Лабораторна робота 6. Підключення відеоадаптера та монітора.

Ціль роботи: вивчити як підключається відеоадаптер та монітор.

Короткі теоретичні відомості.

При збиранні комп'ютера обов'язково знадобляться відеоадаптер (якщо він не вбудований в материнську плату, про що свідчить відеороз’єм (VGA чи DVI) на панелі зовнішніх інтерфейсів позаду системного блоку) і монітор.

Особливу увагу варто приділити вибору монітора. Він є основним засобом спілкування із системою, і в залежності від його якості робота за комп'ютером перетвориться на насолоду, або страждання.

Як правило, монітори підключаються до звичайного аналогового порту VGA, але більш сучасні моделі працюють і з роз’ємом DVI, вбудованим у більшість новітніх відеоадаптерів. Якщо постійно використовувати «рідну» роздільну здатність екрана (як правило, 1024х768 для 17"), то в цьому випадку найбільш прийнятним варіантом є рідкокристалічний монітор. 15-дюймовий рідкокристалічний дисплей еквівалентний по видимій області екрана 17-дюймовому електронно-променевому монітору. Якщо ж доводиться постійно міняти роздільну здатність (наприклад, у комп'ютерних іграх або при перегляді Web-сторінок), краще все-таки скористатися електронно-променевим монітором.

Для роботи із дрібними зображеннями варто використовувати монітор з розміром діагоналі екрану мінімум з 17 дюймів, оскільки монітори меншого розміру не зможуть якісно відобразити дрібні деталі зображення з роздільною здатністю 1024х768 крапок і доведеться використовувати режим 800х600.

Якщо є необхідність працювати із дрібними зображеннями, використовуйте 17-дюймовий монітор, а ще краще 19-дюймовий (останнім часом вони значно здешевіли).

Звертайте увагу на електронно-променеві монітори з меншим кроком розташування крапок (0,28 крапок на дюйм і менше), що визначає розмір крапок і відстань між ними в тіньовій масці монітора. Чим менше відстань між крапками, тим вище роздільна здатність екрана і якість зображення.

Відеоадаптер і монітор повинні бути сумісні по частоті регенерації. Щоб зображення не мерехтіло, частота кадрів повинна становити не менше 85 Гц.

Останнім часом практично всі виробники відеоадаптерів перейшли до

стандарту PCI Express, хоча деякі ще продовжують випускати адаптери з інтерфейсом AGP.

Також треба звертати увагу на можливості відеоадаптера в двох - і тривимірній графіці. Даний критерій вибору стає на перше місце в тому випадку, якщо ви збираєтеся інтенсивно працювати із графічними зображеннями, системами

автоматизованого проектування, а також грати в сучасні ігри.

Для підключення відеоадаптера та монітора необхідно:

1. Вимкнути живлення комп’ютера та відкрити системний блок

2. Переконатися, що роз’єм на материнській платі та на відеоадаптері одного стандарту та вставити відеоадаптер в роз’єм

3. Прикрутити відеоадаптер до системного блоку

4. Якщо це потрібно, приєднати 6-контактний роз’єм живлення відеокарти або стандартний 4-контактний Molex (для живлення приводів, накопичувачів…)

5. Переконатися, що в сусідніх роз’ємах немає карт розширення, які б заважали роботі системи охолодження відеоадаптера, близько розташованих проводів, тощо

6. Закрити корпус та під’єднати живлення

7. Під’єднати монітор до відеоінтерфейсу, причому, якщо у відеоадаптера замість роз’єму VGA є другий роз’єм DVI, слід використовувати перехідник DVI-VGA у тому випадку, якщо монітор немає роз’єму DVI.

8. Під’єднати живлення до монітора.

Вказівка: в протоколі до лабораторної роботи схематично зобразити відеоадаптер, монітор та інтерфейси.