- •1. Предмет та основні поняття теорії та методики фізичного виховання
- •2. Наукові основи теорії і методики фізичного виховання
- •3. Методи наукових досліджень в теорії фізичного виховання
- •Глава II. Вітчизняна система фізичного виховання
- •1. Фізичне виховання – суспільне явище
- •2. Фізична культура в Україні
- •3. Основні принципи системи фізичного виховання
- •4. Основні ланки системи фізичного виховання
- •1. Предмет теорії фізичного виховання дошкільників
- •2. Взаємозв'язок теорії фізичного виховання дітей з іншими науками
- •3. Розвиток теорії фізичного виховання дітей дошкільного віку
- •Глава II. Завдання фізичного виховання дітей дошкіЛьного віку
- •Глава III. Засоби фізичного виховання
- •1. Характеристика та види фізичних вправ
- •2. Класифікація фізичних вправ
- •3. Оздоровчі сили природи як засіб фізичного виховання
- •4. Гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання
- •5. Характеристика програми з фізичної культури
- •Глава IV. Вікові особливості фізичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку
- •Глава V. Фізичне виховання дітей раннього віку
- •1. Фізичне виховання дітей першого року життя
- •2. Фізичне виховання дітей другого року життя
- •Глава VI. Загальні основи навчання та розвитку дітей дошкільного віку у процесі фізичного виховання
- •1. Єдність навчання, виховання та розвитку дітей у процесі фізичного виховання
- •2. Принципи навчання
- •3. Методи та прийом навчання фізичних вправ
- •4. Закономірності формування рухових вмінь та навичок
- •Глава VII. Розвиток рухових якостей у дітей дошкільного віку
- •Швидкість
- •Результати частоти рухів кистю руки у дітей3-6 років
- •Спритність
- •Кількість дітей 3-6 років, які виконали три стрибки без помилок(у %)
- •Гнучкість
- •Результати нахилу тулуба вперед у дітей 3-6 років
- •Витривалість
- •Глава VIII. Зміст та методика навчання рухів дітей дошкільного віку
- •1. Методика навчання основних рухів
- •Вправи з рівноваги
- •Лазіння і повзання
- •Метання
- •Стрибки
- •Динаміка показників стрибків у дітей 3-6 років
- •2. Загальнорозвиваючі вправи
- •3. Вправи з шикування та перешикування
- •4. Танцювальні вправи
- •Глава IX. Рухливі ігри та методика їх проведення
- •1. Оздоровче і виховне значення рухливих ігор
- •2. Організація та методика проведення рухливих ігор
- •3. Керівництво рухливими іграми в різних вікових групах
- •4. Рухливі ігри під музику
- •5. Методика проведення ігор спортивного характеру
- •Глава X. Вправи спортивного характеру
- •Глава XI. Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня
- •1. Ранкова гімнастика та гімнастика після денного сну
- •2. Фізкультурні хвилинки
- •3. Фізкультурні паузи
- •Глава XII. Методика проведення занять з фізичної культури
- •1. Типи занять з фізичної культури
- •2. Структура та зміст занять з фізичної культури
- •3. Способи організації дітей на заняттях з фізичної культури
- •4. Заняття з фізичної культури на повітрі
- •Орієнтовні плани занять на повітрі
- •5. Особливості проведення занять з фізичної культури у різних вікових групах
- •6. Методика проведення занять з фізичної культури у мішаних за віком групах
- •Глава XIII. Забезпечення рухової активності в повсякденному житті дітей
- •1. Оптимальна рухова активність – необхідна умова всебічного розвитку дітей
- •Середньомісячні дані рухової активності дошкільників (за період календарного року)
- •2. Керівництво самостійною руховою діяльністю дітей
- •3. Організація активного відпочинку дітей
- •Глава XIV. Планування та облік роботи з фізичного виховання в дошкільному закладі
- •1. Основні вимоги до планування навчального матеріалу з фізичної культури
- •2. Розподіл програмного матеріалу з фізичної культури у перспективному плані
- •3. Оперативне планування з фізичної культури
- •4. Облік роботи з фізичної культури
- •Глава XV. Створення умов для фізичного виховання дітей у дошкільному закладі
- •1. Фізкультурне обладнання групової кімнати
- •2. Обладнання фізкультурного залу
- •3. Обладнання фізкультурного майданчика
- •Глава XVI. Організація та керівництво системою фізичного виховання в дошкільному закладі
- •1. Функціональні обов'язки завідуючої, педагогів та медичних працівників в організації фізичного виховання дітей
- •2. Лікарсько-педагогічний контроль за фізичним вихованням
- •2.1. Контроль за станом здоров'я та фізичним розвитком дітей
- •2.2. Контроль за розвитком рухів у дітей та організацією рухового режиму
- •Середні показники основних рухів у дітей 3-6 років (дані е.С. Вільчковського)
- •2.3. Контроль за організаційними формами фізичного виховання дітей
- •Глава XVII. Фізичне виховання дитини в сім'ї
- •Режим дня дитини до 1 року (в годинах)
- •Режим дня дитини від 1 до 2 років
- •1. Завдання та зміст роботи методиста
- •2. Інспектування системи фізичного виховання в дошкільних закладах
- •1. Завдання курсу та його програма
- •2. Планування курсу
- •3. Методика проведення теоретичних та практичних уроків
- •4. Керівництво самостійною роботою та облік успішності учнів
- •5. Педагогічна практика в дитячому садку
- •6. Робота предметної комісії
- •Розділ і. Загальні питання теорії і методики фізичного виховання
- •Глава II. Вітчизняна система фізичного виховання
- •Розділ II. Теорія та методика фізичного виховання дітей дошкільного віку
- •«Методика Розділ ііі. Робота методиста та інспектора. Зміст курсу фізичного виховання дітей дошкільного віку» у педагогічному училищі
Глава III. Засоби фізичного виховання
Успішне вирішення завдань фізичного виховання дітей дошкільного віку залежить від поєднання різноманітних засобів, які розподіляються на такі види: фізичні вправи, що застосовуються у гімнастиці, спорті, грі та туризмі, оздоровчі сили природи (повітря, сонце, вода) та гігієнічні фактори.
В основу розподілу засобів фізичного виховання за вищезазначеними видами покладено переважно функціональні можливості кожного з них. Застосування будь-якого з засобів впливає на організм дитини в цілому. Однак кожний з них має свою специфіку, тільки йому притаманний акцептований вплив на ту чи іншу систему, на той чи інший орган. У фізичному вихованні дошкільників важливе значення має доцільне поєднання фізичних вправ з використанням оздоровчих сил природи та гігієнічних факторів. Наприклад, комплекси загальнорозвиваючих вправ ранкової гімнастики виконуються дітьми у поєднанні з загартовуючими процедурами (повітрям або водою), у чистому та добре провітреному залі.
1. Характеристика та види фізичних вправ
Фізичні вправи є основним засобом фізичного виховання людей різного віку. За їх допомогою вирішуються завдання, спрямовані на всебічний фізичний розвиток дітей; формуються вміння та навички у таких життєво важливих рухах, як ходьба, біг, стрибки, метання, лазіння та ін.; розвиваються фізичні якості (спритність, швидкість, сила, гнучкість, витривалість). Виконання фізичних вправ пов'язане з активним сприйманням навколишнього середовища, з орієнтуванням у просторі, проявом вольових якостей та різноманітних емоційних переживань. Кожна фізична вправа має свій зміст (характер) і форму.
Зміст фізичної вправи – це сукупність якостей і процесів (фізіологічних психічних та ін.), що визначають її вплив на дієздатність організму, на формування вмінь та навичок, на фізичний розвиток людини. Зміст фізичної вправи характеризується різноманітними процесами в організмі: підвищенням функції дихання, кровообігу, посиленням обміну речовин, активізацією функції нервової системи та ін. Педагогічний зміст фізичних вправ розкривається в їхньому впливі на фізичний та духовний розвиток дитини.
Форма фізичної вправи — це її зовнішня і внутрішня структура. Внутрішня структура характеризується взаємозв'язком різноманітних процесів в організмі людини під час виконання певного руху. Зовнішня структура характеризується співвідношенням просторових, часових та динамічних параметрів рухів.
Зміст і форма фізичної вправи взаємопов'язані. Так, з розвитком фізичних якостей (зміст вправи) з'являється можливість оволодіти досконалими формами рухових дій. А форма фізичної вправи, в свою чергу, може впливати на її зміст. Більш досконала форма рухових дій дає можливість повніше виявити фізичні здібності.
Техніка фізичних вправ – це способи виконання рухових дій, покликані підвищити їх ефективність. У вузькому розумінні техніка - найраціональніший спосіб виконання вправ.
Досконале оволодіння технікою фізичних вправ підвищує їх результативність. Розрізнюють основу, основну ланку та деталі техніки.
Основа техніки – це основний механізм, що характеризується співвідношенням головних фаз руху, без яких вправу не можна виконати.
Основна ланка техніки — найважливіша частина основного механізму кожного руху. Наприклад, для стрибків у довжину з місця це буде відштовхування обома ногами з одночасним махом рук вперед-угору.
Деталі техніки - її другорядні елементи, які не порушують основного механізму руху. Індивідуальність техніки фізичної вправи у кожної дитини виявляється в різному виконанні окремих деталей техніки. Це залежить від індивідуальних морфологічних та функціональних її особливостей та умов, в яких ця вправа виконується.
Техніка виконання фізичної вправи відрізняється просторовими, часовими та просторово-часовими характеристиками.
Просторові характеристики дозволяють визначити початкове положення тіла, кінцеве та проміжне між початковим та кінцевим (власне рухова дія).
Початкове (вихідне) положення тіла (тулуба, рук, ніг, голови) забезпечує найкращі умови для виконання рухового завдання. Вихідне положення використовують для того, щоб полегшити або ускладнити виконання рухової дії; забезпечити чітко визначений вплив на певні групи м'язів; створити умови для досягнення кращого результату у виконанні вправи (старт перед початком бігу, вихідне положення - «старт плавця» перед стрибком у довжину з місця та ін.).
Власне рухова дія – це переміщення тіла дитини (тулуба, рук, ніг, голови) в часі і просторі, яке забезпечує виконання поставленого завдання. Кожна така дія має певний напрям, амплітуду, швидкість, силу, послідовність рухів, що відповідає вирішуваному завданню.
Напрям рухової дії визначається відносно того, хто його виконує: вперед і назад (сагітальна площина); вліво, вправо, вбік - всередину і назовні (фронтальна площина), вгору і вниз, обертання, кружіння. За формою шлях руху може бути прямолінійним і криволінійним. При виконанні поставленого завдання завжди є тільки найкращий напрям рухової дії.
При виконанні більшості фізичних вправ треба досягти оптимальної амплітуди.
Амплітуда руху - це величина шляху, переміщення рук, ніг, тулуба, голови в просторі, яка залежить від рухомості суглобів, еластичності зв'язок та м'язів. При виконанні дітьми фізичних вправ (особливо загальнорозвиваючих) зміни амплітуди використовують як один з методів дозування навантаження. Амплітуда руху може бути малою, середньою та великою.
Швидкість рухової дії характеризує час, потрібний для проходження певного відрізку шляху. Вона вимірюється відношенням шляху до часу. Шлях, пройдений в одиницю часу, вимірюється лінійними показниками (см, м, км), а в обертальному русі ще й кутовими (градус).
Сила рухової дії – це повне нервово-м'язове напруження, потрібне для переміщення тіла, його окремих частин під час виконання рухового завдання. Розрізняють малий, середній, великий та максимальний ступінь м'язових напружень. Але для дітей дошкільного віку непридатні вправи з тривалим напруженням та підніманням значної ваги.
У всіх циклічних рухових діях (ходьба, біг, плавання, їзда на велосипеді та ін.), а також під час багаторазового повторення ациклічних рухів (піднімання рук угору, присідання та ін.), крім перелічених елементів структури рухової дії, враховують темп і тривалість її виконання.
Темп - певна частота виконання рухової дії за одиницю часу (наприклад, за хвилину). Темп поділяють на повільний, середній, великий та максимальний. Зміна темпу рухів приводить до збільшення або зменшення фізичного навантаження.
Ритм - це певне чергування напруження, розслаблення і відпочинку м'язів при виконанні рухових дій. Кожній руховій дії відповідає певний ритм. Своєчасне чергування м'язового напруження та розслаблення є одним з показників координаційної злагодженості (невимушеності) виконання рухової дії. Ритмічні рухи виконуються звично, тому тривалий час не викликають втоми.
Кінцеве положення рухової дії забезпечує чітке завершення вправи (наприклад, приземлення при стрибках, випрямлення тулуба після пролізання в обруч та ін.). "У циклічних рухових діях це положення має назву перехідне. Кінцеве положення показує, правильно чи з помилками виконана вправа і дає змогу виявити причину помилки. Якщо дитина після стрибка приземлилася з втратою рівноваги, можна припустити, що вона недостатньо згинає ноги в колінних суглобах і не поставила руки вперед - в сторони.