Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Новий Документ Microsoft Word (10).docx
Скачиваний:
23
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
45.49 Кб
Скачать

ЗМІСТ

  1. Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3

  2. Поняття та ознаки об’єктів авторського права. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

  3. Види об’єктів авторського права. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7

  4. Порушення авторського права. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

  5. Цивільно-правовий засіб захисту прав авторів. . . . . . . . . . . . . . . . . . .12

  6. Кримінально-правовий спосіб захисту прав авторів. . . . . . . . . . . . . . .17

  7. Суперечки, що вирішуються в судовому порядку. . . . . . . . . . . . . . . . .22

  8. Висновок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24

  9. Список літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .26

1. Вступ

Науково-технічна діяльність охоплює собою велике коло видів творчої діяльності, спрямована на досягнення певних науково-технічних результатів, необхідних людям для забезпечення своєї життєдіяльності. Поняття “науково-технічна діяльність” набагато ширше від поняття “промислова власність”, хоча багато об'єктів цих двох понять співпадають, наприклад, винахід є результатом науково-технічної діяльності і разом з тим він є об'єктом промислової власності. Але далеко не всі результати науково-технічної діяльності стають об'єктами промислової власності і, отже, об'єктами правової охорони. Багато результатів науково-технічної діяльності залишаються поза межами зазначених понять з тих чи інших причин.

Науково-технічна діяльність охоплює науково-дослідну діяльність у тій частині, в якій вона стосується техніки і технологій. Цим поняттям охоплюються також проектно-конструкторські і проектно-технологічні роботи, винахідницька і раціоналізаторська діяльність та інші види творчої діяльності, спрямовані на створення промислових зразків, топографій інтегральних мікросхем, засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг тощо. Безперечно, цей перелік не може бути вичерпним.

Переліки результатів інтелектуальної, творчої діяльності в цілому, і результати науково-технічної діяльності, наведені в міжнародних угодах — Паризькій конвенції про охорону промислової власності і Конвенції, що засновує ВОІВ,— та чинному законодавстві України про інтелектуальну власність, не співпадають. Так, наприклад, Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає правову охорону відкриттів, а законодавство України цього не передбачає. Законодавство України передбачає правову охорону селекційних досягнень, якої немає в переліках зазначених конвенцій. Але їх міжнародно-правова охорона передбачена іншими угодами. При цьому слід мати на увазі, що селекційні досягнення, безперечно, не являються результатами науково-технічної творчості, адже вони стосуються живої природи, а не техніки. В Україні селекційні досягнення за своїм правовим режимом прирівняні до винаходів, але в точному значенні цього слова винаходами не являються.

Науково-технічна діяльність, результати якої визнаються об'єктами промислової власності, також характеризується своїми особливостями. Вона також досить різноманітна і складає собою широке коло видів цієї творчості, яке безперечно, не є вичерпним. Основною ознакою цього виду діяльності є її мета — забезпечити суспільство необхідними засобами існування.

На відміну від авторського права, яке надає правову охорону будь-якому твору незалежно від його наукового чи художнього рівня і достоїнства, об'єктом промислової власності визнається лише той результат науково-технічної творчості, який відповідає умовам охороноздатності, які встановлює закон. Отже, характерною ознакою зазначених результатів є їх відповідність умовам охороноздатності. Для визнання їх об'єктами інтелектуальної власності творчі результати мають пройти обов'язкову, встановлену законом, перевірку, експертизу, атестацію. В одних випадках така експертиза має встановити, чи відповідає заявлена пропозиція необхідному науково-технічному рівню. Наприклад, заявка на видачу патенту на винахід строком на 20 років має пройти так звану експертизу по суті, мета якої виявити цей необхідний рівень. В інших випадках провадиться лише експертиза за формальними ознаками, коли перевіряється лише відповідність документів заявки вимогам закону.

Законодавство України про промислову власність не передбачає надання правової охорони лише за фактом створення того чи іншого її об'єкта.

Отже, для визнання творчого результату у сфері техніки об'єктом правової охорони встановлена спеціальна процедура перевірки творчого результату на відповідність його вимогам охороноздатності. Якщо за результатами такої перевірки (експертизи за формальними ознаками і експертизи по суті у випадках, передбачених законом) виявиться, що заявлена пропозиція відповідає умовам охороноздатності, вона підлягає обов'язковій державній реєстрації шляхом занесення її до відповідних державних реєстрів.

На підставі державної реєстрації на заявлену пропозицію видається охоронний документ. Зараз в Україні об'єкти промислової власності охороняються двома документами — патентом або свідоцтвом. Патентом охороняються винаходи, корисні моделі, промислові зразки, селекційні досягнення. На запатентовані топографії інтегральних мікросхем видаються свідоцтва.

Експертиза заявлених пропозицій, їх державна реєстрація та видача охоронних документів здійсниться спеціально уповноваженими на це державними органами.

Оскільки в основному об'єкти промислової власності охороняються патентами, звідси і пішла назва правового інституту, який регулює відносини, що складаються в процесі створення, використання і охорони цих творчих результатів. Його прийнято називати патентним правом або правом промислової власності.

Ті результати технічної творчості, які не підпадають під правову охорону з тих чи інших причин, не визнаються об'єктами промислової власності і, отже, об'єктами інтелектуальної власності. Вони ніби нікому не належать, нікому не потрібні, не представляють собою будь-якої цінності. Але ж це не так. Отже, проблема залишається відкритою. Між тим, її не можна залишати невирішеною, оскільки серед відхилених пропозицій можуть бути досить цінні.