- •1. Реалізація сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення населення у районах катастроф
- •2. Поняття про етап медичної евакуації.
- •3. Види та обсяг медичної допомоги.
- •3.1. Поняття про вид та обсяг медичної допомоги.
- •3.2. Коротка характеристика догоспітальних видів медичної допомоги
- •3.2.1. Перша медична та долікарська допомога
- •3.2.2. Перша лікарська допомога
- •3.2.3. Особливості надання догоспітальних видів медичної допомоги дітям
- •3.3. Коротка характеристика госпітальних видів медичної допомоги
- •3.3.1. Кваліфікована медична допомога
- •3.3.2. Спеціалізована медична допомога
- •4. Медичне сортування уражених
- •5. Евакуація уражених
- •6. Особливості організації лез при різних видах нс
- •6.1. Особливості роботи працівників шмд в умовах нс
- •6.2. Особливості організації лез при стихійних лихах.
- •6.2.1. Особливості організації лез при повенях
- •6.2.2. Особливості організації лез при землетрусах
- •6.2.3. Особливості організації лез при пожежах
- •6.3.1.2. Організація емд під час дорожньо-транспортних катастроф
- •6.3.1.3. Організація емд під час катастроф на річковому і морському транспорті.
- •6.3.1.4. Організація емд під час катастроф на залізниці.
- •6.3.2. Особливості організації лез при найбільш поширених промислових аваріях та катастрофах
- •6.3.2.1. Організація емд під час аварій у вугільних шахтах
- •6.3.2.2. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку хімічного ураження сдор
- •6.3.2.3. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку радіаційного ураження
3.3. Коротка характеристика госпітальних видів медичної допомоги
До госпітальних видів медичної допомоги них належить кваліфікована та спеціалізована медична допомога, що надається потерпілим у ЛПЗ ДСМК територіального або державного рівня за межами осередку катастрофи.
3.3.1. Кваліфікована медична допомога
Кваліфікована медична допомога надається кваліфікованими лікарями — хірургами, терапевтами й лікарями інших спеціальностей і являє собою комплекс хірургічних і терапевтичних заходів, основною метою яких є усунення наслідків ураження, насамперед таких, що загрожують життю, запобігання можливим ускладненням та боротьбу з тими, які вже розвинулися, а також планове лікування потерпілих до повного видужання.
Оптимальним терміном надання кваліфікованої хірургічної допомоги є 8-12 годин з моменту отримання травми, терапевтичної — 6-8 годин з моменту ураження .
Виділяють кваліфіковану хірургічну та терапевтичну медичну допомогу.
За терміновістю надання заходи кваліфікованої хірургічної допомоги поділяють на три групи:
Невідкладні заходи за життєвими показаннями:
усунення асфіксії,
повна зупинка кровотечі,
операції з приводу газової гангрени,
лапаротомії у разі поранень та закритої травми живота з ушкодженням внутрішніх органів і кровотечі,
комплексна терапія гострої крововтрати, шоку, травматичного токсикозу,
хірургічна обробка та зашивання ран при відкритому пневмотораксі, торакоцентез при клапанному пневмотораксі,
декомпресійна трепанація черепа при пошкодженнях, що супроводжуються стисненням головного мозку.
Заходи, які можуть бути відкладені (перша підгрупа), затримка виконання яких, як правило, буде призводити до важких ускладнень:
ампутації у разі відривів, деструкції та ішемічного некрозу кінцівки;
накладення надлобкової нориці у разі ушкодження сечівника та протиприродного заднього проходу у разі позачеревного ушкодження прямої кишки;
хірургічна обробка ран, забруднених СДОР, ФОС, ФОР.
Заходи, які можуть бути відкладені (друга підгрупа), затримка виконання яких в умовах застосування антибіотиків не обов’язково призведе до небезпечних ускладнень:
первинна хірургічна обробка ран м’яких тканин,
первинна обробка сильнозабруднених опіків,
накладання пластичних швів при клаптевих пораненнях обличчя,
лігатурне зв’язування зубів при переломах нижньої щелепи з дефектом.
При повному обсязі кваліфікованої хірургічної допомоги виконуються заходи усіх трьох груп. Скорочення обсягу здійснюється за рахунок відмови від виконання заходів третьої групи, в крайньому разі – другої групи.
Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги за терміновістю виконання поділяються на дві групи:
Невідкладні заходи за наявності станів, які загрожують життю потерпілих:
комплексна терапія загострень хронічних захворювань внутрішніх органів, а також гострих соматичних захворюваннях, що можуть призвести до смерті хворого (гіпертонічний криз, інфаркт міокарду, порушення серцевого ритму, напади броніхальної астми, загострення виразкової хвороби, діабетичні коми та ін.),
симптоматична терапія,
введення антидотів та протиботулінової сироватки.
Заходи, виконання яких може бути відкладено:
введення антибіотиків з профілактичною метою,
застосування симптоматичних медикаментозних препаратів,
гемотрансфузія з метою заміщення,
проведення фізіотерапевтичних процедур.
За сприятливих обставин кваліфікована медична допомога повинна надаватися у повному обсязі (виконання заходів усіх груп). Скорочення обсягу кваліфікованої медичної допомоги здійснюється за рахунок відмови від виконання заходів третьої (другої) групи.
Кваліфіковану медичну допомогу на другому етапі медичної евакуації надають мобільні госпіталі, відповідні стаціонари МОЗ, медичні заклади, що розгортають додатковий ліжкофонд.