У бойовому складі нараховується:

Бойові важкі танки - 7918 М-1А1 “Абрамс”

Середні танки – 8800 М- 60 А1,А3

Легкі танки - 500 М-551 “Шерідан”.

Розвідувальні - 113 “Фукс”.

Бойові машини піхоти - 6720 “Бредлі” М-2, М-3.

Бронетранспортери – прибл. 26000 М-113.

Артилерія -6222, з них:

1. Буксированих гармат: 2650, з них:

105-мм - 1200 М-102, 155-мм - 1450 М-198.

2. Самохідних гармат: 3572, з них:

155-мм - 2572 М-109 А1,А2, А6;

203-мм - 1000 М-110 А1,А2.

3. Системи залпового вогню - 840 MLRS

Міномети - 4058 (107-мм - 2500 М-30; 120-мм - 879 М-120,121;

81-мм - 679 М-251).

Протитанкові засоби: 8 457 “ТОУ”, 24 400 “Дракон”, 500 “Джевелін”.

ЗРК: 660 “Авенджер”, 578 “Петріот”(з них 104 в резерві).

Амфібійні кораблі:-54

Катери:-112.

Військово-транспортні літаки:- 264.

Вертольоти: 4990, з них - 1489 протитанкових.

Військово-повітряні сили

Військово-повітряні сили (ВПС) США - самостійний та наймобільніший вид ЗС - призначені для оперативного вирішення завдань із застосуванням спеціальної і звичайної зброї як з континента, так і безпосередньо з районів передового базування.

Для ВПС США на сьогодні визначені такі завдання:

виконання завдань із застосуванням спеціальної зброї;

завоювання панування в повітрі;

завдання бомбоштурмових ударів по наземних та морських цілях і забезпечення безпосередньої повітряної підтримки своїх військ ;

ведення спостереження і розвідки;

стримування;

військові операції “окрім війни” - боротьба з контрабандою наркотиків, тероризмом, проведення операцій з підтримання миру тощо.

Військово-повітряні сили можуть швидко дати відсіч будь-якій загрозі з повітря, землі чи моря. Можливість швидкого застосування і здатність досягти будь-якої точки на земній кулі роблять їх надзвичайно важливими для США зараз, після закінчення “холодної війни”.

Бойовий та чісельний склад впс сша

За станом на 1.01.2005 року чисельність особового складу ВПС США становить 563 т. ч. із них:

-регулярні війська 370.3 т.ч.

-національна гвардія 109.7 т.ч.

-резерв 83 т.ч.

У бойовому складі нараховується:

- 422 стратегичних бомбардувальників;

- 3100 тактичних винищувачів;

- 330 літаків розвідувальників та РЕБ;

- 1089 літаків військово-транспортної авіації;

В воєнний час в склад військово-транспортної авіації війдут цивільні вантажопасажирські лайнери БОІНГ- 747 (707) до 340 літаків.

Військово-морські сили сша

Військово-морські сили (ВМС) - різнорідний і універсальний вид ЗС США, який має високу стратегічну мобільність і здатний вести воєнні дії в різних за масштабом та характером війнах.

Вищим адміністративним органом керівництва військово-морськими силами є міністерство ВМС на чолі з міністром - цивільною особою, яка підпорядкована міністру оборони США. Міністерство ВМС займається питаннями розбудови, фінансування, комплектування та озброєння, матеріально-технічного забезпечення та мобілізаційної готовності ВМС.

Міністерство ВМС складається з трьох основних частин: управлінь та відділів самого міністерства, штабу ВМС та штабу морської піхоти (МП). Міністр ВМС здійснює керівництво ними через свого заступника - начальника штабу ВМС і коменданта МП. У воєнний час до міністерства ВМС входить також штаб берегової охорони США, яка в мирний час знаходиться у підпорядкуванні міністерства транспорту.

Начальник штабу ВМС є головним радником президента та міністра оборони щодо питань ведення війни на морі, а міністра ВМС - з питань керівництва ВМС. Він є членом Комітету начальників штабів і відповідає за організацію, комплектування, бойову підготовку та загальну готовність ВМС, їх матеріально-технічне забезпечення, розробку принципів бойового використання ВМС, а також за будівництво, постачання на кораблі і частини озброєння і бойової техніки. В адміністративному відношенні начальнику штабу ВМС підпорядковані командувачі Атлантичним, Тихоокеанським флотами та ВМС США в Європейській зоні. У воєнний час начальнику штабу ВМС на правах служби перепідпорядковується берегова охорона США.

Морську піхоту очолює комендант МП, який також є членом КНШ і відповідає перед міністром ВМС за організацію, бойову підготовку та бойову готовність, розробку принципів використання, МТЗ і адміністративне керівництво силами МП. Коменданту МП через його помічника підпорядкований штаб МП.

Берегову охорону очолює комендант, який відповідає за її бойову та мобілізаційну готовність. За своєю організаційною структурою, озброєнням, комплектуванням та проходженням служби, особовий склад БО фактично є компонентом ЗС США, хоча в мирний час вона не входить до складу МО США і фінансується по лінії міністерства транспорту.

Керівництво військово-морськими силами США як у мирний, так і у воєнний час здійснюється за двома паралельно діючими організаціями - адміністративною і оперативною.