4. Форми і методи контролю

В процесі проходження практики здійснюється контроль за ходом практики, який має на меті виявлення і усунення помилок студентів, а також надання їм необхідної допомоги у виконанні завдань практики.

Студенти-практиканти повинні суворо дотримуватись режиму праці бази практики та виконувати свою роботу відповідно до індивідуального графіку та плану роботи.

Керівники студентської практики контролюють перебування студентів на базах практики (згідно з графіком), дотримання ними плану роботи, наявність необхідної документації, якість виконаної роботи, науковість та адекватність методів роботи, ставлення до своїх обов’язків та дисциплінованість. Керівник від кафедри контролює записи, занесені у щоденник практики.

Робота студентської групи та керівників практики, в свою чергу, контролюється завідувачем кафедри та навчальною частиною університету.

5. Критерії оцінювання рівня знань, умінь і навичок студентів.

Розглядаючи загальну професійну підготовку студентів спеціальності „Соціологія” як цілісний процес формування системи загально-професійних знань, умінь, навичок, слід виділити комплексний критерій, який дає цілісну характеристику рівня загально-професійної підготовки майбутніх фахівців. Таким критерієм є системність загально-професійних знань, умінь, навичок, яка, по-перше, відображає єдність оволодіння змістовно-процесуальною і мотиваційно-ціннісною сторонами професійної діяльності у сфері соціології; по-друге, відображає взаємозв’язок знань, умінь, навичок (знання – теоретична основа умінь, уміння – форма функціонування знань, навички – високорозвинені уміння); по-третє, об’єднує в собі різні характеристики якості знань і умінь (повнота, усвідомленість, дієвість); по-четверте, відображає динамічність знань і умінь (їх застосування у найрізноманітніших умовах); по-п’яте, показує єдність і взаємозв’язок пізнавальної і практичної діяльності студентів (в процесі яких формуються загально-професійні знання, уміння, навички) і її характер.

Показниками системності знань студентів можуть бути: рівень засвоєння основних ідей, положень, понять, фактів в сфері соціології; рівень теоретичного осмислення способів організації практичної професійної діяльності; рівень оперування теоретичними знаннями, використання їх в практичній діяльності; рівень розвитку інтересу до теорії соціології.

Показниками системності загально-професійних умінь можуть бути: ступінь володіння методичною базою соціології, якість окремих професійних умінь та їх сукупність, рівень їх взаємозв’язку і переносу; рівень кореляції з теоретичними знаннями; рівень інтересу до практичної професійної діяльності в сфері соціології.

Формування знань, умінь і навичок здійснюється в основному в процесі діяльності (пізнавальної і практичної), їх якість перебуває у прямій залежності від характеру діяльності. Можна виділити 4 рівні загально-професійних знань, умінь і навичок студентів: репродуктивний, репродуктивно-творчий, творчо-репродуктивний, творчий.

Репродуктивний рівень характеризується діяльністю (пізнавальною і практичною) відтворюючого характеру: відтворення основних теоретичних положень, опис фактів на основі емоційного сприймання без глибокого розуміння зв’язків, що існують між ними, виникнення інтересу до нових фактів та їх пояснення, виконання окремих дій згідно зразка, слабка кореляція практичних дій з теоретичними знаннями, наслідування наставника (керівника бази практики, соціолога).

Репродуктивно-творчий рівень характеризується засвоєнням основних ідей і понять, теоретичним осмисленням та аналізом окремих фактів і явищ, деяких функцій та способів діяльності соціолога, умінням підтверджувати теоретичні положення фактами практичної діяльності, виконання частково-пошукових практичних дій в типових ситуаціях.

Творчо-репродуктивний рівень характеризується осмисленням основних ідей, системи предметних понять в сфері соціології, умінням встановлювати внутрішньодисциплінарні зв’язки, систематизувати факти, теоретично осмислювати систему методів і прийомів роботи соціолога і окремих дій власної професійної діяльності, застосовувати теоретичні знання при розв’язанні типових завдань в соціологічній практиці, розвитком інтересу до самостійного пошуку ефективних шляхів розв’язання професійних завдань, свідомим оволодінням системою взаємозв’язаних дій, самостійним визначенням власної діяльності з врахуванням конкретних умов, виконанням практичних дій в нестандартних ситуаціях.

Творчий рівень характеризується глибоким осмисленням системи соціологічних та міжпредметних понять, умінням теоретично аналізувати факти і явища в сфері соціології, аналізувати та проектувати способи своєї професійної діяльності, застосовувати теоретичні знання в нових ситуаціях, знаходити творчі розв’язки практичних задач, шукати інноваційні способи роботи тощо.

Для студентів ІІ курсу (навчальна практика) повинен бути характерний, в основному, репродуктивний та репродуктивно-творчий рівні прояву загально-професійних знань, умінь і навичок, для студентів ІІІ курсу (виробнича практика) – репродуктивно-творчий та творчо-репродуктивний, а для студентів V курсу (дипломна практика) – творчо-репродуктивний та творчий рівень.

Таким чином, підставою для зарахування навчальної практики студентам ІІ курсу (диференційований залік) є повне виконання ними програми двотижневої практики: відвідування та ознайомлення студентів з діяльністю соціологічних агенцій та служб, їх структурою, функціями, змістом роботи соціолога та основними видами його діяльності, з необхідним для роботи соціолога інструментарієм, а також розподілом часу соціолога на різні види діяльності тощо; виконання одного із наступних видів діяльності: 1) участь в якості інтерв’юерів під керівництвом працівника бази практики у зборі інформації при проведенні досліджень на базі практики; 2) асистування при розробці методик соціологічних досліджень; 3) участь у каталогізації вже існуючих результатів досліджень; 4) складання соціального портрету клієнта служби (якщо базою практики є одна із соціальних агенцій); робота із ведення щоденника спостережень, складання плану роботи та написання звіту по практиці; демонстрування достатнього репродуктивного та репродуктивно-творчого рівня прояву загально-професійних знань, умінь і навичок.

На ІІІ курсі виробнича практика зараховується (диференційований залік) студентам, які повністю виконали програму, передбачену даним видом практики: ознайомились із специфікою роботи соціолога у соціологічних службах, агенціях, ЗМІ; виконали один із наступних видів робіт за вибором: 1) брали активну участь у проведенні соціологічного дослідження в межах проектів баз практики (запрограмували дослідження з застосуванням різних методів; залежно від проектів баз практики провели польову роботу із застосуванням кількісних чи якісних методів збору інформації, або аналітичну – із застосуванням сучасних методик; 2) зробили глибокий аналіз вже існуючих досліджень та методик дослідження, проведених на базі практики; вели щоденник, склали план роботи та написали звіт по практиці; виявили достатньо високий репродуктивно-творчий та творчо-репродуктивний рівень прояву загально-професійних знань, умінь і навичок.

На V курсі дипломна практика зараховується (диференційований залік) тим студентам, які виконали заплановану програму, а саме: взяли участь у роботі функціональних підрозділів бази практики з урахуванням майбутньої професійної діяльності соціолога-спеціаліста; зібрали емпіричний матеріал для написання дипломної роботи, належним чином його опрацювали, дали теоретичну інтерпретацію отриманих даних; оформили дипломну роботу відповідно до існуючих щодо такого виду робіт вимог; написали звіт по результатах практики та захистили його; продемонстрували достатній та високий рівень спрямованості професійних знань, умінь і навичок (творчо-репродуктивний, творчий).

Оцінювання роботи студентів під час усіх видів практики здійснює керівник практики від бази практики (подає коротку характеристику роботи студента та рекомендовану оцінку за 100-бальною шкалою), керівник практики від університету (оцінює рівень виконання програми, передбаченої кожним видом практики, наявність та правильність ведення звітних документів, старанність при виконанні обов’язків студента-практиканта) та спеціальна комісія, яка формується із керівників практики від університету, викладачів кафедри та представників баз практики для заслуховування звітів студентів про результати практики.

Оцінка за практику вноситься до заліково-екзименаційної відомості і до залікової книжки студента і скріплюється підписом відповідальної особи.

Студенти, які не виконали програму практики і отримали незадовільні характеристики на базі практики, спрямовуються на практику повторно (але вже без відриву від навчання у випадку виробничої та переддипломної практик). Якщо ж результати проходження практики є теж незадовільними, студенти можуть бути відраховані з вищого навчального закладу.

Основна мета виробничої практики магістрів – поглиблення теоретичних знань і набуття практичного досвіду з управління навчальним закладом. Поставлена мета реалізується на базі практики шляхом ознайомлення з:

1. історією навчального закладу;

2. структурою навчального закладу (Додаток Г);

3. особливостями керівництва навчально-виховним процесом:

- основними ланками (компонентами) процесу управління навчальним процесом школи (вузу);

- основними ланками (компонентами) управління виховним процесом школи (вузу).

- орієнтовним переліком (і змістом) основних наказів (розпоряджень) керівника навчального закладу;

- обов’язками адміністративно-управлінського персоналу навчального закладу;

- особливостями діагностики соціально-психологічного клімату педагогічного колективу;

- особливостями стилю управління керівника навчального закладу;

4. плануванням роботи навчальним закладом:

- плануванням роботи навчального закладу (його підрозділу) (види планів);

- методикою складання навчального розкладу;

5. способами виявлення, вивчення й впровадження передового педагогічного досвіду:

6. контролюючою діяльністю адміністрації навчального закладу;

7. основними формами взаємодії навчального закладу з громадськістю та родинами учнів (студентів);

8. основними видами документації навчального закладу:

- переліком обов’язкової ділової документації і термінами її зберігання;

- фінансово-господарською документацією;

5. матеріально-технічною базою, формою власності та джерелами фінансуванням навчального закладу.