Вопрос 56

Основи офісного програмування. Редактор VBA.

Програми, алгоритми, властивості алгоритму.

Засоби описання алгоритмів.

Етапи технологічного процесу написання програми

Що таке мови програмування?

Мова програмування (МП) є спеціальною вкрай обмеженою мовою, що на певному рівні розуміється комп'ютером. У залежності від призначення існуючі мови можна умовно розділити на три групи:

1. Мови, що керують комп'ютером на низькому рівні, тобто впливають на операційну систему або навіть на апаратне забезпечення. Це так звані мови низького рівня, яскравим представником яких є Assembler.

2. Мови, призначені для створення окремих програм, наприклад Microsoft Excel. До мов високого рівня належать BASIC, COBOL, FORTRAN, Pascal, C, C++ та Visual Basic.

3. Мови, що керують прикладними програмами, наприклад Microsoft Excel. До цих, так званих мов прикладного рівня відносяться Excel VBA, Word VBA і PowerPoint VBA.

Світ комп'ютерів заповнений сотнями мов програмування. Частина з них була розроблена для певних комп'ютерів, частина - для певних типів додатків. У табл. 10.3 представлені назви мов програмування та їх загальна назва.

Етапи розв’язування задачі з використанням пеом

Перший етап - постановка задачі.

Другий етап - побудова моделі.

Третій етап - вибір або розробка методу розв'язання задачі.

Під методом розуміється конкретний спосіб вирішення поставленого завдання в рамках побудованої моделі. Якщо відомих методів немає або наявні методи не можуть бути застосовані для вирішення даного конкретного завдання, то необхідно розробити відповідний метод самостійно.

Четвертий етап - розробка алгоритму рішення задачі відповідно до обраного методу.

Якщо розроблено хороший алгоритм, то завдання буде вирішене найбільш ефективно, тобто з мінімальними витратами оперативної пам'яті і за мінімальний час.

П'ятий етап - складання програми за розробленим алгоритмом (вимагає вміння програмувати).

Шостий етап - налагодження і тестування програми.

Налагодження програми - це процес виявлення помилок і неточностей у програмі, що виникають на етапі її компіляції (інтерпретації) або виконання.

Тестування - це один з способів верифікації, тобто перевірки правильності програми. Тестування полягає у перевірці правильності роботи програми на різних тестових прикладах. В тестових прикладах заздалегідь відомий результат, так що можна порівняти результати програми і дійсне вирішення завдання. Особливу роль відіграє повнота системи тестів.

Що таке vba?

VBA - відносно легка мова програмування. Вона проста в освоєнні і дозволяє швидко отримувати відчутні результати - конструювати професійні додатки, що вирішують практично всі задачі, що зустрічаються в середовищі Windows. При цьому створення багатьох програм з використанням VBA простіше і швидше, ніж за допомогою інших мов програмування.

VBA застосовує технологію візуального програмування, тобто конструювання робочої поверхні програми та елементів його управління безпосередньо на екрані, а також запис всієї програми або її частин за допомогою MacroRecorder.

VBA відноситься до мов об'єктно-орієнтованого програмування (ООП). ООП можна описати як методику аналізу, проектування і створення програмного забезпечення за допомогою об'єктів.

Що таке об'єкт? Об'єкт дозволяє інкапсулювати дані разом з кодом, призначеним для їх обробки, тобто об'єднати їх у щось ціле, іменоване об'єктом. VBA не є об'єктно-орієнтованому мовою в строгому розумінні цього слова, однак об'єктний підхід відіграє в ньому велику роль. Всі візуальні об'єкти, такі як робочий лист (worksheet), діапазон (Range), діаграма (Chart), форма (userForm), є об'єктами. У VBA є більш 100 вбудованих об'єктів.

Родина (об'єкт collection) являє собою об'єкт, що містить декілька інших об'єктів, як правило, одного і того ж типу. Наприклад, об'єкт workbooks (робочі книги) містить всі відкриті об'єкти Workbook (робоча книга). Кожен елемент сімейства нумерується і може бути ідентифікований або за номером, або за іменем. Наприклад, worksheets (1) визначає перший робочий лист активної книги, a worksheets ("Лист1") - робочий лист з ім'ям Лист1.

Візуальна мова програмування Бейсік для застосувань: Visual Basic for Applications (VBA). VBA – це підмножина візуальної мови програмування Visual Basic (VB), яке включає майже всі засоби створення застосувань VB. VBA відрізняється від мови програмування VB тим, що система VBA призначена для безпосередньої роботи з об’єктами Office, в ній не можна створювати проект незалежно від застосувань Office. Таким чином, у VBA мовою програмування є VB, а інструментальне середовище програмування реалізоване у вигляді редактора VB, який може активізуватися з будь-якого застосування MS Office. Наприклад, для того, щоб відкрити редактор VBA зі застосуваннь Word, Excel, Outlook або PowerPoint необхідно виконати наступні дії:

На вкладці Разработчик натисніть Visual Basic.

Якщо вкладка Разработчик не відображена:

1. Натисніть кнопку «Microsoft Office» , потім натисніть кнопку Параметры назва_програми, де назва_програми - це ім'я тієї програми, в якій ви знаходитеся, наприклад Параметри Word.

2. Клацніть Основные і потім встановіть прапорець Показывать вкладку «Разработчик» на ленте та натисніть кнопку ОК.

На стрічці з'явиться нова вкладка Разработчик, на якій у групі Код знаходиться кнопка запуску VB . Повернутися з редактора в застосування можна за допомогою комбінації клавіш Alt+F11.

За допомогою вбудованого в редактор VB набору елементів управління і редактора форм користувач може створити призначений для користувача інтерфейс для проекту, що розробляється, з екранною формою. Елементи управління є об’єктами, а для кожного об’єкту визначений ряд можливих подій (наприклад, клацання або подвійне клацання миші, натиснення клавіші, перетягування об’єкту тощо). Кожна подія виявляється в певних діях програми (відгуках, реакції). Призначена для користувача форма дозволяє створювати вікна діалогу застосувань. Мова програмування VBA служить для написання коду програми, наприклад для створення функцій користувача в Excel. Той факт, що система VBA призначена для роботи з об’єктами Office, дозволяє ефективно її застосовувати для автоматизації діяльності, пов’язаної з розробкою різних типів документів.

Викликати вікно проекту можна також натиснувши Alt+F11.

Розглянемо основні компоненти вікна редактора. Зовнішній вигляд вікна редактора представлений на рис.10.1. Вікно редактора складається з наступних компонентів:

• панелі інструментів;

• вікно проекту;

• вікно властивостей;

• вікно редагування кодів (форми проекту);

• меню.

Рис.10.3. Основні компоненти вікна редактора

Стандартна панель інструментів редактора Visual Basic (рис.10.4) містить кнопки, призначені для виконання найбільш часто використовуваних команд.

Панель розбита на окремі сегменти за типом виконуваних команд.

Рис.10.4. Стандартна панель інструментів редактора Visual Basic

Кнопки першого сегменту:

Кнопки для повернення в Excel, вставки елементів (модулів, процедур, екранних форм) у проект і збереження робочої книги.

Кнопки другого сегменту:

Кнопки для вирізання, копіювання, вставки і пошуку фрагментів кодів.

Кнопки третього сегменту:

Кнопки відміни дій і повторення скасованих дій.

Кнопки четвертого сегменту:

Кнопки для виконання, зупинки і припинення виконання процедури, а також зміни режиму відображення екранної форми.

Кнопки п’ятого сегменту:

Кнопки, керівники відображенням вікон проектів, властивостей і проглядання об’єктів, а також панелі інструментів.

Остання кнопка - це звичайна кнопка виклику довідкової системи.

Вікно проекту активізується вибором команди View / Project Explorer або натисненням кнопок Ctrl + R.

У вікні проекту представлена ієрархічна структура файлів, форм і модулів поточного проекту.

Алгоритм — це скінченна послідовність однозначних розпоряджень, виконання яких дозволяє за допомогою скінченного числа кроків отримати розв’язання задачі, що однозначно визначається початковими даними.

1. Властивості алгоритму (algorithm properties)

Будь-який алгоритм має відповідати таким вимогам:

1. Масовість — застосовність алгоритму до будь-яких даних задач певного класу.

2. Визначеність (детермінованість)(determinancy) — набір вказівок має бути точний, не залежати від виконавця.

3. Дискретність — розчленованість процесу, що визначається алгоритмом, на окремі елементарні операції, можливість виконання яких людиною або машиною не викликає сумнівів.

4. Зрозумілість — знання виконавця про те, що треба робити для виконання цього алгоритму.

5. Результативність — кінцівка процесу перетворення вхідної інформації у вихідну.

6. Формальність — результат виконання алгоритму не повинен залежати від будь-яких факторів, які не є частиною цього алгоритму.

2. Способи представлення алгоритмів