- •Ноотропні препарати
- •Препарати
- •Механізм дії
- •Фармакологічне «лице» ноотропних препаратів
- •Перелік препаратів
- •Глосарій
- •Адаптогени
- •Механізм дії
- •Визначення
- •VI. Засоби, що впливають на серцево – судинну систему Кардіотонічні засоби
- •Класифікація препаратів
- •Механізм дії
- •Фармакодинаміка
- •Показання до застосування
- •Фармакокінетика
- •Умови раціонального прийому
- •Побічні ефекти
- •Протипоказання
- •Перелік препаратів
- •Глосарій
- •Антигіпертензивні засоби (гіпотензивні)
- •Препарати, що знижують активність симпатичної нервової системи
- •Механізм дії
- •Глосарій
- •Периферичні судинорозширювальні засоби Класифікація препаратів
- •Механізм дії
- •Фармакологічне «лице» гіпотензивних препаратів
- •Антиангінальні засоби
- •Механізм дії
- •Фармакодинаміка
- •Показання до застосування
- •Протипоказання
- •Перелік препаратів
- •Глосарій
- •Антиатеросклеротичні засоби
- •Класифікація препаратів
- •Механізм дії
- •Перелік препаратів
- •Глосарій
Фармакологічне «лице» гіпотензивних препаратів
Препарати |
Застосування при ГХ |
Дія при ГК |
Вплив на загрузку серця |
||
середня |
важка |
Початок (хв.) |
Тривалість дії (год.) |
||
Клонідин |
+ |
|
15-20 |
4-8 |
|
Резерпін |
+ |
|
|
|
|
Гексаметоній |
|
|
1-5 |
4-6 |
|
Нітропрусид натрію |
|
+ |
1-5 |
2-5 хв. |
пред/пост |
Діазоксид |
|
+ |
1-2 |
4-12 |
пост |
Гідралазин |
+ |
+ |
20-40 |
3-6 |
пост |
Еналаприл |
+ |
+ |
30 |
2-4 |
пред/пост |
Лізиноприл |
+ |
+ |
|
|
пред/пост |
Лозартан калію |
+ |
+ |
60 |
2-4 |
пост |
Антагоністи кальцію |
+ |
+ |
20 |
3-6 |
пост |
в– адреноблокатори |
+ |
|
|
|
пост пост |
спазмрлітики |
+ |
|
|
|
|
Перелік препаратів
INN (Торгова назва) |
Форма випуску |
Амлодипін (Амлокор, Норвакс) |
табл. 0,01 |
Бендазол (Дибазол) |
табл. 0,02 р-н 1% |
Валзартан (Діован) |
р – н 0,06 |
Верепамілу г/х (Ізоптин, Фіноптин) |
табл. 0,04 |
Гідролазину г/х (Апресин) |
табл. 0,01 |
Діазоксид |
р – н 1,5% |
Дилтіазем (Діакордин) |
табл. 0,06 |
Ісрадипвн (Ломір) |
капсл. 0,01; р – н 0,01% |
Каптоприл |
табл. 0,025 |
Лізиноприл (Диротон) |
табл. 0,02 |
Лозартан калію (козаар) |
табл. 0,05 |
Магнію сульфат (Кормагнезин) |
Р – н 25% |
Міноксидил (Депресан) |
табл. 0,005 |
Натрію нітропрусид |
пор. 0,025 |
Ніфедипін (Коринфар) |
табл. 0,01; р-н 0,01% |
Папаверину г/х (Папавін) |
табл. 0,01; р-н 2% |
Папазол (Папаверину г/х + дибазол) |
табл. 0, |
Еналаприл (Едніт, Енап) |
табл. 0,01 |
Глосарій
Ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ) – фермент, який сприяє перетворенню ангіотензину І в ангіотензин ІІ. Гіпертрофія – розростання тканини. Міофібрила – м’язове волокно.
Антиангінальні засоби
Ішемічна хвороба серця (ІХС) – стенокардія («грудна жаба» - Angina pectoris) та інфаркт міокарда – невідповідність між необхідністю міокарда в кисні та його доставкою по коронарним сосудам, що супроводжується розвитком гіпоксії міокарда та накопиченням недоокиснених продуктів метаболізму, які подразнюють рецептори та викликають біль. Забезпечення серця киснем залежить, перш за все, від стану коронарного кровотоку. Через це об’єктом фармакологічної дії на патогенез ІХС, в першу чергу, являються механізми регуляції тонусу крупних та мілких (особливо артеріол) судин серця, забезпечуючи коронарний кровоток; а також зниження необхідності міокарда в кисні, забезпечення нормального метаболізму в міокарді, рівня фібриногену та протромбіну в крові та серединосудиних агрегацій тромбоцитів.
В терапії ІХС зниження необхідності міокарда в кисні досягається різними шляхами: по-перше, шляхом зменшення навантаження на міокард, по-друге, шляхом зниження роботи серця. Зменшити навантаження на серце можна шляхом розширення венозного та артеріального русла, що призводить до зниження венозного повернення крові до серця (зменшення преднагрузки на серце), падінню ЗПОС (зменшення постнагрузки на серце). Зниження пред- та постнагрузки знижує необхідність міокарда в кисні. Робота серця (величина серцевого викиду та ритм) знижується при зменшенні адренергічної іннервації (в– адреноблокаторами) або пригнічення транспорту іонів кальцію в клітини міокарда (антагоністи кальцію). Внаслідок зниження скоротливості міокарда також зменшується його необхідність в кисні. Збільшення доставки кисню в міокард досягається за рахунок покращення коронарного кровотоку та оксигинації міокарда. Наток немаловажним в терапії ІХС є покращення трофіки та метаболізму міокарда, покращення реологічних властивостей крові.
Антиангінальні засоби – препарати, які знижують необхідність міокарда в кисні, підвищують його доставку, оптимізуючі енергетичний обмін в клітинах міокарда. Антиангінальні препарати сприяють копіруванню та попередженню приступів стенокардії, інфаркту міокарда; підвищують толерантність хворих до фізичних навантажень.
Класифікація препаратів
Препарати, що зменшують потребу міокарда в кисні та збільшують його надходження |
Препарати, що знижують необхідність міокарда в кисні |
|
Нітровазодилятатори (органічні нітрати) |
Антагоністи кальцію* (фенілалкіламіни, бензотіазепіни**, дигідропіридини), різноманітні препарати* |
в– адреноблокаторами (в1, в1+ в2*) |
Гліцерил Тринітрат Ізосорбід динітрат |
Верапаміл* Ніфедепін Дилтіазем** Аміодарон. Амлодипін |
Атенолол Метопролол Бісопролол Пропранолол. |
Препарати, що збільшують надходження кисню до міокарда (коронаролітики) |
Препарати, покращуючи метаболізм в міокарді |
|
Карбокромен Дипіридамол Ментол в бромізовалеріонаті |
Триметазидин Інозит |