Теоретична частина

Більшість мінеральних речовин організму людини знаходяться у вигляді йонів. Це пояснюється здатністю солей. кислот, лугів дисоціювати у водному середовищі:

HCl H⁺ + Cl^-

NaOH Na⁺ + OH^-

KBr K⁺ + Br^-

Накопичення Н⁺ зумовлює кисле середовище розчину, ОН^- – лужне середовище. Солі гідролізуються водою і в залежності від свого складу також змінюють реакцію середовища. Наприклад солі утворені сильною основою і слабкою кислотою гідролізується з утворенням лужного середовища.

Концентрацією Н⁺ та ОН^- прийнято виражати через водневий показник (pH) – логарифм концентрації продуктів зі зворотнім знаком:

pH = -lg C(H⁺)

Якщо pH = 7, то середовище нейтральне, pH = 1-7 – середовище кисле; pH = 7-14 – середовище лужне. Якісно pH можна визначити за допомогою індикаторів – речовин, які змінюють забарвлення в залежності від С(Н⁺).

Фізіологічні рідини організму характеризуються сталим значенням pH. Це досягається як за допомогою фізіологічних механізмів (за участю нирок, легень, печінки, кишковика), так і фізико-хімічних (завдяки дії буферних систем).

Буферні системи – це розчини, які здатні підтримувати сталу концентрацію протонів (тобто pH середовища) при додаванні до них невеликих кількостей кислоти або лугу чи при розбавленні їх.

В організмі людини існують:

1. Фосфатна буферна система, яка діє в плазмі крові.

2. Гідрогенкарбонатна буферна система діє в еритроцитах та позаклітинних рідинах.

3. Білкова буферна система діє у багатьох клітинах і тканинах. Активно функціонує разом з гідрогенкарбонатною буферною системою. Ця взаємодія, зокрема, перешкоджає зростанню концентрації вуглекислого газу у крові при активній роботі м’язів.

4. Гемоглобінова буферна система діє в еритроцитах і складається з окисненої і відновленої форм гемоглобіну.

Експериментальна частина

№ п/п	Хід роботи	Спостереження	Висновки
1.	Визначення водневого показника у розчинах. а) У 3 пробірки внести дистильовану воду об’ємом 1 см3 і додати 1-2 краплі індикаторів: у першу пробірку – лакмус; у другу пробірку – фенолфталеїн; у третю пробірку – метилоранж. Дослід повторити з NaOH і NH4OH. Спостерігати за зміною забарвлення індикаторів. У висновку пояснити зміну забарвлення будовою основ та їх станом у розчинах. б) Дослід повторити з розчинами кислот (HCl, CH3COOH, молочна к-та).	індикатор реагент лакмус фенолфталеїн метилоранж H2O NaOH NH4OH HCl CH3COOH Молочна к-та
2.	Дослідження реакції середовища розчинів солей. В 3 пробірку прилити розчини солей натрій хлориду (NaCl), натрій карбонату (Na2CO3), амоніак хлориду (NH4Cl) об’ємом по 1 см3. Визначити значення pH середовища допомогою універсального індикаторного папірця. У кожну з пробірок додати 2-3 краплини лакмусу. Зробити висновок пояснивши реакцію середовища розчину солі її будовою.	№ пр. Розчин солі Значення pH Забарвлення лакмусу Реакція середовища 1 NaCl 2 Na2CO3 3 NH4Cl
3.	Приготування буферних розчинів. У чотирьох пробірках приготувати буферні розчини шляхом змішування певних об’ємів Na2HPO4 і KH2PO4 згідно таблиці. Приблизно визначити pH буферних розчинів за допомогою універсального індикаторного папірця. Порівняти одержані дані з науковими.	№ пр. Na2HPO4 KH2PO4 pH 1 0,5 см3 9,5 см3 2 6,0 см3 4,0 см3 3 8,0 см3 2,0 см3 4 9,5 см3 0,5 см3

Загальний висновок:  _________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8

Тема: Хімічний склад м’язів.

Мета: Виявлення мінеральних речовин у складі м’язів.

Завдання:

1. Виявлення калій-іонів.

2. Виявлення йонів хлору.

3. Виявлення сульфат-іонів.

4. Виявлення ферум(ІІІ)-іонів.