3. Види наднаціональних юридичних осіб у праві єс

Юридичні особи наднаціонального характеру являються продовженням зусиль та наступним кроком на шляху економічної інтеграції та об’ єднання Європи. Це спосіб уникнути перешкод, що випливають з різних національних правових традицій – шляхом запровадження нового типу компанії, діяльність якої регулюватиметься уніфікованими правовими нормами. Така форма співпраці забезпечує кращі можливості для фізичних та юридичних осіб при здійснені ними підприємницької діяльності. В попередньому розділі давалася коротка характеристика етапів розвитку наднаціональних юридичних осіб. В даному розділі буде зроблено спробу охарактеризувати основні види наднаціональних юридичних осіб згідно права Європейського Союзу. На основі поданого нижче матеріалу складено порівняльну таблицю різних видів наднаціональних юридичних осіб, особливостей їх створення і функціонування.

3.1. Європейські об’єднання економічних інтересів.

Європейське об’єднання економічних інтересів (EEIG) являється формою наднаціональної співпраці підприємців, яка в оригінальний спосіб поєднує в собі риси юридичної особи і консорціуму. Принципи функціонування EEIG було врегульовано в розпорядженні Ради Європейських Спільнот 2137/85 від 25 липня 1985 року, яке вступило в силу 1 липня 1989 року (« розпорядження»). Відтоді на території ЄС виникло кілька тисяч EEIG , наприклад французьке авіапіприємство Airbus.¹²

Учасниками EEIG можуть бути як товариства так і інші юридичні особи, суб’єкти публічного і приватного права, а також фізичні особи. Підприємці - фізичні особи повинні виконувати умову ведення господарської діяльності в межах ЄС у сфері: промисловості, торгівлі, ремесел, аграрного сектору, вільних професій та інших послуг. Якщо йдеться про товариства чи інші форми здійснення діяльності у формі юридичної особи, то вони повинні бути створені на основі права одної з держав-членів ЄС і мати визначене у статуті місце реєстрації та засідання управління на території ЄС. Мінімальний склад EEIG визначено як два товариства чи інші юридичні особи або ж дві фізичні особи, або так званий змішаний склад- товариство чи інша юридична особа та фізична особа. Одне і те саме Об’єднання не може одночасно бути учасником іншого EEIG.

Установчий договір. Обов’язковою умовою створення обов’язковим є укладення установчого договору у письмовій формі (форма нотаріального акту не вимагається), який внеситься до відповідного реєстру держави-члена, в якій Об’єднання у статутній формі визначає основну адресу юридичної особи. Істотним є те, що при створенні EEIG вимагається внесення мінімального капіталу та часток учасниками. З моменту внесення до державного реєстру – EEIG набуває статус юридичної особи. За державою, в якій реєструється EEIG залишається право видати положення виконавчого характеру щодо невизнання даної юридичної особи. У більшості держав-членів ЄС EEIG надається статус юридичної особи (за вийнятком Італії та Німеччини).

Зміст установчого договору повинен містити: назву об’єднання із зазначенням абревіатури EEIG ( в кінці чи на початку), її місцеперебування, ціль фірми, її правову форму, адресу постійного офісу чи місцярозміщення юридичної особи, місце і номер реєстрації кожного члена, період, на який воно створюється , якщо EEIG не створюється на необмежений час.

Найважливішим елементом установчого договору, який відрізняє EEIG від інших правових засобів є його ціль. Основною метою Об’єднання є полегшення та розвиток господарської діяльності його учасників або ж покращення результативності їх діяльності. Безпосередньою EEIG не переслідують комерційних цілей. Подальшими обмеженнями діяльності Об’єднання передбачається, що діяльність EEIG повинна бути пов’язана з господарською діяльністю, яка здійснюється її учасниками, і така діяльність є виключно допоміжного характеру. Важливим є те, що EEIG не може використовуватися для відкриття концерну чи холдингу, не може приймати на роботу більше 500 осіб , також воно не вправі надавати позики учасникам об’єднання та наближеним до них особам.

Участь і керівництво.

Організаційна структура EEIG передбачає два обов’язкові органи: учасників ЄОЕІ та його керівництво ( чи керівників). Більше того положенням Розпорядження Ради Європейських Спільнот 2137/85 передбачається можливість створення інших органів за умови, що їх заснування буде зазначено в установчому договорі. Межі компетенції цих органів визначаються в установчому договорі.

Важливі рішення щодо діяльності EEIG такі як- зміна мети, умов фінансування чи зміни установчого договору можуть прийматися лише за умови одностайності учасників Об’єднання. Поточне керівництво здіснюється керіництвом чи керівниками призначеними в установчому договорі чи винесеному згодом рішенні учасників EEIG.

Якщо об’єднання займається прибутковою діяльністю згідно свого статуту, то такий прибуток вважається прибутком учасників об’єднання і підлягає поділу на основі визначених у статуті часток, а в випадку якщо в статуті це питання не врегульовано, тоді розподіл здійснюється на рівні частини.

Всі учасники Об’єднання несуть відповідальність EEIG по його боргах і зобов’язаннях. Відповідальність є необмеженою, солідарною, а також в певній мірі являється субсидіарною.

Розпуск Об’єднання наступає в результаті одностайного рішення його учасників, проте в установчому договорі може бути зазначено інший спосіб припинення його юридичного існування. Учасники приймають рішення про припинення його діяльності коли проходить термін, на який EEIG було створено або коли виконано інші умови, досягнення яких визначається в статуті як передумова припиненння існування юридичної особи. Наприклад, досягнуто мети Об’єднання або ж воно вважається не спроможним досягти цієї мети або не досягнуто квоти мінімальної кількості його учасників.

Момент припинення існування Об’єднання наступає разом з ліквідацією юридичної особи згідно законодавства держави- члена, в якій знаходиться місце реєстрації EEIG. Безперечною перевагою Європейського Об’єднання Господарських Інтересів являється його еластичність, яка дає можливість пристосовуватися до змінних потреб учасників та ринкових умов. Ця риса об’єднання разом з «неформалізованістю» структури і організації визначає привабливість цієї моделі господарської співпраці.¹³

3.2. Європейська компанія (SE)

8 жовтня 2004 року набувають юридичної сили розпорядження 2157/2001 про Статут європейської компанії “SЕ” та директива 86/ 2001 щодо доповнення статуту європейського товариства положеннями про участь працівників в управлінні SЕ, що надасть європейським підприємцям можливість застосування нової форми ведення господарської діяльності. За попередніми даними в ЄС передбачається заснування щонайменше 8 000 європейських акціонерних товариств.

Ціль, до якої прагнули європейські законодавці, створюючи нову форму ведення господарської діяльності полягала у створенні додаткового юридичного засобу, який би забезпечив підприємцям, які займаються господарською діяльністю на території кількох держав –членів, можливість об’єднання господарських засобів або реорганізацію діяльності в межах Європейського Союзу.

Європейське акціонерне товариство визнається юридичною особою. В кінці або на початку назви підприємства обов’язково повинна бути абревіатура SЕ. Місцем розташування юридичної особи визначається та держава- член, в якій знаходиться місце головного правління SE. В положеннях ЄС передбачається можливість перенесення місця перебування SЕ визначеного у статуті на територію іншої держави-члена без необхідності ліквідації SЕ і заснування нового товариства. Мінімальна вартість статутного капіталу повинна становити не менше 120 тисяч євро, також правом держави- члена визначено вищу квоту для підприємств, які займаються визначеними видами діяльності ( наприклад, діяльність в сфері надання банківських послуг чи страхування). Відповідальність акціонерів було визначено пропорційно до їх частки у статутному фонді SЕ. В світлі права ЄС SЕ вважається в кожній державі члена – національним акціонерним товариством створеним на основі права держави-члена, в якій знаходиться SЕ.

Можливість cтворення SЕ можлива виключно для юридичних осіб, а саме тих, місцеперебування яких визначено в різних державах-членах або тих, діяльність яких розповсюджується на територію більше ніж одної держави-члена. SЕ створюється шляхом об’єднання у формі: злиття двох і більше акціонерних товариств, створення ходлингового товариства двома чи більше акціонерними товариствами чи/і товариствами з обмеженою відповідальністю, створення дочірніх підприємств двома і більше акціонерними товариствами або юридичними особами шляхом переформування вже існуючого акціонерного товариства. Умовою виникнення SЕ з акціонерного товариства є наявність дочірнього підприємства, яке створено і функціонує згідно з положеннями права іншої держави-члена ЄС.

Викликає зацікавлення правове визначення питання управління в межах внутрішньої організації SЕ. Обов’язковим органом для всіх SЕ визначено загальні збори акціонерів. А щодо органів управління та нагляду можливі два варіанти: призначення окремо управлінського та наглядового органів чи створення єдиного адміністративного органу.

Кожна SЕ матиме змогу сама вибрати спосіб управління і нагляду незалежно від моделі визначеної як обов’язкова згідно права держави перебування SЕ.

До питань розпуску, ліквідації, неплатоспроможності, затримання платежів та інших подібних дій будуть застосовуватися ті правові положення, які б застосовувалися до акціонерних товариств створених і функціонуючих на основі права держави-члена, в якій визначено статутне місце здійснення управління юридичною особою. Виходячи з цього можна зробити висновок, що законодавці відмовилися від єдиного регулювання цих правових аспектів діяльності SЕ.

Таким чином, визначаючи місце здійснення управління юридичної особи в конкретній державі-члені ЄС, підприємці повинні брати до уваги юридичні положення щодо ліквідації , банкруства та договірного права вибраної держави.¹⁴

3.3. Європейське кооперативне об’єднання (SCE)

На сьогоднішній день більше 300 тисяч кооперативних підприємств, відіграют важливу роль у економіці Європейського союзу, створюючи 2,3 млн робочих місць та надаючи послуги для 83,5 мілліона громадян ЄС. Хоча кооперативна форма співробітництва визнається у свіх державах ЄС, багато підприєств стикаються з труднощами правового та адміністративного характеру при здійсненні транскордонної співпраці. Таким чином, метою статуту Європейського кооперативного обєднання, який було прийнято Радою 22 липня 2003 року (OJ of 18th August 2003 (L207)) є забезпечення кооперативних підприємств відповідними правовими засобами, які сприятимуть покращенню умов міжкордонної та транснаціональної діяльності. Новий статут містить деякі аналогії з Статутом Європейської компанії (SE) 2001 року, проте його зміст більше присвячено характерним рисам кооперативного об’єднання.Проте, цей статут несе в собі переваги не лише для кооперативних підприємств. Він також впроваджує ідеальний правовий інструмент для ріного роду компаній, які мають намр обєднати свої інтереси для вдосягення спільної вигоди, наприклад, при виході на новий ринок, підвищити економічні показники, провести дослідження чи вдосконалити свою діяльність. Так згідно статуту право на створення Європейського кооперативного обєднання мають пять та більше фізичних осіб, громадян Європейського Союзу. Як така, це перша європейська компанія, яка надає можливість громадянам створювати цю юридичну особу на основі обєднання своїх часток та у формі товариства з обмеженою відповідальністю. ¹⁵

Визначаючи юридичну природу (SCE), слід сказати , що Європейське кооперативне обєднання, (Societas Cooperativa Europaea, SCE) як всі крооперативні підприємства- це юридична особа, яке забезпечує своїх учасників( фізичні чи юридичні особи) можливістю вести спільну діяльність певного загального спрямування і в цей же час бути незалежними від всього об’єднання. Учасники беруть безпосередню участь у здійсненні діяльності та управління. Дана організація має мати визначену ціль у вигляді забезпечення потреб її членів та/або розвиток їх економіної та соціальної діяльності, але не отримання прибутків від інвестування капіталу. Діяльність (SCE) повинна бути спрямована на досягнення спільних вигод для її учасників, у такий спосіб щоб учасників отримували прибутки у обємі еківвалентному його частці торгівельного обороту обєднання , а не частки вкладеного капіталу.¹⁶

(SCE) - це факультативна правова форма і вона не заміняє створені на національних правових норм кооперативу на національному та регіональному рівнях .Це інструмент розроблений для полегшення транс-націнальної співпраці, ось чому учасники (SCE) повинні бути громадянами різних держав-членів ЄС.

Серед основних характерних рис Європейського кооперативного обєднання можна виділити наступні. Створення шляхом:

• Первинного ('ex novo') заснування цього типу юридичної пятьма та більше фізичними особами, громадянами різних держав-членів ЄС, або двома та більше юридичними особами, або ж у порядку змішаної моделі де має бути пять учасників серед яких як фізичні так і юридичні особи.

• злиття двох або більше кооперативів

• трансформації вже існуючих кооперативів, які напротязі щонайменше двох років мають представництво чи дочірню компанію на території іншої держави-члена ЄС.

Слід зазначити, що у перших двох випадках щонайменше фізичні чи юридичні особи понинні мати національність різних держав-членів ЄС.

Другою рисою Європейського кооперативного обєднання являється вимоги до статутного капіталу, мінімальмальний розмір якого встановлено в суммі 30 тисяч євро. Установчий фонд Європейського кооперативного обєднання може скаладатися як з часток звичайних учасників( покупці та постачальники), але й за певнихобставин, може бути виділено обмежену частку для « учасників-інвесторів», які не користуються послугами (SCE). Право голосу такого учасника є в значній мірі обмеженим.

Наступною рисою, є те, що (SCE) повинне бути зареєствроване в тій державі, в якій розміщено його головний офіс. Та за ним залишається право перенести головний офіс на територію іншої держави- члена, без необхідності його закритття та перереєстрації.

В цілях уникнення непорозумінь з оподаткуванням, (SCE) платить податки по схемі розробленій для транснаціональної корпорації згідно національного законодавства держави- члена, в якій визначено місце перебування постійного офісу. Голосування у (SCE) згідно принципу «один член-один голос». Хоча, в деяких випадках допускається зваженен голосування на основі обєму реалізації діяльності в межах (SCE).

Принаймні раз на рік скликаються загальні збори. Рішення приймаються рпостою більшістю голосів учасників, які писутні на зборах, хоча внур\трішнім статутом обєднання може передбачатися прийняття рішення кваліфіковною більшістю , 2/3 голосів.

У внутрішньому статуті (SCE), визначається структура управління або у вигляді двох тісно повязаних структур ( керуючий орган та орган по нагляду), або ж однієї структури ( адміністративного органу). ¹⁷

Висновки:

Норми права, які регулюють діяльність компаній повинні сприяти ефективності та конкурентноздатності здійснення підприємницької діяльності на території держав-членів ЄС. У справі модернізації та гармонізації норм ЄС, якими регулюється діяльність компаній, робота законодавців здійснюється у наступних напрямках: запровадження нових форм наднаціональної співпраці або ж прийняття директив , які гармонізують законодавства держав-членів у даній сфері. Тоді, після імплементації даної директиви національними органами, її положення стають частиною національного законодавства, і тоді предмет нашого дослідження вже являється продуктом національного законодвчого процесу, а не наднаціональним об’єднанням. У 2003 році Комісія ЄЄ зазначила, що « настав час прийняття нових та амбіційних рішень у сфері підприємницької діяльності». В результаті чого 8 жовтня 2004 року набувають юридичної сили розпорядження 2157/2001 про Статут європейської компанії “SЕ” та директива 86/ 2001 щодо доповнення статуту європейського товариства положеннями про участь працівників в управлінні SЕ, а 22 липня 2003 року Радою прийнято статут Європейського кооперативного об’єднання.

Написавши цю роботу та опрацювавши ряд джерел, я прийшла до наступних висновків. Наднаціональні юридичні особи згідно права ЄС- це новітні форми здійснення підприємницької діяльності на території держав-членів ЄС. Це спосіб матеріального втілення свободи заснування і вільного переміщення компаній. Якщо говорити по конктетних видах то:

• Європейське об’єднання економічних інтересів (EEIG) являється формою наднаціональної співпраці підприємців, яка в оригінальний спосіб поєднує в собі риси юридичної особи і консорціуму. Говорячи про переваги EEIG, слід зазначити що безперечною перевагою Європейського Об’єднання Господарських Інтересів являється його еластичність, яка дає можливість пристосовуватися до змінних потреб учасників та ринкових умов. Ця риса об’єднання разом з «неформалізованістю» структури і організації визначає привабливість цієї моделі господарської співпраці.

• Європейська компанія є – акціонерним товариством європейського рівня, це юридичний засіб, який забезпечує підприємцям, які займаються господарською діяльністю на території кількох держав –членів, можливість об’єднання господарських засобів або реорганізацію діяльності в межах Європейського Союзу.

• Визначаючи юридичну природу (SCE), слід сказати , що Європейське кооперативне об’єднання, (Societas Cooperativa Europaea, SCE) як всі крооперативні підприємства- це юридична особа, яке забезпечує своїх учасників( фізичні чи юридичні особи) можливістю вести спільну діяльність певного загального спрямування і в цей же час бути незалежними від всього об’єднання.

На даний момент не існує реальної структури європейського рівня яка б відповідала потребам малих та середніх підприємств, які прагнуть набути статусу європейських компаній та скористатися з випливаючих з цього статусу переваг. Тому ведеться робота по розробці та прийняттю Cтатуту Європейської компанії.

Список використаних джерел:

1. Муравьев “Международные организации -специфические субъекты международного права”, Киев, 1990;

2. Catherine Cathiard, "La coopérative européenne" (the European Cooperative Society), JCP E n°1-2009 (French);

3. Dagtoglou "The Legal Nature of the European Community"in "Thirty Years of Community Law / ed. Commission of the European Communities, Luxemburg, 1981;

4. de Witte, B. "Agreement or Constitution?"// "Reforming the Treaty on European Union" (Winter J.A. et al. eds), 1996, Vol. 3, p. 12 et seq.;

5. Edward, D. "The Community's Constitution - Rigid or Flexible? The Contemporary Relevance of the Constitutional Thinking of James Bryce"// "Institutional Dynamics of European Integration>(Schermers H.G., Curtin D., Heukels T. - eds), 1994;

6. Gathii, James Thuo "International Law and Eurocentricity" // European Journal of International Law, Vol. 9 (2001), No. 1;

7. German Law Journal No. 11 (1 November 2006) - European & International Law Essay - The European Private Company: a supranational company form for small and medium-sized enterprises by Susanne Braun;

8. van Ham, Peter, Grudzinski, Przemyslav "Affluence and Influence. The Conceptual Basis of Europe's New Politics" // The National Interest, No. 58 (Winter 1999/2000);

9. Joe Shaw “The Law of European Union”, London, 1996;

10. Council Regulation (EEC) No 2137/85 of 25 July 1985 on the European Economic Interest Grouping (EEIG): Official Journal L 199 , 31/07/1985 http://eurlex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31985R2137:en:HTML;

11. Council Regulation (EC) No 2157/2001 of 8 October 2001 on the Statute for a European company (SE)

http://eurlex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:32001R2157:EN:HTML;

12. Stefan Grundmann “The structure of Societas Cooperativa Europaea” The Hague, Boston, London, 2004;

13. Watson A. “Legal Transplants and European Private Law” // ELECTRONIC JOURNAL OF COMTARATIVE LAW, Vol. 4.4 (December 2000), http://law.kub.nl/ejcl/44/44-2.html;

14. Weiler "The Community System: the Dual Character of Supranationalism" // Yearbook of European Law, No. 1 (1981).

1 Муравьев “Международные организации -специфические субъекты международного права”, Киев, 1990,стр.26

2 як, наприклад, зазначив Суд ЄС у своєму заключенні Draft Agreement Relating to the Creation of the European Economic Area , "держави обмежують свої суверенні права у все більших областях" (Opinion 1/91, European Court Reports 1991, para. 21)

3 Joe Shaw “The Law of European Union”, London, 1996, p. 13

4 Weiler "The Community System: the Dual Character of Supranationalism" // Yearbook of European Law, No. 1 (1981), p. 267

5Edward, D. "The Community's Constitution - Rigid or Flexible? The Contemporary Relevance of the Constitutional Thinking of James Bryce"// "Institutional Dynamics of European Integration>(Schermers H.G., Curtin D., Heukels T. - eds), 1994, p. 75

6 de Witte, B. "Agreement or Constitution?"// "Reforming the Treaty on European Union" (Winter J.A. et al. eds), 1996, Vol. 3, p. 12 et seq.

7 Dagtoglou "The Legal Nature of the European Community"in "Thirty Years of Community Law / ed. Commission of the European Communities, Luxemburg, 1981, p. 40

8 van Ham, Peter, Grudzinski, Przemyslav "Affluence and Influence. The Conceptual Basis of Europe's New Politics" // The National Interest, No. 58 (Winter 1999/2000), p. 81

9 Joe Shaw “The Law of European Union”, London, 1996, p. 44

10 Gathii, James Thuo "International Law and Eurocentricity" // European Journal of International Law, Vol. 9 (2001), No. 1, p 201

11 German Law Journal No. 11 (1 November 2006) - European & International Law Essay - The European Private Company: a supranational company form for small and medium-sized enterprises by Susanne Braun

12 Council Regulation (EEC) No 2137/85 of 25 July 1985 on the European Economic Interest Grouping (EEIG): Official Journal L 199 , 31/07/1985 http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31985R2137:en:HTML

13 Council Regulation (EEC) No 2137/85 of 25 July 1985 on the European Economic Interest Grouping (EEIG): Official Journal L 199 , 31/07/1985 http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31985R2137:en:HTML

14 Council Regulation (EC) No 2157/2001 of 8 October 2001 on the Statute for a European company (SE)

http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:32001R2157:EN:HTML

15 Watson A. “Legal Transplants and European Private Law” // ELECTRONIC JOURNAL OF COMTARATIVE LAW, Vol. 4.4 (December 2000), <http://law.kub.nl/ejcl/44/44-2.html>

16 Catherine Cathiard, "La coopérative européenne" (the European Cooperative Society), JCP E n°1-2009 (French)

17 Stefan Grundmann “The structure of Societas Cooperativa Europaea” The Hague, Boston, London, 2004, p. 235-254

25