже у всіх сегментах ринку: на ринку трудових ресурсів (заробітна плата й інші виплати, компенсаційні, стимулювальні платежі), ринку товарів (доходи від реалізації товарів власного виробництва, творчості, від продажу майна тощо), фінансовому ринку (доходи від фінансових, фондових, валютних інвестицій, компенсаційно-інвестиційні доходи).
В умовах ринкової економіки активну роль у доходах населення відіграють фінансово-кредитні інститути, фондовий ринок, що дають змогу отримувати додаткові доходи кредитного й інвестиційного характеру (відсоток з банківських вкладів, відсотки й дивіденди з боргових та пайових цінних паперів, позитивні курсові різниці з операцій з фінансовими інструментами).
Утворення фондів домогосподарств. Доходи домогосподарств, потрапивши в розпорядження осіб, які приймають рішення щодо їх використання, групуються у фонди.
За формами утворення фонди у фінансах домогосподарств можуть бути у такому вигляді:
— незафіксованому (без спеціальної концентрації й обмеження);
— фізично обмеженому (суми грошей, що зберігаються окремо);
— документально зафіксованому (рахунки, в тому числі цільові, цінні папери та ін.).
Комерційні й ощадні банки беруть активну участь у формуванні й підтримці режиму фондів домогосподарств у формах документарної фіксації під час надання індивідуальних сейфів, трастових послуг, залучення коштів на різні рахунки. Однак нестабільність фінансового ринку, брак системи страхування приватних заощаджень, невисокі гарантії збереження й повернення вкладень призводять до того, що кошти домогосподарств різного призначення зберігаються в будинках, квартирах, інших приміщеннях і місцях, що зменшує їх потенційну інвестиційну ефективність, а іноді й зумовлює фізичне знищення.
За цільовим призначенням і функціями фонди домогосподарств поділяються на:
— фонди життєзабезпечення (харчування, необхідний одяг, житло, ліки);
— фонди розвитку (навчання та ін.);
— фонди відновлення (відпочинок);
— фонди поліпшення середовища перебування (житло, дачі таін.);
— фонди формування й підтримки іміджу (престижний одяг, коштовності тощо);
— резервні фонди (непередбачені випадки, обов'язкові платежі).
Обсяги коштів, що концентруються у відповідних фондах, форми їх утворення, структуризація системи грошових фондів домогосподарств залежать від обсягів, періодичності, стабільності доходів, особливостей професійних занять населення, со-ціокультурних факторів, асортиментів і цін на товарних ринках, умов проживання в конкретних регіонах.
Видатки домашніх господарств. Сформовані доходами домогосподарств і згруповані у фондах ресурси використовуються під впливом внутрішніх мотивів і зовнішніх факторів, утворюючи видатки домогосподарств.
Видатки домогосподарств також значно диверсифіковані й розрізняються за низкою ознак. Наприклад, за роллю, яку вони відіграють у фінансах домогосподарств, вирізняють:
— споживчі (придбання товарів і послуг);
— виробничі (у звичайне або розширене відтворення особистого виробництва, промислів, творчості);
— інвестиційні (у кредитну систему або фондовий ринок). Велике значення має величина видатків, їхня структура та
динаміка окремих статей. У зв'язку з цим привертають увагу постійні та змінні за величиною видатки, фіксовані (постійні або умовно постійні), видатки, що зменшуються та знижуються. Розрізняють видатки і за такими ознаками:
— на життєзабезпечення (харчування, одяг, житло та ін.);
— на забезпечення простого відтворення в особистих господарствах (сировина, матеріали, ремонт устаткування);
— професійний розвиток (навчання, освіта);
— поліпшення умов життя (меблі, машини, дачі);
— захист від ризиків (страхування, технічний захист та ін.).
Можливо також виокремлення видатків періодичних, разових і випадкових, циклічних, сезонних або присвячених до конкретних дат, а також із урахуванням різних факторів як загального (клімат, природні умови, національні традиції, політичний устрій, економічний розвиток країни), так і особистого (вік, релігія, спосіб життя) характеру.
Отже, включення фінансів домогосподарств у фінансову систему дає змогу аналізувати процеси, що відбуваються в ній, комплексніше, а отже, й ефективніше.
12.3. Структура доходів та видатків домогосподарств України
На кінець 2005 р. за даними Державного комітету статистики України чисельність постійного населення України становила 46,7 млн. До постійного належить населення, яке постійно проживає на певній території на момент перепису, враховуючи тимчасово відсутніх.
Останнім часом в Україні спостерігається природне зменшення чисельності населення, тобто кількість померлих перевищує кількість народжених. Тільки за 2005 р. населення України скоротилося на 400 тис. осіб, або на 0,9 %.
Як вже зазначалося, доходи населення включають обсяг нарахованих у грошовій та натуральній формах: заробітної плати, прибутку та змішаного доходу, одержаних доходів від власності, соціальних допомог та інших одержаних поточних трансфертів.
До витрати та заощаджень населення належать: витрати на придбання товарів та послуг; сплачені доходи від власності, поточні податки на доходи, майно й інші сплачені поточні трансферти; нагромадження основного капіталу та матеріальних оборотних коштів, а також приріст фінансових активів у вигляді заощаджень у вкладах, іноземній валюті тощо.
Динаміку доходів та витрат населення в Україні подано у табл. 12.1.
Як бачимо, доходи, витрати та заощадження населення в Україні рік від року поступово зростають. Тільки за 2005 р. приріст доходів становив 35,1 % порівняно з 2004 р.
Життєвий рівень населення в цілому та окремих його верств, структура доходів і витрат, споживання товарів та послуг залежать від рівня матеріальної забезпеченості, чисельності домогосподарств та інших соціально-економічних аспектів й умов життя домогосподарств.
Так, сукупні ресурси домогосподарств за 2005 р. порівняно з 2004 р. збільшилися на 409,6 грн або на 44,9 %. При цьому частка грошових доходів із 2000 р. збільшилася на 18,3 % і становила 86,4 % від загальної суми доходів, що є позитивною тенденцією. Розподіл грошових доходів домогосподарств представлено у табл. 12.2.
Як видно з табл. 12.2, за період, що аналізується, у структурі грошових доходів частка, що припадає на оплату праці (+8,9 %), збільшилися доходи, які отримують від підприємницької діяльності та самозайнятості (+2,5 %), а також пенсії, стипендії, допомоги та субсидії, надані готівкою (+8,1 %). Меншу частку в структурі грошових доходів посіли доходи від продажу сільськогосподарської продукції (-0,7 %) та грошова допомога від родичів, інших осіб та інші грошові доходи (-0,5%).
Сукупні витрати домогосподарств тільки за 2005 р. порівняно з попереднім 2004 р. збільшилися на 285,4 грн або на 36,1 %, аз початку періоду, що досліджується, збільшення становило 688,1 грн або у 2,3 разу.
Позитивним показником підвищення життєвого рівня є збільшення сукупних витрат домогосподарств на придбання непродовольчих товарів та послуг, яке становить 4,7 % за весь період, хоча порівняно з попереднім роком цей показник і зменшився на 0,8 % .
У табл. 12.3 подано структуру грошових витрат домогосподарств.
Як бачимо з табл. 12.3, грошові витрати домогосподарств за 2005 р. збільшилися на 302,0 грн або на 38,3 %. За п'ять років збільшення становить 673,1 грн або у 2,6 разу.
При цьому відбулося збільшення споживчих витрат на придбання непродовольчих товарів та послуг, яке дорівнювало
2,5 % за весь період дослідження, що є позитивним, оскільки свідчить про підвищення життєвого рівня населення. Порівняно з попереднім роком цей показник зменшився на 0,5%, якщо така тенденція прогресуватиме, то цей фактор негативно вплине на життєвий рівень населення.
Позитивним є також збільшення інших витрат (на особисте підсобне господарство, купівлю акцій, сертифікатів, вклади до банків, аліменти, будівництво житла тощо) на 1,3 % за останній рік і на 1,4 % за весь період, що також свідчить про підвищення рівня життя.
Найбільшу частку становлять домогосподарства із серед-ньодушовими грошовими витратами у місяць, нижчими за прожитковий мінімум, а саме — 56,5 %. У міських поселеннях цей показник нижчий — 49,9 %, а у сільській місцевості він досягає 70,8 %. Позитивний фактор у тому, що частка таких домогосподарств поступово зменшується: порівняно з 2004 р. їх стало менше на 10,8 %, а щодо 2003 р. — на 22,2 % .
Підвищення життєвого рівня населення також характеризує обсяг коштів, залучених комерційними банками до свого обороту у вигляді депозитів. Динаміку цього процесу подано у табл.12.4.
Таблиця 12.4. Зобов'язання комерційних банків за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб* (на кінець року; млн грн)
Забов'язання |
2000р. |
2004 р. |
2005 р. |
Усього |
6780 |
41611 |
73202 |
У національній валюті |
3481 |
22116 |
42176 |
В іноземній валюті |
3299 |
19495 |
31026 |
* За даними Національного банку України з нарахованими відсотками.
Як бачимо з табл. 12.4, банківські депозити населення збільшуються протягом протязі останніх років у національній та іноземній валютах.
Наприклад, у 2005 р. порівняно з 2004 р., вони збільшилися у сумі на 31 591 млн грн або на 75,9 % . У тому числі вклади у національній валюті зросли на 20 060 млн грн або на 90,7 %; в іноземній валюті — на 11 531 млн грн або на 59,1 % .
За період з 2000 до 2005 рр. збільшення банківських депозитів населення становило 66 422 млн грн або у 10,8 разу. Це свідчить про зростання доходів домогосподарств в Україні та підвищення життєвого рівня населення.
Слід зазначити, що заощадження домогосподарств у країнах із розвиненою ринковою економікою — важливий ресурс для здійснення кредитних та інвестиційних операцій у банківській діяльності, розвитку фінансового ринку.
Нині у вітчизняних комерційних банках кошти населення є другорядним джерелом грошових ресурсів після коштів юридичних осіб. Однак за останні п'ять — сім років частка депозитів населення у ресурсній базі комерційних банків суттєво
збільшилася.
Заощадження — це частина грошових доходів населення, що формується за рахунок вільних грошових коштів, які утворюються внаслідок зменшення поточного особистого споживання, і призначена для того, щоб забезпечити потреби у майбутньому.
Розрізняють мотивовані та немотивовані заощадження. Останні у домогосподарств виникають у зв'язку із перевищенням платоспроможності над рівнем потреб. Це можливо,
якщо:
— рівень доходів досить великий, тобто можна задовольнити потреби, які є на сьогодні;
— рівень пропозиції та якість пропонованих товарів або послуг не може задовольнити попит споживачів;
— політика держави спрямовується на підвищення рівня заощаджень шляхом зменшення витрат домогосподарств.
Отже, заощадження — різниця між сукупним доходом домогосподарств та усіма обов'язковими виплатами, необхідними і запланованими витратами, на які вже накопичені кошти.
Вирізняють багато мотивів для заощадження, які можна об'єднати в такі групи:
1) придбання дорогих товарів;
2) непередбачувані витрати;
3) витрати майбутніх періодів (весілля, освіта та ін.);
4) звичка заощаджувати кошти;
5) заощадження з метою отримання прибутку.
За характером мобілізації заощадження домогосподарств поділяють на організовані та неорганізовані.
Організовані заощадження — такі заощадження населен-Іня, мобілізацію та розміщення яких здійснює банківська система, або небанківські фінансово-кредитні установи.
Неорганізовані грошові заощадження населення зберігаються безпосередньо у населення готівкою у національній та іноземній валютах. До неорганізованих заощаджень належать також зберігання коштів у вигляді коштовностей, дорогоцінних металів, дорогих товарів тривалого користування тощо. Перед населенням постійно постає запитання, в якому вигляді доцільніше зберігати кошти з огляду на різноманітні мотиви.
ПРАКТИКУМ
План семінарського заняття
Фінанси домогосподарств
1. Економічна сутність і склад фінансів домогосподарств.
2. Склад та класифікація доходів домогосподарств.
3. Склад і класифікація видатків домогосподарств.
4. Структура доходів та видатків домогосподарств в Укра-
їні.
Теми рефератів
1. Сучасний стан і розвиток фінансів домогосподарств в Україні.
2. Аналіз доходів та витрат домогосподарств в Україні.
3. Заощадження домогосподарств в Україні та їх мотивація.
4. Формування та використання сукупних фінансових ресурсів домогосподарств.
Контрольні запитання та завдання
\. Визначте сутність поняття "домогосподарство".
2. Розкрийте економічну сутність фінансів домогосподарств.
3. Яку роль відіграють фінанси домогосподарств у національній економіці?
4. Яке місце займають фінанси домогосподарств у фінансовій системі країни?
5. Яким чином пов'язані фінанси домогосподарств з іншими сферами та ланками фінансової системи?
6. Що входить до складу грошових і сукупних доходів домогосподарств?
7. Що належать до грошових та сукупних витрат домогосподарств?
8. У чому полягає сутність прожиткового мінімуму?
9. За якими критеріями класифікуються доходи домогосподарств?
10. Яким чином утворюються фонди домогосподарств? За
якими ознаками вони поділяються?
11. Дайте класифікацію видатків домогосподарств.
12. Проаналізуйте динаміку та структуру доходів та видатків домогосподарств в Україні.
13. Яке значення мають заощадження домогосподарств для здійснення активних операцій комерційних банків?
14. Яким чином заощадження домогосподарств перетворюються в інвестиції на фінансовому ринку?
15. Що таке організовані та неорганізовані заощадження населення?
Тести
1. Домогосподарство — це:
1) сукупність грошових і негрошових доходів та витрат на-
селення;
2) сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують і витрачають кошти;
3) доходи населення від заробітної плати, продажу власного капіталу, землі, продукції підсобних господарств, відсотки на капітал, цінні папери тощо;
4) витрати населення на купівлю продуктів харчування, непродовольчих товарів, оплату послуг.
2. Фінанси домогосподарств — це:
1) соціально-економічні грошові відносини, пов'язані з формуванням і використанням централізованих та децентралізованих фондів фінансових ресурсів;
2) соціально-економічні грошові відносини щодо формування та використання доходів і видатків державних та місцевих фінансів;
3) соціально-економічні грошові відносини, пов'язані з формуванням і використанням фондів фінансових ресурсів населення з метою задоволення особистих потреб громадян;
4) соціально-економічні грошові відносини з приводу формування та використання позабюджетних цільових фондів.
3. До сукупних доходів домогосподарств належать:
1) грошові доходи домогосподарств у вигляді оплати праці, доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості;
2) усі грошові та негрошові доходи домогосподарств, отримані незалежно від джерел їх надходження;
3) суми грошових і натуральних надходжень, одержані членами домогосподарства.
4. До складу грошових доходів домогосподарств входять: \ 1) грошові доходи домогосподарств у вигляді оплати праці,
доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості, доходів від власності та ін.;
2) усі грошові та негрошові доходи домогосподарств, отримані незалежно від джерел їх надходження;
3) суми грошових та натуральних надходжень, одержані членами домогосподарства.
5. Сукупні витрати домогосподарств включають:
1) витрати на купівлю продуктів харчування, непродовольчих товарів, на оплату послуг, тощо;
2) усі грошові та натуральні витрати, здійснені членами домогосподарства;
3) витрати на оплату послуг, пов'язані з веденням особистого підсобного господарства, витрати на купівлю нерухомості, придбання акцій, сертифікатів, валюти, приріст вкладів до банківських установ, аліменти, податки, збори, внески таін.
6. До грошових витрат домогосподарств належать:
1) витрати на купівлю продуктів харчування та непродовольчих товарів;
2) усі грошові та натуральні витрати, здійснені членами домогосподарства;
3) витрати на оплату послуг і витрати, пов'язані з веденням
особистого підсобного господарства;
4) витрати на купівлю продуктів харчування, непродовольчих товарів, на оплату послуг, витрати на купівлю нерухомості, будівництво, придбання акцій, сертифікатів, валюти, приріст вкладів до банківських установ, аліменти, податки, збори, внески таін.
7. Прожитковий мінімум — це:
1) вартість грошових і натуральних соціальних допомог, субсидій, пенсій, стипендій, грошових допомог від родичів та
інших осіб;
2) вартість грошової допомоги та подарованих домогоспо-дарством родичам та іншим особам продуктів харчування, отриманих з особистого підсобного господарства;
3) вартісна величина достатнього для нормального функціонування організму людини набору продуктів харчування, а також мінімальної сукупності непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
8. Які розрізняють фінанси домогосподарств за соціальною значущістю:
1) фінанси життєзабезпечення, фінанси професійного й соціального розвитку, фінанси поліпшення умов життя й середовища перебування, фінанси соціальних пріоритетів;
2) фінанси одинаків, фінанси родин, домогосподарств (часткових і повних), фінанси великих родин;
3) оплата найманої праці, доходи від особистого підсобного господарства та промислів, доходи від надання послуг, соціальні трансферти?
9. Фінанси домогосподарств за складом груп, у яких формуються фінансові потоки, поділяються на:
1) фінанси життєзабезпечення, фінанси професійного й соціального розвитку, фінанси поліпшення умов життя й середовища перебування, фінанси соціальних пріоритетів;
2) фінанси одинаків, фінанси родин, домогосподарств (часткових і повних), фінанси великих родин;
3) оплата найманої праці, доходи від особистого підсобного господарства та промислів, доходи від надання послуг, соціальні трансферти.
10. Які фонди домогосподарств вирізняють за цільовим призначенням і функціями:
1) незафіксовані, фізично обмежені та зафіксовані;
2) оплата найманої праці, доходи від особистого підсобного господарства та промислів, доходи від надання послуг, соціальні трансферти;
3) фонди життєзабезпечення, фонди розвитку та навчання, фонди відновлення, фонди поліпшення середовища перебування; фонди формування й підтримки іміджу; резервні фонди?
.
Завдання
1. До кожного терміна доберіть єдиний правильний варіант визначення.
Терміни
1. Домогосподарство.
2. Фінанси домогосподарств.
3. Доходи домогосподарств.
4. Витрати домогосподарств.
5. Сукупні ресурси домогосподарств.
6. Прожитковий мінімум.
7. Заощадження.
8. Організовані заощадження.
9. Неорганізовані грошові заощадження.
Визначення
а) Потенційні ресурси домогосподарства, отримані в конкретному періоді, незалежно від джерел їх надходження;
б) соціально-економічні грошові відносини, пов'язані з формуванням і використанням фондів фінансових ресурсів з метою задоволення особистих потреб громадян;
в) заощадження населення, мобілізацію та розміщення яких здійснює банківська система, або небанківські фінансово-кредитні установи;
г) витрати на купівлю продуктів харчування, алкогольних і тютюнових виробів, непродовольчих товарів, на оплату послуг, витрати, пов'язані з веденням особистого підсобного господарства, грошову допомогу родичам та іншим особам, витрати на купівлю нерухомості, будівництво, придбання акцій, сертифікатів, валюти, приріст вкладів до банківських установ, аліменти, податки (крім прибуткового), збори, внески та ін.;
д) сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе усім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують і витрачають кошти;
е) вартісна величина набору продуктів харчування достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості;
ж) частина грошових доходів населення, що формується за рахунок вільних грошових коштів, які утворюються внаслідок зменшення поточного особистого споживання, і призначена для того, щоб забезпечити потреби у майбутньому;
з) суми грошових та натуральних надходжень, одержані членами домогосподарства у вигляді оплати праці, доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості, доходів від власності у вигляді відсотків, дивідендів, продажу акцій та інших цінних паперів, надходжень від продажу нерухомості, особистого та домашнього майна, худоби, продукції особистого підсобного господарства та продуктів, соціальних допомог, субсидій, пенсій, стипендій, грошових допомог від родичів та ін.;
і) заощадження, що зберігаються безпосередньо у населення готівкою у національній та іноземній валютах, зберігання коштів у вигляді коштовностей, дорогоцінних металів, дорогих товарів тривалого користування тощо.