5. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці

Обов'язкова участь профспілки або членів трудових колективів будь-яких установ та закладів у створенні здорових і безпечних умов праці зумовлює необхідність системи стимулювання діяльності за сумлінність і покарання за невиконання вимог законодавства та нормативних документів з охорони праці.

На всіх промислових підприємствах України повинні діяти стандарти безпеки праці, що встановлюють систему показників, за якими підраховується стан охорони праці структурних підрозділів та підприємства в цілому, визначаються переможці і здійснюється їх матеріальне заохочення. Види заохочення та суми премій визначають профспілки, трудові колективи та керівництво підприємства, про що занотовується в колективному договорі (угоді) або в трудовому договорі.

Порушення нормативних актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб і органів державного нагляду, громадського та регіонального контролю передбачає покарання у вигляді штрафів, дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності в залежності від виду та наслідків порушення.

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення (Стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю та охорону праці), порушення вимог законодавства про працю тягне за собою накладання штрафу. Так, за порушення правил безпеки юридичні чи фізичні особи, що використовують найману працю, сплачують штраф у розмірі до 5% від місячного фонду заробітної плати.

Особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

(Статт 265 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3694-12 від 15.12.93)

1. Найбільш ефективним засобом гарантій реалізації наданих

законом трудових прав і свобод є покладення обов'язку нести

негативні наслідки за порушення правових вимог трудового за¬конодавства.

Загальні засади притягнення до відповідальності встановлені ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За порушення законодавства про працю винні особи зобов'я¬зані відшкодувати матеріальну й моральну шкоду, нести дисцип¬лінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

2. Умови і порядок застосування матеріальної відповідально¬сті за порушення законодавства про працю, обов'язків сторін трудових правовідносин встановлені КЗпП — відповідно ст.ст. 117, 127-129, 130-138, 173, 235-237, 238, 2525, 252s, а також окре¬мими законами — «Про охорону праці» (ст.ст. 8, 11, 13, 25), «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещас¬ного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (ст. 21 та ін.), «Про підпри¬ємства в Україні» (ст. 26, 36), «Про порядок вирішення колектив¬них трудових спорів (конфліктів)» (ст. 34), «Про службу в орга¬нах місцевого самоврядування» (ст. 24), Повітряним кодексом (ст. 36) та ін.

Відповідні рекомендаційні роз'яснення щодо порядку засто¬сування матеріальної відповідальності містять постанови Плену¬му Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, устано¬вам, організаціям їх працівниками» № 14 від 29 грудня 1992 p., «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 р., «Про практи¬ку розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 p., «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 р.

3. Законодавством про працю передбачається також обов'я¬зок власника або уповноваженого ним органу відшкодувати мо¬ральну шкоду працівнику, завдану внаслідок порушення його законних прав (ст. 237' КЗпП), а також у випадку, якщо небез-печні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого (ст. 12 Закону України «Про охорону праці»).

4. За порушення трудової дисципліни, невиконання або не¬належне виконання трудових обов'язків працівники несуть дисциплінарну відповідальність. Порядок та підстави й застосуван¬ня передбачені ст. ст. 40 (п. п. З, 4, 7, 8), 41 (п. 1), 45, 147—152) КЗпГТ та окремими законами України, зокрема «Про колективні договори і угоди», «Про порядок вирішення колективних трудо¬вих спорів (конфліктів)», «Про статус суддів», «Про державну службу» та іншими, а також дисциплінарними статутами та по¬ложеннями про дисципліну в окремих сферах професійної діяль¬ності.

5. Притягнення до адміністративної відповідальності за пору¬шення вимог трудового законодавства регламентується Кодек¬сом України про адміністративні правопорушення, який перед¬бачає її застосування за:

порушення встановлених строків виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплати її не в повному обсязі, а також за інші порушення вимог законодавства про працю, про охорону праці (ст. 41);

ухилення осіб, які представляють власників або уповноваже¬ні ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представників трудових колективів від учас¬ті в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колекти¬вного договору, угоди, умисне порушення встановленого зако¬нодавством строку початку переговорів або незабезпечення ро¬боти комісій з представників сторін чи примирних комісій у визначений сторонами переговорів строк (ст. 41і);

порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або упов¬новажені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових ко¬лективів (ст. 412);

ненадання особами, які представляють власників або уповно¬важені ними органи чи профспілки або інші уповноважені тру¬довим колективом органи, представниками трудових колективів інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод (ст. 41');

порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об'єк¬тах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охорони праці (ст. 93);

порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охо¬рони праці (ст. 94);

порушення посадовими особами підприємств, установ, орга¬нізацій незалежно від форм власності, громадянами — власника¬ми підприємств чи уповноваженими ними особами правил і норм з ядерної та радіаційної безпеки при використанні джерел іоні¬зуючого випромінювання (ст. 95);

недодержання державних стандартів, норм і правил під час проектування, розміщення, будівництва і реконструкції, а так само прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, зведених з порушенням законодавства; надання недостовірної інформації про умови проектування і будівництва чи необгрунтована відмова, у наданні такої інформації; проектування об'єктів і споруд з пору¬шенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації, виконання будівельних або реставраційних робіт без дозволу чи затвердженого проекту або з відхиленням від ньо¬го (ст. 96);

порушення встановлених на залізничному, морському, річ¬ковому та повітряному транспорті правил пожежної безпеки (ст. 120);

порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання пожежної техніки та засобів по¬жежогасіння не за призначенням (ст. 175);

невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціаль¬но уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охорони праці щодо усунення порушень законодавства про охорону пра¬ці або створення перешкод для діяльності цих органів (ст. 188J);

невиконання законних вимог посадових осіб державної ін¬спекції праці Міністерства праці та соціальної політики України щодо усунення порушень законодавства про працю (ст. 188'1);

невиконання приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду або створення перешкод для їх діяльності (ст. 188s).

Зазначеним Кодексом визначаються органи та порядок роз¬гляду справ про адміністративні правопорушення.

Відповідні підстави для притягнення до адміністративної від¬повідальності містять положення законів України «Про зайня¬тість населення» (ст. ст. 5, 20), «Про основи соціальної захище¬ності інвалідів в Україні» (ст. 20), «Про охорону праці» (ст. 31), «Про колективні договори і угоди» (ст. ст. 17—19), «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» (ст. ст. 29— 32), «Про пожежну безпеку» (ст. 35), «Про забезпечення санітар¬ного та епідемічного благополуччя населення» (ст. 46), «Про ви-користання ядерної енергії та радіаційної безпеки» (ст. 82).

Механізм накладення та стягнення штрафів за адміністратив¬ні правопорушення вимог законодавства про працю знаходить конкретизацію у відомчих інструкціях та положеннях, серед яких слід назвати Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці, затверджене постановою Кабінету Мі¬ністрів України № 754 від 17 вересня 1993 p., інструкцію про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітар¬ного законодавства, затверджену наказом МОЗ України № 64 від 14 квітня 1995 p., Положення про порядок встановлення розмі¬рів та накладення штрафів на підприємства, установи, організа¬ції, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енер¬гії, у разі порушення ними норм, правил і стандартів безпеки або умов дозволів на ведення робіт, затверджене постановою Кабіне¬ту Міністрів України № 708 від 29 червня 1996 p., інструкцію про порядок накладення штрафів державною інспекцією праці Міні¬стерства праці і соціальної політики України, затверджену нака¬зом Мінпраці № 23/35 від 13 лютого 1998 p., Порядок сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інва¬лідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердже¬ний постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28 груд¬ня 2001 р. (визначає механізм сплати підприємствами (об'єднан¬нями), установами і організаціями незалежно від форми власності і господарювання штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).

6. Кримінальна відповідальність за. порушення законодавст¬ва про працю передбачена статтями 170—175 КК України. Зокрема до такої відповідальності можуть бути притягнені особи за умис¬не перешкоджання законній діяльності професійних спілок (ст. 170), законній професійній діяльності журналістів (ст. 171), грубе порушення угоди про працю шляхом обману чи зловживан¬ня довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою (ст. 173), примушування до участі у страйку або перешко¬джання участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосу¬вання насильства або інших незаконних дій (ст. 174), безпідстав¬ну невиплату заробітної плати (ст. 175).

Статтею 172 КК України встановлено кримінальну відпові¬дальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особис¬тих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю.