12. Оцінка надійності запалювання зварювальної дуги

Оцінку надійності запалювання дуги можна проводити на стадіях корої кого замикання і розвитку дугового розряду. У першому випадку для забезпечення надійності необхідно створити енергетичний розрив кола короткого замикання. При малій густині струму в електроді рідкі перемички не вибухають і ніби застигають, тобто відбувається примерзання електрода. Це явище можна усунути шляхом різкого відсмикування електрода або збільшення струму. Значне перевищення сталого значення струму короткого замикання над робочим струмом І у джерелах живлення зварювальної дуги повинно забезпечувати її нормальне запалювання. З метою підвищення надійності можна збільшувати струм короткого замикання за рахунок короткочасного підвищення напруги джерела на початку зварювання. Такий метод під назвою «гарячий пуск» отримує дедалі більше застосування у джерелах. На стадії розвитку дугового процесу важливо, щоб напруга джерела U_ДЖР, яка відновлюється, була достатня для живлення дуги з напругою U_Д.

13. Стійкість енергетичної системи дуга-джерело

14.Коефіцієнт стійкості системи джерело-дуга вимоги до джерела живлення з умови стійкості системи дуга-джерело

15.Стійкість системи дуга джерело при значних коливаннях дугового проміжку

16.Стійкість системи дуга-джерело в режимі короткого замикання

17.Способи настроювання режиму зварювання

18.Показники режиму роботи зварювального джерела

19. Вимоги до джерел ручного дугового зварювання плавким електродом.

20. Вимоги до джерел для механізованого зварювання в СО_2.

_.

21. Вимоги до джерел для механізованого зварювання під флюсом.

22. Технічні характеристики джерел живлення.

23. Єдина система позначень джерел живлення.

24. Класифікація джерел і галузі їх застосування

25. класифікація трансформаторів для дугового зварювання

26. Дуга змінного струму

27. Технологічні та конструктивні заходи з підвищення стабільності дугового зварювального процесу

28. Зварювальні трансформатори з нормальним магнітним розсіянням. Електомагнітні схеми виконання

29. Електромагнітна схема та робота дроселя насичення

Робота дроселя:

Електромагнітна схема:

30.Зварювальні трансформатори з підвищеним магнітним розсіянням .Трансформатори з рухомими котушками та рухомими магнітними шунтами.

Трансформатори з рухомими котушками:

Трансформатори з рухомими магнітними шунтами:

31.Зварювальні трансформатори з нерухомим підмагнічувальним шунтом Функціональна схема:

32.Зварювальні трансформатори з нерухомим підмагнічувальним шунтом Конструктивне виконання магнітної системи та підмагнічувального шунта

33.Зварювальні трансформатори з нерухомим підмагнічувальним шунтом Електромагнітна схема та її робота:

34.Трансформатори з ярмовим розсіянням Електромагнітна схема та її робота:

35.Трансформатори з індуктивно-ємнісною компенсацією Електрична схема та опис її роботи

36. Електронні силові напівпровідникові елементи

37. Структура умовного позначення вентилів

38. Функціональна схема тиристорного трансформатора Робота схеми

39. Принципові електричні схеми тиристорних трансформаторів

40. Трансформатори з колом підживлення та переривчастим живленням дуги

41.Схема імпульсно-фазового керування Робота схеми

42.Схема вихідного пристрою з допоміжним трансформатором імпульсної стабілізації

43.Вихідний пристрій на базі використання анодної напруги тиристорів

44.Функціональна схема тиристорного трансформатора зі зворотнім зв’язком за струмом Формування зовнішніх характеристик

45. Особливості горіння трифазної дуги

46. Схеми живлення трифазної дуги при двоелектродному зварюванні

47.Електричні схеми джерел живлення трифазної дуги

48.Електрична схема джерела живлення трифазної дуги для зварювання алюмінію Робота схеми

49.Багатопостова система дугового зварювання змінним струмом

50. Призначення зварювальних генератора, перетворювача та агрегату Принцип дії та конструктивне виконання

51. Класифікація зварювальних генераторів

52.Генератор з паралельними намагнічувальною та послідовною розмагнічувальною обмотками збудження. Конструктивні особливості та принципова електрична схема

53.Конструкція агрегатів та перетворювачів

54. Генератор системи незалежного збудження з послідовною розмагнічувальною обмоткою Конструкція і принцип дії

55. Конструктивне виконання та робота генераторів і перетворювачів

56.Зварювальний генератор системи незалежного збудження з послідовною підмагнічувальною обмоткою Принцип роботи, електрична схема, формування ВАХ

57. Генератор з різнонасиченою магнітною системою Електромагнітна схема Принцип дії та конструктивне виконання

58. Універсальні генератори Призначення, принцип дії, переваги та недоліки

59. Вентильні зварювальні генератори Призначення , принцип дії, переваги та недоліки.

60. Вентильні зварювальні генератори Конструктивна схема генератора Робота генератора

61. Вентильний генератор із спадною ВАХ Конструктивне виконання, електрична схема Формування ВАХ

62. Багатопостові зварювальні генератори Формування ВАХ

63. Характерні види уражень при електродуговому зварюванні

64. Розміщення та безпечна експлуатація джерел живлення

65. Технічне обслуговування джерел живлення. Вимоги до введення в експлуатацію та нормативне використання джерел

Строк служби зварювального обладнання, неперервність його роботи значною мірою залежать від технічного обслуговування і своє­часного ремонту. За технічний стан і експлуатацію електрозварю­вального обладнання відповідає на виробництві той працівник, у ведення якого наказом по підприємству воно передається. В його обов'язки входять: перевірка технічного стану, порядок запуску і на­строювання устаткування, порядок міжремонтного обслуговування, планово-профілактичного огляду і планового ремонту, інструктаж об­слуговуючого персоналу.

Відповідальність за введення джерела живлення в експлуатацію, за його подальшу безперервну і правильну роботу несе наладчик електрозварювального устаткування, який призначений відповідним розпорядженням. Він виконує на робочому місті тільки дрібний ре­монт. При неможливості усунення несправностей шляхом дрібного ремонту наладчик вимикає джерело живлення від мережі і передає його в ремонт.

Зварник-оператор несе відповідальність за правильну експлуа­тацію джерела та іншого устаткування, призначеного для зварюван­ня. Він повинен технічно грамотно використовувати устаткування, строго підтримувати задані режими, утримувати в чистоті робоче місце, дотримуватись усіх вимог охорони праці. До самостійної ро­боти із джерелами живлення чи комплексом пристроїв допускають­ся зварники, які склали іспити з курсу технічного навчання з ручного, півавтоматичного та автоматичного зварювання і пройшли інструк­таж з охорони праці.

Налагодження, експлуатація джерела та догляд за ним повинні виконуватись у суворій відповідності до вимог, які викладені в його пас­порті.

66. Порядок введення джерела в експлуатацію

Перед запуском нового джерела живлення чи запуском джере­ла, яке тривалий час не було в експлуатації, після розконсервації та очистки від пилу слід перевірити опір ізоляції обмоток трансформатора відносно корпусу. У випадку зниження опору ізоляції нижче норми, яка вказана у паспорті, джерело слід просушити теп­лим повітрям. Також потрібно перевірити стан приладів, електрич­них дротів, контактів і т. д. Необхідно провести надійне заземлення джерела з допомогою гнучких проводів з міді або іншого електро­провідного металу в суворій відповідності до діючих правил.

Для забезпечення безперервної та тривалої роботи джерел необхідно проводити щоденні і періодичні огляди.

Усі роботи з догляду і ремонту мають фіксуватись у журналі технічного стану.