І. Вступ - 10 хвилин

1. Здійснити контроль наявності й готовності до занять навчаємим.

2. Провести контроль засвоєння курсантами тем №11, 18, 19 усним опитуванням з переліку питань:

- Вимоги що висуваються до розвідки;

- Задачі розвідки в наступі;

- Джерела розвідувальної інформації.

3. Оголосити тему, мету заняття, навчальні питання і порядок їх зміни.

ІІ. Основна частина - 65 хвилин

ВСТУП

Механізовані (танкові) з’єднання (частини, підрозділи) наявними силами і засобами здатні вести розвідку і забезпечити ефективне ураження найважливіших об'єктів противника у межах дальності дії вогневих засобів. Її розвідувальні підрозділи мають сучасні високоефективні оптико-електронні та інші технічні засоби розвідки, які здатні у короткі терміни виявляти об'єкти (цілі) противника, розпізнавати їх і з достатньо високою точністю визначати їхнє місцеположення (координати).

Проте, аналіз підсумків ряду навчань і практики бойової підготовки військ показав, що можливості сил і засобів розвідки полку не завжди використовуються у повній мірі.

Лише глибоке знання розвідувальної техніки, її бойових можливостей та вміння командування, начальника розвідки, командирів і усього особового складу розвідувальних і загальновійськових підрозділів правильно організувати і вести розвідку до початку та під час бойових дій будуть сприяти своєчасному вирішенню складних завдань розвідки і успіхові бою в цілому.

Предметом лекції є організація розвідки та її ведення під час оборони. Матеріал лекції є основною у відпрацюванні наступних практичних занять .

Метою лекції є надати курсантам основні практичні положення з суті організації та ведення розвідки та роботи посадових осіб щодо цього.

Тому на лекцію вносяться два основних навчальних питання:

1.Задання розвідки в обороні.

2.Організація і ведення розвідки в частині в обороні.

1. Завдання розвідки в обороні

Війська переходять до оборони для відбиття наступу переважаючих сил противника, нанесення йому значних втрат, утримання вигідних районів місцевості в створених умов для переходу у рішучий наступ.

Розвідка в обороні ведеться з метою виключити раптовість переходу противника в наступ, забезпечити ефективність поразки його головних сил на далеких підступах до оборони, перед переднім краєм, а при вклиненні - у її глибині.

Перехід до оборони може здійснюватися в умовах безпосереднього зіткнення з противником або поза зіткнення з ним. При цьому - у складі першого або другого ешелону армійського корпусу (бригади).

В період, попередній переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, розвідка, як правило, вже велась перед фронтом, в проміжках і на флангах, в розташуванні противника і своїх військ в інтересах бойового завдання, що раніш виконувалось. Отже, в будь-яких момент бою з отриманням завдання на перехід до оборони, і командир і штаб при веденні активної розвідки будуть мати розвідувальні дані про противника та місцевості в смузі майбутніх дій.

Однак, в наслідку можливо різкої зміни обстановки і способів ведення бойових дій, отриманих розвідувальних даних може бути недостатньо для організації стійкої та активної оборони, а тим більше для ведення оборонного бою. В цих умовах командиру і штабу потребується здійснити низку додаткових заходів по розвідці.

При переході до оборони в ході наступу слід враховувати ті обставини, що більша частина сил та засобів розвідки, як правило, буде виконувати завдання які поставлені раніш.

З отриманням завдання на оборону смуга (ділянки) по фронту збільшується. Між частинами та підрозділами які переходять до оборони, можуть створювати значні проміжки, не виключно, що з'являться відкриті фланги. Організація та ведення розвідки в цих умовах ускладнюється ще і тим, що розвідувальні підрозділи можуть понести значні втрати в живій силі та бойовій техніці. До того ж розвідку прийдеться організувати і вести під активним впливом противника і, як правило, з переносом її основних зусиль на інший напрямок.

Все, що вище сказано, збільшує обсяг розвідувальних завдань, скорочує час на їх рішення, потребує більшої трати сил та засобів розвідки.

Організуючи розвідку в обороні необхідно враховувати цілий ряд особливостей у порівнянні з організацією розвідки в наступі:

- ініціатива у веденні бойових дій, вільному виборі часу, способів і напрямків ударів в обороні належить противнику,

- вибір і розвідка об'єктів ускладняються тим, що до переходу противника в наступ, особливо з ходу, вони можуть виявитися поза районами, де намічається їхнє ураження вогневими засобами;

- різке збільшення кількості высокорухомих об'єктів і більш широка смуга (ділянка) ведення розвідки викликає велику витрату сил і засобів для виконання розвідувальних задач.

Так, якщо в смузі наступу нашої бригади на глибину найближчого завдання обороняється звичайно до 1-2 батальонів противника, то на бригаду в обороні можуть наступати до двох дивізій противника зі складу першого ешелону армійського корпуса. У складі наступаючого угруповання противник може мати 12-14 дивізіонів артилерії, до шести батарей РСЗВ типу "МLRS", 10-12 танкових і мотопіхотних батальйонів першого ешелону.

З цього значна увага приділяється ретельному і всебічному плануванню розвідки. План розвідки в обороні розробляється на період підготовки і ведення оборонного бою.

У плані розвідки відображаються :

• розвідувальні заходи в інтересах вогневого ураження головного угруповання противника на далеких підступах, у смузі забезпечення (на передовій позиції) і перед передньому краєм оборони;

• заходи, здійснювані під час вогневої контрпідготовки, на випадок уклинення військ противника, высадки його повітряного (морського) десанту, а також при проведенні контратак і в ході бою в глибині оборони.

Крім плану розвідки штаб розробляє схему або карту системи спостереження, на якій наносяться пости спостереження і пункти управління, а також пости спостереження і пункти управління родів військ і спеціальних військ, поля невидимості радіолокаційних станцій виявлення наземних рухомих цілей, місця встановлення датчиків розвідувально-сигналізаційної апаратури, організація зв'язку, розрахунок сил і засобів.

Розвідка в обороні повинна: до початку наступу:

- встановити склад і можливі напрямки наступ головних сил противника, райони їхнього зосередження, наявність і місця розташування (координати) засобів ЗМУ, высокоточної зброї, вогневі позиції артилерії;

- виявити посадочні площадки армійської авіації, місця розташування пунктів управління і радіоелектронних засобів;

- розкрити підготовку противника до застосування зброї масового ураження, висадженню повітряних (морських) десантів і аэромобильных військ;

- встановити час переходу в наступ і напрямок головного удару.

у ході оборонного бою:

- уточнити угруповання і боєздатність противника, розташування його засобів ЗМУ і підготування їх до застосування;

- встановити підхід, напрямок і рубежі введення в бій резервів, высадку і склад його повітряних (морських) десантів, аєромобільных військ, райони їхній высадки і характер дій. При цьому основні зусилля розвідки зосереджуваються на напрямку дій головних сил противника на глибину досяжності засобів ураження, наявних у розпорядження командира.