- •Тема 1: Сутність, роль та методологічні основи менеджменту
- •1. Сутність категорій “управління” та “менеджмент”
- •2. Менеджмент як система наукових знань
- •3. Менеджмент як мистецтво управління
- •1. Менеджмент і підприємництво
- •2. Особливості управлінської праці
- •Напрями поділу управлінської праці та їх характеристика
- •3. Сфери менеджменту
- •4. Методи досліджень
- •Закономірності менеджменту.
- •Відповідальність Влада
- •2. Принципи управління
- •1. Характеристика наукових шкіл в менеджменті
- •1. Наукове управління (1885 - 1920)
- •2 Класична або адміністративна школа в управлінні (1920 - 1950)
- •3. Школа людських відносин (1930 - 1950)
- •4. Поведінкові науки (1950 - дотепер)
- •5. Кількісний підхід (1950 – дотепер)
- •2. Сучасні концепції менеджменту
- •3. Розвиток управлінської науки в Україні
- •1. Основні закони організації.
- •2. Класифікація організацій.
- •Етапи життєвого циклу організації
- •3. Загальні риси організацій
- •4. Типи організацій в Україні
- •Види господарських товариств в україні
- •До малих підприємств належать новостворювані і діючі підприємства:
- •1. Організація як відкрита система
- •2. Загальні характеристики зовнішнього середовища організації
- •Функціональні сфери зовнішнього середовища такі:
- •3. Культура організації
- •1. Класифікація функцій менеджменту
- •Конкретні функції менеджменту класифікують за:
- •2. Загальні (основні) функції менеджменту
- •1. Функція планування
- •Планування в організації не є окремим одноразовим явищем через дві
- •2. Організація
- •3. Мотивація
- •4. Контроль
- •3. Конкретні (спеціальні) функції менеджменту
- •Приклади реалізації конкретних функцій менеджменту через загальні
- •1. Мета управлінського процесу
- •Формулювання місії повинно охоплювати наступне:
- •Види цілей і їх характеристика
- •2. Управлінський цикл
- •3. Управлінські процедури
- •3. Формалізація методів менеджменту в управлінські рішення.
- •Тести 3 курсу "основи менеджменту"
- •1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту
- •1. Що слід розуміти під терміном "управління" і де переважно він застосовується?
- •2. Історія розвитку менеджменту
- •3. Закони, закономірності та принципи менеджменту
- •4. Основи теорії організації
- •5. Функції та технологія менеджменту
4. Типи організацій в Україні
Економіка України є перехідною від адміністративно-командної до соціально-ринкової. Ринкові перетворення потребують наукового обґрунтуван-ня і вирішення низки управлінських проблем макро- і мікроекономічного характеру.
На макроекономічному рівні треба визначити нову роль держави в керуванні економікою, створити нову систему органів державного керування економікою, сформувати комплекс методів державного регулювання економічних процесів.
Формування ефективної системи керування на мікрорівні потребує не тільки акумуляції найвизначніших світових здобутків у цій галузі, а й відображення особливостей соціально-економічних процесів в Україні. Сліпе копіювання зарубіжних моделей менеджменту не тільки не дає користі, а навпаки, шкодить реформуванню економіки. В менеджменті величезне значення мають національна психологія, традиції, соціально-культурні чинники, духовні цінності тощо.
Вітчизняна модель менеджменту потребує одночасного вирішення трьох взаємопов'язаних проблем: макроекономічних змін у суспільстві, формування нового управлінського мислення керівників та розробки наукової бази менеджменту.
Успіх ринкових перетворень зумовлений умінням розумно керувати. Передусім ідеться про вміння ухвалювати раціональні рішення та ефективно їх виконувати. Однак процес становлення такого вміння досить непростий.
Сьогодні в Україні можна виділити щонайменше три напрями в управлінні. Перший умовно називають менеджментом здорового глузду. Цей вид управління розвивається на багатьох приватизованих та новостворених підприємствах так званих нових українців. Нові власники не мали професійного управлінського досвіду. Первісне нагромадження капіталу не потребувало високого професіоналізму в керуванні бізнесом, достатньо було і менеджменту здорового глузду першопрохідців. У процесі інтеграції та концентрації капіталу проблеми управлінського професіоналізму загострились.
Другий підхід у керуванні – професійний ринковий менеджмент, представниками якого є західні фірми, що успішно працюють на українському ринку. Вони принесли з собою не тільки західну культуру, а й новітню технічну базу менеджменту, яка доволі міцно вкорінилась у ділових організаціях України. Якщо донедавна в українських директорів підприємств були службові автомобіль, телефон і секретар, то в сучасних керівників є персональні комп'ютери, мобільні телефони, бази даних, системи зв'язку через Інтернет та ін. Атрибутом сучасних українських фірм стали гарні офіси, ввічливі менеджери і секретарки. Проте реформа менеджменту на цьому й закінчилась. Методи і форми діяльності апарату керування не змінилися з часів колишньої адміністративно-командної системи. Більшість нових керівників ще не сприйняли власне західних технологій внутрішньофірмового корпоративного керування та групової взаємодії.
Зрештою, третій підхід у менеджменті втілює переважна більшість керівників радянського зразка, які дотримуються методів та стилю керування адміністративно-командної системи. Досвід керування підприємствами у них чималий, проте нема досвіду ведення бізнесу як такого.
У період приватизації їхні зусилля були спрямовані не на вирішення проблем прибутковості виробництва або ефективного менеджменту, а на контроль над підприємством та отримання його частки у власність. Перед керівництвом постали непоєднувані завдання: з одного боку, можливість стратегічного придбання значних активів, а з іншого, – впровадження ринкового менеджменту і підвищення ефективності виробництва. Особистий інтерес узяв гору. Перемогли стратегічні можливості власного збагачення шляхом бартеризації, системи неплатежів та невиплат заробітної платні, тінізації господарських зв'язків тощо.
Згідно з Законом “Про власність” від 7.02.1991р. та Законом України ”Про підприємства в Україні” від 27.03.1991р.
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО – це підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та виключно її праці.
СІМЕЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО – це підприємство, засноване на власності та праці громадян України – членів однієї сім'ї, які проживають разом.
Особливості сімейного підприємства:
учасники несуть відповідальність всім капіталом та особистим майном і не виникає проблем з розподілом прибутку;
можливості використання кооперації праці, сполучення різних професій у веденні бізнесу;
Мал. 4.3 – Види підприємств в Україні
повна довіра у стосунках між учасниками сімейного підприємства, гарантія забезпечення конфіденційності інформації;
готовність працювати напружено з тривалим робочим часом;
можливості одержання спадкоємцям "сімейних секретів" у технології виготовлення продукції.
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО – це підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, з правом найняття робочої сили.
КОЛЕКТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО – це підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації.
ДЕРЖАВНЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО – це підприємство, засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць.
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО – це підприємство, засноване на загальнодержавній власності.
СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО – це підприємство, засноване на базі об'єднання майна різних власників (змішана форма власності). У числі засновників спільного підприємства можуть бути юридичні особи і громадяни України та інших держав.
ІНОЗЕМНЕ ПІДПРИЄМСТВО – це підприємство, засноване на власності юридичних осіб і громадян інших держав.
Відповідно до Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991р. –
ГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИСТВА – це підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.