- •Загальні поняття про облік і його роль у системі управління.
- •Види господарського обліку.
- •Вимірники, що застосовуються в обліку.
- •Функції та завдання бухгалтерського обліку. Вимоги, що ставляться до обліку.
- •Предмет бухгалтерського обліку, його об'єкти.
- •Господарські засоби (майно);
- •Джерела господарських засобів;
- •Господарські процеси.
- •Господарські засоби (активи) як об'єкт бухгалтерського обліку, їх класифікація за функціональною роллю в процесі відтворення капіталу.
- •Джерела господарських засобів (капітал, зобов'язання, прибуток) як об'єкт бухгалтерського обліку, їх класифікація за призначенням.
- •Метод бухгалтерського обліку і його складові частини.
- •Баланс як складова частина методу бухгалтерського обліку.
- •Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями. Типи господарських операцій.
- •Поняття про рахунки, їх будова та призначення.
- •Порядок відображення господарських операцій на рахунках та визначення оборотів і сальдо.
- •Подвійний запис господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, його суть, обґрунтування та контрольне значення.
- •Синтетичний та аналітичний облік на рахунках.
- •Документація як складова частина методу бухгалтерського обліку.
- •Класифікація документації.
- •Способи виявлення і виправлення помилок у бухгалтерському обліку.
- •Інвентаризація як складова частина методу бухгалтерського обліку.
- •Основи організації бухгалтерського обліку.
- •Поняття про форми бухгалтерського обліку їх суть.
- •Облікові регістри, їх класифікація та значення в бухгалтерському обліку.
- •Економічний зміст основних засобів, їх класифікація та оцінка.
- •5.1. Основні засоби
- •5.2. Інші необоротні матеріальні активи
- •Синтетичний і аналітичний облік основних засобів.
- •Документальне оформлення й облік надходження основних засобів.
- •Документальне оформлення й облік переміщення та вибуття основних засобів.
- •1) При ліквідації основних засобів
- •2) При безоплатній передачі основних засобів
- •3) При передачі основних засобів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства
- •4) При списанні нестачі або псуванні основних засобів
- •5) При продажу (реалізація) основних засобів
- •Облік амортизації (зносу) основних засобів.
- •Документальне оформлення і облік витрат на утримання, ремонт, реконструкцію та модернізацію сновних засобів.
- •Облік переоцінки основних засобів та витрат від зменшення їх корисності.
- •Облік оренди у орендодавця (фінансової та операційної).
- •Облік оренди у орендаря (фінансової та операційної).
- •Облік інших необоротних активів.
- •Облік нематеріальних активів.
- •Інвентаризація основних засобів і інших необоротних матеріальних активів та облік її результатів.
- •Визнання запасів, завдання обліку запасів.
- •Первинна оцінка виробничих запасів у бухгалтерському обліку.
- •Організація складського господарства і складського обліку.
- •Методи обліку запасів та їх застосування в сучасних умовах.
- •Документальне оформлення та облік надходження, переміщення та вибуття виробничих запасів.
- •Документальне оформлення переміщення та вибуття (використання) готової продукції.
- •Документальне оформлення та облік браку та напівфабрикатів власного виробництва.
- •Документальне оформлення та облік незавершеного виробництва.
- •Методи калькування собівартості продукції та обліку витрат на виробництво.
- •Особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів.
- •Інвентаризація запасів та відображення в обліку її результатів.
- •Облік наявності і руху грошових коштів у касі та контроль за дотриманням касової дисципліни.
- •Рахунки в банку, порядок їх відкриття. Особливості обліку наявності й руху коштів на поточних рахунках в національній валюті.
- •Загальні поняття про облік і його роль у системі управління.
Документальне оформлення та облік незавершеного виробництва.
Незавершене виробництво є найскладнішим елементом калькуляційного процесу. Облік незавершеного виробництва дає змогу встановити комплектність заділів, ритмічність виробництва та випуску продукції, контроль за матеріальними цінностями тощо. В умовах безперервного виробничого процесу, якщо немає даних про параметри незавершеного виробництва, практично неможливе калькулювання фактичної собівартості продукції.
Завжди незавершене виробництво має кількісні та якісні характеристики, на підставі яких можна оцінювати та визначати вартісні параметри. Кількісні параметри незавершеного виробництва визначають за даними оперативного обліку, а вартісні — бухгалтерським обліком.
На підприємствах незавершене виробництво визначається одним з двох методів: інвентаризацією або оперативно за даними технічного обліку. Інвентаризацію незавершеного виробництва провадять інвентаризаційні комісії.
Для обліку незавершеного виробництва призначено рахунок 23 «Виробництво». На рахунку відображається сума залику незавершеного виробництва по дебету на кінець звітного місяця.
Методи калькування собівартості продукції та обліку витрат на виробництво.
Калькулювання — це визначення розміру затрат у вартісному вираженні, які припадають на калькуляційну одиницю. За допомогою калькулювання обліковують собівартість. Метою калькулювання фактичної собівартості у виробництві є собівартість продукції.
Собівартість продукції розраховують за калькуляційними елементами — статтями затрат. Статті затрат — можуть бути фінансовими та галузевими. У фінансовій калькуляції є дві статті — прямі затрати та непрямі — накладні затрати.
Об’єктом калькуляції є собівартість продукції (виробу, послуги або роботи), але слід мати на увазі не лише об’єкти, а й калькуляційні одиниці.
Калькуляційними одиницями відносно готової продукції можуть бути: сукупна собівартість, тобто собівартість усієї продукції, яку випустило господарство, його виробничий підрозділ (цех, бригада, дільниця тощо); собівартість окремого виду продукції (виробу, напівфабрикату тощо); собівартість кількісної (метр, маса, пари, тонни тощо) або якісної (сухих речовин, вологості тощо) натуральної одиниці вимірювання.
методами калькулювання фактичної собівартості продукції:
Підсумування витрат. Цей метод застосовують у тих випадках, коли за калькульований період мають місце такі чинники: поточні затрати, затрати на виправлення браку та незавершене виробництво на початок калькульованого періоду.
Виключення затрат та відходів. Застосовують тоді, коли існують такі чинники: відходи виробництва, побічна та побіжна продукція, якщо вони оцінюються заздалегідь і не обчислюються окремо, остаточний брак (якщо його вартість повністю відшкодується винуватцями).
Розмежування затрат. Застосовується, коли крім поточних витрат мають місце такі фактори: незавершене виробництво на кінець калькульованого періоду, побічна продукція (якщо вона калькулюється).
Комбінований метод. Застосовується в решті випадків.
Калькулювання собівартості продукції завершують розрахунком фактичної собівартості одиниць вимірювання окремих видів продукції. Це завжди зводиться до простої арифметичної дії: загальну суму собівартості окремого виду продукції ділять на кількісні характеристики даного виду.