
- •Загальна характеристика мистецтва на межі століть (к. Хіх – хх ст.)
- •Імпресіонізм
- •Творчість Едуарда Мане (1832-1883)
- •Творчість Клода Моне (1840-1926)
- •Творчість Огюста Ренуара
- •Творчість Едгара Дега
- •Постімпресіонізм
- •Поль Сезанн
- •Творчість Вінсента Ван Гога
- •Стиль Модерн
- •Михайло Врубель (1856-1910)
- •Національна романтика та неокласика.
- •Неокласика
- •Примітивізм
- •Пабло пікассо
- •Творчість о. Архипенка і а. Лентулова
- •Абстракціонізм. В. Кандінський
- •Абстракціонізм та його нові концепції
Абстракціонізм та його нові концепції
Роботи абстракціоністів викликають цілий ряд асоціацій і не мають конкретного змісту. Твори безпредметного мистецтва часто не подібні між собою, оскільки кожен художник шукав власну інтерпретацію світобудови.
Піт Мондріан (1872-1944) – голландський живописець. Створив власну концепцію безпредметного мистецтва. Його система геометричної абстракції – неопластицизм, основана на створені композиції за допомогою перпендикулярних ліній (символ чоловічого та жіночого начал) та домінуванні локальних кольорів (синій, жовтий, червоний). Мета – створити світ універсальний, постійної гармонії і рівноваги. Проте картини згодом почали нагадувати бездоганно виконане холодне креслення.
Джексон Поллок (1912-1956) – американський художник. В 40-х рр. XX ст. заснував абстрактний експресіонізм – ташизм. Напрямок, що опирався на абсолютний психологічний вплив кольору. Дж.Поллок: «Я хочу виразити почуття, а не розповісти про них». Важливим для митця є не лише готовий твір, але й сам творчий процес, названий “містичним танцем”. Поллок підмішував у фарби пісок, скло, шматки паперу.
Казимир Малевіч (1878-1935) – укр.-рос. живописець, графік. Народився в Києві. Навчався в Київській рисувальній школі ім. М. Мурашка. Викладав у Київському художньому інституті. Засновник супрематизму (лат. найвищий) – напрям в авангардному мистецтві, що зводився до комбінування зафарбованих геометричних фігур в локальні кольори. В 1915 р. на виставці “0.10” Малевич демонструє 39 супрематичних творів, серед них і “Чорний квадрат”, названий “нулем форм”.
В постсупрематичних полотнах використовував чоловічі і жіночі фігури для конструювання ідеального пластичного образу.
Павло Філонов (1883-1941) – російський живописець та графік. Зазнав впливу футуризму, а згодом розробив власний творчий принцип у живописі. Засновник аналітичного мистецтва, суть якого полягала в чіткій проробці кожного міліметра живописної площини твору. Художник створював складні композиції, що були подібні до калейдоскопічного розгортання. Теми полотен: антиурбаністичність, утопічні мрії про панування справедливості і добра на землі. Філонов поєднав в єдине абстрактну безпредметність і фігуративну образність.
Твори: “Формула петроградського пролетаріату”, “Формула весни”, “Бенкет королів”.