Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів Організація самостійної роботи студентів:

Окрім аудиторних занять навчальним планом передбачено навчальний час для самостійної роботи студентів. Самостійна робота студентів включає: опрацювання прослуханого лекційного матеріалу; вивчення тем та питань, що винесені на самостійне опрацювання; підготовку конспектів навчальних текстів; опрацювання нормативно-правових актів з метою вивчення їх змісту; ознайомлення з матеріалами правозастосовчої практики; вирішення практичних завдань (в т.ч. їх письмове оформлення); виконання індивідуальних завдань, що передбачають роботу з додатковими джерелами для поглибленого вивчення матеріалу, підбір матеріалів за заданими темами, їх аналіз, творче опрацювання з професійної точки зору, аналіз та оцінку правових норм, виявлення прогалин та суперечностей в законодавстві, вироблення пропозицій щодо їх усунення тощо, а також систематизацію навчального матеріалу.

Форми самостійної роботи студентів:

• опрацювання лекційного матеріалу;

• самостійне вивчення окремих тем, питань за допомогою навчальної літератури, нормативних актів;

• підготовка до індивідуальних занять;

• підготовка до модульного контролю;

• вибір теми, розробка плану та написання реферативної роботи.

Методи контролю самостійної роботи студентів:

• опитування на індивідуальних консультаціях;

• заслуховування та обговорення індивідуальних завдань;

• захист рефератів.

Самостійна робота як вид навчальної діяльності поділяється на кілька рівнів: до-аудиторна, аудиторна та після-аудиторна.

Самостійна робота студентів включає: опрацювання прослуханого лекційного матеріалу; вивчення окремих тем та питань, що винесені на самостійне опрацювання; підготовку конспектів навчальних текстів; підготовку до семінарських занять; вирішення практичних завдань (в т.ч. їх письмове оформлення); виконання індивідуальних завдань; роботу з додатковими джерелами для поглибленого вивчення матеріалу; систематизацію навчального матеріалу перед іспитом тощо.

Зміст самостійної роботи студентів та її обсяг визначається викладачем, який організує та контролю самостійну роботу студентів над дисципліною. Викладач визначає частину матеріалу, яка відводиться на самостійне вивчення, повідомляє студентам, рекомендує використання конкретних джерел та форми роботи з ними, видає індивідуальні завдання студентам, а також контролює їх виконання. Контроль за самостійною роботою студентів здійснюється на семінарських заняттях, в процесі індивідуально-консультативної роботи та при підсумковому контролі знань.

Самостійна робота студентів забезпечується системою навчально-методичних засобів: підручниками, начально-методичними посібниками, конспектами студентів, інформаційними базами даних тощо.

В процесі опрацювання навчальної програми студенти використовують додаткову літературу навчального та наукового характеру, яка рекомендована до ознайомлення і наведена в даній робочій програмі.

Перелік питань і тем, що виносяться на самостійне вивчення студентів складає лектор навчальної дисципліни на денній формі навчання відповідно до навчальної програми та годин, що передбачені для самостійної роботи студента.

Перелік питань і тем, що винесені на самостійне вивчення, а також рекомендації щодо джерел надає студентам лектор курсу під час лекційних занять.

Консультативна допомога щодо організації вивчення конкретних питань надається викладачами лекцій та семінарських занять в години семінарських занять та індивідуальної роботи зі студентами. Контроль результатів самостійної роботи здійснює викладач семінарських занять та в процесі модульного контролю знань, а також на письмовому іспиті. Навчальний матеріал, що передбачений для засвоєння студентами в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль знань, поряд з матеріалом, який опрацьовувався на лекційних та семінарських заняттях.

Оцінки, отримані студентами за виконання завдань самостійної роботи, враховуються при підсумковому контролі знань.

Індивідуально-консультативна робота зі студентами проводиться за окремим графіком кафедри відповідно до робочого навчального плану.

Метою індивідуально-консультативної роботи є:

• виявлення обсягу і якості сприйняття студентом навчального матеріалу;

• виявлення недоліків чи прогалин у його знаннях та встановлення їх причин і шляхів усунення;

• виявлення рівня опанування навичками самостійної роботи;

• визначення індивідуальних засобів розвитку у студента навичок самостійної роботи;

• стимулювання інтересу студента до предмету;

• підвищення рівня підготовки студента та

• всебічне сприяння студентові в опануванні ним навчальною програмою даної дисципліни.

Індивідуальне заняття проводиться з окремим студентом за ініціативою викладача або самого студента. Його зміст полягає в особистому індивідуальному спілкуванні викладача зі студентом, у процесі якого з‘ясовуються проблеми, що виникли у студента в процесі роботи з програмним матеріалом, намічаються шляхи вирішення цих проблем. На індивідуальному занятті проводиться також:

• здача викладачеві та захист виконаного індивідуального завдання, контроль за іншими формами самостійної роботи студента;

• відпрацювання пропущених тем, негативних оцінок і т. ін.;

• перездача модульних завдань;

• консультативна допомога студентові: відповіді викладача на конкретні запитання студента щодо методики виконання тих чи інших індивідуальних завдань, робіт, питань програмного матеріалу, пояснення певних теоретичних положень навчальної дисципліни, роз’яснення різних аспектів практичного застосування теоретичних знань або конкретних правових норм і т. ін.

В процесі індивідуально-консультативної роботи здійснюється організація та наукове керівництво викладачем індивідуальною науковою роботою студента: рефератами, курсовими та дипломними роботами відповідно до навчального плану. У такій діяльності основним завданням викладача є сприяння систематизації, закріпленню та розширенню теоретичних і практичних знань студента та правильному застосуванню їх при вирішенні конкретних наукових завдань, а також розвиток у студента навичок та оволодіння методикою наукових досліджень.